Саміт НАТО: що могла отримати Україна?

89
Саміт НАТО: що могла отримати Україна?

Чи можна вважати саміт НАТО у Варшаві успішним для України? Це питання обговорили на круглому столі у Львові. Однак, експерти не дають однозначної відповіді.

В резолюції саміту Україна згадується в 12 пунктах. Зокрема, йдеться про незаконну анексію Криму, яку НАТО не визнає, також Росія звинувачується у дестабілізації ситуації на Донбасі. Відповідальність за дотримання Мінських угод теж покладається на Росію.

Декларується подальше поглиблення співпраці між Україною і Альянсом, фінансова підтримка в реформуванні оборонного сектора – «стільки, скільки зможете використати». Як повідомив глава МЗС України Павло Клімкін, йдеться про комплексний пакет – 13 магістральних та 40 піднапрямів практичної допомоги, зокрема і для доведення українських стандартів у сфері оборони та безпеки до стандартів НАТО.

Політолог Олексій Полтораков каже, що така велика кількість згадок про Україну у підсумкових документах саміту НАТО сама по собі є безпрецедентною. «В попередні рази це була 1-2 згадки.  Для України  результати саміту в цілому позитивні. Я б не говорив про мінуси, адже це не той захід, де Україна займала якесь особливе становище. Швидше можна говорити про те, що вона отримала  менше ніж хотіла б і могла. Насамперед  фактично на повістці дня не було питання членства України в НАТО хоча б у більш віддаленій перспективі. З іншого боку НАТО оцінило Росію як загрозу світовому порядку і політики «умиротворення» та поступок Росії не буде. НАТО усвідомило себе військовою організацією, а не лише політичною, як було в останні роки. НАТО отримало опонента, конкретного ворога. Україна перестає бути заручником протистояння Росії і НАТО і стає союзником Альянсу в цьому протистоянні. З контексту підсумкових документи можна зробити висновок, НАТО дає «відмашку» країнам-членам на постачання летальної зброї Україні. Прямо це звичайно не прописується, але мається на увазі», – вважає політолог Олексій Полтораков.

Інші експерти оцінюють наслідки саміту для України менш оптимістично. Декан факультету міжнародних відносин  ЛНУ ім. І.Франка, екс-посол України в Польщі, Маркіян Мальський каже, що в глобальній концепції НАТО відбулася дуже серйозна зміна. На зміну партнерським стосункам з Росією приходить стратегія стримування і розвиток власних сил безпеки. Водночас, за його словами у НАТО залишилося ще багато старих підходів.

«Є двоканальна стратегія. З одного боку є зміцнення власної обороноздатності, а з іншого — пошук діалогу з Росією, яка сьогодні визначена не як партнер, але і не як ворог. Тобто НАТО обирає стратегію терпіння. Залишилися питання, на які не було відповіді, і ці речі переносяться з саміту на саміт. Ми чітко не отримали відповіді, чи може Україна стати членом Альянсу в найближчій перспективі. НАТО готове надати допомогу – крім летальної зброї, Генсек Альянсу каже, що треба домовлятися з країнами, а ті кажуть, що не можуть надати зброю, бо для цього потрібна консолідована позиція НАТО. Мене здивувало, що Україна навіть не підняла питання і не боролася за план дій щодо членства в НАТО. Так само  незрозуміло також, що таке розширений статус партнера НАТО, я ніде раніше не зустрічав такого терміну, можливо це прописано у додатках про які ми не знаємо», – каже Маркіян Мальський, і закликає не створювати зайвих ілюзій.

«Саміт у Варшаві, це не саміт по Україні.  Питання, які розглядалися, були набагато ширші – непередбачувана Росія,  нестабільний Близький Схід, світовий тероризм. Друга ілюзія, що НАТО – міцний монолітний організм. На жаль, ні. Країни НАТО не мають одностайної позиції по російсько-українській війні. Справжня мета НАТО – це безпека країн-членів, жоден солдат НАТО, жоден солдат не буде вмирати на українському фронті, принаймні в найближчій перспективі. До того часу, поки Україна є в орбіті інтересів НАТО для забезпечення своєї мети, нам будуть допомагати», – додає Мальський.

Деякі експерт вважають, що про результати саміту важко судити лише по офіційних документах. Про що насправді домовилися у Варшаві країни-члени НАТО можна буде судити по результатах Ради «Росія-НАТО», яка відбудеться 13 липня у Брюсселі, – каже експерт Центру міжнародної безпеки та партнерства Оксана Шамборовська.

«Вважати, що саміт у Варшаві завершився  заключними документами мабуть не варто. Буде зустріч 13 липня. Бенефіс містера Путіна, коли поважне панство буде з ним говорити через представників. Важливо, що буде відбуватися після того, чи почнуться активні військові дії на Сході України, чи на території інших держав. Щось потрібно пообіцяти цій людині, щоб вона заспокоїлася, і що саме їй пообіцяють ми побачимо 13 числа. Ми зможемо подивитися,які території дадуть відгук, що буде відбуватися на сході і загалом в світі. Також про ефективність саміту можна буде судити за рік. Будемо бачити як Україна зможе працювати в межах щорічних програм, як вона зможе освоїти ті великі кошти, які надав Альянс, чи готова буде Україна показати результат. Україна має великі шанси, але чи зможе вона їх використати?» – каже Оксана Шамборовська.

Підготував Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама