Чоловік звернувся до мерії з проханням щось зробити з «асоціальними» львів'янами

Мешканець Львова, завідувач відділу театрального та вокально-хореографічного мистецтва ЦТДЮГ Валерій Собецький звернувся з листом до мерії щодо навали безхатченків, наркоманів та крадіїв в центрі Львова, зокрема, біля будинку № 16, на вулиці Братів Рогатинців, де він мешкає.

Подаємо повну версію листа, яку Валерій Собецький розмістив на своїй сторінці у Фейсбук:

«Мене, як і більшість мешканців нашого будинку дуже турбує проблема, про яку я Вам пишу, сподіваючись на її вирішення.
Я насправді вельми втішений тим, що Львів нарешті вибрався з глухого кута і поступово стає туристичною родзинкою нашої країни. Усі мислячі мешканці міста завжди про це мріяли. Скільки разів нам доводилось чути докори на кшталт – «Львів’яни! Ви ж по золоті ходите! Чому не корстуєтесь своїм історичним надбанням?!»? І ось нарешті лід рушив! Розумію, що у всього є як мінімум дві сторони. Пам’ятаючи про те, що туризм це в першу чергу прибуток до міського бюджету (з якого, я до речі, одержую платню) можна з розумінням поставитись до деяких незручностей: наприклад, до підпилого хору гостей, які о 3-й, 4-ій годині ночі гучним колективом спершу виспівують «хвалу» потенції президента сусідньої держави, потім після серії – «будьмо-гей!!!» в нападі патріотизму виконують багатоголоссям з дещо погіршеною алкоголем артикуляцією і дикцією гімн України.
Це, так би мовити, вже проблеми їх особистої внутрішньої культури.
Я хочу привернути Вашу увагу до іншого. Нагадаю, що мешкаю я на вулиці Братів Рогатинців. Якщо не помиляюсь, моя вулиця є частиною заповідної історичної зони. На ній знаходяться багато архітектурних пам’яток, що показують туристам. Тут же на кожному кроці кафе і ресторани, в яких так полюбляють відпочивати не лише гості, але й львів’яни. І я не думаю, що окрасою можуть бути групи завжди вагітних брудно одягнених жінок-ромів, які чіпляються до перехожих. Або виповзаючі на промисел безхатченки і наркомани, притулком яких стали пивниці, майданчики сходів та горища будинків саме в цьому районі.
Одним з таких притулків став наш будинок. З ласки «квартирантів» нам уже доводилось викликати пожежників, бо вони запалили своє «майно» в підвалі, а іншим разом гасити сміття власними силами. Поліція вже кілька раз на наше прохання виводили не проханих гостей, що влаштовували «розбірки».
Сходові майданчики та піддашшя перетвоено на «процедурні кабінети», скрізь скло від ампул та використані шприци. Ми вже боїмось заглядати до своїх поштових скриньок, в яких можна покалічитись об голку від шприца чи гостру ампулу. Зауваження робити без сенсу – можна лише нарватись на образу чи погрозу. Кілька тижнів тому ми повернули гаманець власниці, в якому, правда, вже не було грошей, але були пластикові та дисконтні картки, що теж мають не аби яку вартість для людини. Гаманець у дівчини було викрадено і по звільненню від готівки підкинуто в нашому під’їзді.
В часі останнього «прибирання» сходів двірничкою (певно з місяць тому), на наше прохання про якісь дії з боку жеку одержали відповідь: - «бомжі і наркомани проблема мешканців, самі розбирайтесь і виганяйте».
Мені скоріше за усе порадять – «Поставте кодовий замок». У нас він вже стоїть. Але ж в другому абзаці я написав – «…більшість мешканців нашого будинку». Що означає не усіх. До того ж код замка відомий багатьом службам, яким зовсім не здається обов’язковим зачиняти за собою вхідні двері. Вони ж тут не живуть.
Я розумію, що за одним разом проблему не вирішити. Але якби асоціальні особи знали, що в цьому районі завжди неочікувано може навідатись патруль поліції або муніціпальної дружини і не полінується піднятись на верхні поверхи, може, наркомани та безхатченки не були б такими зухвалими і не псували нашому місту лице.
Тож прошу позитивно розглянути мою пропозицію з більш активного патрулювання наразі принаймні центральної частини міста.
Буду вельми вдячний одержати відповідь на моє звернення.
Вперед дякую за допомогу і розуміння!».