До ЄС без візи: що буде з Малим прикордонним рухом

8d97a5be4c671

Безкінечні черги на українсько-польському кордоні, контрабанда цигарок і алкоголю призвели до того, що в Польщі почали лунати думки про закриття Малого прикордонного руху після введення безвізового режиму з Україною. Однак українські експерти вважають по-іншому: із запровадженням безвікого режиму черги не зменшаться, а навпаки, стануть ще більшими.

Безкінечні черги на українсько-польському кордоні, контрабанда цигарок і алкоголю призвели до того, що в Польщі почали лунати думки про закриття Малого прикордонного руху після введення безвізового режиму з Україною. Однак українські експерти вважають по-іншому: із запровадженням безвікого режиму черги не зменшаться, а навпаки, стануть ще більшими.

Черги зникли разом МПР

Коли 4 липня Польща призупинила Малий прикордонний рух на місяць через Саміт НАТО у Варшаві і Світові дні молоді у Кракові, то вже 4 липня у Бещадському відділенні прикордонної служби зафіксували, що кількість автомобілів у пунктах пропуску скоротилася з 40 тисяч до 18-ти. Водночас це викликало неабияке обурення серед українців, і причин для цього було декілька – по-перше, негативно відреагували на це власники автомобілів із польською реєстрацією (так звані «пересічники»), оскільки вони повинні щоп’ять днів перетинати кордон. Слід зазначити, що більшість цих людей мешкає у цій прикордонній зоні, жителі якої можуть перетинати кордон без візи у рамках Малого прикордонного руху. По-друге, обурилися ті, для кого майже щоденні візити до Польщі – це бізнес: до ЄС – з цигарками та алкоголем, з ЄС – з продуктами. Крім того, навіть черги для цих «човників» – це теж бізнес. Вони продають свої місця. За скромними підрахунками, на цьому можна заробити до 3 тисяч злотих на місяць, або понад 18 тисяч гривень.

Щойно стало відомо про призупинення Малого прикордонного руху, практично у всіх населених пунктах, де є пункти пропуску, виникли стихійні протести із перекриттям доріг. Але чому відновлення МПР протестувальники вимагали від української влади, коли його припинила польська сторона, досі незрозуміло. Утім, після двох днів перекриття доріг і скандалу з автомобілем польського дипломата, який намагався прорватися крізь натовп пікетників, люди таки змирилися, і місяць перетнути кордон можна було швидко, без черг, з чого були неабияк задоволені всі туристи і власники віз.

Після відновлення МПР на початку серпня все повернулося у звичне русло і на всі пунктах пропуску знову виросли велетенські черги.

Безумовними антилідерами є пп «Рава-Руська» та «Шегині». Відтак самі поляки заговорили про те, що із запровадженням для України безвізового режиму з ЄС, варто задуматися над скасування Малого прикордонного руху. Наші західні сусіди сподіваються, що обмеження, які передбачає безвізовий режим, а саме: перебувати на терені ЄС 90 днів упродовж кожного 180-денного періоду вплине на нинішню ситуацію.

ІА Дивись.info вже писала про те, що зміниться для українців із запровадженням безвізового режиму.

infografa2

Що втратять поляки

Водночас українські експерти не погоджуються з тим, що ліквідацію МПР вирішить проблеми із чергами на кордоні і контрабандою.

«У принципі я не бачу нічого поганому у скасуванні Малого прикордонного руху. Якщо буде запроваджений безвіз, то МПР просто втратить актуальність. Адже дозвіл на МПР оформляють, щоб не робити візу. Якщо ж буде запроваджено безвіз, то всі зможуть їздити з біометричними паспортами. А паспорти у цих людей і так є, бо український кордон вони перетинають за паспортами, а вже польський – за карточкою. Тобто просто паспорт – це значно простіше, ніж виготовляти ще якісь додаткові документи. Крім того, ці люди зможуть їздити далі, а не лише у прикордонну зону», – пояснив голова Громадської організації «Завтра» Роман Тузяк.

За словами активіста, поляки і так намагаються запровадити певні обмеження на перетин кордону.

«Наприклад, нещодавно запроваджену таку норму, як те, що протягом місяця можна перетнути кордон з Польщею вісім чи дев’ять разів, якщо цей ліміт вичерпано, то, залежно від кількості витрати пального, треба заплатити акциз. Щоправда, навіть люди, які мають авто на польських номерах, цього особливо не відчули – їм достатньо до шести разів в’їхати у Польщу», – каже Роман Тузяк.

Експерт запевняє, що є безліч способів вирішити проблему. Поляки пропонують для українців легальну роботу, можна отримати вид на проживання тощо. До речі, якщо мати сталий побут, то віза теж непотрібна, а кордон перетинається за спеціальною карткою.

Роман Тузяк вважає, що скасування МПР разом із запровадженням безвізу для українців не просто не зменшить черги, а призведе до того, що вони стануть іще більшими.

«Думаю, що із введенням безвізу черги збільшаться, тому що кордон стане легше перетнути, відповідно, й кількість охочих зросте. Не виключено, що це взагалі може призвести до колапсу.

Ми і зараз бачимо, що жодних покращень, зрушень у тому плані, щоб зменшились черги, нема. Ще у липні у Краківці мав бути відкритий новий пункт пропуску, його по сьогоднішній день не відкрили. Точаться розмови, що новий пункт пропуску має відкритися у Нижанковичах. Але, очевидно, що й нові пункти пропуску нічого не змінять, адже нема зрушень у плані пришвидшення процедури проходження кордону. Дуже сумніваюся, що на спрощення процедури вплине запровадження безвізового режиму. Слід чекати, що, найімовірніше, черги зростуть», – пояснив експерт.

За його словами, черги можуть зменшитися, якщо за в’їзд у ЄС доведеться платити.

«До речі, ходять розмови, що за перетин кордону після запровадження безвізового режиму також доведеться платити – десь приблизно 15-20 євро. Поки не зрозуміло, чи це буде одноразова плата чи доведеться викладати гроші щоразу, коли перетинаєш кордон», – сказав Роман Тузяк.

Щодо контрабанди, на яку нарікають поляки, то активіст переконаний, що її не стало б, якщо поляки бодай робили спроби із нею боротися.

«Як на мене, якби поляки хотіли зменшити контрабанду з України, вони б це зробили.  Коли приїхати у перше ліпше прикордонне місто, то відкрито цигарками торгують вже біля першої «Бедронки» (мережа польських супермаркетів – ред.). Десь там показово можуть зловити якусь бабусю з двома пачками сигарет. Нема системної роботи. Тобто складається враження, що їм це за великим рахунком вигідно. Крім того, Польща неабияк заробляє на продажу товарів в Україну. Коли закрили Малий прикордонний рух, то відразу прикордонна «Бедронка» закрилася на ремонт, бо стало дуже мало клієнтів», – розповів Роман Тузяк.

Найочевидніше, що проблему з підакцизними товарами вирішить підвищення ставок акцизного збору. Очікується, що до 2024 року ціна українських цигарок буде не нижчою, ніж у більшості країн Європи. Підвищення ставок акцизного збору відбудеться у рамках угоди про Асоціацію з Євросоюзом, і Україна зобов’язана виконати всі вимоги.

Уже зовсім скоро пачка буде коштувати більше 50 гривень. В уряді вважають, що таке рішення дозволить скоротити кількість курців в Україні, натомість тривалість життя зросте на 10 років, а від тих, хто не збирається позбуватися шкідливої звички, до бюджету надійде 100 мільярдів гривень.

«Кордони для людей»

Натомість Світлана Мітряєва, радник при дирекції Національного Інституту стратегічних досліджень переконана, що питання введення безвізового режиму для України затягнеться у часі і Малий прикордонний рух не втратить своє актуальності ще досить довго.

«Малий, а вірніше «місцевий прикордонний рух», був запроваджений 2007 року як «ексклюзивний» інструмент лібералізації візового режиму для жителів прикордонних регіонів. Перша така двостороння угода була підписана між Україною та Угорщиною, згодом – між Україною і Польщею, а потім – між Україною та Словаччиною і на останок, між – Україною та Румунією. Серйозна і довготривала праця експертів, дипломатів, представників органів місцевого самоврядування, центральних органів державної влади України та всіх зазначених країн привела до вироблення такого інструменту лібералізації візового режиму. Тобто всі жителі прикордонних регіонів по обидва боки кордону мають змогу спрощено відвідувати родичів, здійснювати культурні обміни, проводити різного роду освітні, бізнесові та інші заходи в межах 30-ти кілометрової зони. Реально запрацював принцип: «кордони для людей». Треба тільки дотримуватися правил і чітко використовувати цей інструмент за його призначенням.

Зазначу, що МПР дуже добре працює з Угорщиною, Словаччиною (за минулий, 2015 рік, було видано близько 2 тисяч дозволів. Цього року інтенсивність заявників зросла на 200% і наразі розглядається питання про розширення зони дії МПР до 50 км. Хоча останнім часом відбулося і блокування кордону «пересічниками» (терміново треба вирішувати це питання на законодавчому рівні), цей інструмент лібералізації візового режиму значно доповнює шенгенський сегмент візової політики ЄС для жителів прикордонних регіонів», – пояснює пані Світлана Мітряєва.

Однак експерт засвідчує, що тимчасове скасування місцевого прикордонного руху між Україною та Польщею наочно продемонструвало причину черг на кордоні.

«Саме його учасники і створювали їх: тобто не за основним призначенням, перетворюючи МПР у канал контрабанди та проблем для туристів, що їдуть за кордон у службових справах. При цьому дається черговий привід тим країнам ЄС, які ставлять під сумнів здатність України дотримуватися правил Європейського Союзу, і відтягуючи дату надання Україні безвізового режиму», – наголосила Світлана Іванівна.

Крім того, експерт нагадала, що затвердження безвізового режиму з ЄС не внесено до порядку денного майбутньої сесії Європейського парламенту у Стратбурзі на 24-27 жовтня, а новий глава Представництва ЄС в Україні Хют Мінгареллі відмовився прогнозувати дату запровадження безвізового режиму для України.

«Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прогнозує, що безвіз буде наданий Україні наприкінці жовтня, або в листопаді... Тому, наразі позитивне рішення щодо безвізу не залежить від України, а залежить від того, яким чином Європейський парламент погодить механізм реагування на міграційні ризики. Грузія, Україна і Косово – три країни, які наразі очікують на безвіз.

Зазначу також, що 5 жовтня нинішнього року Рада ЄС ухвалила новий закон, за яким рішення про візову лібералізацію для Грузії має відбутися одночасно з «механізмом призупинення безвізу» ( про Україну навіть не йшлося).Тобто одночасно з прийняття рішення про відміну віз, запроваджується і рішення про тимчасове призупинення такого рішення в будь-який момент (потенційно слідом за Грузією і для України).

Навіть, якщо безвізовий режим для України буде прийнятий до кінця року, з моменту його запровадження пройде ще декілька місяців (скільки? – на це питання важко відповісти).

Тому в умовах погодження цього питання в інституціях ЄС, такий інструмент, як МПР відіграє і буде й надалі відігравати, (незважаючи на негативні моменти) свою важливу і позитивну роль як інструмент комунікації для людей по обидва боки кордону. Навіть при запровадженні безвізового режиму для України, (а треба подивитися на умови!!!), я не думаю, що цей інструмент лібералізації візового режиму втратить своє значення», – сказала Світлана Мітряєва.

На сьогоднішній день експерт вирішити проблеми, пов’язані з МПР, пропонує так:

ліквідувати умови, які сприяють контрабанді і зловживанням на кордоні;

лобіювати зниження мита акцизу на імпортні авто та врешті решт серйозно на законодавчому рівні вирішити питання «пересічників»;

активніше доносити думку громадськості до політиків і законотворців;

посилити інформаційну складову в питаннях про призначення МПР і правила перетину кордону серед пересічних українців;

створювати такі соціально-економічні умови для життя українських громадян, щоб їм не приходилось перевозити по дві пачки сигарет, щодня заробляючи на життя, тоді коли контрабанда йде через кордон без проблем.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: