Трохи науки. Чи зможуть водою загасити палаючий терикон біля Соснівки

554
Трохи науки. Чи зможуть водою загасити палаючий терикон біля Соснівки

Уже одинадцятий місяць поспіль продовжує горіти терикон на околиці Соснівки. Щоправда, останнім часом активізувалися спроби імітації гасіння. Тепер тліючу породу вже не засипають породою зі старого терикону, а поливають водою. Ефект від такого гасіння практично зводиться до нуля.

Влада звітує про успіхи в гасінні

1

«Станом на сьогодні, силами Червоноградської збагачувальної фабрики (ЦЗФ) ПАТ «Львівська вугільна компанія», активно продовжуються роботи щодо недопущення горіння на породному відвалі методом зрошення водою першого ярусу терикону. Всього зволожено близько 400 погонних метрів відвалу починаючи від адміністративних споруд фабрики. На цей час відкритих осередків вогню на першому ярусі терикону немає. В межах ділянки, де проводиться зрошування, відбувається випаровування води в двох місцях, яке мешканці прилеглих сіл Сокальського району сприймають як результат горіння відвалу. Негативного впливу на екологічну ситуацію і здоров’я мешканців немає», – таку офіційну інформацію оприлюднили у Львівській обласній державній адміністрації.

Тим часом мер Соснівки Ірина Харчук повідомила, що терикон продовжує горіти, до того ж, на її думку, горіння посилилося.

«Терикон гасять водою, а це нічого не дає. Коли я виїжджала туди востаннє, ситуація навіть стала гіршою», – розповіла пані Ірина.

А ось відео з каналу YouTube, відзняте 15 липня на териконі ПАТ «Львівська вугільна компанія»:

Чому терикони не можна гасити водою, а точніше, чому це не матиме ефекту «Дивись.info» пояснив кандидат геологічних наук, доцент кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології, старший науковий співробітник відділення гірничо-хімічної сировини Академії гірничих наук України, член-кореспондент Академії гірничих наук України Василь Дяків.

«Якщо терикон горить, то його обов’язково треба гасити і чим швидше, тим краще. Адже це процес спонтанний. Самозаймання терикона відбувається через те, що усередині у ньому дуже висока температура, а також відбуваються певні мікробіологічні процеси. Натомість суха тепла погода сприяє самозайманню териконів», – розповів Василь Дяків.

Горіння териконів, за словами науковця, прискорює у десятки, а то й у сотні разів процеси, завдяки яким утворюється сірчана кислота, що провокує кислотні дощі.

«У вугіллі є пірит, сірка. Коли терикон горить, то утворюється сірчистий газ, а вже з нього – сірчана кислота, яка провокує кислотні дощі, а ті потрапляють у грунтові води і сприяють збільшенню вмісту фтору у підземних водах. Подібне вже було у Соснівці у середині 90-их років, коли там діти хворіли на флюороз зубів», – пояснив пан Дяків.

Флюороз – хронічне захворювання, що розвивається до прорізування зубів (і після) при тривалому прийомі всередину води або продуктів з підвищеним вмістом сполук фтору (а також фтор надходить в організм під час вдихання). Захворювання носить ендемічний характер. На зубах з’являються плями і смуги, у важких випадках може відбутися зміна скелетних тканин. Раніше захворювання називали «плямистої емаллю».

Мертвий ліс і кислотні струмки

2

З точки зору екологічної безпеки явище, яке відбувається зараз, абсолютно неприйнятне, переконаний вчений.

«Згідно із сучасними нормами, під час гасіння териконів до води треба додавати вапняний розчин. Тоді блокуються мікробіологічні процеси і, відповідно, ймовірність повторного займання різко зменшується. Саме гасіння водою, звичайно, дає певний ефект, але він дуже незначний, адже 90% води просто випаровується. Коли ж йдеться про величезну палаючу масу – сотні тисяч тонн, відповідно водою тут не допоможеш», – пояснив Василь Дяків.

До речі, навіть ті терикони, які здаються вимерлими (на вигляд вони придбали червонуватий колір руди), насправді продовжують тліти. У їхніх надрах утримується височенна температура, до того ж там з надлишком накопичено миш’яку, ціанідів, тіоціанідів тощо. А довкола териконів – мертвий ліс і кислотні струмки з-під породного відвалу.

Свого часу дослідженням териконів займалися донецькі учені Михайло Зборщик і Володимир Осокін. Саме вони й встановили причини самозаймання породних відвалів. Адже з’ясувалося, що наші шахтні води, особливо кислі, містять багато на диво живучих тіонових бактерій, яким не страшні ні низькі, ні високі температури, вони витримують високий тиск. Тіонові бактерії є у всіх вугільних родовищах і у всіх мінералах, що містять сірку. І саме з них починається самозаймання териконів.

Тіонові бактерії розкладають пірит, що містить сірку. Він розпадається на два компоненти: сірчану кислоту і двовалентне залізо. Ці елементи служать для бактерій живильним розчином. Поступово сірка починає закипати, тому що бактерії, крім участі в окисленні, ще й підвищують температуру. Коли температура сягає 1800 градусів тіонові бактерії гинуть, але вони встигають запустити процес горіння.

Володимир Осокін та Михайло Зборщик дійшли висновку, як запобігти самозайманню териконів, а саме: потрібно кислотне середовище замінити на лужне, тобто до води додати вапна.

Власне, донецькими вченими були розроблені технології гасіння, які передбачали використання вапняних розчинів. Коли таким розчином гасити терикон, то ефективність різко зростає.

Трагедія, що сталася півстоліття тому

Ter_3

На жаль, горіння териконів – явище поширене і водночас дуже небезпечне. Одна з найбільших трагедій, пов’язаних з породними відвалами, сталася 1966 року в селищі Нахалівка. На початку травня вибухнув терикон шахти імені Димитрова. Тоді розпечена порода поховала під собою близько 60 людей. Усі документи, пов’язані з трагедією, тривалий час були засекречені.

Сьогодні відомо, що тоді в регіоні пройшли сильні зливові дощі, які спровокували зсув на териконі, відтак відкрилося жерло вулкану. А різка зміна температур і попадання води призвело до вибуху. Під гарячою породою відкопували житло і людей. Вони згоріли заживо.

Скільки точно загинуло людей, досі невідомо. Їхні особи встановлювали, опитуючи знайомих. Саме після цього випадку була прийнята програма з відселення людей, які жили біля териконів.

«У нас такої ситуації нема, бо від терикона до найближчого населеного пункту понад 500 метрів, але все одно небезпека дуже висока, особливо біля Центральної збагачувальної фабрики (ПАТ «Львівська вугільна компанія» – ред.). У зоні ризику є присілок Волсвин – там є така потенційна небезпека, тобто може статися вибух. Звісно, це малоймовірно, бо терикон задавнений, а найбільш небезпечні нові терикони», – пояснив Василь Дяків.

Нагадаємо, що кілька місяців тому мешканців села Городище, яке знаходиться біля підніжжя терикону, вже налякав вибух, тоді у териконі утворилася величезна вирва. А під час лабораторних досліджень у повітрі виявили підвищений вміст отруйних речовин, медики ж зафіксували зростання кількості захворювань. До речі, проб ні води, ні грунту досі ніхто так і не брав.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама