дивись.info

Децентралізація на Львівщині – рівняння з багатьма невідомими

Децентралізація на Львівщині – рівняння з багатьма невідомими

Засідання, збори, пікети, скандали, суди. Так на Львівщині відбувається децентралізація. Паралельно відбувається кілька процесів: З одного боку –  затвердження перспективних планів спроможних територіальних громад у кожному районі, які фактично відображають бачення влади, як має відбуватися децентралізація, з іншого – спроби мешканців, яких пропозиції влади не влаштовують сформувати громади на свій розсуд. Кілька тижнів тому у ці, і без цього складні процеси, втрутилася міська влада Львова заявивши про бажання створити агломерацію з навколишніми селами.

«Позапланові» громади

В обласній раді триває марафон затвердження перспективних планів спроможних територіальних громад. 25 жовтня під час сесії депутати затвердили плани для восьми районів, ще три райони отримали плани на попередньому засіданні. Однак, навіть при тому, що наразі депутати пройшли по найменш проблемних районах, процес уже породив невдоволених, які вважають, що їх «нагнули» і добровільністю у цьому процесі навіть не пахне.

Наперередоні сесії мешканці Дунаїва, Розвадова, Відників, та низки інших сіл   влаштувала акцію протесту біля ОДА. Скарги в усіх однакові  – мешканці хотіли створити свої громади, але їх не включили у перспективний план і «приліпили» до інших.

«Ми подали весь пакет документів до  облдержадміністрації. Впродовж 10 днів мала бути відповідь. Нам повідомили,  що в нас позитивний висновок, але ми вже 44 дні не можемо отримати  документи, щоб створити громаду», – розповів представник Розвадівської громади Мирослав Брегман.

«Ми провели громадські слухання у п’яти селах, маємо позитивні рішення про об’єднання усіх чотирьох сільських рад, які є на території громади, здійснили фахове фінансове обґрунтування (маємо профіцит бюджету). Маємо висновок щодо фінансової та організаційної спроможності майбутньої громади від Інституту регіональних досліджень. Однак у адміністрації нашу громаду не включають до перспективного плану. Це не добровільне об’єднання громад, як написано у законі, а примусове», – розповіла голова ініціативної групи для створення Дунаївської об’єднаної громади Ірина Моряк.

Бачення адміністрації

Перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський заявив протестувальникам, що перспективний план – це бачення адміністрації, яка враховувала рекомендації уряду. За його словами усі громади можуть об’єднуватися за своїм бажанням, однак ті, що не потраплять у Перспективний план не  отримають фінансових преференцій від уряду. Протест мешканців не завадив депутатам профільної комісії того ж дня затвердили план Пустомитівського району. Щоправда при цьому стався скандал, заступник голови облради Парасковія Дворянин та щирецькі активісти покинули засідання.

Мешканці Щирця на цьому не заспокоїлися і наступного дня прийшли пікетувати вже сесію облради. Вони заявили про бажання створити Щирецьку громаду, на що погодилися навколишні села, і виступили проти приєднання їх до Пустомитівської. Розгляд Пустомитівського району депутати наразі перенесли, а от Дунаївська громада уже «пролетіла» повз перспективний план.

Як пояснив депутатам Ростислав Замлинський під час затвердження плану Перемишлянського району ця громада була в попередньому перспективному плані, який кабмін не затвердив і вдруге включати її нелогічно. Дунаївську та інші згадані громади розробники перспективних планів вважають недієздатними.

«Якщо формувати Розвадівську  громаду,  ініціативна група виходила з того, щоб сформувати її з чотирьох  громад. Це була б така громада, яка б була зі всіх сторін оточена Миколаївською об’єднаною громадою, тобто така громада в громаді. Тому ми дійшли думки, якщо формувати Розвадівську громаду, то в форматі шести  громад, і таке рішення було прийняте на комісії, що якщо на наступне засідання  комісії представлять додаткові документи, то така громада може бути внесена в перспективний план, але цього не сталося», – розповів Ростислав Замлинський.  Як додав голова районної ради дві сільські ради категорично відмовилися  увійти до Розвадівської громади.

Політичні бонуси

Щодо Щирця позицію влади пояснив керівник офісу реформ з децентралізації та розвитку у Львівській області Віталій Корецький. «Ніхто не забороняє проходити процедуру об’єднання і подавати документи в ЛОДА. Але певні політичні сили хочуть використати це для отримання політичних дивідендів. Я пояснив секретарю Щирецької селищної ради, що їм не треба зупинятися, що вони пройшли певні процедурні  кроки. Якщо вони їх завершать – отримають висновок. Але наші розрахунки показують, що ця громада фінансово неспроможна. Добробут громади – це податки. Мережа платників податків в Щирецькій громаді є досить низькою. Там дуже мало платників податків крім бюджетників. Робоча група базувалася  на показниках минулого року і при існуючій мережі ми бачимо дефіцитність бюджету потенційної Щирецької громади», – розповів Віталій Корецький.

Всі ці приклади лише ілюструють проблему невідповідності планів влади, яка намагається підігнати створення громад під методику кабміну та бажанням людей на місцях, адже громад, де є невдоволені процесом об’днання є набагато більше.

Львівська епопея

Ситуація ще більше ускладнилася коли у процес формування громад втрутився Львів давши зрозуміти, що хоче бачити прилеглі до міста села у сфері свого впливу. Під час попередньої сесії міській владі вдалося відтермінувати розгляд перспективних планів Яворівського та Жовквівського районів. За цей час сесія Львівської міської ради встигла прийняти звернення до Верховної та обласної ради про внесення в законодавство щодо створення міських агломерацій. Під час сесії мер Львова Андрій Садовий заявив, що область хоче взяти місто в облогу.

«Говорять Рясне-Руській, що їхній центр буде в Івано-Франковому. То що, тепер туди  автобуси мають їхати, а не до Львова? Зробили громаду, де будуть зараз відбуватися вибори. Туди входять Чишки, а центр буде в Давидові. А Чишки межують зі Львовом. Хто ідеолог, щоб навколо Львова зробили кільце і взяти Львів в облогу? Голови сіл не хочуть цього, але на них тиснуть. Моя пропозиція створити спільну робочу групу депутатів міста, області районів і виробити консолідоване рішення», – заявив мер.

Він також наголосив, що не бачить ніякої ініціативи з боку обласної ради. «В грудні отакий пакет документів прийшов в обласну раду і адміністрацію, щоб до літа погодити межі Львова. Проведено сотні зустрічей з громадами. Обласна рада не голосує. Хочуть забрати зі Львова клаптик землі?» – Додав мер.

Баталії за Львів

Спроба ще раз перенести голосування відбулася на сесії 25 жовтня. Переконати обласних депутатів не поспішати з рішенням намагався нардеп від «Самопомочі» Любомир Зубач.

«З 15 громад, які вже діють в області більшість по всіх фінансових показниках не виправдали своє створення. Тільки дві з них по результатах 2015 року не є дотаційними, всі інші залишилися на утриманні держави. Це сталося через великий поспіх. Не повторюйте сьогодні цю помилку. Представники ЛОДА на багатьох зустрічах вводять людей в оману,  розповідаючи, що якщо вони негайно не створять об’єднану громаду, то не будуть мати грошей. По цьому плану який розглядається, грошей в наступному  році не буде, тому ще треба прийняти рішення про утворення громад і провести вибори, так що ці громади почнуть працювати у 2018 році. Немає значення чи  план затвердять сьогодні чи в кінці року», – сказав нардеп під час затвердження плану Яворівського району.

Він також заявив, що мав ромову з представниками сільських рад, які незадоволені планом і не мають достатньо інформації. «Порушена методика – першочергово в якості адмінцентрів мають розглядатися міста обласного значення, потім районні центри, потім всі інші. Яким чим можна приймати перспективний план Стрийського району? Його конфігурація – це просто страшний сон, коли сільська Нежухівсько –Угерська громада займаєь75% всієї території району коли вона зі всіх сторін оточує місто Стрий, і коли для того щоб з одної частини громади переїхати в іншу треба  проїхати місто Стрий. Візьмемо Львів. У перспективному плані не те що не враховано можливості просторового розвитку обласного центру – навпаки, з адмінтериторії Львова фактично виводиться місто Винники, яке на сьогодні до нього входить. Багато сільських громад в приміській зоні – для них фактично  центром є Львів, де вони вчаться, працюють. Ви хочете поміняти реальність і  сказати мешканцям Рясне-Руського, що їм треба їздити в Івано-Франково?» – Заявив нардеп.

Він повідомив, що 2 листопада Верховна Рада розглядатиме поправки щодо агломерації і попросив до цього часу не приймати жодних ріщень.

Натомість представник Яворівщини, нардеп Володимир Парасюк зайняв протилежну позицію. «Якщо Яворіський і Жовквівський райони прийняли таке рішення, то воно не оспорюється», – заявив нардеп. Депутат від  «Самопомочі» в облраді Роман Кізима заявив, що села Рясне –Руське та Бірки  мають своє бачення щодо участі в Івано-Франковій об’єднаній громаді. «Людей накручують – кажуть що Львів хоче забрати якісь землі», – заявив депутат, а заступник голови облради Парасковія Дворянин долала, що людей, які хотіли протестувати вивели з зали сказавши, що питання буде розглядатися пізніше.

Втім аргументи представників «Самопомочі» більшість не переконали і план Яворівського району був затверджений. Під час обговорення Жовквівського району пристрасті розпалилися ще більше. «Не відсилайте дітей вчитися у львіські вузи, не працюйте у Львові, відмежуйтеся від Львова. Коли ви говорите про Львів ви маєте на увазі 800 тисяч населення. Ви виступаєте проти Львова  ніби не це не місто Львіської області, а російське місто», – обурено заявила Парасковія Дворянин. Тут не стримався навіть голова ЛОДА Олег Синютка.

«Тут звучало багато популізму і неправди – що хтось хоче протиставити область і місто. Мені різанув по вухах заклик не проводити реформи, я таке чув хіба що від представників Опоблоку. Великим містам дали великі преференції, але це не значить, що маленький населений пункт має стати безправним і безпомічним, ми маємо дати їм можливість об’єднатися і жити за своїми правилами. А після того, якщо буде воля громади, я думаю що вони вже як рівноправні партнери сядуть за стіл і обов’язково знайдуть спільну мову», – заявив губернатор.

Як долав голова облради Олександр Ганущин область чекала від Львова не лише звернень а й конкретних дій, зокрема рішення про добровільне об’єднання. Зрештою і цей план був затверджений.

Суди

А тим часом навколо об’єднання громад уже розгортаються судові баталії. Центральна виборча комісія відмовилася призначати вибори у Вютицькій об’єднаній громаді, до якої мали увійти села Самбірсього та Старосамбірського районів. Там не знайшли правових підстав для проведення виборів. В результаті справа розглядається у суді. Як розповів Ростислав Замлинський, Воютицька громада пройшла процедурно усі кроки щодо об’єднання, прийняла відповідні рішення отримала висновок ЛОДА. Після цього було прийняте остаточне рішення і звернення до ЛОДА про  клопотання перед ЦВК щодо призначення виборів.

«ЛОДА відповідно з таким клопотанням звернулася але ЦВК не призначила вибори посилаючись на те, що треба спочатку внести зміни в межі районів.  Це вони щось собі таке придумали  напевно, бо є відповідний лист комітету ВР з цих питань. Навіть з логічної точки зору – а якщо в них вибори не  відбудуться, якщо не проголосують за  об’єднану громаду, а вже будуть змінені межі районів. Тобто повинні бути вибори, а потім зміни меж районів. Але ЦВК стоїть на своєму», – розповів перший заступник голови ЛОДА.

За його словами ситуацію намагаються залагодити на рівні уряду і парламенту. «Це не є лише проблема Львівської  області. Такі ситуації є ще в шести громадах за межами Львівщини, де ЦВК  також не прийняло рішення. Цим займається Мінрегіонбуд на рівні уряду і парламенту. Ми також будемо ініціювати ці процеси, але  казав би дочекатися рішення суду а тоді вже будемо бачити і в залежності від цього планувати наступні кроки. Тобто в короткостроковій перспективі крапку поставить суд. Це буде прецедент, і інші суди теж прийматимуть аналогічні рішення. Але в будь-якому випадку ситуацію треба врегулювати в правовому полі. Це забезпечує Верховна Рада. Якщо є якісь речі, де є двояке трактування  законодавства, зрозуміло що треба вносити зміни в закон і чітко прописувати механізм і норму, яка регулює оголошення виборів в об’єднаних громадах, які формуються поза межами районів», – каже Ростислав Замлинський.

Понад те, зміна меж району створює додаткове навантаження на районний бюджет. «Треба приводити у відповідність усю документацію – це відповідні витрати у районному бюджеті. Вважаю, що на такі речі треба закладати кошти в держбюджеті, бо це ж загальнодержавна політика», – каже заступник голови ЛОДА. Втім юридична колізія – це лише один з нюансів, які можуть виникнути. Так представники Дунаївської громади, яку не включили в перспективний план району мають намір подати позов до суду.

«Поділ громад на ті, що отримують гроші, бо об’єдналися за перспективним планом, і ті що не отримають, бо об’єднуються з ініціативи самих мешканців є неконституційним», – каже представник ініціативної групи Ірина Моряк.

Що далі?

Судячи з усього все лише починається, адже на черзі найбільш проблемні території. За словами керівника Офісу реформ Віталія Корецького найскладнішою ситуація залишається у Дрогобичі, на Сокальщині та Сколівщині.

«В Дрогобичі складна ситуація навколо Стебника, бо не вирішено  питання навколишніх земель. Болехівська сільрада оточує Стебник. Керівництво Болехівців і Стебника не знаходить порозуміння в шляхах свого розвитку, вони не хочуть об’єднуватися і не йдуть ні на які компроміси. На Сокальщині є проблема навколо Червонограда. Громади Волсвина, Сільця не бачать свого розвитку з Червоноградом. На Сколівщині є проблема, тому що там досить дотаційні громади. Верхнє Синьовидне, Сколе, Козьова,  Тухолька, Заводка не бачать порозуміння – кожен населений пункт хоче стати адмінісатративним центром об’єднаної громади, але це не збільшить надходження до їхнього бюджету. Там треба доопрацювання в плані інфраструктури, бо дуже розвинена мережа освітніх закладів, які не є комплектними і це потребує додаткового фінансування з боку місцевих бюджетів», – каже керівник Офісу реформ.

І можливо найголовнішу проблему, яка найбільше відлякує людей від об’єднання – це неможливість зараз для конкретної громади «відіграти» ситуацію назад, якщо сподівання не будуть виправдані. Найкраще її сформулював Ростислав Замлинський відповідачи на запитання одного з депутатів – чи можливий вихід з об’єднаної громади. «Законодавець передбачає можливість виходу, але механізму немає» – сказав заступник голови ОДА.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама