Ніцца, Анкара, Єреван, Алмати… Що далі?

Міжнародні новини останніх днів нагадують фронтову хроніку. ІА Дивись.info розпитала в експертів, куди можуть привести світ такі тенденції.

У минулий четвер, 14 липня, відбувся теракт в Ніцці. Вантажівка врізалася в натовп людей на набережній під час святкування Дня взяття Бастилії. В результаті події загинули 84 людини, понад 200 отримали поранення. В ніч на суботу 16 липня - спроба військового перевороту сталася в Туреччині. За даними турецького МЗС, в результаті спроби заколоту загинули 290 людей. Наступного дня, у неділю,17 липня, група людей захопила відділення поліції Єревані. При захопленні будівлі один поліцейський був убитий, четверо отримали поранення.  А 18 липня, у понеділок сталася спроба захоплення відділу внутрішніх справ в Алмати, під час якого вбито трьох поліцейських і одного мирного жителя. Експерти прямо не пов’язують між собою ці події, але говорять про небезпечну тенденцію.

Олексій Полтораков, політолог:

«Кожна з цих подій має свої причини і свій підтекст. Якщо ми говоримо наприклад про  Туреччину, то підготовка там державного  перевороту останні 100 років, в період після Ататюрка, в певному сенсі є нормальним станом. Попередня невдала спроба перевороту була буквально на початку каденції  Ердогана лише кілька років  тому. Теперішні події  - це своєрідна «спроба №2», спроба тих, хто не довів до кінця попередній переворот, це зробити  скориставшись сприятливими обставинами. Не варто шукати тут «руку Вашингтона» чи Москви, не тому що там цього зовсім немає, але це не відіграє принципової ролі. Теж саме можна сказати про події на пострадянському  просторі. Навряд чи варто пов’язувати події у Вірменії і Туреччині - це принципово різні країни. Те ж саме стосується Казахстану, там вистачає своїх внутрішніх проблем. Тут теж не  треба шукати зовнішніх причин.

Якщо в  часи світових воєн та «холодної війни» фактор насильства використовували держави, то зараз ним користуються все більше недержавних чинників,  починаючи від терористичних груп і закінчуючи страховими корпораціями, які стоять за феноменом піратства біля берегів Африки. Це світова тенденція пов’язана частково з ослабленням ролі держави, частково з розвитком демократії і лібералізму за яких гірше працюють спецслужби. Маємо факт зміни демографічної і соціальної ситуації в Європі пов’язаної з міграційною кризою. В Європі щодня з’являються тисячі людей, які належать до проблемних соціально-економічних категорій, і через це легко піддаються  маніпуляціям, зокрема радикальним ідеям.

Це обертається ростом тероризму,  що маємо на прикладі Бельгії і Франції, зокрема трагічних подій у Ніцці. Можна припустити, що буде зростання кількості і якості терактів, ситуація на Заході цьому сприяє. При правильній політиці цю тенденцію можна подолати,  але звести до нуля її не вдасться. Загальні протиріччя між багатою північчю і  бідним півднем, між сповільненим у розвитку Заходом і підростаючим демографічно Сходом нікуди не подінуться, і це виявляється в тероризмі», - підсумував політолог.

Євген Глібовицький, експерт із довготермінових стратегій:

«У цілому світі зростає суб’єктність громадян, полегшення комунікацій за рахунок сучасних засобів зв’язку, загалом зростає активність громадян і їхня сила проти влади  стає більшою. Такі події є проявом темного боку глобалізації. Від тероризму  незастрахований зараз ніхто і ніде. Ця тенденція буде наростати якщо не будуть  вирішуватися проблеми, які спонукають до цього.

Переважно це питання  справедливості, соціальні питання, доступ до ресурсів. Якщо ситуація буде погіршуватися  - буде наростати агресія. Ці причини переважно спонукають  людей до радикальних дій», - каже Євген Глібовицький.

Підготував Володимир ГАЛЕЧИК