Вони вішають ярлик, кажучи, що боряться із кланом, – Балога про відносини з керівництвом держави (інтерв’ю)

1179
Вони вішають ярлик, кажучи, що боряться із кланом, – Балога про відносини з керівництвом держави (інтерв’ю)
Town Hall of Mukachevo, Transcarpathian, Western Ukraine

Серія інтерв’ю ІА «Дивись.Info» із міськими головами Західної України до річниці місцевих виборів триває. На черзі – представник відомої у країні «політичної родини», персона, яку поки сприймають здебільшого крізь призму постаті батька. Міський голова Мукачева Андрій Балога.

27 вересня у Верховній Раді було зареєстровано проект постанови про перейменування міста Мукачеве. Мешканці міста просять змінити його назву на «Мукачево». Автентична назва закарпатського міста суперечить правилам літературної української мови, але відповідає місцевій історичний традиції. Це не єдина практика, яка в регіоні йде урозріз із загальнонаціональною. Тут особлива мовна та демографічна ситуація, специфічна економіка, а також електоральна й політична культура. Мукачево часто називають «осередком Балог» – найвпливовішої політично-бізнесової родини області.

Для багатьох висунення кандидатури Андрія Балоги – сина голови Секретаріату Президента часів Ющенка та міністра надзвичайних ситуацій часів Януковича Віктора Балоги – на пост міського голови Мукачева стало несподіванкою. У минулому бізнесмен, спершу молодший Балога став представником свого батька у фракції партії «Єдиний центр» у Закарпатській обласній раді. Зрештою сталося рокірування колишнього мера Мукачева Золтана Лендєла та Андрія Балоги: перший очолив фракцію, другий – місто.

За Андрія Балогу свої голоси віддали 54,4% жителів Мукачева (найближчий переслідувач екс-регіонал Іван Чубирко набрав 26,5%). Тепер йому приділяють велику увагу національні медіа. Сам Андрій Балога вважає, що це пов’язано із тим, що Мукачево є економічним центром Закарпатської області. Із тим, що його команда «працює на розвиток Мукачева, а дехто хоче зупинити цей розвиток». Хоча й погоджується, що пильна увага до нього обумовлена інтересом до його батька.

jpg-0351

Андрієві Балозі не подобається, що Мукачево досі часто асоціюють із подіями минулого літа, коли у місті сталася стрілянина між представниками «Правого сектора» та охоронцями народного депутата Михайла Ланя. Мовляв, таким чином з’являється стереотипне уявлення про Мукачево як про небезпечну територію.

Відтак Андрій Балога розповів «Дивись.Info», що нинішня влада міста робить для його безпеки, чому перебуває в своєрідній опозиції до влади держави та що робить для того, аби Мукачево пов’язували з інтенсивним розвитком економіки та туристичними принадами, а не контрабандою та сепаратизмом.

– На вас як на мера впливає батько та партійний лідер?

Я працюю разом зі своєю командою. Звичайно, якщо в мене є якісь питання, я пораджуся, адже в нього є політичний досвід. Але всі рішення ми приймаємо самі. Якщо нам у чомусь можуть допомогти наші народні депутати, звичайно, ми просимо їх про допомогу. Але найголовніше, аби нам не заважали: тоді місто зможе спокійно рухатися і розвиватися.

На жаль, сьогодні політика має перевагу над здоровим глуздом. За логікою політики, якщо Мукачево розвивається, то його треба «задавити»

Можу усіх запевнити, що ніхто цього не зупинить.

 – Ви кажете, що батько не впливає на вас. Але раніше були депутатом Закарпатської обласної ради. Зараз повернулися на роботу до рідного міста, начебто, на рівень нижче. Багато хто бачить у цьому партійну логіку, волю батька. Чому так сталося?

На рівні обласного депутата можна мало речей вирішувати для міста. Сьогодні Обласна рада є більше політичним органом, ніж установою, через які можна вирішувати питання місцевого самоврядування.

Чому вирішили із командою сюди прийти? Бо живемо у цьому місті, не збираємося нікуди виїжджати. Хочемо, щоби місто розвивалося, хочемо запустити процеси творення на наступні 10-15 років. Так як колись було зроблено у 1998 році батьком.

– Партія «Єдиний центр» перемогла на виборах 2015 року до облради. Усі очікували, що буде сформовано більшість із «БПП», із якою ваша сила має спільні цінності. Натомість «Єдиний центр» опинився в опозиції, а більшість сформувала «БПП» разом з «Опозиційним блоком» і «Відродженням». Чому колишні регіонали влаштували пропрезидентську силу в якості партнерів?

У керівництва самої партії та керівництва області є ідея боротьби проти «віртуального Балоги». Тобто, будуть будь з ким – із регіоналами, бандитами – тільки б не з Балогою. Вони вішають ярлик, кажучи, що боряться із кланом.

Але чим вони зараз займаються? Наприклад, коли я був депутатом облради, в регіоні діяла програма «Турбота», що мала 10 мільйонів фонду. За рахунок обласного бюджету здійснили пересадку кісткового мозку чотирьом пацієнтам, пересадку печінки, серця. Тепер все зупинилося. Роздерибанили гроші – і на тому все завершилося.

– Партія «Єдиний центр» початково замислювалася як всеукраїнська політична сила. Пізніше полем її діяльності залишилася лише Закарпатська область. Чи планує партія повертатися на всеукраїнський рівень? Андрій Балога бачить себе всеукраїнським політичним лідером?

Чи боремося ми за лідерство? Ми як працювали, так і працюємо. Те, що провладна сила об’єдналася із колишніми «регіоналами», це їхній вибір. Нехай також працюють.

Поки що на це запитання не можу відповісти. Лідером партії є мій батько. Мене цікавить Мукачево, у першу чергу.

– Ви різко висловлюєтесь про сьогоднішнього голову ОДА Геннадія Москаля. Але є думка, що його відправили до Закарпатської області навести лад у регіоні після стрілянини за участі «Правого сектора» у Мукачевому. Чи вдалося Москалеві досягти якихось результатів?

Мені навіть не цікаво коментувати дії цієї особи. Можна взяти те, що було рік тому, і те, що є зараз. Навіть сьогодні (розмова відбулася 21 жовтня – авт.) сталася стрілянина біля ресторану «Козачок» на київській трасі біля села Чинадійово. Де Нацгвардія, де спецназ, де армія? Це говорить, що ситуація, що сталася минулого року, просто була зрежисована, спланована. Адже ми бачимо безліч речей в усій державі: рейдерським способом захоплюють заводи – і немає жодних правоохоронців. Чи ліс перестали рубати? Чи перестали контрабанду возити? То угорці затримають, то словаки…

– Якщо, як ви говорите, ситуація досі така ж, якою й була, то у Мукачеві досі небезпечно?

Я не вважаю, що в Мукачеві небезпечно. Було небезпечно рік тому. Коли та стрілянина була, люди спокійно гуляли центром міста. Суттєво нічого не змінилося. Це говорить про те, що події були зрежисовані. Можливо, щоби ввести тут військову адміністрацію.

Наша команда не має відношення ані до контрабанди, ані до незаконних оборудок. Люди, які робили це рік тому, досі це роблять. Це вже запитання до правоохоронних органів і до керівництва – нехай вирівнюють ситуацію

– Ви наче протиставляєте себе обласній владі та центральній – «Києву»: говорите про ставлеників, кришування контрабанди, про розподіл грошей. Яких прав і можливостей бракує Закарпаттю та Мукачеву зокрема? Якби, замість ставлеників Києва, владу в регіоні отримали б Ви, то що змінили б?

По-перше, потрібні загальні правила гри не на один рік, а хоча би на п’ять років. Наприклад, цього року нам «впало» фінансування профтехосвіти: це 35 мільйонів гривень. У Мукачеві розташовані три найбільші заклади в області. Чому установи, у яких серед учнів лише 25%  – мукачівці, мають утримуватися за рахунок нашого міста? Створімо власну профтехосвіту і фінансуватимемо її з нашого бюджету.

По-друге, ми всі боремося за інвесторів. Якщо інвестор до нас зайде, ми можемо надати всі необхідні пільги на місцевому рівні. Але все залежить від того, що держава пропонує. Потрібне повернення ПДВ. Складна ситуація у секторі будівництва: людина має всі дозволи, але доходить справа до декларації, і все починається спочатку. Який стосунок має Київ до видання дозволу на будівництво?

Треба вирішити все на місцевому рівні.

Треба максимально лібералізувати умови для інвестора. Якщо ми будемо подібними до Словаччини чи Угорщини, ніхто до нас не прийде. Адже потрібне гарантоване право на власність. Умови повинні бути кращими, ніж в Німеччині, Румунії, Угорщині, Чехії

Тоді до нас підуть інвестиції. Вже зараз Україну розглядають як європейський Китай, бо, з логістичної точки зору, ми є перспективна країна.

– Можливо, за вашою логікою, не надаючи широких повноважень на місця, влада зачіпляється за питання безпеки. Мовляв, ми не можемо піти далі у децентралізації, адже є велика загроза посилення місцевих «володарів»? В інакшому випадку, за ними, з’являється загроза сепаратизму та такої ситуації, що була в Мукачеві у липні минулого року. Яким чином ви вирішували б питання безпеки?

Ми максимально забезпечуємо стабільність у місті. Якщо центральна влада вирішить зрежисувати якісь події, то небезпека знову буде можлива.

Щодо сепаратизму, то на Закарпатті його не було, немає та не буде

Ми як команда завжди працювали у цьому напрямку. Те, що є маргінальні думки 0,5% населення або людей, які сидять «по росіях» (наприклад, Петро Гецко, який проголосив себе «прем’єр-міністром Підкарпатської Русі» – віртуальної держави на території нашої області; його оголошено в розшук), зовсім не говорить про думку закарпатців. Закарпаття – Україна.

Навесні цього року однією американською компанією було проведено дослідження. Однією із його частин було опитування, у якому люди зазначали, чи вони хочуть, аби Закарпаття було автономією. Лише 1,5%  відповіли, що так. Більше шістдесяти закарпатців полягли на Сході України.

І зрештою, про який можна говорити сепаратизм, якщо третина закарпатців постійно буває за кордоном, працює там, але все одно повертається сюди?

– Але у Донецькій та Луганській областях також були опитування, які свідчили, що абсолютна більшість населення виступає за те, аби регіон був у складі України. Бажання ж місцевих кланів тиснути на Київ призвели до тієї ситуації, яку ми бачимо. Наскільки коректно проводити такі паралелі із Закарпаттям?

Яких кланів?

– Як група Михайла Ланя, наприклад.

Завжди працюватимемо над тим, щоби не допустити ситуації, в якій деякі маргінали вирішуватимуть долю цілого закарпатського народу.

Єдине, що важливо робити – щоби центральна влада дослухалася до потреб регіону, розуміла необхідність фінансувати його. Це банальні речі.

– Однією із можливостей для регіонів позбавитися надмірного впливу центральної влади є реформа місцевого самоврядування. Натомість Закарпатська область стала єдиною в Україні, де досі не прийнято перспективний план створення територіальних громад. Чому цей процес в регіоні буквально став?

Яка реформа? У чому цей процес децентралізації? Чому наші колеги, у яких зараз є більшість у Закарпатській обласній раді, досі не прийняли перспективний план? Зрештою, об’єднання громад має буде добровільне. Цього не відбувається. Це малювали чиновники у Києві. Можливо, варто порадитися із людьми?

Звичайно, сьогодні є аспекти, що покращилися завдяки цьому. Але це не суттєво. Мукачево має необхідні податки як місто обласного значення. Якщо буде створено громаду, абсолютно нічого не зміниться: надходжень буде ні більше, ні менше.

У нас не бракує вільної території: маємо майже 3000 гектарів для розвитку

На наступні чотири роки цього достатньо. Після того, перед наступними виборами, будемо думати про об’єднання. Інакше це буде нелогічно: ми тільки обралися минулого року, зараз нові вибори недоцільні.

На Закарпатті є три сформовані громади. У них залишається податок на доходи фізичних осіб. Що сталося: голова обласної адміністрації відсудив у них 5 чи 7 мільйонів гривень, тому що вони не переводили кошти на центральну районну лікарню. Це децентралізація?

– Тобто, ви не бачите створення Мукачівської територіальної громади?

Я бачу, але на потім. Спочатку треба вирішити усі питання у місті. Якщо зараз місто об’єднати у громаду із якимись селами, то ми робитимемо роботи у селах, а про місто забудемо. Сьогодні ми можемо співпрацювати за тими чи іншими об’єктами із селами: пункти наших водозаборів розташовані в одному населеному пункті, станція каналізаційного очищення – в іншому.

Другий проблемний момент, який є у реформі місцевого самоврядування, це інститут префектів. Я вважаю, це узурпація влади.

mer_img_9373

Якщо сьогодні ми маємо судові позови від обласної адміністрації [до органів місцевого самоврядування], то префект взагалі зможе зупинити будь-яке рішення Мукачівської міської ради. Це зроблено для того, щоби влаштувати політичну боротьбу. Одна людина не може мати таких повноважень.

Якщо ми говоримо про реальну децентралізацію, то у першу чергу треба скасувати районні державні адміністрації і дозволити формувати районні виконкоми. Це дасть більше, ніж ціла реформа, що її проводять зараз.

Потрібно зробити правильний перерозподіл податкових надходжень. Зараз із податку на доходи фізичних осіб у місцевому бюджеті залишається частина майже у 60%. Так 2013 року 70% залишалися тут! Ніякої фінансової децентралізації не відбулося. Але не працювало державне казначейство, бо за часів Януковича воно було заморожене. Зараз воно нарешті запрацювало, тому пішли гроші на місця: ми бачимо, як робляться дороги, ремонти.

– Навіщо центральна влада проводить реформу таким чином, а не інакшим?

Щоби залишити вплив. Але більшість європейських держав віддали вплив територіям і тепер займаються макроекономікою. Чому в Кабінеті Міністрів має когось цікавити, хто є прибиральницею в РДА?

– Наскільки на Закарпатті можливе створення громад за етнонаціональним принципом, які можуть стати ізольованими територіями?

Не думаю, що це реально. Наприклад, в регіоні є багато людей, які мають угорський паспорт. Але вони використовують його, щоби працювати у країнах ЄС. Вони все одно вертаються сюди. Інше питання, чому вони змушені туди їхати.

– Мукачеве за обсягами іноземних інвестицій є другим у Закарпатській області (більше – лише Ужгородський район). Найбільші підприємства – виробник гірськолижного спорядження Fischer і виробник електроніки Flextronics. Чому інвестори надають Мукачеву перевагу?

По-перше, Мукачево – спокійне місто. Звісно, те, що у нас відсутнє нічне життя – це проблема, але наше місто зручне для життя. По-друге, ми розташовані дуже вигідно з логістичної точки зору. Місто – у серці області, тож є доступним для працівників. Та й перевагою усього Мукачівського району є кількість населення – 110 тисяч (Без Мукачева – це місто обласного значення. Це найбільший потенційний робочий ресурс в області – Ужгородський район має 78 тисяч населення, – авт.).

Ми зараз працюємо над тим, аби повернути у власність міста підприємства, що не працюють. Адже найголовніше для інвестора, щоб було приміщення та зовнішні умови.

Іноземці шукають можливостей у нас, але бояться певних кроків. Україна на сьогоднішній день у сьомій категорії ризику за кредитуванням. Інвестор працює із кредитними ресурсами, а іноземні банки не хочуть кредитувати нічого у нашій країні без гарантій.

– Ви вже рік працюєте міським головою. Як за цей час змінилася ситуація в інвестиційному кліматі?

Зараз гірше. Набагато. Тому що з боку іноземних інвесторів є абсолютна недовіра до центрального апарату влади в Україні, недовіра до силового блоку, фіскальної та судової системи.

– У травні завершився перший інвестиційний форум у Мукачевому. Які конкретні результати, контракти принесла ця зустріч? Які готові потужності або ділянки місто готове надати потенційному інвестору зараз?

Цього року ми зібрали форум вперше, наступного також плануємо проводити. Ми вважали, що потрібно представити Мукачево не тільки з точки зору того, що мусується в медіа, а з точки зору того, що є насправді. У нас працює багато підприємств, це цікаве місце для роботи. Ми багато що можемо запропонувати.

Ми разом із депутатами міської ради готові позбавляти інвестора від 4% пайової участі. Тому що у майбутньому ми отримаємо ті ж податки від заробітної плати.

– Які конкретні контракти були підписані під час цього форуму?

Були наміри. Із багатьма дотепер пропрацьовуємо можливості. Наприклад, одне німецьке товариство зацікавилося прибиранням вулиць у нас. Можливо, ми підпишемо із ними угоду, щоби цим займалося не комунальне підприємство.

mer_img_9340

Але поки відчутних результатів від цього форуму нема.

– Після обрання на посаду міського голови Ви сказали, що головними проблемами Мукачевого є водопостачання, медична сфера та дороги. Що за рік після обрання місцева влада та особисто мер зробили для їх вирішення?

Ще на 15 вулицях запущено цілодобове водопостачання. Це два мікрорайони: Центр і Росвигово. До кінця року планується підключити ще Підгоряни та Паланок. Тобто, як і планували, до кінця наступного року ми виходимо на 100-відсоткове забезпечення води по всьому місту. Ще за рік – подання питної води. Потім, можливо, ще якісь цікаві проекти з’являться.

Що стосується медицини, то у нас цього року майже 20 мільйонів гривень виділено на медикаментозне забезпечення всіх міських лікарень і поліклініки для жителів Мукачева. Також 8 мільйонів гривень – на «Пільговий рецепт» (Програма передбачає виділення коштів на придбання ліків за рецептом саме пільговим групам населення, – авт.). Отже на одного хворого у нас виділяється від 112 до 120 гривень. В Ужгороді, що іде на другому місці за цим показником в області, виділяється всього 35 гривень.

Лікування людей, які мають онкологічні та серцеві захворювання, діабет, забезпечується із міського бюджету. Також у нас діє програма додаткового соціального захисту жителів Мукачева, якою користуються ті, хто не може дозволити собі дороговартісні операції. Цього року вже була пересадка нирки в Білорусі для одного хлопця – на 700 тисяч гривень. Операція на суглобах. Дітям із ДЦП забезпечуємо реабілітацію. Ми або адресно виділяємо гроші людині, або перераховуємо їх на рахунок медичного закладу. Загалом на лікувально-оздоровчі потреби населення міста виділено 48 мільйонів гривень.

Ми запроваджуємо електронну система обліку пацієнтів: старт роботи – у кінці листопада. Запроваджуватися вона буде протягом року. Це буде ідентичне тому, що є за кордоном: електронні картки, людині ніяких документів із собою не треба брати

УЗД, рентген, аналізи крові – результати усього відображаються в електронному вигляді. Тільки пацієнт та лікар матимуть до цієї інформації доступ. Так і бухгалтерія контролюватиме, які ліки списуються людині. Це кругова система контролю.

Що стосується доріг, то цього року ми відремонтували 57 внутрішньоквартальних проїздів. Але почали не з центру, а зі спальних районів. Багато кому це не подобається, але ми маємо це доробити. А в центрі у нас досить непогані вулиці. До них ми дійдемо наступного року.

Також у нас є два мікрорайони – Паланок і Борок-телеп – де повністю відсутнє дорожнє покриття та каналізація. Проекти вже до кінця доробили. У нас трохи були сет-беки із тим, що ми виділили більше 30 мільйонів на профтехосвіту, які ми планували виділити на ці мікрорайони. Але їх ми готові будемо профінансувати уже у новому році.

Хоча за цим питанням ми подали судовий позов проти держави. 25 жовтня було перше засідання. Більше двох місяців ігнорували наш позов.

Поки що профтехосвіта, за новим проектом бюджету, фінансуватиметься областю: обласні центри отримують субвенцію на це, та розподіляють між містами регіону.

– Важливою складовою розвитку Мукачевого є туризм. Яка стратегія розвитку цієї галузі у місті, що робитиме його несхожим на сусідній Ужгород?

У нас набагато більше туристів, ніж у будь-якому іншому місті Закарпатської області. Мукачево у центрі туристичних маршрутів. У нас тільки замок Паланок цього року виходить на статистику відвідувань майже 300 тисячами туристів.

Крім того, у нас є безліч цікавих фестивалів: «Червене вино», «День Святого Мартина», «Варишське пиво», «Варишська палачінта», «Огинь і М’ясо» та інші маленькі події. Власне фестивальне містечко ми зробили не  центрі, а в парку, який звели з нуля.

На жаль, у місті підприємці не дивляться на туризм як на одну з найперспективніших галузей розвитку

Крім того, що Мукачево є промисловим містом, туризм має відігравати одну з основних ролей. На Новий рік і Свято вина вже все житло зайняте. Потрібно розвивати готельно-ресторанну сферу. Головне завдання – розширити можливості міста та виправити таке бачення підприємців.

– Одним із параметрів розвитку туризму в Мукачевому є догляд за пам’ятками архітектури. Два тижні тому із партії «Єдиний центр» вийшла депутат Закарпатської облради Інгрід Туріс. Вона так пропокментувала свої дії:

Відсутність професіоналізму, відданості своїй справі, тактовності та звичайної людяності під час виконання своїх функціональних обов’язків з боку нами обраних представників владних структур Мукачева, вірного служіння громаді міста, призвело до ліквідації важливих історико-архітектурних об’єктів міста та ведення діяльності навколо них. До списку належать: Будинок національних спільнот, історична пам’ятка «Вічний вогонь», бажання Демонтажу кіосків з продажу друкованої продукції на центральній площі міста, зачинення єдиного міського Кінотеатру «Перемога» та інші заклади, що мають важливе суспільне значення.

Чому з’являються подібні закиди до влади міста?

Мені трохи смішно це коментувати. Ця особа прийняла своє рішення. А стосовно закидів можу сказати, що інколи треба трохи почекати. Якщо ми хочемо щось відновити, то це не відбувається ні за тиждень, ні за два, ні за три.

Що говоритимуть наступного року, коли запуститься Палац культури, Будинок школяра? Ще цього року буде встановлено нові газетні кіоски. Що говоритимуть, коли буде створено Меморіальний парк ветеранів Першої світової, Другої світової, Афганської війни, а не радянська груда бетону, що є зараз? У кінотеатрі «Перемога» орендар відремонтував приміщення і працює.

– Для розвитку туризму Ви співпрацюєте з іншими містами області?

– Спілкуюся із багатьма людьми з туристичної галузі. Не із містами, адже кожне рухається у своєму напрямку. Ми зараз до кінця доробляємо нашу концепцію за туризмом. Маю сподівання, що ми невдовзі виберемо логотип міста. Друге, я розумію, що запорукою того, що в Мукачеві буде багато туристів, є спокій і тиша. Не має бути того, що сталося тут минулого року. Це залежить і від правоохоронних органів, і від центральної влади.

– А від міського голови що залежить?

– Максимально забезпечимо стабільність у місті. Рекордна кількість туристів – 85 тисяч – на святі «Червене вино» після мукачівських подій є показником того, як ми спрацювали.

Михайло ДРАПАК

Коментарі

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама