Тимчук і Фешовець про велику війну, Грузію та нову мобілізацію

719
Тимчук і Фешовець про велику війну, Грузію та нову мобілізацію

В Україні зростає градус напруги. РФ до українського кордону стягує свої війська, на адмінкордоні з окупованим Кримом відбуваються якісь незрозумілі рухи: то російські прикордонники призупиняють рух, то стрілянина, то заяви про українських диверсантів, спроби терористичних актів, як наслідок – арешт двох людей. А в провідних західних ЗМІ дедалі частіше з’являються статті про підготовку Кремля до широкомасштабної військової агресії проти України.

Чи треба Україні готуватися до великої війни ІА Дивись.info запитала у військових експертів Дмитра Тимчука та Олега Фешовця.

– Наскільки ймовірне посилення агресії Росії і переходу до прямих широкомасштабних бойових дій?

Дмитро Тимчук:

101397 (1)

– Ситуація справді непроста, але водночас, думаю, що варіант широкомасштабної, відкритої агресії Росії малоймовірний. Але повністю його виключити не можна. Тому ми повинні бути готові до будь-яких сценаріїв. Однак з політичної точки зору, з економічної для Путіна проводити таку агресію, тобто починати відкриту війну проти України було б не найрозумнішим ходом. Хоча, наскільки ми розуміємо, російський Генштаб розглядає усі варіанти і зокрема сценарій широкомасштабної агресії з використання авіації, ракетної техніки тощо. Що стосується кримчан, я б не рекомендував їм спати спокійно, бо слідом за затриманням так званих українських диверсантів, буцімто професійних військових розвідників, може прокотитися серія терактів не тільки окупованою територією Криму, а й  територією Росії. І все подаватиметься під соусом того, що Україна нібито проводить терористичну діяльність. Для Криму це варіант, щоб показати, що Росія є захисником населення півострову, а Україна, користуючись абсолютно недозволеними методами, є країною-терористом.

В цілому, що стосується ситуації на Донбасі і подій в Криму, розглядається і варіант, що Путін хоче перекласти відповідальність за зрив Мінська-2 на Україну, а далі диктувати свої умови. Хоча насправді, якщо виконувати Мінськ-2 від першого пункту до останнього, то він якраз зіграв би в інтересах Росії, оскільки там прописаний так алгоритм, який для України абсолютно неприйнятний. Але, як ми бачимо, російські терористичні війська не можуть виконати навіть перші два пункти – припинення обстрілів і відвід озброєння. Водночас можна говорити і про спроби Москви тиснути на Київ з тим, щоб Мінськ-2 виконувався на умовах Кремля. Оскільки цей сценарій не проходить, Москва, судячи з усього, намагається остаточно зірвати Мінськ-2, представити Україну країною-терористом і відповідно, перекласти на Україну всю відповідальність за те, що відбувається.

Олег Фешовець:

11902imgmigr

– Як на мене, то якраз з боку Криму агресія Росії малоймовірна, тому що росіяни на півострові до початку повномасштабної кампанії військово не готові. Загалом щодо події у Криму, то мені радше виглядає, що це така ситуаційна поведінка Росія. Однак вона вписується у концепцію конфлікту малої інтенсивності, тобто завдання такого конфлікту постійно дестабілізувати країну-противника, тримати у напрузі і завдяки цьому добиватися вже якихось політичних цілей, змушуючи протилежну сторону до певних політичного рішення, вигідних агресору. Хоча це зовсім не виключає, що конфлікт може перерости у повномасштабну війну. РФ цей варіант для себе розглядають як можливий. Але це буде для Кремля крайнім рішенням. Якщо Росія потрапить у якусь вкрай складну ситуацію, тоді вона може вдатися до повномасштабної агресії. З іншого боку, правило будь-якої війни – це завжди бути готовим до будь-чого. У країни більші шанси на мир, коли для супротивника вона виглядає готовою до опору. На сьогодні найбільш небезпечний напрямок – це схід. Там Росія накопичила доволі великі сили.

– Зараз часто порівнюють події в Криму і в Грузії 2008 року. Чи є підстави говорити про повторення сценарію?

Дмитро Тимчук:

Я б на сьогоднішній день так не говорив. Так, схожість у ситуаціях є, але про абсолютну аналогію говорити не можна з однієї великої причини – у Грузії була пряма відкрита російська агресія під «благовидними» приводами, тим не менше це була агресія, яку не приховували – діяли російські війська, не ховаючись, проводили військову операцію. Що стосується України, то якби Путін був готовий проводити операцію відкрито, за грузинським сценарієм, то він провів би її ще 2014 року, коли ще не діяли санкції, коли він на міжнародній арені не опинився у серйозній ізоляції тощо. Тому говорити, що він зараз намагається провернути грузинський сценарій, я б не став. Однак повторю, я не виключаю варіанту відкритої агресії Росії, але не вважаю його найбільш ймовірним.

Олег Фешовець:

– Все-таки Грузія менша країна і зовнішні політичні ризики для Росії теж були менші. Хоча загалом коли йдеться про методи ведення війни, то Росія вже сотню років використовує той самий набір інструментів. Тим не менше загроза повномасштабної війни є завжди, але, як на мене, Росія зараз до неї не готова. Однак застосування грузинського варіанту навряд чи буде, але той інструментарій може використовуватися.

– Якщо напруга наростатиме чи буде проводитися сьома хвиля мобілізації?

Дмитро Тимчук:

– Боюся, що ця ескалація націлена на те, щоб поставити Україну в двозначне становище. Тобто якщо відбуватиметься ескалація на Донбасі і наростатиме напруга на адмінкордоні з Кримом, доведеться проводити сьому хвилю мобілізації. По-перше, це викличе додаткові економічні затрати, а в нас з військовим бюджетом і так проблеми. Хоча Мінфін рапортує, що все чудово, насправді, за моїми даними, як члена комітету Верховної Ради з питань держбезпеки та оборони ситуація не така райдужна. Нова хвиля мобілізації вимагатиме нових затрат, нових грошей, яких у бюджеті просто немає. А по-друге, це буде нова точка соціальної напруги. Ми знаємо, що народ вже стомився від війни, і оголошення нової хвилі мобілізації не викличе особливого оптимізму. Це ще одна форма тиску Кремля на Київ: або ви приймаєте наші умови, або ми продовжуватимемо ескалацію доти, доки ви не проведете сьому хвилю мобілізації. Така собі форма шантажу «аля Путін».

Олег Фешовець:

– Все залежатиме від подій. Часто мобілізація є сигналом для ворога, що держава готова до військових дій. Якщо буде зберігатися така нестабільна ситуація, думаю, оголошення чергової хвилі мобілізації є цілком ймовірним. Втім, мені здається, що систему оборони України варто будувати дещо по-іншому. Треба усвідомити, що ми на даний час у випадку повномасштабної війни не здатні відбити напад Росії. Тобто у разі розгортання активних військових дій, все відбуватиметься дуже швидко. Ми повинні готуватися до гірших можливостей, тому ми маємо бути готові до складніших методів ведення війни, у тому числі партизанської, по-іншому, війни бідних людей. Адже порівняно з Росією у нас значно менший ресурс. У таких випадках найкращою системою є загальна військова повинність як у Швейцарії. І цю систему треба будувати. Не прямо копіювати швейцарську модель, однак взяти її за основу і таким чином ми зможемо дуже швидко за потреби виставити двомільйонну армію. До того ж ця система досить дешева. Крім того, оголошення мобілізації матиме й політичний вплив на Росію, буде сигналом, що країна перебуває у стані готовності, тобто Росія може дуже дорого заплатити за агресію. Але водночас ми не повинні втрачати час. Наприклад, у нас досі не налагоджене виробництво стрілецьких набоїв у той час, коли в Україні вже два роки триває війна. Ми не перебували нашу систему оборони, але ми мусимо це зробити.

Нагадаємо, через події, що сталися у Криму, російське «Эхо Москвы» навіть провело два опитування. Ось що росіяни думають з цього приводу:

 

opyt

opyt1

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама