Україна: загроза сценарію держави, що не відбулась

50
Україна: загроза сценарію держави, що не відбулась

Продовжуємо серію матеріалів випускників Школи політичної журналістики, яка відбулась у рамках проекту Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу «Співдружність університетів: студентська мобільність ЛНУ ім. Івана Франка і ДонНУ» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

З 2005 року, періодично  аналітиками Фонду миру спільно з журналом  Foreign Policy розробляється рейтинг крихких держав (Fragile States Index; до 2014 року – Failed States Index – рейтинг недієздатних держав), що позиціонується як порівняльний інструмент для оцінки ризику і прогнозування внутрішньодержавних конфліктів.

Центральне місце в методоголії оцінювання стану країни займає кількісна оцінка ступеня неспроможності, що виражається індексом недієздатності держав.

Представляє собою комплексний індекс, що характеризує здатність держави підтримувати монополію влади на визначеній території, контролювати цілісність території та демографічну, політичну і економічну ситуацію.

Недієздатні держави характеризуються: втрата контролю над власною територією та державної монополії на використання фізичної сили на власній території; нездатність легітимної державної влади забезпечувати процес прийняття владних рішень, нездатність взаємодіяти з іншими державами в якості повноправного суб’єкта міжнародного співтовариства.

Над Україною повисла загроза сценарію failed state, зважаючи на те, що у 2014 році країна посідала 113 місце у рейтингу крихких держав, а у 2015 році її позиція різко впала до 84-го місця – індекс крихкості України збільшився на дев’ять цілих одну десяту. Це найгірший показник зростання індексу за 2015 рік.

Д. Аджемоглу і Дж. Робінсон у культовій праці «Чому нації занепадають» на емпірично перевірених прикладах ілюструють нам, що неспроможні держави відрізняються від спроможних не тим, що у них ніколи не буває економічного зростання, а тим, що на зміну економічного зростання завжди приходить падіння. Україна посідає особливо низьке місце в економічному процвітанні, управлінні, захисті прав власності, рівні корупції, державних видатках, інвестиційних та фінансових свободах.

В Україні погіршились показники економічної нерівності, економічної ситуації в цілому через військовий конфлікт на Сході України та анексію Криму –  за підсумком І півріччя 2015 році ВВП скоротився ще на 15,8% (проти зменшення на 3% у І півріччі 2014 року). Показник ВВП на душу населення скоротився з 3,4 тис. дол. США за 12 місяців із червня 2013 по червень 2014 року та до 1,9 тис. дол. США за 12 місяців із червня 2014 по червень 2015 року. Для порівняння, за даними Світового Банку – у 2014 році ВВП у Судані також становив 1,9 тис. дол. США.

Впродовж 2014 відбулось різке збільшення державного боргу України – до прикладу  на 2016 рік державний зовнішній борг України становив 486 027 млн грн , державний внутрішній борг 461 004 млн грн.

Краще уявімо собі: зовнішній борг –  це 21 561 грн на одну людину, і 56 387 грн на одного працюючого, а ще у 2014 році такими показниками були 10 699 грн на одну людину та 26 500 на одного працюючого.

Розмір держави залишається надмірним – це 47.8 % ВВВП видатків (один із найбільших показників у світі) та усе різноманіття соціального забезпечення – 2/3 населення отримують кошти від держави; кожен третій українець працює на державу; більше половини населення України є учасниками державних соціальних програм і це без урахування пенсійного забезпечення.

У рейтинг конкурентоспроможності ВЕФ за 2013-2014рр. Україна посіла 84 позицію зі 148 країн світу (за рік це падіння відразу на 11 позицій).

Найгіршими показниками залишаються наступні: якість державних інституцій – 137 позиція із 148,ефективність товарних ринків – 124 позиція, макро-економічна стабільність – 107 позиція. На грудень 2015 року рівень безробіття в Україні становив 1.9%. Надзвичайно погіршився показник еміграції, колосальною проблемою є відтік мізків за кордон.

Як показують дані неурядової міжнародної організація по боротьбі з корупцією Transparency International  Україна у 2014 році займала 142 позицію із 175, так і залишаючись у одному переліку з тотально корумпованими державами: «26 балів зі 100 можливих і 142 місце з 175 позицій – такі показники України в нинішньому Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) від Transparency International. Україна в черговий раз опинилася на одному щаблі з Угандою і Коморськими островами як одна з найбільш корумпованих країн світу».  За 2015 рік дані практично не змінились: Україна добрала лише один бал – тобто тепер 27 і з 100 можливих (за рахунок створення антикорупційних органів) та зайняла 130 позицію із 168 можливих (на одному рівні з такими країнами як Камерун, Іран, Непал, Нікарагуа, Парагвай).

Наслідком невмілої економічної політики України є затяжна політична криза та катастрофічно низький рівень довіри як до офіційної влади так і до державних інституцій.

Важливе рішення у процесі failing state відіграє стан парламенту –  слабкий парламент, котрий штампує необхідні рішення для виконавчої влади або ж президента, і у разі неефективної діяльності виконавчої влади або ж президента не здатний оголосити імпічмент – такими failed моментами для українського парламенту стали: нездатність відправити А.Яценюка у відставку (постанову про недовіру Кабміну, що могла б привести до відставку уряду.), та зміна закону про Генеральну Прокуратуру (За основу і в цілому проект закону №4645 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Генеральної прокуратури ).

Однак в світлі останніх подій тема України як failed state стала останнім часом особливо актуальною серед російських науковців, що свідчить про те, що ярлик failed state виникає з політичних та військових мотивів і є елементом інформаційної кампанії проти України. Російські ЗМІ намагаються пропагандою перетворити Україну у «неспроможну державу», що дозволить розширити зону впливу Російської федерації на політичну ситуацію в Україні. До речі, сама ж Росія у рейтингу за 2015 рік займає 65 позицію з індексом 80.0. То що ж це – загроза, чи сценарій?

Галина БАРШІВСЬКА

випускниця Школи політичної журналістики

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама