Володимир В’ятрович: У Сеймі звучать територіальні претензії до України

516
Володимир В’ятрович: У Сеймі звучать територіальні претензії до України

«Історичні дискусії в польському Сеймі роблять його дедалі більш схожим на російську Думу» – так описав свої враження від обговорення у польському Сеймі проекту постанови про визнання Волинської трагедії геноцидом голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Сьогодні Сейм закінчив друге читання проекту постанови, а остаточний варіант голосуватимуть завтра. «Дивись.info» розпитала у Володимира В’ятровича, якими будуть наслідки цього голосування.

– Ви вже описали свої враження від дискусій у Сеймі, чим викликана така оцінка?

– Дискусії в польському Сеймі є свідченням того, наскільки нашому  порозумінню шкодить політизація польсько-українського конфлікту під час Другої світової війни. Політики, які взялися за розкрутку цієї теми, є дуже далекими від розуміння того, що насправді відбулося в минулому. Вони використовують ці події для дешевих політичних дивідендів і свідомо чи несвідомо сприяють поширенню антиукраїнських настроїв у Польщі. Один з  моментів, який найбільш прикро вразив – це заяви про хибність концепції Єжи Гедройца, одного з архітекторів польсько-українського порозуміння. Позиція частини польських політиків полягає в тому, що польська ідентичність неможлива без так званих «східних кресів», тобто української території. Можна навіть сказати, що звучать територіальні претензії до України. Були навіть виступи щодо матеріальних претензій, повернення майна постраждалим у ході конфлікту. І найстрашніше – заяви, що нібито не існувало ніякого польсько-українського конфлікту був тільки «геноцид» і одностороннє знищення українцями поляків. Ця теза абсолютно не відповідає дійсності і є відступом від історичної правди, а також перекреслює всі наші спільні здобутки останніх десятиліть.

– Документ не прийнятий в остаточній редакції, чи можуть в ньому бути поправки – більш пом’які чи навпаки більш жорсткі формулювання?

– Єдина поправка, яка була внесена за результатами обговорення двох днів, – це зміна хронології так званого геноциду. Спочатку говорилося про 1939-1945 роки. Так виглядало, що у період всієї Другої світової війни відбувався «геноцид» поляків. Зараз поміняли на 1943-1945 роки. Інших суттєвих змін в тексті не було, і я боюся, що вже не буде.

– Тобто в п’ятницю це буде проголосовано?

– Найімовірніше, так.

– Які це матиме наслідки для двосторонніх стосунків і якою мала б бути реакція України?               

– Один з найприкріших моментів – це встановлення 11 липня днем жертв «геноциду». Це означає, що, як мінімум, раз на рік, на жаль за підтримки держави, у Польщі розкручуватиметься чергова хвиля антиукраїнської істерії. Ми бачимо, до чого це вже призвело цього року, були вчинені напади на українців в Польщі. Щорічне розкручування цієї теми позначиться на антиукраїнських настроях у Польщі, що вже є. Цей крок суттєво ускладнить  відносини між українцями і поляками, треба бути готовим до якоїсь реакції. У Верховній Раді підготований текст доволі гострої заяви про неприпустимість такої резолюції Сейму і вона має бути прийнята.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама