Обміняй цигарку на цукерку. Україна продовжує боротися з тютюновою залежністю (Фото)

Про шкоду цигарок як для курців активних, так і пасивних, усім нам відомо ще з дитячого садочка.  Однак, не дивлячись на це, вперше до сигарети люди тягнуться саме у віці 15-ти, 14-ти, або й навіть 9-ти років. Зокрема, під час навчання у школах.

Це не дивно, адже кіоски з тютюновими виробами та алкоголем часто розміщені навпроти навчальних закладів, є приклад від старших та і фільми переповнені сценами «з сигаретою у зубах». А все це неабияк впливає на психіку дитини й підштовхує до паління.

Фахівці кажуть, пачка сигарет у день – орієнтовно 500 рентген опромінень за рік, а легені людини, яка курить тривалий час, нагадують чорну гниючу масу. Більше того, після першого затягування нікотин потрапляє в мозок уже через 7 секунд і це призводить до порушення живлення тканин.

Серед основних захворювань, що спричиняє паління, - рак легенів, хронічний бронхіт, коронарна хвороба. А більшість випадків раку призводять до летальних наслідків. Неабияку шкоду завдає паління і жінкам, у них підвищується частота запальних захворювань, що спричиняє безпліддя. Про шкоду ж тютюнового диму, від якого страждають пасивні курці, написані цілі дисертації.

Тому варто пам’ятати, що куріння - це звичка, протилежна зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку й небезпечна для легенів.

В міжнародному рейтингу за кількістю курців Україна розташувалася у третьому десятку. Та навіть такий, здавалось би, непоганий результат не викликає захвату у фахівців різних установ, які поставили собі за мету зробити українську націю здоровою.

Експерт з питань громадського здоров’я Центру демократії та верховенства права і координатор проекту «Київ без тютюнового диму» Юлія Солоха переконана, якщо держава почне активніше працювати в антитютюновому напрямку, шанс зменшити кількість курців у нашій державі є надзвичайно великим. І пригадує, як кілька років тому вони з активістами уже рятували Україну від епідемії тютюнопаління.

«Громадські організації, які долучилися до створення цього руху, почали ініціювати зміни на національному рівні, до законодавства України, що стосувалося зменшення рівня поширеності тютюнокуріння. Мова йде про те, що вже тоді заговорили про такі законодавчі ініціативи, як підвищення акцизів на тютюнові вироби, а відповідно і збільшення цін на сигарети, як необхідну передумову того, що зменшується доступність тютюнових виробів і люди починають менше курити. Це загальноприйнята і визнана у всьому світі стратегія, яка є дуже дієвою.

Далі було також ініційовано законопроект, який стосувався заборони реклами, спонсорства і стимулювання продажу тютюнових виробів.  Крім того, що цей законопроект був розроблений, ми долучалися до його просування у Верховній Раді, організовували адвокаційні кампанії та різноманітні акції на підтримку законопроекту. І такий законопроект фактично був прийнятий, став законом і набув чинності 16-го вересня 2012 року. Тобто відтоді в Україні заборонено рекламувати тютюн. А також під забороною спонсорування тютюновими компаніями різних подій та заходів. Ми тоді почали також ініціювати те, аби на пачках із сигаретами в Україні з’явилися картинки, що ілюструють наслідки від споживання тютюнових виробів. Ми дуже чітко і дуже добре розуміли, що недосконалість чинного тоді законодавства породжувало те, що в Україні був високий рівень тютюнокуріння. І от уже після того, як ці законодавчі ініціативи були прийняті, до них додалася ще одна ініціатива, над якою ми працювали, - це заборона куріння в кафе, барах, ресторанах і в інших громадських місцях. Цей закон був прийнятий і набув чинності 16 грудня 2012 року. Діє він і дотепер. І діє достатньо успішно», - каже Юлія Солоха.

Також тоді активісти різних ГО почали проводити модні серед європейців кампанії з  дегламуризації куріння.

«Щоб куріння ставало немодним, ми залучали зірок, відомих людей та спортсменів. Вони публічно говорили про те, що куріння – це немодно, і бути успішним у кожній із сфер діяльності можна  і без куріння. Оці всі ініціативи призвели до того, що Україна за рівнем поширеності тютюнокуріння з четвертого місця у світі, а це той час, коли всі кричали, що у нашій державі епідемія тютюнокуріння, станом на сьогодні, у світовому рейтингу перемістилася до третього десятку», - пригадує активістка.

Щодо сучасних реалій, то боротьба з курінням триває. Але постійне лобіювання високопосадовцями інтересів бізнесових груп, що зацікавлені в просуванні сигарет і тютюнозалежності, є однією з основних перешкод на шляху до перемоги. Відтак у  ВР сьогодні лежать законопроекти, що мали б позитивно вплинути на боротьбу з цією залежністю. Однак їх не поспішають розглядати.

«Так, нам є ще над чим працювати, нам фактично є з чим боротися, бо рівень куріння, який вище нуля, це підстава говорити про те, що в Україні й надалі треба впроваджувати ефективні заходи для того, щоб люди кидали курити, а нові курці та молодь не починали курити.  Проект «Київ без тютюнового диму» давно вже вийшов за рамки столиці, хоча і починався виключно, як київський, продовжив свою діяльність на національному рівні», - зізнається Юлія Солоха.

За словами активістки, сьогодні в Україні близько 24% громадян палять. Хоча у порівнянні з минулими роками, статистика покращилася, адже до 2008-го року курили 37% населення.

Борються з курінням і у Львові. Як твердить влада, розпочинають робити це ще зі шкільної лавки. Проводять різноманітні анкетування та семінари. Але найбільшу роль в інформуванні молоді про шкоду сигарет та дегламуризації паління відіграють все ж громадські організації.

 «Учнівський парламент міста спільно з громадськими організаціями щорічно організовує акцію, яка називається «Обміняй цигарку на цукерку». Також планується учнівська конференція «Ми за здоровий спосіб життя». Спільно з громадською організацією «Життя без залежності», з якою ми співпрацюємо вже четвертий рік поспіль, обираються щорічно інші 12 навчальних закладів, де проводяться тренінги на тему запобігання шкідливим звичкам -  тютюнопалінню та вживання алкоголю. Спочатку проводиться вступне опитування щодо ставлення дітей до певної проблеми. Потім проводяться тренінги, а потім знову анкетування, за результатами якого проводяться зустрічі з психологами та соціальними педагогами. Це відбувається тоді, коли в певному навчальному закладі є якісь проблеми», - повідомив головний спеціаліст сектору національного виховання та охорони дитинства управління освіти ЛМР Михайло Гордон.

Поки ж ГО спільно з освітянами намагаються робити хоча б щось, аби попередити появу нових курців, тютюнові компанії, через складність виконання законодавчих норм, продовжують обходити заборону на рекламу сигарет. У Центрі демократії та верховенства права запевняють, саме маркетинг цигарок, який діти бачать щодня, й залучає їх до залежності в юному віці. Тим самим порушуються основоположні права дитини на здоров’я, життя та здоровий розвиток.

Олег ГАЛІВ