У дворику музею львів’янам показали осучаснений етноодяг та прикраси (фото)

653
У дворику музею львів’янам показали осучаснений етноодяг та прикраси (фото)

У дворику Національного музею у Львові (вул. Драгоманова, 42)  відбувся показ авторської колекції ошатного жіночого вбрання та прикрас «Посаг» від Любці Петрусь та Ольги Поцюрко.

ІА Дивись.info вдалося поспілкуватися із молодими дизайнерами про їхню творчість та колекцію.

— Як давно зародився Ваш тандем?

Ольга та Любов: Досить давно. Сама ідея колекції виникла два роки тому, хоча дружимо значно довше.

— Ви напевно закінчували Львівську академію мистецтв?

Ольга: Так, я закінчувала нашу академію.

Любов: А я закінчувала Мукачівський державний технологічний університет, спеціальність «Дизайн одягу».

IMG_2157

— Як виникла назва колекції «Посаг»? Як довго ця колекція створювалася?

Любов: Створювалася дуже довго.

Ольга: Давайте приховаємо від історії на скільки довго вона створювалася (Сміються).

Ольга та Люьбов: Така назва «крутилася» дуже давно, бо ми хотіли щось зробити в етнічному стилі. Оскільки, тема західного регіону досить поширена, і на нашу думку, аж занадто, то ми звернулися до костюму Східної та Південної України. Навіть залучили кримськотатарські мотиви. А чому саме «Посаг»? Посаг – це придане, яке завжди поза модою, і одночасно є завжди модною і актуальною класикою, передається з покоління в покоління, якщо не одягом, то тканиною. Мама передала донці найдорожче, що приберегла, сорочку, якийсь одяг, тканину. У нас в колекції є така тканина, яка була передана мамою для доньки, просто з скрині, так досить символічно. І у нас так склалося, що основа моделей досить класична, з народного костюму, а от тканини дорожчі.

IMG_2150

— Які саме тканини ви використовували у пошитті своєї колекції?

Ольга та Любов: Тафта, шовк з бавовною, оксамит – те, що завжди вважається модною дорогою та вишуканою класикою. Хотілося б, щоб класичний народний крій пишних жіночих спідниць, звичайно осучаснених, залишався модним і сьогодні і завтра. Власне, ідея посагу у тому, що дівчина збирає найкращі речі, які вона буде носити після весілля, і залишить у спадок своїм дітям. Фігура жінки з віком міняється, але ми пропонуємо універсальні речі, їх можуть носити і жінки і дівчата. Можна щось змінити, щось перешити, і передавати ці речі циклічно.

— У вашій колекції помітна тенденція до дуже натуральних кольорів, не надто яскравих. З чим це пов’язано?

Ольга та Любов: Це зовсім не наше. Якщо проаналізувати, то навколо в ентно-стилі панує тенденція дуже «ядучих» кольорів, мотивів маків, волошок. Не кожна жінка готова носити на стільки яскраві речі. А стримана гама завжди буде модною.

IMG_2128

— Які мотиви використані в оздобленні вишивкою вашої колекції? Це якийсь конкретний регіон чи синтезований образ?

Ольга та Любов: Часто це мотиви взяті із самого полотна. Також присутній мотив барвінку, який ниточкою вплітається у нашу колекцію. Це символічна рослина, яка у багатьох регіонах відіграє роль посагового елементу. Його збирають за кілька днів до весілля, плетуть у вінки, оздоблюють ним якісь обрядові речі та ін. Гама колекції досить стримана, лише синій колір, такий барвінковий з’являється як кольоровий акцент. Квіти, що з’являються в одязі у другій половині показу є таким символічним барвінком. Ми свідомо не хотіли прив’язуватися до жодного мотиву чи орнаменту, бо люди втомилися від засилля тих вишиванок.

IMG_2176

В нас є ручна робота, ручна вишивка, але вона не є домінуючою. За основу ми взяли традиційний крій українського одягу. Ну звичайно прикраси… Мусимо згадати про майстра із Стрия Святослава Ігоровича, якого знаємо давно, і він люб’язно надав нам свої прикраси. Вони дуже традиційні, це  все ручна робота. Ми також додали і свої власні прикраси.

— Які у Вас плани на майбутнє. Чи є вже якісь зарисовки майбутніх колекцій?

Ольга та Любов: (Сміються) У найближчих планах просто виспатися…Потім потрібно буде все впорядкувати.

— Чому ви вирішили саме ту, у Національному музеї, під відкритим небом, проводити показ?

Ольга та Любов: Було протоптано багато стежок. Шукали де б була відповідна атмосфера, акустика. Серед знайомих є багато музейників, які також підказали цей майданчик. Він нам дуже сподобався.

IMG_2180

— А чому не Шевченківський гай?

Ольга та Любов: Свідомо не хотіли прив’язуватися до таких надто традиційних просторів, щоб не асоціювалося з вишивкою, народним одягом.

IMG_2190

До слова, автори створили колекцію таким чином, що вона постала надзвичайно цілісним образом. Мисткині дуже тонко підійшли до використання народної тематики, не перетворюючи її на парад вишиванок. Жіночі образи граційні та універсальні, адже конструкція давнього українського народного одягу, яку використовували дизайнери, споконвіку була надзвичайно продуманою та практичною. Дорогі тканини, від важкого оксамиту та сукняних тканин до легкого шовку, підкреслюють пишноту створених образів, а тонка вишивка та прикраси додають їм тендітності – всі ці елементи звучать у колекції в унісон.

Сам показ супроводжувався звучанням автентичного співу від колективу «Родовід», а присутність на подіумі таємничої давньої скрині підкреслювало символічне значення колекції одягу «Посаг» від Любці Петрусь та Ольги Поцюрко.

Мар’яна МАКСИМІВ

Фото Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама