Михайло Басараб: Наше мовчання буде заохочувати поляків до ще нахабніших кроків щодо України

E55EC977-D30D-4794-90C4-E7D70DF73DE5_w987_r1_s

Україна повинна відреагувати на нещодавні рішення польського парламенту щодо подій у 1943-1945 роках на Волині. Про це йдеться у зверненні відомих громадських діячів до президента, уряду і парламенту.

 

«Ми звертаємося з вимогою до Верховної Ради України відреагувати на антиукраїнські постанови Парламенту Республіки Польща та схвалити документ, який визнає дії польської сторони на українських етнічних територіях до, під час і після Другої Світової війни міжнародними злочинами.
Зокрема, ми пропонуємо Верховній Раді проголосити 23 вересня Днем польських репресій супроти автохтонного українського населення Галичини. Саме в цей день у 1930 році Президія Ради міністрів та міністерство внутрішніх справ ІІ Речі Посполитої ухвалили рішення про широкомасштабні антиукраїнські репресивні заходи, офіційно названі польською владою «пацифікацією». Ми також пропонуємо визначити 25 грудня як День пам’яті геноцидного винищення польським підпіллям автохтонного українського населення на споконвічних українських землях.

Саме в цей день у 1942 році польські шовіністи розпочали масові вбивства українського населення, колядуючи на трупах замордованих. Крім того, ми пропонуємо встановити 28 квітня Днем пам’яті українців, що стали жертвами насильної депортації польською державою. Саме цього дня в 1947 році польські державні каральні органи розпочали операцію «Вісла» і депортували з історичних українських земель 150 тисяч українців на колишні німецькі території, включені до складу Польщі і заселені вороже налаштованими до депортованих українців «кресов’яками». При тому депортованим українцям не дозволили селитися компактно, що прирікало їх на втрату ідентичності, як національної групи.
Ми закликаємо Президента, Уряд та Парламент України об’єднати свої зусилля для ефективного захисту інтересів і національної безпеки України, а також вимагаємо від депутатів Верховної Ради України ухвалити документ з чіткою оцінкою постанов Парламенту Республіки Польща» - йдеться у зверненні яке  підписали зокрема Леонід Кравчук,Левко Лук’яненко, Дмитро Павличко, Борис Тарасюк, Володимир Огризко, Іван Драч, Іван Дзюба, Юрій Мушкетик.

Один з підписантів звернення, політолог Михайло Басараб вважає: якщо польський парламент назвав події на Волині «геноцидом», давши таким чином їм правову кваліфікацію, то Україна не може спокійно за цим спостерігати.

[dyvys_blockqoute text="Промовчати в даній ситуації, означає погодитися з такою оцінкою подій на Волині – абсолютно несправедливою, маніпулятивною і упередженою" author="Михайло Басараб"]

«Промовчати в даній ситуації, означає погодитися з такою оцінкою подій на Волині – абсолютно несправедливою, маніпулятивною і упередженою. Поляки у цій постанові не хотіли відтворити історичну правду, а навмисно дали політичну і правову оцінку. Вважаємо, що для відновлення  статус-кво і відновлення повноцінного стратегічного партнерства з Польщею Верховна Рада повинна ухвалити дзеркальне рішення – дати справедливу і коректну оцінку подіям, які відбувалися в українсько-польських відносинах у першій половині 20 століття.

13769576_1095818557165647_5928920833979504596_nПроблема польського підходу полягає в тому, що події на Волині вони розглядають вирвано з контексту. По-перше, це було обопільне протистояння поляків з українцями, у якому наші предки були на своїх іторичних землях. По-друге, 1943-1945 роки були наслідком цілої низки відверто антиукраїнських рішень ІІ Речі Посполитої, починаючи з «пацифікації» українського населення Галичини у 1930 році», - каже Михайло Басараб.

На думку політолога  активність Польщі у встановленні «історичної справедливості»  призведе до ухвалення польським парламентом ще цілої низки схожих рішень. «Давайте не  забувати, що за два роки буде 75-а річниця подій на Волині. Можемо собі тільки уявити що відбуватиметься у Польщі. Цілком ймовірно, що вже зараз хтось виношує звернення до світового співтовариства із закликом визнати на міжнародному рівні факт «геноциду» польського населення українськими націоналістами із відповідними вимогами до України », - говорить політолог.

Водночас він переконаний що симетрична відповідь України не призведе до посилення напруженості у двосторонніх взаєминах. «Поляки вчинили такий крок розраховуючи на те, що заклопотана війною Україна сьогодні не наважиться на відповідь. Це дуже підступно ухвалювати такі рішення щодо свого стратегічного партнера і держави, від якої залежить безпека Польщі. Ми знаходимося у одному підводному човні, у нас спільний ворог - Росія. І дуже неправильно ухвалювати такі історичні і істеричні рішення під час війни», - вважає політолог.

Басараб каже, що серйозна налаштованість України повинна остудити польських політиків, щоб ті відчули відповідальність за свої не зовсім розумні кроки і схаменулися. «Наше мовчання буде заохочувати поляків до ще нахабніших кроків щодо України і можливо не лише в оцінці Волинських подій» - наголошує Михайло Басараб. Політолог вважає, що польський президент прилітав до Києва на День незалежності, аби не допустити дзеркальних кроків України у відповідь.

«Польський президент прилетів до Києва, нібито зробивши дружній жест після рішень свого парламенту. Поляки звичайно зараз будуть закликати до примирення і зниження градусу дискусії. Вони  зацікавлені в тому, щоб ми проковтнули ці постанови і будували взаємини в нових реаліях. Польський президент прилітав, щоб зафіксувати новий статус-кво, сказати що ми повинні будувати нові взаємини на спільному визнанні  геноциду польського населення, щоб Україна з цими постановами погодилася і не робила адекватних кроків у відповідь» - вважає Михайло Басараб.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: