Закон – їм не указ: як Жовківський ветсанзавод ігнорує владу (документи)

267
Закон – їм не указ: як Жовківський ветсанзавод ігнорує владу (документи)

Жовківська філія ДП «Укрветсанзавод» так і не спромоглася надати повного пакету правовстановлюючих документів, які вимагала тимчасова комісія районної ради. А зі змін, які відбулися на підприємстві за час керівництва нового директора, – це поява чотирьох діжок з мастилом і кілька відкручених шестерень від старого котла.

Підприємство є, а документів нема                

Вчора відбулося засідання тимчасової комісії Жовківської районної ради, яка займається питанням сумнозвісного ветсанзаводу, більш відомого як костомельний. Ще 13 вересня за присутності представників зі столиці комісія просила надати усі документи, які стосуються діяльності підприємства. Згідно із законом, ветсанзавод мав зробити це щонайпізніше через два тижні. Однак нове-старе керівництво проігнорувало законні вимоги депутатів і спромоглося зробити це тільки учора, та й то частини вкрай важливих документів так і не знайшлося.

«Нарешті, представники Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод» надали із двотижневим запізненням правовстановлюючі документи щодо своєї діяльності, зокрема положення на основі якого вони діють, а також документи, які визначають порядок і правила їхньої діяльності. Особливий інтерес викликають документи щодо майна, яким вони користуються, а саме: приміщення і земля. Як виявилося, нам так і не змогли надати документи, які підтверджують права власності на приміщення заводу. І з цього випливає, що і на землю, якою користується завод, теж нема жодних документів (йдеться про 3 га – ред.). Це тягне за собою певний юридичний прецедент, зокрема щодо законності функціонування заводу на даній території. Думаю, що ми детальніше це вивчимо. Дамо запити у Фонд держмайна щодо статусу даної будівлі», – розповів заступник голови комісії, депутат районної ради Богдан Юрдига.

Наразі, єдиний документ на землю, який є у підприємства – це витяг із господарської книги Воле-Висоцької сільської ради.

«Користуватися землею державне підприємство може на основі права постійного користування. Але право постійного користування посвідчується певним актом. І декілька років тому держава відновила плату за користування землею. Але на сьогоднішній день у ветсанзаводу навіть нема такого акту і невідомо, на підставі чого їм виставлявся рахунок. Єдине, що вони змогли представити – це виписку з господарської книги Воле-Висоцької сільської ради, яка формувалася ще за радянських часів. Крім того, виникає питання, як за три гектари землі могла фігурувати сума у 200-300 гривень на місяць. Вона є просто неадекватна. Відтак тепер треба звернутися і до Воле-Висоцької сільської ради із запитом, на підставі чого стягалася платня і як вона розраховувалася», – наголосив Богдан Юрдига.

Крім того, підприємство входить до складу ДП «Укрветсанзавод», відтак не має статусу юридичної особи, а також юридичної адреси. Бізнес-пошукова система від компанії youcontrol.com.ua подає лише контактну адресу: 80350, Львівська обл., Жовківський район, село Воля-Висоцька, за якою, до речі, зареєстроване Товариство з обмеженої відповідальністю з Жовківський ветсанзавод, засноване 18 серпня 2015 року. А керівником ТзОВ є Тарас Клин – син колишнього директора філії ДП. Статутний фонд підприємства – 100 тисяч гривень. Засновниками значаться 16 осіб. 13 з них – мешканці Жовківського району, з яких 12 внесли до статутного фонду по 410 гривень. А 13-ий, Михайло Клин власною персоною, – 26 тисяч гривень. Ще троє – це кияни Олександр Курбаченко (його внесок – 49 тисяч гривень), Микола Скотар та Олександр Фесик (по 10 тисяч гривень). За «дивним, збігом обставин, основний вид діяльності ТзОВ збігається з тим, що й у філії ДП, яка, нагадує, є цілковитим банкрутом – виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (основний).

У вересні нинішнього року ТзОВ отримує статус юридичної особи – «в стані припинення». Знову ж таки, за дивним збігом обставин, це сталося не через те, що підприємство збанкрутувало тощо, а тоді, коли розгорівся скандал навколо ДП «Укрветсанзавод», загалом, і Жовківської філії, зокрема.

Африканська чума ходить поруч?

Якщо документів, які підтверджують право на користування землями, не знайдеться, це може стати підставою до припинення діяльності ветсанзаводу. Однак депутати аж ніяк не ставлять перед собою такої мети. Навпаки, вони хочуть, щоб підприємство працювало і приносило прибутки. Тим паче проблема з утилізацією мертвих тварин стає дедалі гострішою. Адже, крім Жовківського підприємства, яке фактично не працює, зупинився і Коломийський завод. А це значить, що є високий ризик появи несанкціонованих могильників із мертв’ятиною, не кажучи вже про ризики захоронення туш хворих тварин. Тільки нинішнього року в Україні зафіксовано близько 70-ти випадків африканської чуми свиней, що б’є не тільки по господарствах, адже знищується усе поголів’я тварин, а й завдає удару державі – іноземні торговельні партнери відмовляються купувати українську свинину.

На сьогоднішній день активісти і депутати не одноразово фіксували завезення на територію Жовківського ветсанзаводу великої кількості туш свиней. Останній випадок трапився минулого понеділка, коли на підприємство завезли шість тонн мертв’ятини. Туші тварин везли у машині, не накриті, без тенту, дорогою з авто лилася смердюча рідина – продукт розкладання трупів.

Документ, на підставі якого ветсанзавод приймає сировину – це довідка від ветеринарного лікаря підприємства, звідки прибули туші. На утилізаційному заводі нема ні лабораторії, ні ветеринара, який міг би підтвердити, що тварини загинули у природний спосіб і не є небезпечними.

Робота чи імітація?

Крім того, що підприємство так і не представило документів, які регулюють його діяльність, не сталося змін у роботі підприємства і з призначенням нового директора.

Нагадаємо, 13 вересня новим директором Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод» стала Ірина Колодій, яка раніше працювало бухгалтером малобюджетної газети «Спортивка». Натомість її попередник, Михайло Клин, котрий очолював підприємство 10 років, обійняв посаду головного інженера, а за фактом – залишився керувати підприємством, оскільки новий директор досі не пізнала тонкощі утилізаційної справи. І на більшість запитань, які стосуються роботи підприємства, відповідав саме пан Михайло.

Негативно оцінив роботу директора Ірини Колодій і голова комісії Ігор Муравський.

«Завод досі не працює так, як це має бути. Відбувається переобладнання одного із котлів на мастильне паливо. Те, що ми сьогодні побачили, важко назвати роботою. Відкручені шестерні, болти. Такий об’єм роботи може виконати двоє людей за півдня. Побачили сьогодні чотири бочки з мастилом. Жмут дротів, які йдуть від котла, але не підключені. Як і раніше, на території валяється багато кісток і багато сировини, тобто туш, прикритих спеціальною плівкою. Колишній директор називає це кагатуванням. Насправді ж, просто в яму скинули трупи і зверху їх прикрили», – сказав Ігор Муравський.

Одне слово, складається враження звичайної імітації роботи й окозамилювання. Як і раніше, на підприємстві відсутня вода, що, по суті, межує з абсурдом. Оскільки навіть автомобілі, які перевозять сировину, повинні ретельно митися. Щоб підключити воду, потрібно, за словами Ірини Колодій, близько двох мільйонів гривень.

Наразі, головний інженер обіцяє, що в найближчі терміни буде підключено котел, який працює на мастилі і він зможе переробляти 9 тонн сировини на добу. Крім того, планують запустити й спалювальну піч. Вона зможе утилізувати 10 тонн відходів на добу. За словами Михайла Клина, цього цілком достатньо, оскільки на підприємство в тиждень надходить до 20 тонн сировини.

Підстав вірити на слово колишньому директору, наразі немає. Оскільки за понад три місяці, відколи розгорівся скандал навколо підприємства, так нічого не було зроблено.

«Наразі вони зі свого боку задекларували певне технічне оснащення. Довіри, на жаль, мало. Ми, наразі, не бачимо з їхнього боку бажання до співпраці. Промоніторимо цю діяльність і за результатами того, що вони вже зробили, за результатами огляду їхніх документів будемо рекомендувати сесії якісь подальші дії щодо ветсанзаводу», – сказав Богдан Юрдига.

«Зараз ми зробимо декілька запитів. Перший – по земельній ділянці, другий – по будівлях, третій – фінансова звітність. Крім того, звернемося до Держпродспоживслужби щодо перевірки туш свиней, які сюди привозять», – зазначив Ігор Муравський.

Крім того, на підприємстві розпочалася чергова позапланова перевірка, яку проводить Держекоінспекція. Такі самі перевірки здійснюються по усіх ветсанзаводах України. Відразу після Держекоінспекції проводитиме перевірку Держпродспоживслужба.

Детально дізнатися про роботу ДП «Укрветсанзавод» можна тут.

Оксана ДУДАР

P.S.

Учора колишній директор Михайло Клин, який продовжує почуватися господарем на підприємстві, яке за 10 років його керівництва перетворилося на цілковиту руїну, намагався перешкодити роботі журналістів. Він апелював до того, що ветванзавод є режимним об’єктом. Однак в українському законодавстві таке поняття як «режимний об’єкт» взагалі відсутнє, натомість є інші: режим охорони, охоронні заходи, державна охорона і забезпечення безпеки. Тобто йдеться про об’єкти, які перебувають під посиленою охороною. Натомість Жовківська філія ДП «Укрветсанзавод» – це підприємство, де є 15 працівників, четверо з яких – адміністрація. А «посилену» охорону здійснюють пенсіонери, яким далеко за 60-ть.

Водночас, згідно із Законом України «Про інформацію», до інформації з обмеженим  доступом  не  можуть  бути віднесені відомості про стан довкілля,  якість харчових продуктів, надзвичайні ситуації,  що сталися або можуть статися і  загрожують безпеці людей. Одне слово, все те, чим загрожує сумнозвісний костомельний завод.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама