На дні: що відбувається з українською економікою

167
На дні: що відбувається з українською економікою

Українська економіка досягла дна, на фоні перших ознак одужання є і тривожні моменти, зокрема закладене у бюджетній резолюції на наступний рік 10-відсоткове падіння гривні. Чого очікувати нинішнього року, яким буде курс і чи не схуднуть ще більше гаманці українців, ІА Дивись.info запитала у відомих економістів Андрія Новака та Олександра Охріменка.

– Чи справді українська економіка демонструє перші ознаки одужання так, як про це звітує уряд Гройсмана?

Андрій Новак:

– 2016 рік повинен бути роком економічного дна, з якого ми поступово повинні вибиратися нагору. Перші оптимістичні ознаки цього, начебто, є, але ще впевнено не можна сказати, чи ми вийдемо нинішнього року на плюс за ростом ВВП. З одного боку, у першому півріччі ми маємо незначне зростання ВВП в Україні – 0,1%, а з іншого боку, всередині року деякі показники є тривожними: передусім це падіння промисловості у червні в порівнянні з попереднім місяцем на 3%; як не дивно, відбулося падіння аграрного сектору за перше півріччя порівняно з першим півріччя минулого року на 0,3%, а також спостерігаємо продовження падіння в будівництві. Тому впевнено сказати, що 2016 року ми вийдемо на плюс за ВВП, поки що зарано.

Олександр Охріменко:

– У нас справді економіка впала на дно. Якщо подивитися на показники ВВП, сільського господарства, торгівлі тощо, то ми бачимо, що падіння почало гальмуватися і хоча воно продовжується, але не таке різке, як це було 2015 року. Це називається рецесія. Тобто економіка України пройшла стадію рецесії. Уже такого жахливого падіння нема, але зростання поки що теж нема.

– Чи варто остерігатися чергової девальвації гривні?

Андрій Новак:

– У нас в Україні вже майже рік як немає жодних економічних підстав для девальвації гривні, бо всі три головні фактори, які і формують курс, позитивні. По-перше, це зовнішньоторговельний баланс. Він порівняно збалансований, інколи заходимо в плюси, інколи – в мінуси, але порівняно збалансована експортно-імпортна торгівля. По-друге, платіжний баланс, який, крім торгівлі, враховує прямі фінансові потоки – притік і відтік валюти. Завдяки потужній фінансовій допомозі, яку Україна отримує з різних джерел, у нас зараз платіжний баланс навіть плюсовий. Свідченням цьому є й зростання золотовалютних резервів НБУ, які досягли вже понад 14 мільярдів доларів. І третій фактор – це державний борг. Україна торік завдяки нашим західним партнерам отримала реструктуризацію державного боргу зі списанням частини держборгу, і тому державний борг зараз також не тисне на курс гривні. Тому за економічними обставинами у нас немає жодних причин та небезпек для девальвації гривні і є всі передумови не лише для її стабільності, а навіть і для зміцнення. Але є один тривожний дзвіночок, а саме: український уряд, очевидно, спільно з НБУ у бюджетній резолюції на наступний 2017 рік заклав чомусь подальшу девальвацію гривні і прогноз курсу на 2017 рік 27,2 гривні, тобто у порівнянні із сьогоднішнім 24 з лишнім до 25, то 27,2 – це досить серйозна девальвація на 10%. Чому уряд її закладає, виникає дуже велике запитання, тому що економічних причин і чинників, які б призвели до девальвації, немає. Наразі можна зробити висновок, що нинішній уряд йде шляхом своїх попередників і за рахунок девальвації та інфляції, яка за нею йде, вирішує відразу два завдання – по-перше, наповнює державний і місцеві бюджети за рахунок інфляційного ефекту, а по-друге, задовольняє апетити фінансово-промислових груп, продукція яких орієнтована на експорт.

Олександр Охріменко:

– Як правило, восени гривня девальвує. Можна лише сперечатися, до якого рівня. На жаль, банківська система працює у нас дуже неефективно, оскільки голова Нацбанку Валерія Гонтарева наробила дуже багато помилок і робить їх знов. Як результат, є ризик, що справді на кінець року курс гривні може досягти 30 гривень і більше за долар. Якщо пані Гонтарева буде робити менше помилок і буде більше прислухатися до фахівців, менше робитиме негативних посилів для банківської системи, то, можливо, ми рік закінчимо із курсом 27 гривень за долар. Тобто це такі собі оптимістичний і песимістичний прогнози. Що буде, ніхто не знає. У Нацбанку теж не знають, тому що, на жаль, контроль за валютним ринком пані Гонтарева втратила.

– Чому МВФ зволікає із наданням Україні чергового валютного траншу?

Андрій Новак:

– Думаю, що зволікання з траншем, який мав бути у липні, пов’язане з тим, що МВФ хоче зрозуміти, яку економічну політику буде проводити новий уряд. І думаю, що коли вони побачили оцю бюджетну резолюцію, у них виникло багато запитань. Тепер, очевидно, вони хочуть побачити вже сам основний фінансовий документ, яким є державний бюджет. Вони хочуть побачити проект бюджету на наступний 2017 рік, тому що бюджетна резолюція – це одне, а сам проект держбюджету – інше. Це головний фінансовий документ країни, за яким має жити Україна.

Олександр Охріменко:

– Основна причина, чому МВФ не дає позику Україну, пов’язана насамперед з тим, що закінчується час Барака Обами і є команда більше грошей Україні не давати. Так трапилося, що на початку цього року місія МВФ, американські фахівці обговорювали українське питання і дійшли висновку, що більше підтримки України через МВФ не буде. Виступила проти видачі траншу низка американських конгресменів, і Барак Обама, щоб не створювати зайвий конфлікт і піти в ореолі слави, без конфронтації з конгресменами, й ухвалив таке рішення – поки він ще залишається, кредиту не буде, натомість він цю місію перекладає на свого наступника. Треба зрозуміти, що для Барака Обами Україна не цікава вже взагалі, тому якоїсь потреби фінансувати країну через МВФ він не бачить.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама