Україна-Польща: хто стоїть за конфліктом

151100

Сьогодні, 22 липня, Польський сейм затвердив резолюцію, якою встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого проти громадян II Речі Посполитої в період Другої світової війни. В Україні це рішення вважають історичним непорозумінням.

Сьогодні, 22 липня, Польський сейм затвердив резолюцію, якою встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого проти громадян II Речі Посполитої в період Другої світової війни.

В Україні це рішення польського сейму вважають історичним непорозумінням.

Президент України Петро Порошенко написав у Facebook, що рішення польського Сейму багато хто захоче використати для політичних спекуляцій.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця прокоментував, що рішення Сейму про геноцид - політична, а не історична оцінка.

«Шкода, що перевагу було надано односторонній політичній оцінці подій, а не фаховим міжнародним чи хоча б українсько-польським експертним дослідженням та відповідним правовим висновкам того, що сталося», - написав він.

Народний депутат Андрій Антонищак вважає цей крок Сейму недружнім.
«Надворі 2016 рік… Тепер вже ми, а не поляки, воюємо з Росією. Тепер вже Польща, а не Європа просто нас продала». А Оксана Юринець вказує, що ця гонитва за політичними дивідендами грає на руку третій стороні (дуже зацікавленій в конфлікті обох перших)

Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, розцінює цей відверто ворожий щодо України крок, як підлий удар ножем у спину нашій нації, яка третій рік збройно протистоїть московському агресору. Намагання звести польсько-український конфлікт середини ХХ століття до геноциду над поляками – це частина спланованої у Кремлі кампанії щодо дискредитації України на міжнародній арені, в якій задіяні недалекоглядні польські політики або агенти впливу Москви.

Український журналіст Денис Казанський нагадав, що історія Європи сповнена геноцидів і масових вбивств. Всі сусідські народи знищували один одного протягом століть, і українці також не святі.

Історик Володимир В'ятрович резюмував цю ухвалу польського Сейму про Волинь так «Це не історичне рішення, а історичне непорозуміння». Він вважає, що рішення не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідентів сьогодні. Але навіть цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, наприклад у Польщі - на осінь запланована прем'єра пропагандистського фільму «Волинь», який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт в минулій війні.

Також не минули сьогоднішні події і «Економічний Бойкотний Рух», який розмірковує над потребою бойкоту польських товарів.

А режисерові Олегу Ущенко одразу після прийняття рішення польський журналіст пожартував що: «сьогодні сейм зробив все, щоби в недалекому майбутньому бундестаг прийняв резолюцію про геноцид німців 41-45 років на території Росії, а може навіть і Польщі».

Натомість, у своїй заяві Комітет Верховної Ради у закордонних справах висловив стурбованість ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 і 22 липня 2016 року щодо Волинської трагедії, якою надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: