300 науковців із 8 країн світу приїхали до Львова обговорити багатогранність постаті Івана Франка

Учені-франкознавці з України, Польщі, Сербії,  Угорщини, Німеччини, США, Китаю та Кореї зібрались у Львівському національному університеті імені Івана Франка, аби обговорити багатогранність постаті геніального Івана Франка, осмислити філософію його світогляду, осягнути глибину творчого й наукового доробку Великого Українця.

Під час урочистого відкриття Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: Я єсть пролог…», що відбулось 22 вересня 2016 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка, зі вступним словом звернувся до учасників конґресу Ректор Університету, професор Володимир Мельник.

Володимир Петрович висловив сподівання, що представлені на конґресі наукові розвідки та доповіді, дискусії та обговорення актуальної проблематики  –  ще один важливий крок у розвиток франкознавчих досліджень.

«Переконаний, що саме ви виконаєте найголовніше завдання, яке  свого часу окреслив перед українською інтелігенцією Великий Каменяр – «витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, відки б вона не йшла…». Упевнений, що не лише воїни на східному фронті нашої держави протистоять російському агресору, але й ви, ваші колеги і побратими ведуть боротьбу за Україну на ідеологічному інтелектуально-духовному фронті», – звертаючись до академічної спільноти, сказав Ректор Університету.

У виступах відомих українських франкознавців – директора Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Романа Горака, директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка та голови правління Міжнародного Фонду Івана Франка Роланда Франка йшлось про необхідність належного пошанування Івана Франка – українського Генія, велегранний талант якого й досі залишається недостатньо глибоко осмисленим.

«Сто років від смерті Івана Франка – достатньо часу, щоб тверезо оцінити всі наші здобутки в царині франкознавства», – вважає франкознавець.  На думку Романа Горака,  Львів  так і не віддав належної шани людині, яка багато зробила для своєї нації й утвердження української державності.

Визначальною ознакою Франкового феномена, за словами Євгена Нахліка, є різноманітність. «У творчих, дослідницьких, ідеологічних і життєвих пошуках Івана Франка, у цьому дивовижному розмаїтті духовної особистості, у нього було незмінне прагнення до служіння рідному народу, до збагачення нашого національного розуму, навіть тоді, коли доводилося працювати в наймах у сусідів», – відзначив дослідник.

Після урочистого відкриття конґресу з пленарними доповідями виступили директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський; Ректор Львівського університету, професор Володимир Мельник; відомий український перекладознавець, професор ЛНУ ім. Івана Франка Андрій Содомора; професор Університету імені Адама Міцкевича (Польща) Галина Корбич, директор Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Роман Голод.

Тематика конґресу об’єднала фахівців із різних галузей науки, які впродовж трьох днів представлятимуть свої франкознавчі дослідження під час секційних засідань.

Представляючи культурну програму конґресу, організатори запропонували учасникам цього масштабного наукового заходу оглянути експозицію малярських робіт Тараса Франка та ознайомитись із франкознавчими виданнями науковців Львівського університету.

Нагадаємо, співорганізаторами Міжнародного наукового конґресу «Іван Франко: Я єсть пролог…» (до 160-річчя від дня народження Івана Франка), що триває  впродовж 22-24 вересня 2016 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка, є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України.

Прес-центр ЛНУ ім. І. Франка