Сьогодні День народження Зеновія Красівського. Що варто знати про великого українця (Фото)

krasivskiy-zinoviy-mihaylovich

12-го листопада 1929 року народився визначний діяч національно-визвольного руху, політичний в’язень, останній Крайовий провідник ОУНР у підрадянській Україні, письменник, поет і правозахисник Зеновій Красівський.

12-го листопада 1929 року народився визначний діяч національно-визвольного руху, політичний в’язень, останній Крайовий провідник ОУНР у підрадянській Україні, письменник, поет і правозахисник Зеновій Красівський.

Націоналістичний світогляд Зеновія Красівського формувався в атмосфері визвольної боротьби ОУН і УПА в Галичині. Зокрема, у 1948 році всю його родину було вивезено в Казахстан, однак Зеновію вдалося втекти. До першого арешту, а це – 1949-ий рік, Зеновій Красівський перебував на нелегальному становищі в Карпатах та у Львові. Під час слідства витримав 21 день безперервних допитів. Засуджений ОСО НКВС до 5 років ув'язнення та довічного заслання. Покарання відбував у Архангельській області на лісоповалі. 1953 року був звільнений та відправлений до Караганди (там перебувала його родина). Працював шахтарем. У 1957 був тяжко травмований і визнаний інвалідом ІІ-ї групи.

Опісля великий українець пережив ще один арешт і ув'язнення.

фото: відкриті джерела

фото: відкриті джерела

Відчув Зеновій Красівський на собі і всі реальії радянської психлікарні. 1972 у Владимирі сфабрикували нову справу за статтею 70 частиною 2 КК РРФСР («антирадянська агітація і пропаганда»). За вироком суду Зеновія Михайловича спрямували до психіатричної лікарні у Смоленську, а потім — до Львова і Бережан Тернопільської області, де він перебував до липня 1978.

12 березня 1980 Зеновія Михайловича знову заарештували і відправили «досиджувати» термін покарання за вироком 1968 — 8 місяців і 7 днів таборів та 5 років заслання. Покарання відбував у колонії суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино Чусовського р-ну Пермської області. У листопаді 1980 етапований на заслання в селище Луговоє. На Україну Зеновій Красівський повернувся у 1985 році, а 1987 він став секретарем Української Гельсінкської Спілки. До досягнень провідника ОУНР відносять також заснування політичного журналу «Українські проблеми», який видавався в Стрию Львівської області.

Відзначився Зеновій Красівський і на літературній ниві. Один із найвизначніших творів митця – «Декларація націоналіста». У вірші автор ділиться любов'ю до України і демонструє готовність померти за рідну землю.

Страждальна нене, мамо-Україно!

Печаль - душа Твоя, журба - Твоя надія,

Боєвища одвічні та руїни,

В яких Ти виросла, міцнішаєш і гинеш,

Благословенна будь!

                      Лиш Ти остигле серце грієш.

Твої степи, ланів плодючий колос,

Безмежна голубінь, краса землі та неба,

Мов криком, сповнений відчаєм, голос:

Мій мозок, серце, душу ранять болем:

Лиш Ти моя! І Я один для Тебе!

О нене рідна! Дай снаги, уміння

В одне з Тобою злитися, з’єднатись

Незламним духом, болісним сумлінням.

Дай обернути знов в людей каміння!

Дай, недостойному, Тобі лиш слугувати!

Прийми моє життя на жертівник свободи!

Нехай нас мало нині - одиниці!

Рокованих на смерть Ти наречи народом!

Хай безіменні ми, як камінь, канем в воду,

Серця нам опромінь, перетвори на крицю!

Хай наша кров, страждання наші, жертви

Нащадкам нашим стануть заповітом!

Візьми мене! Дозволь за Тебе вмерти!

Вплети моє життя в вінок Твого безсмертя!

Моя Ти доле!

                           Україно!

Мій Ти світе!

Помер Зеновій Красівський 20-го вересня 1991 в місті Моршин Стрийського району Львівської області.

За громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод Зеновія Красівського посмертно нагороджено Орденом «За мужність» I ступеня.

А в 2015-му році у багатьох містах України пройшли  презентації книги Любові Маринович і Юрія Зайцева «Благословенні душі, що вміють випромінювати…». Це посібник про лицаря духу, який усе життя боровся за свободу України та легалізацію УГКЦ, відбувши за це 26 невільничих літ, та про його чарівну дружину Олену Антонів – берегиню політв’язнів, матір Тараса Чорновола.

Книга містить твори Зеновія Красівського, зокрема унікальний листовний твір «Владимирський централ», вперше опубліковану поетичну збірку «Месник», видану 1984 року в Лондоні збірку «Невольницькі плачі», його виступи, листи, у тому й епістолярний роман Зеновія та активістки Міжнародної Амністії з Нью-Йорка Айріс Акагоші, спогади друзів та співв’язнів, документи слідства й суду з архіву колишнього КДБ. Окрема частина книжки присвячена незабутній Олені Антонів, яка трагічно загинула на очах у Зеновія Красівського.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: