Народовець, комуніст – без різниці?

25

Табір Великої Польщі (Obóz Wielkiej Polski, OWP) – це не народовці, а лише радянська підробка «патріотів». Про це пише «Майдан».

Вони відкрито зізнаються у знищенні українських пам’ятників у Польщі, а їх представник на Донбасі перебуває у тісних стосунках із батальйоном  червоних терористів під знаком серпа та молота, до якого вступила польська сталіністка Людмила Добжинецька – та, котра в серпні відмивала пам’ятник Бєрута, на якому хтось намалював антикомуністичні гасла: напевно, це не був хтось із OWP, його діячі є постійними відвідувачами урочистостей під радянськими пам’ятниками.

Голова OWP Давид Березицький [https://goo.gl/GmKYCW] та його колега Ян Всул їздять до Москви, Криму, Чечні, позуючи перед журналістами під час пропагандистських поїздок, організовованих кремлівським урядником Юрієм Бондаренко [https://goo.gl/OlvXVN + https://goo.gl/Gow63y]. В Польщі структурами OWP керує син колишнього працівника служби безпеки Яцек Мендржицький [https://goo.gl/Y468Oy] за допомогою есбешника на пенсії Войцеха «Квазімодо» Войтулевича [https://goo.gl/EXsSZ5], який лише рік том перейшов із партії «Zmianа», лідера якої звинуватили у шпигунстві, до OWPolski.

Найбільш знаний діяч OWP Давид Худзєц, офіцер-пропагандист так званої ДНР, який веде польську версію порталу «Novorossia Today» [https://goo.gl/A6iTPy]. Останнім часом Худзєц висвітлює, а точніше сказати – рекламує серію знищення українських пам’ятників у Польщі та інформує про події в житті Людмили Добжинецької, яка вступила до міжнародного загону «Interunit», що входить до складу терористичного батальйону «Призрак» самопроголошеної ЛНР.

Вандалізм стосовно пам’ятників та могил

Існування пам’ятників УПА викликає змішані відчуття. Але Польща – держава закону: якщо хтось вважає, що ці пам’ятники треба демонтувати, хай вдається до передбачених законами, цивілізованих засобів, аби переконати у своїй правоті. Так робилося в справі радянських пам’ятників, що залишилися після ПНР доти, поки не було досягнуто успіху. Тим часом ми вже впродовж двох років бачимо серію атак бандитів у масках, які молотами та ломами розвалюють не лише пам’ятники, але і нищать могили.

Повага до мертвих, ким би вони не були, – це фундамент нашої цивілізації, але це поняття чуже більшовицьким націоналістам OWP і не тільки. Навіть антикомуністи, що домагалися демонтажу пам’ятників на честь Червоної Армії, з невеликими винятками, на жаль, ніколи не вимагали ліквідації могил загиблих радянських солдат, а крім того, на теренах Польщі є цвинтарі солдат Вермахту, а навіть і Waffen-SS. Так прийнято у нашій культурі. Прикро бачити, що таких фундаментальних речей не може зрозуміти ксьондз Католицької Церкви Тадеуш Ісакович-Залеський [https://goo.gl/HPEDBb].

Почалося все, звісно, після російської агресії в Україні. Раніше не було вказівок. Вже у вересні 2014 пам’ятник у Грушовицях у гміні Субно в Підкарпатському воєводстві спаскудив Войтулевич із однодумцями [https://goo.gl/NFbJ9V]. В лютому 2015 діячі Комуністичної Молоді Польщі i новоствореної «Зміни» – в тому числі Добжинецька – вибралися на місце страти поляків у Гуті Пєняцькій в Україні із червоними прапорами, що обурило навіть портал kresy.pl [https://goo.gl/tFe2BH], а дорогою нищили українські пам’ятники.

Тоді з’явилася непідтверджена інформація, що народовцям зі сходу хтось пропонує гроші за знищення українських пам’ятників. До акції приєдналася група «Тихотемні», дії якої систематично висвітлював Давид Худзєц, який завжди якимось дивом першим дізнавався про їхні акції, перебуваючи у далекому Донецьку, ілюструючи свої статті відеороликами, прикрашеними гербом Табору Великої Польщі.

У травні 2015 «Тихотемні» скоюють черговий акт вандалізму в Грушовицях: Худзєц публікує текст «Грушовиці – це тільки початок» [https://goo.gl/ZsMm0M] і два фільми: «Час боротьби» [https://goo.gl/H2obXq] та «Грушовиці» [https://goo.gl/gl7O9R], а діяч OWP з Норвегії Северин Босек пише над фотографією знищеного пам’ятного знаку: «Поколядували в Перемиському!» [https://goo.gl/D6FkN8].

У червні 2015 відбуваються чергові акти вандалізму: в Радружі гміни горинець Здруй Підкарпатського Воєводства [https://goo.gl/H2obXq – 1:40] i на Узгір’ї Монастиря тієї самої гміни [https://goo.gl/H2obXq – 2:10]. В серпні 2015 «Тихотемні» бандити з молотами знущаються із пам’ятника у Вербиці в гміні Лютича Крулевська Любельського Воєводства, що висвітлює той же Худзєц у фільмі, прикрашеному на цей раз гербом Новоросії [https://goo.gl/iolA81].

У травні 2016 «Тихотемні» атакують пам’ятник в Молодичу, гміна В’янзовніца Підкарпатського Воєводства, чим тішиться Худзєц у своєму тексті [https://goo.gl/fvee0v] та фільмі із логотипом OWP [https://goo.gl/mgHUr0]. У жовтні цього року відбуваються наступні акти вандалізму – знищено пам’ятник в селі Білосток Любельського Воєводства [https://goo.gl/pfJHxK], який уже був одного разу пошкоджений в 2014, а також пам’ятник у Верхраті в гміні Горинець.

І знову з’являється відеоролик зі знаком Табору Великої Польщі, опублікований Давидом Худзєцем. Музичним тлом виступає трек «Ворожа кров» з альбому «Мова ненависті» [https://goo.gl/QEoEn5] репера Збігнєва Возняка, який співає: «жоден українець не є мені братом, яка ж це нація, це проклята наволоч…». Возняка і йому подібних можна побачити на концерті [https://goo.gl/SM9xhu], організованому Рафалом Мосскаковським [https://goo.gl/TOCavy], де в ролі ведучого виступає редактор порталу «wrealu24.pl» [https://goo.gl/DsdP9q].

Разом із Худзєцем про жовтневий акт вандалізму у Верхраті пише російська інформаційна агенція «Regnum», якою керує всюдисущий Андей Виползов, який систематично висвітлює діяльність проросійських осередків у Польщі.

Виползова повинна спіткати доля Леоніда Свиридова: заборона в’їзду до Польщі [https://goo.gl/UY41br]. Стаття агенції «Regnum» доповнена коментарем голови OWP Давида Березицького. Акту вандалізму Андрей Виползов явно симпатизує, натомість легальний демонтаж пам’ятника радянському генералу Івану Черняховському в Пєнєнжному [https://goo.gl/yWmMve] називав варварством.

Те саме із OWP, члени якого Роланд Дубовський та Кшиштоф Стахурський 9 травня 2015 року із прапором організації мітингували під пам ятником радянським військам у Варшаві [https://goo.gl/jMd1Rn + https://goo.gl/fmqeVR], саме в той час, як їх колеги «Тихотемні» паплюжили українську могилу у Грушовицях.

Радянськими пам’ятниками в Польщі опікується передовсім товариство «Курськ», яким керує Єжи Тиц [https://goo.gl/7LQQaI] – член партії «Зміна». У цій діяльності систематичну участь бере одна із основотворчих організацій «Зміни»: Комуністична Молодь Польщі [https://goo.gl/mWGAZN] на чолі із Людмилою Добжинецькою. Всю компанію із КМП можна побачити на фото перед якимось пам’ятником Сталіну [https://goo.gl/M9pBqi].

Перша польська міжнародна ліва терориститка

Добжинецька наприкінці серпня відмивала могилу Болеслава Бєрута [https://goo.gl/moR05A] від антикомуністичного напису. У медіа піднявся галас і за тиждень Добжинецька виїхала до окупованого Донбасу, де вступила до загону «Інтерюніт» у складі батальйону «Призрак», що формується із іноземців.

Офіційно ставши першою польською міжнародною лівою терористкою, Добжинецька долучилася до свого коханця [https://goo.gl/R5jZPN] фіна Петрі Вільйякайнена [https://goo.gl/HMf0Tu].

Від Романа Дмовського до Ульріки Майнгоф

Приєднання Добжинецької до загону «Інтерюніт» висвітлює Давид Худзєц [https://goo.gl/2HEI0f +https://goo.gl/hFXC45]. Він підтверджує, що Добжинецька буде другою, після нього, особою, переслідуваною в Польщі за участь в російській агресії проти України.

Здається, що невдовзі до них може долучитися Бартош Бєщад, один з лідерів створеної націоналістами з OWP  та комуністами із KMP сучасного втілення Товариства Патріотично-Робітничого «Грюнвальд» [https://goo.gl/d3wrGo]. Вже кілька днів тому він позначив допис у Facebook локалізацією з Донбасу. Бєщад, Добжинецька та Худзєц [https://goo.gl/qeg3GL] увійшли до складу громади міжнародних «об’єктивних» спостерігачів – виключно діячі крайніх проросійських з-за кордону або бойовики з «Інтерюніт» – котрі легітимізували місцеві вибори на Донбасі 2 жовтня [https://goo.gl/Eky0Jo].

Номінального націоналіста Худзєця анітрохи не зачіпає, що Добжинецька із Вільйякайненом позують у мундирах із прапором Комуністичної Молоді Польщі – навпаки, це у нього з’являються ці фото. Худзєц позує із ними, як із друзями. Не дивуються його вислови захоплення на адресу засновниці німецької Фракції Червоної Армії Ульріки Майнгоф [https://goo.gl/SfMVjH[, слідами якої крокує Добжинецька, ані позування загону «Інтерюніт» під великим портретом Че Гевари [https://goo.gl/nzDzoh] із Добжинецькою в центрі.

Яка від них шкода

Менш обізнаний із тематикою проросійських середовищ читач може сказати, що в цьому тексті описано маргіналів, які не становлять ніякої серйозної загрози, а дивний союз народовців із комуністами свідчить про те, що ми маємо справу із ідіотами, які не мають шансів на якийсь вплив на реальність. Це помилка.

У світі проросійських організацій політична ідентифікація має значення лише позірне: це розподіл ролей та політичний маркетинг, розрахований на притягнення різних реципієнтів на засаді «кожному щось знайдеться». Вже на фронті російської агресії в Україні про цю різницю забувають, служачи тільки Москві.

Шкоди від терористичної діяльності пояснювати не треба. Натомість шкоду від «війни із пам’ятниками», яку ведуть у співпраці із комуністами «народовці» з Табору Великої Польщі не варто сприймати легковажно. Ці дії спрямовані не тільки і не стільки на підбурення протистояння поляків з українцями в Польщі, але на полонофілію в Україні, про яку говорять всі дослідження стосунку українців до інших народів, в яких Польща систематично опиняється на першому місці [https://goo.gl/mqOnkt].

Можливо, справа в тому, що влада боїться бути обвинуваченою у «бандеризмі» в разі спроб боротися із актами вандалізму, які регулярно влаштовує OWP, але факт у тому, що якісь «Тихотемні», що навіть не приховують своїх зв’язків із сумнівними середовищами, у всіх маячать перед носом майже два роки. А ідеться ж лише про те, щоб не допустити домінування у польсько-українських стосунках бандитів, озброєних у Польщі молотами та ломами, а на Донбасі – калашниковими та гранатометами.

Тим часом і в Україні не бракує гарячих голів, які в умовах неможливості затримання групки екстремістів убачають в цьому дозвіл на такі дії з боку Польщі, а також знаходять в цьому докази своїм версіям про те, що Польща насправді – ворог України. Достатньо лише зазирнути на сторінку до Володимира В’ятровича, голови українського Інституту Національної Пам’яті [https://goo.gl/KiBmoy]!

Чи це все відбувається під контролем російських спецслужб, чи це є спонтанною ініціативою окремих політичних ідіотів – не має великого значення. Суть в тому, що це приносить результат, і тому обов’язком польських органів є рішучі дії, бо в період інтернет-пропаганди кілька вмілих провокаторів в стані зашкодити стосункам двох держав.

Чи терпітимуть фальшивих народовців з OWP на Марші Незалежності?

Табір Великої Польщі – це шита білими нитками невміла проросійська підробка польського патріотичного угруповання, члени якої вдаються до нищення могил і відкрито співпрацюють із лівими терористами, які підтримують агресію проти сусідньої держави. Тим часом наближається 11 листопада і Марш Незалежності, на який звісно ж збирається завітати і делегація OWP. Варто, аби справжні патріоти мали на увазі починання цього товариства.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!
ПОДІЛИТИСЬ

Реклама

Loading...

Реклама