Україна ризикує втратити кіотські квоти

Халатність чиновників не має меж. Через регулярні зміни керівництва в Мінекології Україна забула, що повинна вести Кіотський реєстр, пише ЛІГАБізнесІнформ.

Наприкінці минулого місяця міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак повідомив, що звернувся до правоохоронних органів із заявою про можливу корупцію при адмініструванні реєстру викидів парникових газів. У той же день міністр зробив ще одну більш сенсаційну заяву: «У Бонні 21 червня експерти (ООН – ред.) рекомендували не зарахувати Україні звіти (про виконання Кіотського протоколу – ред.)».

Як пов'язані дві ці заяви? Відповідь на це питання дала в той же день директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Світлана Гринчук: 8 серпня 2015 року компанія Софтлайн відключила реєстр викидів парникових газів. З 2007 року вона була технічним адміністратором цього ресурсу. Оскільки реєстр не працює, Україну можна звинуватити в порушенні умов протоколу. Якщо вірити заявам міністра, правоохоронці йому знадобилися, щоб перевірити розцінки і умови, на яких чиновники старої влади закуповували послуги у Софтлайн.

Корисні дані

Україна продає квоти на викиди вуглекислого газу іншим країнам, якщо сама їх не використовує. Умови регулюються Конвенцією ООН про зміну клімату (Кіотський протокол). Україна веде облік викидів у спеціальному реєстрі і звітує на зустрічах у комітеті ООН. Ця інформація використовується для розрахунку квот. Найбільшою для України є угода з продажу квот з Японією на $ 800 млн. У рамках домовленостей Японія, зокрема, поставляє автомобілі Toyota Prius, які використовує Національна поліція.

Ситуація набагато серйозніша, ніж її описує міністр, переконаний голова наглядової ради Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк. 21 червня в Бонні експертами ООН (Framework convention on climate change) вже було зафіксовано, що Україна фактично не виконує умови Кіотського протоколу. А у вересні на черговому засіданні в Бонні, за його словами, з великою ймовірністю, буде прийнято остаточне рішення про порушення Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань.

Компанія Софтлайн на початку місяця виступила з контрзвинувачення: з початку минулого року аж до відключення реєстру в серпні Мінекології взагалі не платило за послуги його обслуговування. Більш того, міністерство ніяк не реагувало на звернення підрядника. У тому числі на повідомлення про те, що реєстр буде відключений.

«Договір на 2015 рік не був укладений з невідомих нам причин», – йдеться в зверненні Софтлайн до міністерства. Компанія також повідомляє, що останній договір на обслуговування реєстру був підписаний з Держекоінвестагентством. Ця структура до 2015 року відповідала за реєстр. А після її ліквідації правонаступником функцій стало Мінекології.

Халатність як ніколи

Чому ж Мінекології та природи протягом року так і не змогло вирішити технічне питання, хто буде вести реєстр? «Мінприроди, де-юре взявши на себе функції щодо забезпечення функціонування реєстру, де-факто їх не виконала», - зазначає Хабатюк. З 2014 року команди управлінців в міністерстві змінювалися кілька разів. І Остап Семерак отримав у спадок неконтрольовану «кіотську катастрофу» для України.

Світлана Гринчук каже, що приступила до виконання своїх обов'язків тільки наприкінці квітня цього року. Коли всі терміни міжнародних звітів по Кіото давно пройшли. Вона визнає, що утворилася проблема і киває на попередників, які допустили відключення реєстру.

У скільки обходилося Україні обслуговування реєстру викидів парникових газів? Як уточнили в Софтлайн, договір переукладався щорічно і розцінки змінювалися. Станом на 2014 рік ця послуга коштувала 120 000 доларів на місяць (розміщення серверів на техмайданчики, системи адміністрування, безпеки, оренда каналів зв'язку та ін). Багато це чи мало, зрозуміти складно, не маючи перед очима чіткої структури витрат Софтлайну. Керівник компанії DeNovo Максим Агєєв, якого попросили приблизно охарактеризувати умови ведення реєстру на основі публічної інформації, вважає ці розцінки високими. Особливо для 2014 року, коли курс долара був набагато нижчий, ніж зараз. «За 120 000 доларів на місяць навіть сьогодні наша компанія взялася б моніторити інфраструктуру банку розміру, наприклад, Credit Agricole», - відзначає він.

Зараз набагато важливіші не розцінки минулих років, а відсутність чинного техадміністратора, каже Хабатюк. Він дивується, чому за рік міністерство так і не оголосило відкритий тендер на ці послуги, якщо порахувало, що старі розцінки були завищеними.

Що далі?

Софтлайн має намір перезапустити реєстр «на волонтерських засадах» і чекати підписання договору та оплати, розповідають у Софтлайн. «Якщо тендеру через Prozorro не буде, будемо вимагати, щоб міністерство перенесло реєстр на інший хостинг-майданчик. Передача буде повністю безкоштовною», - запевняють в компанії.

Світлана Гринчук каже, що Софтлайн повинен підтримати держава і включити реєстр для звіту по Кіото. «А потім ми будемо створювати новий реєстр або вдосконалити існуючий», – сподівається вона.

У Софтлайн підтверджують: відразу ж після заяви Семерака про корупцію на рахунок компанії від міністерства надійшов аванс 50 000 грн за включення реєстру. Правоохоронні органи до них не приходили, відзначають в компанії.

Олексій Хабатюк попереджає: крім іміджевих втрат, порушення Україною умов Кіотського протоколу може мати наслідки у вигляді перегляду вже укладених комерційних договорів, скажімо, з Японією про покупку квот на викиди вуглекислого газу. Йдеться, наприклад, про постачання Японією гібридних патрульних автомобілів Toyota Prius. Хоча Світлана Гринчук стверджує, що договори минулих років ніхто не має права переглядати.

«У нас є шанси показати дієздатний реєстр, щоб Україна у вересні не визнали невідповідною угодою», - підкреслює вона.

За словами Гринчук, можливо, комітет при ООН дасть Україні час і перенесе термін прийняття фінального рішення. З представниками ООН з цього питання зараз ведуться постійні переговори.