Львів як фавела. «Громадський бюджет»: пряма демократія чи популізм?

94
Львів як фавела. «Громадський бюджет»: пряма демократія чи популізм?

З 15 серпня львівяни можуть подавати свої пропозиції щодо використання коштів з так званого «громадського бюджету». Нагадаємо, згідно з ухвалою міської ради 1% бюджету розвитку, а саме 16 мільйонів гривень, у наступному році буде розподілено за пропозиціями мешканців міста.

На перший погляд нібито незаперечний позитив і перемога демократії, але так чомусь вважають не всі. Спробуємо з’ясувати чому.

Подавати свої проекти на конкурс можуть громадяни, яким виповнилось 16 років, однак не лише львів’яни, а й люди, які тут працюють або навчаються, мають нерухомість чи народилися у Львові. До розгляду приймаються малі проекти – районного значення, вартістю від 20 до 200 тисяч гривень, та великі – міського значення, вартістю від 200 тисяч гривень до трьох мільйонів гривень. Впродовж року одна людина може подати максимум два проекти – один великий та один малий.

Фото: Дивись.info
Фото: Дивись.info

«До 15 вересня всі мешканці Львова маючи ідею і зібравши для малих проектів 25 підписів, для великих 50, можуть заповнити аплікацію на сайті або занести документи в центри надання адмінпослуг. З 15 вересня по 1листопада проекти будуть аналізуватися  у  районних адміністраціях, профільних управліннях щодо можливості втілення. З  1 по 15 листопада буде відбуватися голосування і в онлайн системі можна буде відслідкувати кожного дня скільки голосів за який проект віддано. Голосувати можна на сайті «gb.city-adm.lviv.ua» або можна прийти в центр надання адмінпослуг і там допоможуть проголосувати навіть без банківської ідентифікації», – розповідає заступник міського голови Андрій Москаленко.

Він додає, що 60% коштів піде на малі проекти, 40% на великі. Проекти можуть стосуватися наприклад ремонтів  будинків, облаштування парків, майданчиків.

maxresdefault«Ми багато чуємо розмов що громадськість має брати участь в управлінні. Найкраще це можна зробити через уможливлення контролю за фінансами. Кожен мешканець Львова може взяти участь у цьому проекті і визначити, що краще зробити зараз, що в другу чергу і це буде обов’язковим для депутатів, коли вони будуть голосувати за бюджет розвитку на наступний рік. Треба вчити людей вміти працювати з бюджетними коштами, впливати на те, що і де робити і, звичайно, контролювати якість. Також важливо, що це все відбувається паралельно з електронним врядуванням, і я б дуже хотів, щоб мешканці більш активно користувалися новітніми технологіями. Важливо донести цю інформацію до всіх львів’ян, адже якщо людина бере безпосередню участь у тій чи іншій справі, вона відчуває свою силу в тому, що її голос почуто. Маю надію, що наступного року в цей час ми вже зможемо виїхати на ті об’єкти, які будуть в роботі в рамках проекту», – каже міський голова Львова Андрій Садовий.

1365796_1391367Голова ГО «Кращий Сихів» Наталія Піпа переконана, що запровадження громадського бюджету призводить до  системна зміна цінностей, перехід від сприйняття «все погано» до «як зробити краще». «Думаю, що цей проект буде працювати. 1% від загального фонду бюджету це достатньо велика сума. Тут буде дуже велика роль громадських організацій, тому що мешканця, які не  мають досвіду буде складно зібрати людей. ГО бере на себе певну відповідальність», – каже громадська активістка.

Однак серед загального хору підтримки лунають і скептичні голоси. Люди, які  проштовхують громадський бюджет погано розбираються в бюджетному процесі, але дуже добре в піарі і популізмі – каже Яромир Самагальський, який у минулій каденції  міської ради очолював бюджетну комісію.

11027931_415772588599781_4667383359846527036_n«Ті люди, які розповідають про те, яка це «прогресивна» річ або не уявляють собі що таке бюджетоутворення або просто свідомо обдурюють. Партиципаторний бюджет або бюджет участі зародився у Бразилії, як метод задобрення безправних мешканців фавел, яким кинули «кістку» у вигляді певної суми, яку вони можуть розподілити на свій розсуд. Після цього ця практика поширилася переважно на країни з диктаторським правлінням.  Вже пізніше вона прийшла у країни Східної Європи, але у зовсім іншій формі. Там пішла загальна децентралізація міських бюджетів, коли виділяються кошти на район а мешканці впливають на їх розподіл», – говорить Самагальський

«Я кілька разів питався в ініціаторів цього проекту, якщо 16 мільйонів, 1%, будуть розподілені чесно і прозоро, під впливом громади, то як тоді буде розподілено весь бюджет розвитку, мільярд 600 тисяч? Непрозоро, нечесно і без участі громади? Я вірю що дуже чесно і за участі громади розподілять ці 16 мільйонів, а як бути з мільярдом 600 тисяч? Для прикладу скажу, що в останній рік минулої каденції міської ради, як мінімум 160 мільйонів гривень були розподілені за зверненнями мешканців, тобто за прямої участі громади. Всі дитячі майданчики, благоустрій, внутріквартальні дороги, каналізації, дахи – все це робилося за листами мешканців, які зверталися в районні адміністрації, управління, збирали підписи. Навіть якщо дах в будинку тече, то завжди є 50-100 підписів  мешканців щоб це зремонтувати. Це все якраз і є бюджет участі. А що робити з сотнями звернень, які дотепер лежать в районних адміністраціях, і не виконані», – каже екс-депутат.

На його думку весь бюджет розвитку в частині благоустрою, дитячих майданчиків, екології, ремонтів каналізації, внутріквартальних доріг, дахів має розподілятися саме в такий спосіб. «Ті, хто говорять про позитивний вплив Партиципаторного бюджету  можливо не знають, що принцип відкритості, участі громади, закладено в бюджетному кодексі і кожна рада зобов’язана  саме так використовувати кошти. Тобто це така фішка для відволікання уваги. З цими 16 мільйонами ми будемо «бавитися» а мільярд 600 тисяч поділимо і ніхто не запитає як. Ці 16 мільйонів  – це ніщо. В нас 6 мільйонів євро позики взяли тільки на каналізацію на Стуса, 30 мільйонів євро  – позика на реконструкцію очисних споруд , 45 мільйонів євро на вирішення проблеми сміття. Гроші розбазарюють направо і наліво, а мешканця кидають кістку.

Заступник міського голови, який зараз дуже виступає за цей бюджет навіть не прийшов на слухання по цьогорічному бюджету. Не прийшли ні один заступник і начальник управління. Прийшли  директори департаментів і так як вони сказали, так і всі проголосували. Лише на останніх сесіях міської ради 300 мільйонів гривень з бюджету розвитку розподілили так, «між іншим» – констатує Яромир Самагальский. Він стверджує, що замість того, щоб «бавитися» до кінця року з цими 16 мільйонами влаштовуючи конкурси та голосування можна зробити все значно простіше і без зайвого піару. Достатньо рішення бюджетної комісії і кошти запрацюють по тих зверненнях мешканців, які вже давно лежать по адміністраціях та управління мерії – запевняє екс-депутат.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама