Львів, який не повернути. Чи не щодня в культурній столиці України нищать історичну спадщину (Фото)

648
Львів, який не повернути. Чи не щодня в культурній столиці України нищать історичну спадщину (Фото)
фото: bibliotekalviv.blogspot.com

Не так давно львів’ян обурив той факт, що у місті зникли старі трансформаторні підстанції. А замість них встановили сучасні бетонні конструкції. Чому так сталося та чи належать ці об’єкти до історичної спадщини ми вирішили розпитати у начальника управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко.

Однак, готуючи матеріал, з’ясували дедалі більше, ніж очікували. Схоже,  у Львові чи не щодня руйнуються предмети з минулого. І вслідкувати за цим процесом чиновникам не вдається. Або ж вони просто не завжди хочуть помічати такі речі.

Трансформаторні підстанції

Як нам повідомила Лілія Онищенко, ці підстанції з 1908-го року. Тоді Львів інтенсивно електрифікували. Відповідно, такі підстанції були не тільки у нас, але і в інших містах Австро-Угорської імперії. Однак зберігати їх закон не зобов’язує.

http://zbruc.eu/
фото: http://zbruc.eu/

10515317_873303512699853_1318118802857748196_o-660x371«Що таке історична спадщина? Історична спадщина. Як те, що вписане пам’ятками архітектури, то вони не є в цьому переліку. Але, якщо ми будемо говорити про те, що вони є 1908-го року і були свідченням тієї епохи, то, напевне, що вони є спадщиною. Аналогічна ситуація і з електроопорами. Вони не є пам’ятками архітектури і, навряд чи, їх би внесли у цей перелік. Але тим не менше ці опри є цінні. Ми повинні зберігати не тільки пам’ятки архітектури, бо до них вписують якісь унікальні речі більше. А це є технічні речі. Але і їх варто було зберігати», – каже чиновниця.

Хоча, Онищенко запевняє, її відомство докладало усіх зусиль, щоб зберегти ці підстанції у первинному стані.

«Знаючи, що обленерго має намір колись поміняти їх у зв’язку з технічними параметрами, ми до них скерували лист з переліком усіх тумб заінвентаризованих нами у місті Львів з тим, щоби при заміні трансформатора, котрий є всередині, зберегли зовнішній вигляд цих тумб. Такий лист їм був скерований. Але вони керуються трошки іншими принципами, ніж збереження культурної спадщини. А саме – принципами безпеки. Вони сказали нам, що це є дуже небезпечні тумби, всередині висока напруга. І, якщо б щось сталося, вони не хочуть брати на себе відповідальність. Тому їх придумали замінити на бетонні. Що вони і зробили з трьома тумбами. Решта тумб є збережені. Зараз ми проводимо з ними діалог, як нам бути далі, аби і тумби зберегти і дотримуватись безпеки», – додала Онищенко.

Аптеки

У списку тих історичних пам’яток, що потребують нагального захисту з боку держави і активістів опинилися й старовинні аптеки. А таких у Львові донедавна було чимало.

Проблема намалювалася через те, що українське законодавство недосконале. І ті приміщення, в яких розташовувалися аптека, однак вони не є пам’ятками архітектури, ніхто не паспортизує. А місце, де колись була аптека, зазвичай перетворюється на кафе чи інший заклад.

Активно ведуться сьогодні ремонтні роботи, зокрема, у приміщенні на розі Словацького-Дорошенка. І в ЛМР переконують, що слідкують за тим, аби аптечні меблі були збережені. Зобов’язати ж власників не змінювати функцію приміщення чиновники не можуть, посилаючись на непродумане законодавство. Тож все тепер залежить від волі власника.

doroshenka-slovatskogo-gugl-maps
Скриншот Google Maps

«На Словацького ремонт ще триває, але вони показали нам, де зберігають меблі. Вони їх вивезли на склад і, якби, хочуть реставрувати», – каже Лілія Онищенко.

Печі

Аптеки та трансформаторні підстанції – це лише голка в копиці сіна. Майже все у Львові – спадщина минулого, яку варто було б зберегти для наших нащадків. Але з кожним роком у нас це виходить все гірше, і гірше. Адже проти байдужості та великих грошей сама лише історія безсила

«Ми не знаємо наших інтер’єрів. Ми не знаємо, що є всередині у будинках. Ми не знаємо, що є всередині у квартирах. Ми про це довідуємося, коли люди, для прикладу, дуже хочуть поміняти свої печі, адже хочуть ставити опалення. Адже тепер є програма енергоощадності, яка закликає людей економити. Крім того, газ дорогий. І люди печі викидають. Вони ставлять собі центральне опалення і тому ці печі найчастіше зникають. Намагаємося також якось із людьми говорити і закликати їх зберегти ці печі, як декоративний елемент. Коли ж не вдається, то ми просто ці печі забираємо, вони у нас зберігають і, очевидно, що колись настане такий момент, що їх можна буде заекспонувати», – розповіла Лілія Онищенко.

Активісти ж мають власну думку з приводу того, хто повинен відповідати за нищення культурних шедеврів. І, якщо за деякими об’єктами, котрі знаходяться в середині будинків чи не мають законного статусу пам’ятки, вслідкувати важко, то незаконні будови в історичні частині міста і всіляке сприяння осучасненню Львова в плані архітектури – часто ініціатива самих чиновників.

voloshyn«Львів ніяк не може визначитися – чи йому потрібна ця пам’ять, чи ні. Зазвичай це залежить від інтересів, пролобійованих тим чи іншим чиновником. Мені дуже подобається старий австрійський Львів і, коли я уявляю відреставрований Замарстинів чи Кастелівку, то аж дух захоплює. Однак, з впровадженням інституту приватної власності, після розпаду СРСР, охороняти пам’ятки стало важче чи майже неможливо. Згідно з законами, відповідальність за це несуть чиновники з міського управління охорони історичного середовища і обласного відділу охорони культурної спадщини, якого тепер майже не існує. Але в мене складається враження, що чиновники з міської ради – особливо головний архітектор Юліан Чаплінський – ведуть серйозний наступ на поняття Львова, як міста з історичною забудовою, виставляючи дихотомію – стародавнє і новаторське. Так, ніби одне виключає інше. Хоча, при великому бажанні і любові до атмосфери міста, ці напрямки можна поєднати. Однак, схоже атмосферу Львова чиновники хочуть зберегти тільки для туристів, а на львів’ян нехай балкони падають», – прокоментувала ситуацію ІА Дивись.info громадська активістка Ярина Волошин.

Олег ГАЛІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама