дивись.info

У столиці Галичини стартував фестиваль графіки «Leopolis – 2016»

У столиці Галичини стартував фестиваль графіки «Leopolis – 2016»

У Львові відкрився Міжнародний мистецький форум графіки «Leopolis – 2016» – один з найбільш масштабних в Центрально-Східній Європі оглядів естетичних ідей у галузі естампу. У рамках форуму відбулося відкриття трьох виставок графіки. Ми намагалися зібрати найцікавіші факти із всіх локацій форуму.

«Львів у графіці»

Одна із виставок відкрилася 2 листопада у Львівському історичному музеї під назвою «Львів у графіці», де представили графіку XVII – першої половини XX століття з колекції ЛІМ.

На відкритті один із організаторів форуму Марко Сімкін зазначив, що метою локальних виставок стало показати Львів із зовсім іншого боку, у часи  його найбільшого розквіту, коли він був столицею культури. За його словами, дуже важливо показати ретроспективу поліетнічного Львова.

Також головний хранитель музею Світлана Хавалко, яка є куратором виставки, розповіла, що на експозиції представлено 93 роботи у різних техніках із панорамами міста.  Тут, зокрема, одне з найдавніших зображень Львова Ауреліо Пассаротті початку XVII століття. У ХІХ столітті популярним було зображенням архітектури міста, такі твори надзвичайно цінні, адже деякі споруди до наших днів не збереглися. Серед найвідоміших авторів – Карел Ауер. Також можемо побачити на експозиції відтворення історичних подій, наприклад, «В’їзд Франца Йосифа І до Львова».  Початок ХХ століття представлений такими авторами, як Яніна Новак, Одо Добровольський, Ванда Коженьовська, Людвік Тирович.

img_20161103_165906_hdr

4 листопада відбулося відкриття  ще однієї  виставки «Львів-графічний», де увагу зосередили на графіці XIX – ХХ століть у  Львівському музеї історії релігії.

Організатори зазначили, що змогли виставити лише не велику частину картин із зображенням Львова з колекції музею. Серед графічних робіт особливо цікаві «Собор св. Юра», «Домініканський костел», «Бернардинський костел» чеського художника Карела Ауера, який працював у львівській літографічній майстерні. Історична тема представлена гравюрою 1851 року «Коронація львівської ікони Богородиці Провідниці».

Початок  ХХ століття презентують художники переважно львівської школи: Стефанія Гебус-Баранецька, Юзефа Кратохвиля-Відимська, Франциск Ковалишин, Ванда Коженьовська Альфред Каменобродський, Маргарита Старовойт. Друга половину ХХ – ХХІ століть представляють графіки молодшої генерації: Юрій Віктюк, Богдан Срока, Ірина Соболєва.

Окремо відзначимо роботи, присвячені видатним львів’янам: «Брати Зизанії» Юрія Чаришнікова, «Король Данило» Людмили Лободи, «Тут похований першодрукар І. Федоров. Онуфріївський монастир. Львів» Валентини Бунової.

Куратор виставки Руслана Бубряк зазначила, що до цього в історичному музеї виставлялося дуже багато графіки, зокрема перший міжнародний проект «Інтердрук» представляли у залах ЛМІР. Також п. Руслана назвала форум справжнім святом графіки, а ідею виставок «Львів у графіці» надзвичайно цікавою, бо саме це місто приймало у всі часи дуже багато художників, було справжнім культурним центром, і постійно надихало митців.

За словами члена оргкомітету форуму Романа Яціва, завдяки виставці маємо можливість оцінити та осмислити свою графічну спадщину. Дуже цікаво прослідковується іконографія зображень Львова у різні історичні періоди. «Це унікальний матеріал, адже ми можемо побачити середовище, у якому творили наші графіки», – зазначає Роман Миронович.

img_20161103_172324_hdr

Відкриття Міжнародного Мистецького Форуму графіки«Leopolis – 2016»

Основною подією стало урочисте відкриття форуму у залах Національного музею у Львові. Метою, про яку говорили організатори, було повернення Львова на мапу європейської культури. За словами організаторів, всі давно мріяли про таку подію.

Митці з України постійно беруть участь у міжнародних проектах, але виникає потреба показати також світовий контекст розвитку графіки для молодшого покоління художників та просто шанувальників цього мистецтва. Мистецький зріз, представлення найкращих авторів шкіл та основних тенденцій, презентація українських здобутків, усвідомлення світового процесу, оцінка принципових осередків Заходу та Сходу сприятимуть міжкультурному діалогу та актуалізації мистецького життя України у світі. «Саме графіка акумулює дуже багато формально образних завдань», – зазначають організатори.

Голова оргкомітету Роман Білявський зауважив, що над цією подією працювали із червня по вересень, вдалося залучити дуже багатьох партнерів, українських та світових інституцій. Пан Роман відзначив роботу Василя Савченка, який найбільше долучився до праці із запрошення іноземних художників та Анатасію Лисюк, яка займалася науковими завданнями й написала анотацію до виставки.

Структура виставки побудована таким чином, що не можливо прослідкувати ту чи іншу школу й тенденції у рамках однієї країни, скоріше на протиставленнях Сходу-Заходу і різних культурно-релігійних традицій.

Мотивацією до залучення власне естампних творів стали особливості технічного виконання таких робіт, яке передбачає особливий контакт митця й інструментів, розмаїття технік та виражальних засобів. Серед робіт маємо офорти, акватинти, лінорити, шовкографію (чисту, у декількох кольорах та у поєднанні із комп’ютерною графікою), літографії, мішану техніку.

img_20161103_173434

Про особливості організації виставки та її масштаби ми поговорили із членами оргкомітету професором Романом Яцівим та Анастасією Лисюк.

— Чи могли б ви прокоментувати масштаби дійства для львівського мистецького життя?

Яців Роман: У виступі я зазначав, що приблизно 25 років ми не мали подібних ініціатив, останній прецедент – це виставки «Інтердрук» у 1988-1990-х роках, які організовував Ігор Подольчак, тепер мешкає у Києві. Нам вкрай необхідні такі виставки, як повітря, щоб бачити абсолютно нормальний контекст у якому ми закономірно співіснуємо. Тобто наші митці, вони дуже цікаві, придивляються до певних тенденцій і культивують важливі ідеї у рамках своїх індивідуальних робіт.

Графіки затиснуті тими обставинами, що на них не звертають увагу на багатьох виставках, навіть на «Осінньому салоні», де також експонують графічні твори, але волею випадку, живопис є домінуючи, його активні форми, так само, як і скульптурні, привалюють, і тому важливо, щоб  саме так галузеві експозиції.

У даному випадку, якщо я бачу як живе мистецтво тиражної графіки в Китаї, в Японії, де це дуже культивується, як ця галузь розвивається в Ірландії, що нового може запропонувати Франція, як вирафіновані певні естетичні ідеї культивуються сьогодні німецькими художниками – це для мене величезне свято. Коли я свого часу писав книжку про львівського графіку, то мав дуже звужене бачення того, що є графіка, як така.

А зараз для  нашої молоді це чудова можливість того, щоб не шукати десь там підказок, а що можна абсолютно, сидячи тут, розбудовувати дуже цікаво свою індивідуальну творчу програму. Тут є певний фон, контекст, відчуття спорідненості у поглядах на ті чи інші технічно-виражальні можливості, на концептуальні ідеї, на світогляд, бо це дуже важливі питання підставові для авторських концепцій. Тому це треба вивчати. Насправді, не готовий зараз реагувати на цю виставку, адже останній тиждень системно займалися тільки технічними питаннями цього форуму. І з авторами знайомився лише побіжно, вставка потребує детального аналізу та уважного споглядання.  Можемо говорити що це подія непересічна для розвитку цієї галузі. Вона буде мати досить великий резонанс і вплив на мистецтво у Львові та загалом в Україні.

— Чи можна відзначити якусь країну, митця? Можливо якась школа дуже вразила на цій виставці?

Яців Роман: Ще по країнах не готовий говорити, і в межах певних традицій так само. Експозиція не відстежує їх у рамках тої чи іншої країни, тому ми не говоримо про ці традиції. Це дуже добре, що тут ці межі розсіяні. У сучасній графіці велику роль відіграє здатність організовувати образ у дуже витончених, дуже точно закладених технічних можливостях, і тому відчувається у більшості авторів, що вони культивують високу виконавську культури, експериментують, і глибоко входять у цей матеріал. Це одна з таких тенденцій, яка відстежується віддавна

img_20161103_174132

 Лисюк Анастасія, волонтер, арт-критик, автор анотації виставки.

— Скільки людей працювало у команді організаторів форуму? Як це все відбувалося?

Лисюк Анастасія: Важко визначити точну кількість, намагалися всі допомогти по-максимуму. Це в першу чергу, працівники Національного музею, Роман Білявський – він такий «енерджайзер», який всіх нас спонукав до праці, Василь Савченко, який займався міжнародними зв’язками. Тобто,  саме завдяки Василю у нас так багато учасників за-кордону. Працювали всі небайдужі люди, яких дійсно запалювала ця робота. Робочі процеси всюди одинакові, багато було незапланованих моментів, але всі вони вирішились.

— Як сприймали ваше запрошення іноземців? Чи радо відгукувалися на пропозицію? Чи для них не було дивним запрошенням до Львова?

Лисюк Анастасія: Ми були вражені, адже вони з великим ентузіазмом відгукувалися, були дуже захоплені ідеєю, активно поширювали інформацію у соцмережах серед своїх колег. Україна, наразі, на європейській мапі – це простір, що швидко розвивається, і їм було дуже цікаво долучитися до форуму.

— Чи хтось приїхав з них на відкриття?

Лисюк Анастасія: З таких країн як Тайланд та Китай трохи проблематично приїхати. Вважається, що подія майже повністю побудована на волонтерських засадах. Ми не мали коштів, щоб забезпечити доїзди та проживання для учасників, але вони активно слідкують за нашою подією.

— Чи можете розказати про власні враження від роботи. Чому вирішили долучитися до цього процесу? Чи плануєте ще якісь події?

Лисюк Анастасія: У всіх українців є велика трагедія – це Радянський Союз, і те, як він стер нас як культурну одиницю із світової карти. Вважаючи, що це особиста трагедія кожного українця, важко виділити одну причину. Ми не знаємо, що було 15-10 років, чому у нас таке світосприйняття, а не інше? Тому мені було цікаво це досліджувати, бо виявляла різні неочікувані для мене факти, і дуже велике бажання було поділитися ними з оточуючими. У нас таке поняття існує, як відчуття меншовартості, воно нас гальмує у нашій еволюції, хоча ми спроможні рухатися швидшими темпами. Я вважаю своєю метою прибрати цей стримуючий фактор.

Стосовно майбутніх проектів… Звичайно, ми дуже раді були б вам сповістити, що вже через кілька місяців починаємо роботу над наступним форумом. Але, наразі, можемо вам сказати, що точно будемо працювати  в межах подібних виставок та в продовження цього форуму.

— Чи можете розказати про якусь країну чи учасника, які найбільше запам’яталася?

Лисюк Анастасія: Для мене було приємно, що у проекті взяли участь графіки у третьому поколінні з Тайланду. Вони є офіційними репрезентантами королівської сім’ї. Ці художники, єдині у країні, мають право фіксувати будь-які події, що відбуваються у державі, і пов’язані з королівською сім’єю.

Зазначимо, що далеко не всі відомі українські (навіть львівські) графіки були представлені на цій виставці. Проте масштаби події дають розуміння складності організації самого процесу залучення, запрошення учасників. Надзвичайно потужним був «десант» молодих українських графіків на цьому форумі.

Як підсумок цієї важливої для Львова події назвемо кілька цифр:

–         397 одиниць творів отримали;

–         237 творів відібрано;

–         117 художників;

–         34 країни;

–         43 партнери.

Також проанонсовано відбір двадцяти найкращих робіт, які будуть експонуватися вже у залах UNICredit Bank, окрім того, запрошення для десяти найкращих українських художників представити свої твори у Чілі.

Організатори виставки обрали для себе давнє гасло львівської громади «Civitas Leopolis – Virbus Units», що означає «Місто Львів – Об’єднані Зусилля». Саме ці слова у символах відображено на логотипі події. Завдяки підтримці українських та міжнародних інституцій, митців та небайдужих поціновувачів мистецтва графіки, ця подія має шанс перетворитися у бієнале та повернути Львову статус культурної столиці.

Підготувала Мар’яна МАКСИМІВ, фото автора

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама