Чернівці – місто, за яким «наглядають згори»

261
Чернівці – місто, за яким «наглядають згори»

Міста Західної України чимось подібні між собою: багата історія, гарна природа, більш-менш розвинений туризм тощо. Але чи це все, що їх об’єднує? Далеко не кожному українцеві відомо, чим живуть ці міста у політико-економічному сенсі, хто там при офіційній владі, а хто керує містом «з-під стола».

ІА Дивись.info продовжує робити короткий огляд обласних центрів Західної України, у якому будуть зачеплені питання влади, грошей та найбільш скандальних представників міста. Цього разу ми розповімо про Чернівці.

Аби більш детально розібратися у політико-економічному житті міста, ми звернулися до чернівецького політолога Михайла Шморгуна. Виявилося, що у Чернівцях йде довга боротьба за владу, учасники якої сидять не тільки у місцевій ратуші, а й у Верховній Раді. На чолі міста стоїть політик, який не є членом жодної з партій, представлених у міськраді. Чого не скажеш про опозицію, партія представника якої є найчисельнішою за кількістю депутатів.

«Чернівецькі» у Раді

Вихідців із Чернівців можна зустріти серед високопосадовців у Верховній Раді не рідше, ніж представників «вінницького» чи «донецького» «кланів».

Так, родом з Буковини колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, міністр юстиції Павло Петренко, лідер однієї з найбільших фракцій Верховної Ради «Народний Фронт» Максим Бурбак, багаторічний мер Чернівців (нині нардеп) Микола Федорук, «УДАРівка» Оксана Продан, буковинські екс-міліціянти Віктор Король та Геннадій Москаль, міністр інформполітики Юрій Стець та багато інших.

Як зазначає політолог, зараз всі вони тісно пов’язані з політичним та економічним життям Чернівців і мають в місті той чи інший власний інтерес.

Утім, таке широке представництво у вищих ешелонах влади ще не знаменує створення окремого «чернівецького клану», подібно до тих, які формують вихідці з Вінниці чи Донецька.

«На відміну від якихось «донецьких» чи «вінницьких», «чернівецькі» ніколи не були єдиною і монолітною силою. Вони аж занадто часто воювали між собою, щоби навіть дозволити собі на публіку імітувати єдність, — каже Михайло Шморгун. — Тому причиною «чернівецького феномену», скоріше, є висока конкурентність у боротьбі за владу в умовах обмеженої ресурсної бази. На сьогодні це висококонкурентне середовище в Чернівцях все ще зберігається, не дивлячись на те, що більшість ключових персонажів місцевого колориту давно перебралися «робити політику» в столицю та інші регіони України».

За рахунок чого живе місто

Чернівці  —  місто, що межує з Румунією на південно-західному кордоні. Це центр найменшої за площею області України. Чисельність людей тут також невелика. Але сьогодні спостерігається поступовий ріст населення —  минулого року, за даними Головного управління статистики у Чернівецькій області, місто поповнилося парою тисяч жителів, щоправда, 98% – це мігранти. Наразі у місті  трохи більше 260 тисяч людей. Середня зарплата — чотири тисячі гривень.

Заробити ці гроші можна у трьох сферах: торгівля, промисловість видобувна й обробна (буковинська земля багата лісами та гравієм) та будівництво.

Дехто ж іде далі.

За словами Михайла Шморгуна, три кити «сірої економіки» міста і області — «Калинівський ринок», митниця і контроль над природними ресурсами. Наразі, за ці та інші бонуси у Чернівцях іде довга боротьба двох найсильніших фінансово-політичних груп: прибічників мера та представників опозиції.

Хто при владі

На місцевих виборах 2015 року до влади у Чернівцях прийшла партія «Рідне місто». Саме вона має номінальну більшість у міській раді. За нею йде БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина» та Об’єднання «Самопоміч». Закривають цей список «Народний контроль» та ВО «Свобода».

Крісло мера наразі займає Олексій Каспрук – у минулому член партії «Фронт змін», згодом – «Народного фронту».

2

Він змінив на посаді постійного мера Чернівців Миколу Федорука, якого обирали чотири рази поспіль (у 2102 році депутати міської ради проголосували за дострокове припинення повноважень. На думку місцевих політичних експертів, на останніх виборах міського голови проти чинного мера утворилася опозиційна більшість на чолі з представниками «Партії регіонів», а йому не вистачило «своїх» людей у раді, аби втримати позиції).

За словами експерта Михайла Шморгуна, нині у Чернівецькій міській раді все складно. Чернівці – одне з останніх великих міст України, де ще й досі немає секретаря міської ради та стійкої більшості.

У раді можна чітко виділити дві конфронтуючі групи, з-поміж яких, на думку експерта, мер та його прихильники поступаються позиціями конкурентам.

«Перша — умовна «група фронтовиків», чільним представником якої є народний депутат Максим Бурбак. Саме він, міський голова Олексій Каспрук, а також голова Чернівецької облдежадміністрації Олександр Фищук є однією з керуючих сил міста. Ця група має також декількох лояльних депутатів у складі фракцій «Солідарності», «Батьківщини», «Самопомочі» та «Свободи». Це дозволяє вирівнювати не найкращу диспозицію сил, але не вирішує головного питання — контролю над міською радою для вирішення своїх тем і особистих інтересів, — упевнений Михайло Шморгун.

Опозиція

Місцеві опозиціонери, на думку політолога, стратегічно виграють у боротьбі за контроль над радою. У противагу «групі фронтовиків» виступають депутати на чолі з Василем Проданом з партії «Рідне місто». Його дружина, до слова, нардеп у президентській фракції від партії УДАР Оксана Продан.

3

«Така диспозиція стала можливою завдяки стратегії, яку обрала група Василя Продана під час місцевої виборчої кампанії до Чернівецької міської ради, — каже політолог Михайло Шморгун. — Основні свої сили група Продана вклала у власний політичний проект «Рідне місто», який і виграв кампанію до міськради. Також Василь Сафронович філігранно розклав власних ставлеників і до інших рейтингових політичних партій та активно їм допомагав під час кампанії. Тому, окрім власної найбільшої партії «Рідного міста», він отримав орієнтованих на себе прихованих прихильників-депутатів у «Солідарності», «Самопомочі», «Свободі».

Таким чином у Чернівцях утворилась прихована опозиційна більшість по відношенню до чинного мера Олексія Каспрука.

4

Про що говорять політики

У чернівчан на слуху три топ-теми, які постійно лунають з вуст місцевих політиків та які можуть задовольнити чи не всі категорії населення.

  1. Теми міського голови Олексія Каспрука:
  • сталий розвиток міста
  • енергоефективність
  • ставка на активних представників громадськості та модернізація.
  1. Теми опозиційною групи:
  • безкоштовний проїзд для пільгових категорій
  • максимальний вплив міста на допомогу громадянам у питаннях тарифів
  • критика мера за небажання домовлятися з депутатським корпусом.
  1. Третя тематика — передчасні вибори до міської ради.

Максим Бурбак є головним спікером тут.

На думку політолога, нардеп прагне дестабілізувати ситуацію в місті.

«Максиму Бурбаку потрібна контрольована міська рада або хоча б своя фракція, яка б могла вести неформальні торги за вирішення власних «шкурняків», — каже експерт. — Рада під патронатом Продана, страшний сон «фронтовика».

При цьому Михайло Шморгун зауважує, що Олексій Каспрук є достатньо демократичним мером, який міг би домовитися про тимчасовий мир, щоб забезпечити нормальне функціонування роботи міста. Але «старші товариші» бачать розвиток ситуації у сценарії «війни». Відповідно до нього, міські депутати спробують усунути чинного міського голову, а депутати ВРУ, натомість, розпустять Чернівецьку міську раду.

Скандали

На політичній арені Чернівців час від часу розгоряються гучні (на місцевому рівні) скандали, які, утім, лишаються звичайними словесними звинуваченнями. Так було у ситуації із заступником міського голови Олександром Паскарем та депутатом міськради Мариною Гаєвською, яких звинуватили у тому, що вони використовували працівників парку «Жовтневий» для робіт на своїх земельних ділянках.

Конфліктною була і ситуація з навішуванням тавра «ворог преси» на депутата міськради Наталію Якимчук. Посадовець, за словами мера міста, нібито затягувала процес роздержавлення комунальної газети «Чернівці».

Попри це, на теренах міста «вибухав» і більш серйозний скандал із підкупом виборців, а також регулярно з’являються повідомлення про хабарників у держустановах. Ці злочини ледь не щоразу потрапляють до загальнонаціональних новин.

Підкуп виборців

Ростислав Білик — член партії «Рідне місто» та викладач Чернівецького національного університету — підозрювався у підкупі виборців на місцевих виборах у 2015 році.

5

Так, 25 жовтня на одній з виборчих дільниць Чернівців спостерігачі ОПОРИ зафіксували масове фотографування студентами своїх бюлетенів. У бланках стояла відповідна позначка «за» Ростислава Білика. Згодом з’ясувалося, що студенти фіксували свої голоси, аби потім отримати за це заздалегідь обіцяну винагороду.

Прокуратура інкримінувала Ростиславу Білику порушення ст.160 Кримінального кодексу України, а саме — «Підкуп виборців». Політик знаходився у розшуку. Утім, як стало відомо, 11 серпня Ростислава Білика помітили на вулицях Чернівців місцеві жителі. Пізніше — 27 серпня виявилося, що справу Ростислава Білика закрили, оскільки слідчі не встановили склад злочину у діях політика.

Антикорупціонер-хабарник

У жовтні 2015 року правоохоронці затримали члена Координаційної ради з питань запобігання та протидії корупції, забезпечення громадської безпеки при Чернівецькій міській раді та громадського активіста Олексія Крикливця. Його підозрюють в отриманні хабаря у 700 євро (понад 20 тисяч гривень). Гроші посадовець отримав за поновлення на навчанні в одному з ВНЗ міста студента.

Як зазначають у прес-службі прокуратури Чернівецької області, Олексія Крикливця одразу після одержання неправомірної вигоди затримали.

Укладання угод поза системою держзакупівель ProZorro

Начальник управління комунального господарства Чернівецької міської ради Олег Пилип’як потрапив під домашній арешт у серпні 2016. Як повідомляє прес-центр СБ України, посадовець вимагав від приватного підприємця п’ять тисяч гривень за сприяння в укладанні договору підряду на виконання будівельних робіт.

Зазначається, що угоду загальною вартістю майже двісті тисяч гривень чиновник обіцяв провести поза електронною системою публічних закупівель ProZorro.

Перспективи

Плани на безхмарне майбутнє у Чернівцях поки що вельми розмиті. Відсутність єдності у вирішенні питань, пов’язаних із добробутом міста, регулярні корупційні скандали та «сіра економіка» дають про себе знати.

На думку політолога Михайла Шморгуна, каталізатором непередбачуваних змін у Чернівцях може стати «справа Білика», описана вище.

«Найавторитетніші громадські активісти все активніше вимагають сатисфакції, і вся влада у місті тихенько стає нелегітимною, оскільки не може забезпечити прагнення чернівчан до справедливого розв’язання ситуації», — зазначає експерт.

Водночас, поза політичною «війною» є життя пересічних чернівчан. Більшість містян змушені «крутитися», аби вижити, тому їм аж ніяк не до розбірок у ешелонах влади. Скільки ще у Чернівцях триватимуть політичні «війни», які напряму впливають на розвиток міста, залишається тільки здогадуватися.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама