Без ресурсів, але з хабарниками та конфліктом у правлячій партії — чим живе сучасний Тернопіль

ІА Дивись.info пропонує короткий обласних центрів Західної України, у якому будуть зачеплені питання влади, грошей та найбільш скандальних представників міста. Цього разу ми розповімо про Тернопіль.

Аби більш детально дізнатися про стан речей у місті, ми залучили місцевого політичного та економічного експерта Ігоря Качмарського. З’ясувалося, що Тернопіль — не лише «файне місто». Тут є свої хабарники, авторські корупційні схеми та проблеми з роботою над перспективою розвитку.

За рахунок чого живе місто

Тернопіль – невелике місто, жителів тут більше 200 тисяч, а середня зарплата, за даними Держстату, коливається в районі 3500 гривень на місяць. Великих підприємств на території Тернополя немає. Колись тут працював потужний комбайновий завод — один із провідних виробників бурякозбиральної техніки та інших сільсько-господарських машин в Україні й країнах СНД. Утім, нині завод майже збанкрутів. Тепер з частини його конвеєрів виходять лише садово-городний інвентар, запчастини для легкових авто та інші подібні товари.

Тернопільський комбайновий завод

«Великі підприємства у місті не працюють. Радянські або зупинені, або у напівмертвому стані. Є заводик «Сумітомо», на якому виготовляють проводку для автомобілів, для ніші виробництва. Але сьогодні вони працюють, а завтра —  розібрали і поїхали, — каже Ігор Качмарський. — Основний притік коштів — це заробітчани. Місто живе за рахунок будівництва та внутрішньої торгівлі».

Монополістів, на думку експерта, у Тернополі немає. Тут представники бізнесу конкурують між собою на більш-менш рівних засадах.

«Супер-олігарх — це історія не про Тернопіль. І це добре, бо є різні центри впливу, різні інтереси, - упевнений Ігор Качмарський. — Звісно, бізнесмени повинні узгоджувати між собою позиції, але поки що рейдерських захоплень з насильством не було. В області — так. На Тернопільщині йде боротьба за сільськогосподарські підприємства, які функціонували за часів Януковича, а тепер збанкрутували. Бенефіціари з’ясовують, кому яка земля належить, техніка… Але у самому Тернополі такого немає».

Хто при владі

Більшість у міській раді зараз сформували представники «Свободи», за ними йде «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і «Самопоміч», далі — «Громадянська позиція», ВО «Батьківщина», «Народний контроль» та «Радикальна партія Олега Ляшка».

Після місцевих виборів у 2015 році крісло мера залишилося за представником партії «Свобода» Сергієм Надалом. Свій другий строк на посаді міського голови Сергій Надал виборов у першому турі.

Сергій Надал

Друге місце виборці віддали тоді Тарасу Пастуху від «Самопомочі».

Тоді, у 2015 році усі тернопільські журналісти, політологи, виборчі експерти задавалися питанням, чи зможе Сергій Надал лишитися на другий строк. Його конкурентів вважали заслабкими, але сам мер мав чимало плям на репутації.

Так, журналісти програми «Гроші» провели розслідування і з’ясували, що Сергій Надал нібито заробляв на продажі комунальної землі під забудову. За словами журналіста Андрія Вербицького, у місті працювала «схема інвестиційного договору».

«Згідно з нею, на комунальне підприємство безкоштовно виділяється земельна ділянка, на яку потім комунальники укладають інвестугоду з приватною структурою, яка будує багатоповерхівку. При цьому, якщо за попереднього мера остання така ділянка розміром з гектар продалася за 600 тисяч доларів, то за правління Надала земля йде практично безкоштовно. Місту вони не приносять ні копійки», — розповідає журналіст.

Також дивувала громаду і оселя, у якій мешкає Сергій Надал. Триповерховий будинок обійшовся, за словами самого ж мера, у 160 тисяч доларів при загальному заробітку на рік близько 80 тисяч гривень. Тоді він заявляв, що збудувати особняк допомогли родичі, зокрема – дружина, яка, працюючи у Держстаті, задекларувала понад мільйон гривень прибутку. Зарплата з яких складала лише 20 тисяч гривень. Інше — матеріальна допомога від невідомих осіб.

Крім того, усі активно обговорювали регулярні поїздки доньки Сергія Надала закордон та її відпочинок в одному з найдорожчих готелів світу.

Світлини зі сторінки доньки Сергія Надала в Instagram

Такі та подібні розмови гуляли містом і медійним простором, але це не завадило Сергію Надалу вдруге стати міським головою.

На думку політичного експерта, це пов’язане з тим, що за часів його правління місто ставало гарнішим ззовні. «Влада взялася за благоустрій. До прикладу, територію навколо ставу у місті облагороджують. Ця водойма — фішка Тернополя. Туди дійсно вклали багато коштів, — зауважує Ігор Качмарський. — Ремонт доріг робиться добре. Краще, ніж у Львові чи Києві. Облаштовують прибудинкові території, тротуари. Те, що було великою проблемою років 4-5, зараз вирішили».

Хто в опозиції

За словами Ігоря Качмарського, опозиція в міськрді нині — ТОП-тема у Тернополі.

«У нас зараз є більшість, яка опонує чинному меру, і ця більшість складається з депутатів партії «Свобода». Тобто — це його однопартійці, — зазначає експерт. —  З моєї точки зору це серйозний виклик для міста. Наш мер в даний момент не може похвалитися, що має більшість у міській раді, яка могла би підтримувати питання, яке він виставляє на голосування під час сесії, отже доведеться шукати компроміс».

У той же час, у місті є опозиція, яка діє на постійній основі — «Громадянська позиція».

Як зазначає експерт, вони опонують мерії вже багато років. І, як правило, для дискутування використовують теми, пов’язані з розвитком міста, напрямками у цій сфері. До прикладу, ОСББ.

«Багато нових депутатів від різних партій активно працюють в округах. І від цього є позитив: мешканці задоволені покращенням рівня життя, тим, що на них звертають увагу. А опозиція залучається їх підтримкою».

Скандали

Певно, найгучнішим за останній час інцидентом на тернопільській політичній арені, була ситуація з мером міста, описана вище. Інші ж гучні справи не набували всеукраїнського розголосу. Найбільш обговорюваними за останній час були такі скандали з держслужбовцями:

1. На хабарі затримали чиновника Тернопільської міськради Романа Ляховича.

Роман Ляхович — екс-член партії «Народний контроль», очільник постійної комісії з питань соціальної політики, охорони здоров’я Тернопільської міськради та доцент кафедри невідкладної та екстреної медичної допомоги Тернопільського державного медичного університету.

Роман Ляхович

Посадовця 1 лютого 2016 року спіймали на отриманні хабаря у тисячу доларів. Гроші Роман Ляхович узяв від тернополянки, якій обіцяв посаду лікаря в одному з медичних закладів міста.

Відповідно до статті, за якою розглядали справу депутата, йому загрожувало позбавлення волі на строк від 3-х до 8-ми років з конфіскацією майна. Утім, суд призначив покарання у вигляді штрафу — 25,5 тисяч гривень. У суді винесли таке рішення, бо, Роман Ляхович, нібито покаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

21 квітня стало відомо, що Роман Ляхович залишається депутатом і очільником комісії, оскільки його притягнули за правопорушення як працівника університету, а не як депутата.

2. Підозра у хабарі головного прокурора Тернополя та заступника прокурора області

12 травня 2016 року детективи НАБУ затримали головного прокурора міста Віталія Сідорова та заступника прокурора області Івана Антюка. Їм оголосили підозру в одержанні хабаря, розміром понад 300 тисяч гривень.

Процесуальні дії відбувалися в рамках розслідування факту вимагання неправомірної вигоди від тернополянки за припинення порушеного проти неї кримінального провадження. Наразі ведуться слідчі дії. Віталій Сідоров вийшов «під заставу», а Іван Антюк знаходиться під цілодобовим домашнім арештом.

3. На хабарі затримали депутата Тернопільської облради.

У серпні минулого року тернополяни активно обговорювали затримання Службою безпеки України директора комунального підприємства «Архбудсервіс», депутата Тернопільської обласної ради від фракції «Свобода» Андрія Козака.

Посадовець отримав від місцевого підприємця хабар у сумі 30 тис. грн. за безперешкодне здійснення ним господарської діяльності та сприяння у подальшому виконанні робіт, які фінансувалися з бюджету.

Однак згодом Андрія Козака відпустили під заставу у 200 тисяч гривень.

Експерт Ігор Качмарський зазначає, що подібні справи гучно починаються, але ледь не завжди закінчуються нічим.

Андрій Козак

«Затримання чиновників на корупції відбуваються регулярно. Спочатку про це усі активно говорять, а в результаті ці корупціонери виходять під заставу, стаття перекваліфікується. Справа закінчується. У підсумку, усі корупційні скандали, які у нас були останнім часом, закінчувалися нічим. Самі звинувачені відкидають підозри, натякають на політичне замовлення. Правоохоронці часто не мають доказів, щоб успішно довести справу до суду».

Плани на майбутнє та перспективи                 

За словами Ігоря Качмарського, місто не має потужного природного, технічного або іншого потенціалу.

«Розумієте, щоби щось розвивати, треба мати ресурси, а тут цього немає. Все місто і область живуть за рахунок заробітчан. Так, на хліб з маслом, як то кажуть, вистачає. Але не для розвитку економіки».

Утім, влітку цього року міський голова запропонував перевести стратегічні підприємства зі Сходу України до Тернополя.

«Ми звернулися із пропозицією до уряду перенести важливі підприємства зі Сходу України, де вони зараз працюють у режимі надзвичайного стану, — додає міський голова Сергій Надал. — Адже у нас є достатньо промислових майданчиків, є підготовлені кадри та ми готові сприяти, допомагати усім, хто хоче перенести свій бізнес у наше місто».

Але поки що міська влада не поспішає робити рішучі кроки. Далі заяв та пропозицій справа не йде.

Здебільшого, тут зараз, як і в інших міста, обіцяють покращення інфраструктури та перетворення міста на європейське.

Але, по-перше, обіцяють — не значить роблять, а по-друге, про європейськість міст та містечок в Україні говорять вже не перший рік. Утім, ніхто не акцентує увагу на поясненні терміну «європейське місто». Така собі гумова обіцянка, яка гарно звучить та й вписати у неї можна будь-які незначні досягнення. Облаштували дитмайданчик — європейське місто, відремонтували дорогу — знову європейське. Залишається сподіватися, що Сергій Надал оголосить тернополянам про те, коли місто остаточно досягне цієї стадії.

Бо поки перспективи розвитку Тернополя як у політичному, так і соціально-економічному плані не зовсім ясні.

Мар’яна ТКАЧЕНКО