100 днів Гройсмана: плюси і мінуси діяльності нового уряду

120
100 днів Гройсмана: плюси і мінуси діяльності нового уряду

23 липня виповнилось 100 днів від початку роботи нового ураїнського уряду. Утім, за резонансними подіями в Україні та світі цій даті майже не приділили увагу. Аби надолужити втрачене, пропонуємо матеріал із серії статей випускників Школи політичної журналістики, яка відбулась у рамках проекту Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу «Співдружність університетів: студентська мобільність ЛНУ ім. Івана Франка і ДонНУ» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження».

Тож, трохи більше 100 днів тому Україна отримала новий уряд. Його головою у квітні став Володимир Гройсман, який змінив Арсенія Яценюка на посаді прем’єра. Спробуємо визначити позитивні та провальні дії керівника уряду на шляху реформ в країні.

Плюси діяльності нового уряду

Рішучість з самого початку правління. Вже з перших днів на новій посаді Гройсман проголошував: «Я вам покажу, що таке управління державою!» Політика навіть почали називати грізним, жорстким та рішучим. У день після свого призначення прем’єр у Верховній Раді на годині запитань до уряду безкомпромісно поставив на місце заступницю голови МОЗ Олександру Павленко, яку неодноразово преса звинувачувала в корупції та просуненні інтересів фармацевтичних компаній. Багато хто думав, що це лише політична гра на людях, та незабаром Гройсман звільнив Павленко з уряду, підтверджуючи своє незадоволення дією.

Фармакологічна реформа. Хоч Володимир Гройсман і досі не призначив міністра охорони здоров’я, зміни у цій сфері відбуваються. За сприяння голови уряду було прийняте рішення про відміну ліцензування лікарських засобів, які вже мають реєстрацію в країнах ЄС, США, Канаді, Австралії та Японії. “Нові ліцензійні умови імпорту ліків дозволять лібералізувати доступ на ринок для нових дистриб’юторів”, – заявляє прем’єр.

Мито на іноземні авто. Ще одним позитивним кроком за ці сто днів, до якого доклав руку уряд, стало зниження мита на імпорт вживаних автомобілів з Європи. Це має оновити “середній вік” авто в Україні (вони одні з найстаріших, слугують 18,5 років). Також закон збільшить офіційне ввезення машин з-за кордону, що збільшить надходження в державну скарбницю від іх розмитнення.

Ремонт доріг. На початку липня віце-прем’єр Володимир Кістіон звітував, що ями на дорогах ліквідовані на 95%. Гройсман дуже перейнявся ремонтом шляхів, і це, мабуть, єдина зміна, яку поки що реально можуть побачити українці. Наступного року планують будувати нові дороги, прем’єр обіцяє, що це буде одне з наймасштабніших будівництв автошляхів за останні 35 років.

Розширення зони вільної торгівлі. Позитивним кроком уряду також є підписання двосторонньої Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Це відкриває нові можливості до співпраці з Північною Америкою, посилює позиції нашої країни на ринку Канади, сприяє розвитку авіабудування в Україні.

Мінуси дільності уряду Гройсмана

Збільшення тарифів. Це рішення було запропоноване ще попереднім Кабміном, та остаточно його прийняли вже за керування Гройсмана. І воно є потрібним для продовження співпраці з МВФ, але в умовах економічної нестабільності в країні та спекулювання на цьому питанні опозиції цей крок поки є провальним. Ціна на газ зросла майже втричі, вдвічі підняли вартість опалення та гарячої води, невдоволення українців росте. Складно прогнозувати, що буде восени, коли розпочнеться опалювальний сезон, та люди отримають нові квитанції за комунальні послуги. Подолання тарифної кризи поки що головна тактична мета уряду, якщо зможемо «перезимувати», Гройсман отримає багато політичних балів у свою скарбничку.

Провал співпраці з МВФ. Тему отримання чергового кредиту від Міжнародного валютного фонду Гройсман підіймав підчас усіх своїх закордонних візитів. Але не дивлячись на те, що уряд підвищив тарифи, що було однією з головних умов Фонду, Україна так і не отримала третій транш. На думку голови Мінфіну Олександра Данилюка це сталося через те, що парламент не прийняв ряд законопроектів, пов’язаних із роботою фондового ринку. Оскільки Верховна Рада стане до роботи тільки на початку вересня, раніше осені грошей українцям можна не чекати.

Енергетична політика. Гройсман за ці сто днів так і не зміг показати послідовну позицію в питаннях енергетики. Спочатку Кабмін пообіцяв не вести жодних перемов з Росією щодо поставок газу до рішення Стокгольмського арбітражу. Та нещодавно з’явилася новина про те, що «Нафтогаз» і «Газпром» готові до переговорів найближчим часом. Окрім того, не варто забувати про те, що Україна досі купує вугілля та електроенергії у східного сусіда та на окупованих територіях.

Зрив приватизації ОПЗ. Ще одна невдача спіткала уряд Гройсмана на шляху приватизації хімічного гіганту – Одеського припортового заводу. 18 травня Фонд держмайна оголосив конкурс на продаж акцій підприємства, але за два місяці жодної заявки на участь не надійшло. Уряд пообіцяв новий конкурс та зниження початкової ціни на 30%. Такий провал теж може вплинути на рішення МВФ щодо надання Україні наступного траншу.

Реформи на папері. На жаль, деякі реформи з програми уряду взагалі не почали впроваджуватися за три місяці його діяльності. Гройсману не вдається вирішити питання децентралізації влади, проблему соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, впровадити пенсійну реформу. А людям хочеться бачити реальні зміни, а не просто реформи на папері. На додачу Володимир Гройсман не має достатньої комунікації з громадськістю: бракує чітких та зрозумілих звернень прем’єра до суспільства. Без цього кроку важко буде втриматися на посаді голови уряду, принаймні після того, як закінчиться річний імунітет до відставки.

Інфографіку про те, які партії розділили між собою міністерства у кабміні Гройсмана, дивіться тут.

Аліна БУРОВА

випускниця Школи політичної журналістики

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама