Зниження курсу гривні – це на 100% штучна девальвація, – економіст

173
Зниження курсу гривні – це на 100% штучна девальвація, – економіст

Національний банк на 5 вересня знизив офіційний курс гривні на 2 копійки та встановив на рівні 26,63 гривні за долар. У бюджетній резолюції на 2017 рік курс гривні закладений на рівні 27,2. Чи є підстави для девальвації національної валюти і кому вигідно, щоб гривня ставала дешевшою, розмова з відомим українським економістом Андрієм Новаком.

– Чи є зараз в Україні об’єктивні причини для зниження курсу гривні?

– Девальвація гривні, яка відбувається останні декілька тижнів, – це стовідсотково штучна девальвація, яка не має під собою жодних економічних причин. Тому що є три речі, які формують курс будь-якої грошової одиниці, у тому числі і гривні. На курс грошової одиниці не впливає ні початок літа, зими чи осені, ні пориви вітру тощо, натомість впливає по-перше, зовнішньо торгівельний баланс, експортно-імпортний. Він у нас позитивний, за підсумками першого півріччя цього року плюс мільярд з лишнім доларів. По-друге, формує курс платіжний баланс. Він у нас також позитивний – плюс майже півмільярда доларів. І по-третє, державний борг і його динаміка. Минулого року, завдяки західним партнерам, ми отримали реструктуризацію зі списанням 20% держборгу.

– Тобто можна говорити про оздоровлення національної валюти?…

– Усі три фактори, які формують курс в Україні, вже рік як позитивні. Тому у нас є всі підстави не тільки для стабільної гривні, а навіть для її зміцнення, особливо зараз, у літній період, коли на користь гривні працюють ще багато додаткових факторів. Перший – це сезон відпусток. Оскільки через різке падіння доходів більшість українців проводять відпустки не за кордоном, а в Україні, то для такого відпочинку потрібні гривні, і люди здають свої валютні заощадження. Другий додатковий сезонний фактор – це щоденні величезні валютні надходження від продажу аграрної продукції цьогорічного урожаю.

– Чому тоді гривня продовжує падати?

– Очевидно, уряд і Нацбанк мають інші плани, а саме: подальша штучна девальвація. Навіть не соромлячись, уряд заздалегідь її анонсував, подавши майже два місяці тому бюджетну резолюцію на 2017 рік, в якій вказав запланований курс – 27,2. Коли уряд готував цю бюджетну резолюцію, на ринку курс був 24,6. Тобто не маючи жодних причин для девальвації, уряд все одно її закладає. А це означає, що це такий спільний план Кабміну і Національного банку зі штучної девальвації гривні.

– Яка мета штучно зниження курсу національної валюти?

– Тут дуже проста, я б навіть сказав, примітивна відповідь – очевидно, новий уряд вирішив йти по найлегшій дорозі своїх попередників, коли за рахунок девальвації вирішується одразу дві задачі: перша – наповнення державного і місцевих бюджетів через інфляційний ефект, який йде слідом за девальвацією, і друга – задовольняються апетити наших славетних фінансово-промислових груп експортно орієнтованих, тобто олігархічних. Очевидно, новий уряд йде цією найлегшою дорогою, але вона найлегша тільки для уряду та експортерів, для всіх інших, тобто громадян України, і більшості українських підприємств, які не є експортерами, девальвація дуже шкідлива, тому що вона підриває, знижує купівельну спроможність як громадян, так і підприємств, що у підсумку веде до подальшого падіння національної економіки.

– Гройсман падіння гривні назвав сезонними коливаннями, через які не варто хвилюватися. Чи є підстави для таких заяв?

– Є підстави говорити про сезонні коливання, але зараз вони можуть бути тільки на користь гривні, а не впливати на її девальвацію. Я вже зазначав, що зараз сезон відпусток і є надходження від аграріїв. У металургів, хіміків нема сезонного фактору, у них рівномірно впродовж маркетингового року здійснюються експорті поставки. А в аграріїв це сезонний фактор і саме зараз він на користь гривні, бо в країну заходять величезні суми від експорту сільськогосподарської продукції. Тобто це штучна спланована девальвація.

– Виходить, що урядова політика веде до зубожіння українців. Чи не спровокує це соціальних сплесків?

– Коли міра терпіння буде переповнена, це цілком може призвести до соціальних бунтів. Не важливо як вони будуть називатися – кредитний майдан, гривневий майдан чи будь-який інший. Нехай навіть не майдан, а перекриття вулиць, залізниці чи блокада державних органів влади. Все залежить від того, як довго українці готові сприймати той фактор, яким вже понад ва роки в Україні виправдовують падіння економіки, тобто війною.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама