Заяви про бюджет-2017: правда, брехня, маніпуляція

185

«Інфляція величезна, а доходи не індексуються!». «Конфісковані гроші Януковича підуть повз бюджет!». «Зате державні видатки тепер прозорі!». Під час презентації державного бюджету на 2017 рік гасла, які лунали під куполом Верховної Ради, були дуже різними, але багато стосувалися двох тем: бюджету та спецконфіскації. VoxCheck перевірив 10 тверджень політиків з цього приводу і знайшов лише дві правди.

21 вересня уряд представив у Верховній Раді проект держбюджету на 2017 рік. Як завжди, обговорення документа депутатами відбувалось на підвищених тонах – але не тільки через, наприклад, «відсутність індексації» (насправді, вона відбудеться), а й через наявність статті доходів від спецконфіскації – грошей Януковича і його оточення, які Україна намагається повернути. В наступному році за рахунок цих коштів уряд планує профінансувати видатки спецфонду бюджету на 10,5 млрд грн. Але згідно з аналізом VoxCheck, в питанні спецконфіскації депутати не просто охоче маніпулюють, а й часто не знають матчастини.

Бюджетне питання

Юрій Бойко, Опозиційний блок

  1. «При прийнятті та реалізації цього проекту бюджету люди в країні будуть жити гірше, тому що показники індексації зарплат та пенсій будуть відставати від реальної інфляції та зростання цін».

Олександр Долженков, Опозиційний блок

  1. «Розмір соціальних підвищень не відповідає темпу інфляційних процесів у нашій країні. Коли підвищуються соціальні виплати, пенсії, стипендії та інші види соціальних виплат на 10% при темпі інфляції в 20-30%».

Неправда. Обидва твердження депутатів неправдиві, адже в бюджетах на 2016 і 2017 роки соціальний мінімум зростає так само, як і очікувана інфляція за рік. Якщо точніше, то в бюджеті на 2017 рік пропонується збільшити прожитковий мінімум на 10% до кінця року. Це майже на 2 процентних пункти більше, ніж прогнозована інфляція-2017: 8,1%. При цьому за 9 місяців 2016 року інфляція дорівнює лише 6,4% при прогнозі на рік 12%.

Якщо ж Бойко мав на увазі інфляцію за підсумками наступного року (нібито вона буде більшою за прогнозну), то таке твердження складно перевірити, адже це його прогноз, і нам невідомо, на чому він заснований.

Тарас Батенко, позафракційний

  1. «Пропонується призупинити дію Закону про наукову та науково-технічну діяльність».

Перебільшення. Пропонується не призупинити дію закону, а фінансувати деякі його норми за наявності в бюджеті вільних коштів.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр

  1. «Ви знаєте, що є сьогодні сайт data, на якому розписані абсолютно всі до кожної копійки видатки державного бюджету. Ми відкриті, ми публічні і саме головне, що ми будемо ефективні».

Перебільшення. Такий сайт справді працює, але в тестовому режимі. VoxCheck звернувся в прес-службу системи і дізнався, наскільки повна інформація по держвидатках публікується на сайті. За даними E-Data, поки що публікується лише близько половини необхідної інформації.

Тетяна Острікова, Самопоміч

  1. «Якщо ми подивимося, скільки збирається податку на додану вартість в європейських країнах… З урахуванням того, що в них є практика використання понижених ставок з ПДВ за 112 Директивою ЄС і в них є пільгові ставки… То це буде в середньому показник по ЄС – 7% збирається ПДВ (від ВВП – прим. автора)».

Правда. В європейських країнах справді є досить гнучкі пільгові ставки, а середнє значення частки ПДВ у ВВП – близько 7% як в Європі, так і в світі.

Гроші Януковича і Ко

Сергій Соболєв, Батьківщина

  1. «Давайте почнемо з суми від спецконфіскації. Всі ж чудово знають, що 85% із півторамільярдних заарештованих цінних паперів і коштів – це саме цінні папери. І отут виникає питання. Те, що уряд врахував порядок розгляду в цивільному процесі – це плюс. А що буде з цими цінними паперами, вони й далі, як в попередніх варіантах законів, будуть з дисконтом продаватися? І на цю суму не буде списуватись внутрішній борг держави, який сягає вже 2,3 трильйона  гривень. Якщо це так, вибачте, яка це тоді  спецконфіскація?»

Неправда. Дивіться аргументацію цього вердикту нижче, після цитати Гройсмана.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр

  1. «10,5 млрд грн будуть направлені в бюджет запланований, а решта буде направлена в бюджет країни. І ви будете як парламент України визначати пріоритети використання цього ресурсу, тому ми вам це залишили для того, щоб ви це зробили.

Більше того, про який дисконт, ви говорите? Якщо мова йде про  те, що це реальні, живі кошти, які будуть потрапляти в державний бюджет, там немає цінних паперів, там всі кошти будуть потрапляти в державний бюджет».

Правда. Дивіться аргументацію нижче.

VoxCheck вирішив об’єднати аналіз цих двох цитат, адже Гройсман відповідає на репліку Соболєва.

У листопаді 2015 на цінні папери припадало 73% всієї суми спецконфіскації (а не 85%): $1,1 млрд від $1,5 млрд. Решта $400 млн – це гроші в доларах, євро, гривнях та рублях плюс невелика сума в дорогоцінних металах. За поточним курсом ці $400 млн або 10,4 млрд грн майже співпадають з сумою спецконфіскації (10,5 млрд грн), яку закладено в бюджет на 2017 рік.

Хоча є нюанс: зараз частка цінних паперів ще менша через їхнє поступове погашення. За даними НБУ, наданими проекту VoxCheck, до погашення у 2018 році залишаються ще $648,6 млн (повна номінальна вартість цих паперів – $981 млн).

Але чи має конфіскація цінних паперів перекривати держборг? Якщо мова про облігації, то теоретично ці папери можуть бути повернені Україні, і уряд або спише їх, або погасить сам собі, «переклавши» гроші з однієї «кишені» в іншу. Соболєв запевняє, що такі папери будуть продаватися з дисконтом, і таким чином країна втратить гроші.

Це не так. Процедуру описано в законі «Про державний бюджет на 2016 рік» і  законопроекті «Про державний бюджет на 2017 рік»: вся сума облігацій за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за цими облігаціями.

Що ж до 2,3 трлн грн – це не внутрішній державний борг, а загальний (внутрішній плюс зовнішній) на кінець 2017, і його закладено в бюджеті на наступний рік.

Таким чином, майже вся цитата Соболєва є маніпулюванням і перекручуванням інформації.

Натомість Гройсман говорить правду про 10,5 млрд грн: це живі гроші, а не цінні папери. Але стосовно цінних паперів, він трохи перебільшує. Якщо уряд отримає ці гроші вже в 2017 році, то, згідно з поточним проектом бюджету, державний борг буде списаний на вартість цих паперів. Якщо ж пізніше – то Рада дійсно буде знову голосувати за використання цих грошей, адже окремого закону про це поки що немає.

Отже, вердикт по словах Гройсмана – правда.

Максим Бурбак, Народний фронт

  1. Нагадую, що вони (кошти від спецконфіскації – прим. автора) передбачені в дохідній частині бюджету цього року і також передбачено 15 млрд. в дохідній частині наступного року.

Перебільшення. В бюджеті на 2016 рік справді закладені надходження від спецконфіскації (7,7 млрд грн). Але сума на 2017 рік – 10,5 млрд грн.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр

  1. Ми заклали в бюджет надходження від спецконфіскацій на наступний рік 10,5 млрд грн. Загальна сума – 40 млрд грн. І, якщо хтось скаже, що ми взяли неймовірні доходи і поклали їх в доходи бюджету, це неправда.

Маніпуляція. Згадані прем’єром цифри правильні. Але якщо впродовж 2017 знову не буде прийнято закон про спецконфіскацію, ці доходи знову не будуть отримані бюджетом, як в 2016-му.

Вікторія Войціцька, Самопоміч

  1. «Питання по спецконфіскації – тут взагалі є дуже дивна ситуація. В державному бюджеті закладено в проекті 10,5 млрд грн, ми чуємо суму $1,5 млрд. А де ж тоді різниця? Беззастережно необхідно підтримувати спецконфіскацію, але давайте будемо розбиратися? А де ж і решта сум».

Незнання матчастини. Як ми вказали вище, 10,5 млрд грн – це сума запланованих надходжень до бюджета-2017. Решта коштів – вартість цінних паперів – буде повернена в держбюджет через списання суми держборгу. Це все стане можливим, якщо нарешті буде прийнятий закон про спецконфіскацію.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама