У Львові відбувся колоритний симпозіум скла (фото)

10 жовтня у Національному музеї відбулося урочисте закриття ювілейного Десятого міжнародного симпозіуму скла, який тривав у Львові з 2 по 10 жовтня, із врученням почесних грамот та пам’ятних сувенірів.

Це унікальне явище в українському мистецтві, адже подія відбувається раз у три роки, і триває, найдовше в Європі, без перерви з 1989 року. За цей час, участь у заході взяли понад 200 художників, мистецтвознавців та поціновувачів мистецтва скла з 31 країни. Кожен учасник залишає роботу у дарунок місту, зібрана колекція налічує вже понад 300 екземплярів. Твори зберігаються як у спеціально створеному Музеї скла так і у фондах Національного музею.

Цього року симпозіум відбувався на гутній печі кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв, єдиній в Україні навчальній майстерні. Участь у форумі взяли митці із Азербайджану, Естонії, Китаю, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Росії, США, Туреччини, України, Ізраїлю, Фінляндії, Франції, Швеції, Японії, загалом близько 70 художників. Упродовж десяти днів склярі працювали біля гутних печей під наглядом висококваліфікованих майстрів-гутників, а мешканці та гості міста мали можливість спостерігати зблизька за роботою відомих митців, відбувалися творчі зустрічі, презентації, а результатом стала виставка в залах Національного музею.

У рамках симпозіуму відбулася також міжнародна науково-практична конференція, серед її учасників професори таких мистецький навчальних закладі: Університет Альфред (Нью-Йорк, США); Вільнюська академія мистецтв, Вільнюс, Литва; Ризька академія мистецтв (Латвія); Школа мистецтв і дизайну Університет Аальто (Гельсінки, Фінляндія); Вроцлавська академія мистецтв ім. Є. Гепперта (Вроцлав, Польща); Університет Анадолу (Ескішехір, Туреччина).

Ще однією подією у рамках симпозіуму стала виставка у галереї ЛНАМ, де представили навчально-творчі роботи молодого покоління художників-склярів, студентів та випускників академії, що найкраще репрезентують сучасний етап розвитку львівської Школи художнього скла. Подібних симпозіумів у світі відбувається дуже мало, зокрема вони проходять у Чехій, Франції, Литві. Так учасниця із Росії Катерина Остапенко підкреслила, що до Львова приїжджає спеціально, щоб здобути досвід, адже там подібна піч є тільки у Санкт-Петербурзі, а вона мешкає у Москві і займається в основному вітражами.

Не кожен художник у такий короткий час може створити ту чи іншу роботу, тому працювати доводилось іноді у творчих тандемах та підкерівництвом досвідчених майстрів-гутників із академії мистецтв. Ми можемо спостерігати як мистецтво гутного скла виходить за межі первинного утилітарного призначення. Завдяки глибокому знанню всіх технічних аспектів виготовлення того чи іншого виробу, художники намагаються експериментувати, та виявляти таким чином максимальні можливості цього матеріалу. Самі гутні техніки об’єднують певні прийоми та способів ручного оброблення скла, і що дуже важливо, тільки у гарячому стані безпосередньо біля печі. Це і видування і кракле, ліплення, міллєфлорі, накладання кольорових шарів, ниток, крихти, рифлення та ін.

На виставці представлені як «класика» так і інсталяції із використанням не тільки скла, дерева, але й тіней, світла та інших художніх засобів. Є роботи із філософським змістом, і твори, що відображають зв’язок людини із природою. Оскільки симпозіум відбувається раз, у три роки, то можемо прослідкувати і певні тенденційні зміни, нові пошуки у творчості художників. Безперечно, результати кожного симпозіуму не завжди можна передбачити, тому роботи не завжди сприймаються як довершені. Адже час для виконання тієї чи іншої роботи, щонайбільше три години, тому встигнути за такий короткий час втілити повноцінний художній твір надзвичайно важко.

Основними тенденціями цьогорічного симпозіуму є надзвичайний колоризм, образна мова, філософська та перфомативна складова. Безперечно таке «вкидання» кольору у мистецтві художнього скла – це заслуга молодого покоління митців та більш зрілих експериментаторів. Серед яких Ольга Турецька, Роксолана Худоба, Максим Богуславський, Томас Маельт (Естонія), Іда Лейнонен (Фінляндія), Віка Шульца(Латвія), Анда Мункевіца (Латвія), Єкатєріна Остапенко(Росія) та ін.

Проте зберігається тенденція до експериментів із пластичними особливостями прозорого скла Орест Принада, Андрій Бокотей, Евеліна Тринцолин, Галина Ключнікова, Саша Котлер. Остання, привезла із собою філософську роботу «Червона нитка», що зображує хатину від якої відлітаються голуби. Художниця народилася в Україні, емігрувала до Ізраїлю, а майстерності виготовлення гутного скла навчається в Естонії, тому тема зв’язку із рідною домівкою для неї дуже близька. Ця нитка з’єднує не велику хатину із птахами, що відлітають від неї, художниця долучає в експонуванні твору і тіні, що додає надзвичайно драматичного звучання.

На виставці знаходимо і образне зображення політика, в якого на голові власний портрет в короні. І тему із зародженням думки, епохи антропоцентризму, жінки-годувальниці, частин світу, давніх символів та ін. Особливо технічно і змістово-філософською є робота Вікторії Зимомрі «Розвиток», що зображує кулю, яка котиться у перспективний простір. Чи наприклад, експерименти із заповненням порожнини виробів, предмети та цілі композиції всередині виробів Еліна Білоус, Джей Сільтавуо (Фінляндія), Томас Маельт (Естонія) та ін. Художники намагалися максимально використати потенціал гутного скла, залучити та використати всі можливі поєднання та композиційні прийоми, експерименти із фактурою, формою та самим матеріалом.

Цікавими є роботи, що навіянні мабуть візитом до Львова іноземних гостей. Так багаторічна учасниця симпозіуму Катрін Сен із Франгції представила роботу «Під бруківкою є життя», а також Такаші Іто із Японії презентував твір «Львів може літати». Як зазначив засновник симпозіуму та ініціатор створення музею скла у Львові, академік ,почесний ректор ЛНАМ, Андрій Бокотей, що сьогодні поряд плідно працюються як молоді митці так і зрілі корифеї, а деякі із знаних учасників симпозіуму з попередніх років просто не дожили до наших днів. Час біжить і ще вчорашні випускники кафедри скла, вже сьогодні сміливо можуть називатися корифеями.

Ректор академії Володимир Одрехівський підкреслив, що для нашої області та міста, такі заходи мають велике значення, адже глядачі мають можливість спостерігати наживо процес творення гутних виробів, стати учасниками унікального симпозіуму, відкрити для себе наново цей вид мистецтва. А сама Академія, має чим пишатися, адже на її території знаходиться єдина в Україні великого формату навчальна гутна піч на газі, біля якої трудяться викладачі-корифеї, майстри гутного мистецтва. Також п. Володимир наголосив на вагомому внеску у розвиток художного скла в Україні, збереженні традицій, заснуванню самої події, Андрія Андрійовича Бокотея. Також виступаючий подякував Обласній державній адміністрації, і особисто п. Олегу Синютці за фінансову підтримку проекту.

Організатор заходу, директор Музею скла, Михайло Бокотей зазначив, що цього року кількість учасників є більшою ніж у попередні роки, крім того художники є на стільки різними дуже творчими, кожен вносить щось у розвиток художнього скла в Україні та світі. Своєю працею, демонструють певні мистецькі тенденції, та загалом колекція репрезентує зріз художнього потенціалу цього виду мистецтва.

Десятий міжнародний симпозіум скла об’єднав музейників, художників критиків, і всіх тих, хто вносить свою лепту і існування гутництва як такого. Нагадаємо, організаторами симпозіуму є Національна академія мистецтв України (Західний науково-мистецький центр), Львівська національна академія мистецтв, Музей скла у Львові. Партнерами проекту були Арт-салон «Велес» та творчий осередок «Щось цікаве».

Мар’яна МАКСИМІВ