Яким буде львівський ринок праці у 2020-х роках

З чим доведеться зіштовхнутись сьогоднішнім першокурсникам вийшовши з ВУЗу? З ким доведеться конкурувати за робочі місця у 2020-х роках?

Аналізуємо головні виклики, які чекають на сьогоднішніх вступників, коли вони стануть випускниками.

Вступна кампанія 2016 підходить до завершення. Тисячі молодих людей, сповнені хвилювань, надій та мрій, розносять свої документи по ВУЗам. Вони ще слабко усвідомлюють, що на них чекає в стінах вишу, і майже не уявляють, з чим їм доведеться мати справу опісля. Тож яким буде ринок праці у 2020?

Вже впродовж кількох останніх років Міжнародна організація праці говорить про «епідемію» молодіжного безробіття. Але якщо починалась ця тенденція з економічної кризи 2007-08 рр., то надалі її основними драйверами являються кілька глобальних трендів, які безпосередньо не пов’язані з показниками ВВП країни.

Виклик#1: «Стара гвардія»

Тривалість життя, а з нею і тривалість економічної активності населення, зростають. З точки зору загального суспільного блага – це позитив. Але з іншого боку це означає, що робочі місця, які мали б звільнятися у зв’язку із виходом на заслужений відпочинок, будуть зайняті. Ми ще повні сил та енергії, а головне у нас колосальний досвід – так звучатиме основний аргумент заслужених діячів різних галузей.

Виклик#2: Армія машин

Технічний прогрес, а разом з ним і невпинна автоматизація, продовжують набирати оберти. Колосальний об’єм робіт, які сьогодні ще виконують люди, у 2020-х вже будуть виконувати машини. Роботи продуктивніші (швидші, точніші) за людей, а головне – їм не потрібна зарплата.

Виклик#3: Іноземний легіон

Економіка та ринок праці стають глобальнішими з кожним днем. Організацію все менше визначає фізичний простір (офісна будівля), а все більше віртуальний (он-лайн платформи). Працівники однієї фірми можуть знаходитись на різних континентах. Це означає, що у 2020-х на вакансії у львівських компаніях будуть претендувати не лише фахівці зі Львова, України чи Європи.

Збільшення конкуренції за вільні вакансії за рахунок припливу фахівців з інших регіонів України та світу. Усвідомивши виклики, з якими доведеться зіштовхнутись нашому юнацтву, необхідно задатись питанням: як підготувати сьогоднішнього першокурсника до реалій ринку праці 2020-х?

Саме це питання мало б лягати в основу розробки навчальних програм та освітньої політики. Проте, в більшості випадків, заклади формальної освіти зосереджені на сценаріях сьогоднішнього виживання, а не на професійних перспективах їхніх випускників. Тому тягар тренувань та підготовки себе до виходу на „ринг праці 2020” лагає на плечі студента.

Як готувати себе, щоби по закінченню навчання виявитись конкурентним на глобальному ринку праці та мати ряд переваг перед досвіченими фахівцями та розумними машинами?

Що молодь може протиставити „досвіду” старшого покоління?

В умовах непередбачуваного ринку, що постійно змінюється, професійно значимою якістю стає „інноваційність” - мобільність, швидкість адаптації, свіже бачення. Досвід передбачає наявність великої кількості професійних стереотипів (автоматизованих рішень та дій), інноваційність потребує новизни, нестандартних рішень, нетипових дій.

Перевага молоді в її пластичності, здатності швидко освоювати нові засоби та процеси, легкості налагодження нових взаємозвязків.

Що молодь може запропонувати на противагу продуктивності та економічності машин?

Перевага техніки в тому, що вона здатна безперебійно, безпомилково здійснювати свої виробничі функції. Недоліки техніки в тому, що вона виконує лише запрограмований алгоритм дій. Чим вища частка творчої складової в діяльності, тим менша придатність машин до виконання такої роботи.

3D-принтер може надрукувати будинок, але машина не здатна створити комфорт.
Креативність – творення сенсів, цінностей, дизайнерський підхід – ось потенційні переваги молодої людини над „роботом”.

Як українська молодь може конкурувати на глобальному ринку праці?

Відкритість українського ринку праці для молодих фахівців з інших країн – це факт-виклик. Але фактом-можливістю для молодих українських спецалістів є відкритість ринків праці інших країн.

Для того, щоб успішно конкурувати за вакансії на інших ринках та континентах молода людина повинна володіти іноземною мовою (по замовчуванню), а також мати високий рівень міжкультурної компетентності, самоорганізації та культури он-лайн комунікацій.

Як перестати боротись за вільні робочі місця?

Якщо ж Ви не бажаєте змагатись з кимось за вакансії, тоді для Вас є інший шлях – самому створювати робочі місця.

Підприємництво – шлях високих ризиків та надвисоких можливостей. Сьогодні середній вік підприємців, що заробили свій перший мільйон, стрімко молодшає. В інформаційну епоху можна створювати „додану вартість”, знаходити клієнта та здійснювати продажі, не виходячи з дому.

Для цього потрібні сміливість, здатність бачити потреби людей та шляхи їх задоволенння, вміння доступно розказати людям, як саме вони позбудуться своїх проблем за допомогою вашого продукту чи послуги.

Як тренувати себе, або чому програми ВУЗу недостатньо?

Інноваційність, креативність, міжкультурна компетентність, підприємливість – для розвитку цих якостей не достатньо читати книжки, а їхній рівень не можна виміряти оцінкою в заліковій. Поступаючи до навчального закладу маємо усвідомлювати, що навчальні програми ВУЗів відстають від реалій ринку праці в середньому на 5-20 років.

Ось лише кілька кроків, виконання яких під час навчання у ВУЗі, підвищить шанси на успіх після його закінчення:
• З першого курсу пробуйте займатись практичною діяльністю, яка максимально наближена до вашої професійної сфери.
• Якомога більше часу проводьте в спілкуванні з людьми, які володіють перерахованими якостями. Наше оточення впливає на нас набагато сильніше, ніж нам здається.
• Читайте не лише підручники (на момент написання підручника інформація в ньому вже являється застарілою), а періодичні видання з вашого фаху (періодика висвітлює актуальний стан речей).
• Цікавтесь головними трендами не лише у своїй галузі, але й у суміжних, або й віддалених сферах.
• Періодично, хоча би раз в квартал, відвідуйте додаткові тренінги, майстер-класи, семінари.

Майбутнє не потрібно чекати, до нього потрібно готуватись!

Максим Коляда Викладач кафедри психології УКУ, Засновник центру освітніх інновацій „Proventus”