Хтось бачить проблему, я – можливість, – мер Трускавця розповів, як створює новий Давос

965
Хтось бачить проблему, я – можливість, – мер Трускавця розповів, як створює новий Давос
Трускавецький міський голова Андрій Кульчинський

Інформаційна агенція «Дивись.Info» продовжує серію інтерв’ю із міськими головами населених пунктів Західної України. Сьогоднішня розмова – з очільником амбітного галицького міста-курорту Трускавця Андрієм Кульчинським.

Трускавець для багатьох українців ще із радянських часів став «оздоровчою столицею», відколи тут було створено значний санаторний комплекс. Зрештою, на цей статус мало вплинули економічні потрясіння перших років української незалежності: згодом до міста прийшли серйозні інвестори та представники міжнародних готельних мереж.

Але настав момент, коли у місті замислилися про міжнародну відомість, подальшу розбудову та розвиток інфраструктури. Трускавець поступово почав переростати рівень «української здравниці» у мріях. Але фактично ці плани виявилося складно втілити в життя. Особливо після початку війни на Сході України.

Про те, як місто дає раду викликам сьогоднішнього дня, на які проекти робить ставку, яким бачить себе у майбутньому та у чому хоче перевершити знаменитий курорт Давос, ІА «Дивись.Info» розпитала Андрія Кульчинського, який трохи більше, ніж півроку тому, уперше став міським головою Трускавця.

– Чого не вдалося зробити за перші півроку роботи міським головою Трускавця із того, що Ви планували?

– Намагаюсь охопити всі сфери. На всіх заходах різних рівнів стараюсь бути присутнім особисто. Особливо на міжнародних конференціях та виїзних засіданнях комітетів Верховної Ради. Я презентую місто, переймаю досвід, шукаю співпраці. Так сьогодні ми активно працюємо в напрямку залучення польських туристів, партнерів, інвесторів. Мені приємно, що до цього питання серйозно підійшли власники готелів та санаторіїв. Завдяки організованості і співпраці влади і бізнесу зріс потік польських туристів.
Шкодую, що за браком часу досі не відвідав Молдову та Білорусію, адже найбільше туристів у Трускавець приїжджає саме з цих країн.

Хотілось би інтенсивнішого процесу об’єднання територіальної громади. Зі свого боку я намагаюсь залучити якомога перспективніші, в плані подальшого розвитку, села. Навіть хочемо «залізти» в сусідній, Сколівський, район. Залучення цих територій дасть більше можливостей для розвитку курорту, а відповідно й долучених територій. Сьогодні в Трускавець приїжджають не тільки як на бальнеологічний курорт, сьогодні це й «зелений» туризм, «спа» та їн. Таких туристів треба втримати в місті, запропонувати їм цікаве дозвілля. Розвиток території дозволив би це зробити. На жаль у нас поки не має фонду для фінансування стратегії розвитку територій. Хоча я уже підписав відповідний протокол.

Через програми Європейського Союзу 20-тисячне європейське місто за період входження до об’єднання громад отримує величезні гроші. На інфраструктуру, логістику, розвиток територій. Але, для залучення європейських коштів необхідно мати якісну стратегію розвитку, програми, проекти. Це довготривала титанічна праця. Щоб втілити задумане в життя не можна відволікатись, бо хто якісніше себе презентує, той буде на коні.

Не на все вистачає часу. Це найбільша проблема.

Станом на липень я вже повністю розумію, як ми завершимо 2016 рік. Я вже працюю на 2017-2018 роки. Я розумію, що стратегічним питанням Трускавця є створення парку. Учора я мав зустріч в одному з наших п’ятизіркових готелів і почув таку думку: що місто має готелі п’яти зірок, але саме не дотягує до того рівня. Звісно, ми не можемо стати п’ятизірковим містом за рік. Але наша робота (боротьба з мінімізаторами, з довгобудами) змінює місто на краще, як для відпочивальників, так і для трускавчан. У відпочивальників з’являється бажання приїздити до Трускавця і витрачати тут гроші. Є пряма кореляція із рівнем зарплати працівників усіх готелів і санаторіїв. Ми ніби працюємо з вербальними дрібницями. А за той час розчищаємо гори.

Трускавець / webmandry.com
Трускавець / webmandry.com

– Ви йшли на вибори із «Стратегією 2020». Вона зокрема передбачає створення додаткових атракцій для туристів: льодова арена, стадіон тощо. На якій стадії виконання цих завдань?

– Під льодову арену ми знайшли вільну земельну ділянку. Зараз проводимо перемовини із кількома потенційними інвесторами. Вважаю, що ми спокійно це можемо отримати найближчим часом. Це важливо для нас.

Льодова арена матиме туристичне призначення. Хокейна команда також може бути, але це дуже дороге задоволення. Я, наприклад, був у Сянку, де зведена така арена. Її не штука побудувати – ЄС надав гроші. Штука її утримати: там величезні суми йдуть на функціонування, на зарплати, на подальше облаштування. Треба ж зробити все капітально.

Також у планах є створення аквапарку. Перемовини із двома потенційними інвесторами вже були. Один із них уже два рази приїздив до Трускавця. Він розуміє, які інвестиції потрібні – це кілька десятків мільйонів доларів. Готовий зараз це зробити. Лишилося технічне питання – за паспортами. Я сподіваюся, що це невдовзі буде. Зрештою, якщо план «А» не спрацьовує, завжди можна шукати план «Б».

Ми також працюємо над стадіоном. У мене були перемовини із багатьма потенційними інвесторами. Вони готові йти на співфінансування. Нам треба тільки створити основу. Цього року ми вкладаємо із бюджету більше, ніж півмільйона гривень на майданчик із штучним покриттям. Півмільйона через обласну програму ми виграли. У нас буде своєрідний дебют. Цього року ми почали утримувати футбольну команду, що вперше за багато років почала грати в обласному чемпіонаті. Ми починаємо виділяти гроші на інші спортивні проекти.

Я вважаю, що через виграні мікропроекти (обласні, ДФРР, залучення інших державних грошей, міський бюджет, який є непоганим) ми здатні провести зміни навіть за один рік. Зараз ми фактично на екваторі року, але насправді фінансовий рік пройдений тільки на третину. Найближчими днями в нас буде коригування бюджету. Сподіваюся, там все пройде добре, адже у бюджетної комісії суттєвих зауважень не було. Це нам дає можливість проводити роботи, які ми запланували за вулицями, за бюджетною сферою.

– Важливими пунктами було те, що Ви робите ставку на медичний туризм і на освіту. Які напрацювання є в цьому напрямку, з огляду на майбутню реформу децентралізації?

– Я не бачу ніяких проблем із децентралізацією за освітою та медициною. Як виходець із бюджетної сфери [Андрій Кульчинський був головним лікарем Трускавецької лікарні – авт.] я чітко розумію, що таке державна медична чи освітня субвенція. Тут іде розрахунок на душу населення. І чим більше людей об’єднані в майбутній громаді, тим більшою буде ця субвенція. Боятися витрат на освіту та медицину немає підстав. Враховуючи стан нашої лікарні, хоч вона є однією із найкращих лікарень в області, можемо говорити, що нам гроші абсолютно не завадять.

У нас є можливість приймати людей з об’єднаної громади. Якщо об’єднання буде, нам абсолютно не загрожуватиме скорочення. Теоретично, нам навіть потрібно буде збільшувати потужність лікарні – буде збільшено обіг. У нас інтенсивно розробляються нові програми лікування та реабілітації. І за рахунок цього суттєво зменшено час перебування хворих у лікарні. Ми робимо роботу ліжка набагато ефективнішою. Навіть на прикладі операцій: раніше потрібні були тижні для виходу, тепер 2-3 дні – і додому. Ми більше можемо проводити різних дій.

– Я розумію, що пункт про медичний туризм має на увазі відпочинок у санаторіях. Але чи передбачено створення у Трускавці умов для проведення щонайбільшої кількості серйозних операцій?

– Я про це мрію. Ми вже створили центр малоінвазивної хірургії та урології. Це є не просто так. Для чого вигадувати велосипед і створювати те, що не притаманне Трускавцю. Тобто, раніше у нас було лікування сечокам’яної і жовчокам’яної хвороби, захворювань, пов’язаних із обміном речовин. Відповідно, нам треба пропонувати ті напрямки класичної медицини, які доповнювали б курортне лікування. Інколи були випадки, коли виникали ускладнення, і ми змушені були возити хворих до Львова чи Києва. Зараз ми всі питання закриваємо у себе: якщо має прояв ускладнення, то ми його ліквідовуємо за декілька годин, і людина повертається до санаторію.

До речі, нещодавно лікарня отримала сертифікат ISO 9001. Без цього сертифіката лікарня не може розраховувати на отримання вищої категорії. У нас в області мало закладів, з таким сертифікатом.

Також у рамках створення умов для медичного туризму ми хочемо, аби людина мала можливість пройти обстеження у Трускавці і вже тут визначити, яке лікування проходити. До того, що ми маємо можливості для проведення операцій та реабілітації. У цьому плані ми унікальні.

Звісно, хороші лікарі є в багатьох містах. Але в нас також хороші спеціалісти. У нас є і з Донецька урологи, які є членами Європейської урологічної асоціації. У штаті лікарні на постійній основі працюють чотири кандидати наук, і за сумісництвом – ще три або чотири кандидати і один доктор наук. Це достатній рівень, аби надавати за тими вузькими напрямками (малоінвазивна хірургія, судинна хірургія та урологія) висококваліфіковану допомогу.

Крім того, ми оновили чимало обладнання у лікарні ще до скачка долара. Зараз дешевше проводити ремонтні роботи, тому ми багато вкладаємо у ремонт. Виділено близько двох мільйонів гривень на утеплення фасадів та інші енергоефективні технології.

– На освіту у стратегії також робиться ставка, але якихось конкретних пунктів і кроків я не побачив. Що передбачено у цьому напрямку?

– Наша мета така: аби трускавецькі діти були здорові, високоосвічені та були патріотами міста. Звісно, мрія всіх батьків, аби їхні діти залишалися у Трускавці. Але це вже стратегічна мета, бо вони будуть залишатися у тому випадку, якщо наші установи платитимуть достатнього рівня зарплати. В області у нас найнижчий рівень формалізованої зарплати. У нас є неформальні платежі по конвертах. Ми із цим боремося, мотивуємо, адже низька формалізована зарплата означає низьку пенсію завтра. Тут є велика проблема. Але я також розумію санаторії та готелі, що вони так намагаються десь зекономити, аби вкласти в амортизацію, покращення умов.

У таких закладах також розуміють, що виховати свого фахівця достатньо дорого. А ще й важче його утримати, адже через кордон Польща, де виплати у рази вищі. Тому й тут змушені дещо переглядати зарплату. В інакшому випадку це б означало повну відсутність кадрів.

В освітній галузі у нас є чимало виграних мікропроектів. Кожен садок виграв, як мінімум, один мікропроект. А це не тільки ремонти, а й обладнання, меблі, нові майданчики. В планах кожному садку купити ноутбук і проектор, аби діти отримували візуалізовану інформацію. Зокрема, і про Трускавець.

У школах ми займаємося інтерактивними дошками, відеообладнанням і планшетами.
Також я диференціював премії для найкращих вчителів. Якщо раніше усі вчителі отримували на професійне свято виплати, то я хочу, аби десять найкращих цього року отримали врази більші суми. Це матеріалізоване стимулювання.

– Ви кажете, що Ваша стратегічна мета – аби молодь залишалася у Трускавці. Але щоби її досягти, потрібна висока заробітна плата і можливість застосувати себе у різних сферах. Тобто, не тільки готельно-ресторанний сервіс, а й інше піприємництво. Чи йде інвестор в інші галузі у Трускавці?

– У нас мономісто: 70%, фактично, працюють у туристичній індустрії. Розвивати хімічну промисловість у Трускавці було б недоречно: для цього є інші площі в інших містах. Ми могли б ІТ-галузь сюди привести, і вона могла б допомогти нам у просуванні туристичного продукту. Тобто, створити потужний ІТ-сектор, дати йому можливість працювати (це може бути циклічний приїзд або й постійна основа), запропонувати багато можливостей для відпочинку.

Але, знову ж таки, все це повинно бути формалізовано: ми не можемо на чужій території щось робити. І я не дуже зацікавлений у тому, аби створювати якісь точки за Трускавцем, адже ми просто втратимо ресурси та людей. Інша справа, коли буде об’єднана територіальна громада: ми разом працюємо і разом збираємо податки. Але вже є розуміння багатьох людей із сіл, що таке об’єднання може багато чого їм дати. І ми працюємо над цим: зелений туризм, сільське господарство.

Насправді, таких, як ми, курортів, на всій Землі тисячі. І коли людина обирає з-поміж них, куди поїхати, то дивиться не на те, чи є тут «Нафтуся», а на те, в якому готелі він буде жити, як доїжджатиме, що є довкола, наскільки там чисто, наскільки безпечно. Якщо ми зараз до дельфінарія створимо льодову арену, аквапарк, гірські велосипеди, клуб дельтапланеристів, квадроцикли, лісові екскурсії, тоді ми зможемо спокушувати свого туриста. І це потягне за собою збільшення кількості готелів і санаторіїв.

Олександр Ганущин і Андрій Кульчинський на Форумі місцевого розвитку у Трускавці
Олександр Ганущин і Андрій Кульчинський на Форумі місцевого розвитку у Трускавці

– Через зміну влади та війну на Сході України інвестори обережно ставилися до перспективи вкладання у нашу країну. Зараз є тенденція до відновлення інтересу. Яка динаміка у Трускавці?

– Не хочу сильно хвалити: адже тільки щось почну говорити добре, то воно одразу зникає. Незначна тенденція до покращення є. Зараз суттєво збільшилася кількість польських туристів. А готовність вкладати гроші з’являється тільки тоді, коли є попит. Тобто, це позитивний момент.

Інтерес інвесторів також пожвавився. Ми самі стимулюємо цей процес. Наприклад, у нас дуже багато довгобудів чи будівель на реконструкції. Ми прийняли регуляторний акт, який із 1 січня в рази збільшує податки на такі об’єкти. Їм буде невигідно тримати цей дім. Треба закінчувати ці проекти. Або продавати, бо є багато жадібних людей, які дуже високо цінять свою нерухомість. Завдяки цьому у декого вже з’явилося розуміння того, що із цим щось треба робити.

– Ви почали говорити про користь децентралізації для розвитку підприємницького потенціалу. У Трускавці також є проблема зі створенням територіальної громади? Села також не хочуть об’єднуватися із містом?

– Аби було весілля, потрібна згода і нареченого, і нареченої. Зараз ідуть дискусії. Нам не треба якісь величезні території. Нам треба рівно така кількість території, що дозволить Трускавцю повноцінно робити пропозицію за тими проектами, про які я вже говорив. Нам не потрібні всі гори – достатньо лише кілька кілометрів.

Наприклад, неподалік Трускавця лежить село Орів. Якщо в ньому сходиш на перший хребет, то бачиш зовсім різні пейзажі: інакший Трускавець, гори з іншої точки. Там є гірські річки, можна робити й форельники.

Я працюю над цим питанням: був уже на сходах села. Звісно, є різні моменти, об’єктивні та суб’єктивні. Виходить так, що села, що розташовані далі, охочіше погоджуються на об’єднання. Ті ж, що знаходяться бля Трускавця, їм це не дуже цікаво. Тому що ці люди і так працюють у нашому місті. Можливо, у них є страх, що нам від них щось потрібно. Нам цікаві окремі точки, нам не треба все від них. Необхідно просто зробити спільну територію, гармонізувати податки, видатки, логістику. І тоді вони далі спокійно працювали б у Трускавці та отримували б більшу зарплату.

– Ви сказали, що важливу роль грає питання того, наскільки легко до курорту можна доїхати. Конкретно до Трускавця прокладено непогану дорогу, але є одна проблема: калійні шахти поблизу, що загрожують шляху…

– Ця небезпека існує десятками років. Я не хотів би тут сильно згущувати фарби. Хоча треба про це думати. Ми неодноразово обговорювали це з губернатором. Зокрема, домовилися готувати технічну документацію на можливу іншу об’їзну дорогу. На випадок, якщо буде більше просідання. Але зараз ці процеси планово відбуваються. Якщо на рівні держави буде контроль і підтримка, то не виключено, що у Трускавці додасться ще одна атракція – купання у «Мертвому морі».

Хтось бачить проблему, я бачу можливості. Є шахта, а може бути озеро із вмістом солі, майже як у Мертвому морі.

Варіанти створення нової дороги: через Стебник і через Модричі.

Перший Форум місцевого розвитку на Львівщині пройшов саме у Трускавці

– Ви також намагаєтеся створити із Трускавця центр, до якого на різноманітні конференції приїздили б провідні політики, економісти, науковці, медійники, спеціалісти інших галузей. Форум місцевого розвитку це підтвердив. Які наступні великі події матимуть місце у Трускавці?

– Так, я часто говорю, що ми створюємо «свій Давос». Форум місцевого розвитку підтвердив це бажання. Хоча ідейним натхненником цього був голова Обласної ради Олександр Ганущин.

Першим був польсько-український форум, куди приїхали представники наших міст-побратимів із Польщі. Були представники Старосамбірського району і два депутати Верховної Ради. Після того ми організували виїзне засідання комітету із молодіжної політики, спорту та туризму Верховної Ради і такого ж комітету Сейму Польщі.

Колись економічний форум, що зараз проводять на «Арені Львів», проходив у Трускавці. Хоча у Європі такі речі намагаються проводити у малих містах. Ми ж можемо запропонувати і конференц-зали, і ресторан, і готелі в одному місці. І маємо декілька таких пропозицій.

На сьогодні конкретних великих планів нема. Але будемо активно пропонувати себе далі. Чим кращою буде у нас інфраструктура, чим буде більше людей, тим більшою буде мотивація сюди привозити різні конференції.

– У Львові є болючим питання вивозу та переробки сміття. Як цю проблему вирішують у Трускавці?

– Нас обслуговує фірма, що працює у Львові. Вони ще на три роки мають оренду сміттєзвалища у Бориславі. Зараз є підписаний мерами Борислава, Дрогобича, Стебника, Східниці і Трускавця меморандум щодо спільного проекту сміттєпереробного заводу. Ми готові своє сміття віддавати, наше місто завдяки відпочивальникам продукує його достатньо багато. Головне, аби цей завод було розташовано не на кордоні із Трускавцем. Ми не претендуємо на ці робочі місця і ці податки. Мені треба тільки, аби у місті було чисто.

– Ви кажете, що аби до тебе приїхав турист, ти повинен бути чимось унікальний. Чим унікальний Трускавець чи чим він може бути унікальний?

–Трускавець вже є унікальним. Він не може бути хайтековим. Це класичний курорт, і це ніша. Тут нового не треба придумувати, адже будь-який курорт має асоціюватися зі спокоєм, природою, гармонійним поєднанням лікувальних процедур, спа-процедур і активного відпочинку. Це питання парку, це навколишні ліси, класичний стиль центральної частини міста, це санаторії, які дають найрізноманітніші лікувальні послуги, це гарні освітлені вулиці.

Неважливо, як ти цього досягаєш, адже всім не вгодиш. Головне, щоби кожен, хто їде із Трускавця, залишався з позитивною емоцією. Тоді великий шанс, що ці люди знову сюди приїдуть. І це не тільки питання мера. Це питання тих-таки готельєрів чи підприємців.

Михайло ДРАПАК

Фото і відео Микити ПЕЧЕНИКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама