Цирк-шапіто, або Як депутати звільняли суддів

108
Цирк-шапіто, або Як депутати звільняли суддів

Сьогодні Верховна Рада зібралася на позачергове засідання, щоб вирішити долю 33 суддів, яких Вища рада юстиції рекомендувала звільнити, підстава – порушення присяги. Відповідний документ підписав президент Петро Порошенко. Однак депутати, які прийшли до парламенту на крові майданівців, перетворили нинішнє засідання на цирк-шапіто з клоунами, дресированими песиками, акробатами і жонглерами.

Сьогоднішнє голосування було важливим, тому що 1 жовтня вступає у дію нове законодавство, пов’язане із судовою реформою, згідно із яким на зміну Вищій раді юстиції прийде Вища рада правосуддя, де більшість членів – самі судді. Чи будуть вони об’єктивними щодо колег, які порушили присягу, дізнаємося лише згодом.

Отож, чию долю сьогодні вирішували народні депутати.

Без сумніву, однією із найодіозніших суддів є Світлана Волкова – суддя Печерського районного суду. Ця служительниця Феміди особливого представлення не потребує. Саме вона звільнила з-під варти екс-керівника спецроти «Беркуту», майора  Дмитра Садовника, якого звинувачують у розстрілі 48 майданівців.

Рішення про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на частковий домашній арешт Волкова ухвалила 19 вересня минулого року, а вже 4 жовтня беркутівець утік – його сліди загубилися у Криму.

З резонансних справ, які розглядала суддя Світлана Волкова, й справа колишнього міністра АПК Ігоря Швайки, звинуваченого в організації масових заворушень біля стін Верховної Ради.

Щоправда, відібрати мантію у судді Волкової, незважаючи на те, що її рішення викликало шквал невдоволення, а люди, які втратили рідних під час кривавих подій на Майдані, позбулися найменшої можливість отримати бодай моральну сатисфакцію – побачити за гратами убивцю, депутати змогли лише із другої спроби.

Потрапила до списку суддів, яких звільнили, суддя Апеляційного суду Києва Марія Приндюк. Свого часу журналістська спільнота звинувачувала суддю у перешкоджанні успішному розслідуванню справи Георгія Гонгадзе. Саме Марія Приндюк випустила на підписку про невиїзд Олексія Пукача, в потім закрила кримінальну справу проти генерала за фактом знищення документів, що мали відношення до розслідування справи Гонгадзе. Натомість 2007 року президент Ющенко відзначив одіозну суддю званням «заслужений юрист», що викликало хвилю протестів.

З резонансних справ Марії Приндюк – справа Ганни Сінькової, яка смажила яєчню на «вічному вогні» в столичному «Парку слави». Водночас, саме суддя Марія Приндюк дала дозвіл на обшук у «діамантових прокурорів». Свого часу колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе навіть заявляв, що проти Приндюк а її принципову позицію у справі «діамантових» фабрикується справа.

Неабиякий резонанс викликала персона судді Вищого господарського суду Віктора Татькова, виходця з Донеччини. Його називали кумом колишнього президента, який нині осів в «резиденції» у Ростові-на-Дону, Віктора Януковича і його близького поплічника, не менш одіозного колишнього генерального прокурора Віктора Пшонки, котрий теж несе «важкий хрест» емігранта.

Віктору Танькову приписують авторство багатьох корупційних схем часів Януковича.

Загалом у списку рекомендованих Вищою радою юстиції на звільнення суддів опинилося 33 особи. І все б нічого, якби не те, на що перетворилася Верховна Рада під час голосування. Гіршою ганьбою було хіба голосування за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року, коли голосували руками абияк, а результат виходив один.

Сьогодні ж депутати після титанічних зусиль таки спромоглися звільнити 29 з 33 суддів.

Одразу чотири перших голосування депутати провалили. Вдалося зберегти свої мантії Світлані Нікітіній з Приморського райсуду Одеси, Наталії Овчаренко з Кіровського райсуду Дніпра, Олександру Пироженку з Апеляційного суду Криму та Олегу Ходасевичу з Кіровського райсуду Дніпра.

Наприклад, Олександр Пироженко, колишній суддя Васильківського міськрайонного суду вже не вперше опиняється в такому незручному становищі. У листопаді 2015 року народні депутати відмовилися його звільнити. Пироженка перевели з Василькова на посаду судді Апеляційного суду Криму. Подання про звільнення судді підготувала Вища рада юстиції, воно ґрунтувалося на справі, яку суддя розглядав ще у 2012 році на посаді судді Васильківського міськрайсуду. Тоді він нібито ухвалив рішення про квартири у місті Києві, а це суперечить територіальній підсудності.

Є правда і плюс у судді Пироженка – він єдиний з 12 суддів Феодосійської філії Апеляційного суду Криму, хто залишив півострів після окупації.

Інші звинувачення щодо Олександра Пироженка мають традиційний характер – не витримав майнової перевірки, тобто декларація про доходи не відповідає наявним статкам.

Натомість судді Олегу Ходасевичу з Кіровського райсуду Дніпра закидали порушення підвідомчості спору, коли він прийняв до розгляду справу господарського суду і підтримав рейдерів, які володіли однієї десятитисячної часткою підприємства. Щоправда, факт хабара тоді не довели.

А ось його «подруга по нещастю» та колега з того ж Кіровського суду Дніпра Наталія Овчаренко є неофіційним чемпіоном України із затягування справ. Її рекорд – розгляд справи протягом семи років.

Однак депутати «грішки» цих суддів визнали не надто значними, відтак відхили проекти рішень про їхнє звільнення.

А ось іншим 29 суддям, причетним до справ майданівців, не пощастило, хоч і голосування нагадувало якийсь відьомський шабаш, на який ніяк не могли злетітися головні відьми. Бо саме голосування фракції Блоку Петра Порошенка перешкоджало швидкому ухваленню рішень. І деякі судді з чорного списку на звільнення удостоїлися «честі», що їхнє прізвище звучало частіше, ніж прізвище прем’єра Гройсмана під час години запитань до уряду.

Найважчими виявилися голосування щодо суддів Апеляційного суду Києва Людмили Бартащук і Світлани Коваль, судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, судді Дніпровського райсуду Віталія Марцинцевича та судді Дарницького райсуду Сергія Пойди. Голосування щодо цих претендентів на звільнення відбувалося, без перебільшення, кілька десятків разів по кожному.  Депутати то з’являлися, то загадково зникла, як і їхні картки для голосування. Всю провину представники всіх фракцій з табору «за», тобто «Народний фронт», «Радикальна партія», «Самопоміч» і частина позафракційний переклали на депутатів з найближчого оточення президента Сергія Березенка, Ігоря Кононенка та Олександра Грановського. Щоправда, перші два таки здалися під тиском спікера і тимошенківсько-ляшківським напором, а ось Грановський залишився стійким і навпроти його прізвища у статистиці голосувань таки залишилося слово «відсутній».

Серед суддів, хто сьогодні остаточно позбувся посади – суддя Апеляційного суду Харківської області Тетяна Меркулова, яка виявила небачену гуманність до громадянина Росії і повернула вилучені в нього на українсько-російському кордоні 50 мільйонів рублів, мільйон євро і 2,7 мільйона доларів.

Також звільнені підозрювані в корупції і порушенні процесуальних норм розгляду справ суддя Київського районного суду Сергій Рева та суддя Генічеського райсуду Херсонської області Валентина Хоменко.

Крім того, було звільнено суддю Червонозаводського районного суду Харкова Ірину Прошуту, що виносила рішення про адміністративний арешт на 15 діб активіста Євромайдану, і суддю Чорнобаївського районного суду Черкаської області Неллю Цибру.

Одне слово, кілька годин ганьби, кілька десятків переголосовувань за одним проектом рішення, взаємні звинувачення, спітчі в стилі «сам какашка» і, зрештою, депутати встигли до вступу нового законодавства відправити у відставку 29 служителів Феміди.

А нам залишається сподіватися, що нинішній цирк у Верховній Раді не стане приводом для звільнених суддів звертатися до Європейського суду з прав людини і в такий спосіб повертати свої мантії…

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама