«Несолодкий» бізнес Авраменка опинився на межі краху, або Афера з багатьма відомими

6102cb359799f48eba860386202477b1_l

Національний банк України відніс до категорії неплатоспроможних ПАТ «Банк Траст». Причина – значна частина кредитів, була надана банком на тій території, де зараз проводиться АТО. Відтак ці позики не обслуговуються, а банк пішов у мінуси. Від’ємний капітал банку – 135 мільйонів гривень.

ab3c7b74afee7351af377b562bbb24ae_xl

«Розроблена ПАТ «Банк Траст» програма капіталізації не містила підтвердження можливості реалізації запланованих заходів щодо поліпшення фінансового стану банку у встановлені строки. Зокрема, були відсутні гарантійні листи від акціонерів (інвесторів) щодо забезпечення капіталізації.

Акціонер банку вів переговори з низкою інвесторів щодо можливості продажу банку. Проте офіційний пакет документів на погодження набуття істотної участі в ПАТ «Банк Траст» до Національного банку не надходив», – повідомили у банку.

«Банк Траст» мав обмеження на залучення вкладів фізичних осіб, але, незважаючи на заборону НБУ, фінансова установа продовжувала залучати кошти населення.

«Таким чином та відповідно до пункту 6 частини першої статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк зобов’язаний прийняти рішення про віднесення ПАТ «Банк Траст» до категорії неплатоспроможних у разі невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів регулятора протягом визначеного Національним банком України строку», – повідомили в НБУ.

За даними Нацбанку, 96% вкладників ПАТ «Банк Траст» отримають свої вклади у повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму у 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають виплати у межах суми, гарантованої Фондом. Загальна гарантована сума відшкодування сягає 552 млн. грн.

ПАТ «Банк Траст» має російське коріння. Два його найбільші власники – український бізнесмен Володимир Авраменко, якому належить 78,9% акцій і громадянин РФ Сергій Бєляєв – 16,1%. А до середини 2015 року акціонерами банку були громадяни РФ Ілля Юров, Микола Фетисов та Сергій Бєляєв.

456a9e13ee5ba0f8ffe694ac4c36fd0b

Фото ЛІГА.net

Банк «Траст» Володимир Авраменко придбав у вересні 2015 року. Для початку пояснимо, хто ж такий Володимир Авраменко. Уродженець Донеччини, за освітою інженер-механік у 80-их свій трудовий шлях розпочав з торгівлі. З 1983 по 1987 рік він працював заступником завідувача відділом і завідувачем комплексом найбільшого на той час в Україні торгового центру «Білий лебідь» в Донецьку. А на порозі краху Радянського Союзу вирішив вступити в Компартію, де працював інструктором і завідувачем відділу райкому. А вже 1991 року Володимир Авраменко швидко зорієнтувався в ситуації і зайнявся бізнесом разом з Валерієм Кравцем. Вони заснували компанію «АВК». У назві бренду зашифровані ініціали Авраменка і його бізнес-партнера. Згодом бізнесмена після початку війни на Донбасі звинуватили у тому, що він не тільки продовжував торгувати на території «ДНР-ЛНР», а й і виробляв там солодощі.

Потім було виробництво морозива – компанія «Троянда». А 2002 року він став народним депутатом від політичного блоку «За Єдину Україну», охрещеного в народі «За єдУ», (пробачте за тавтологію) хрещеним батьком якого був нинішній президент Петро Порошенко. З червня 2002 року Володимир Авраменко був членом фракції «Партії регіонів». За час свої парламентської діяльності він відзначився лише одним – жодного разу не виступив з трибуни і не написав жодного депутатського звернення.

Відтак 2007 року Володимир Авраменко повернувся і бізнес і започаткував нову справу, варто відзначити, що дуже успішну – мережу платіжних терміналів, які використовуються для поповнення рахунку мобільного телефону, оплати Інтернету, комунальних послуг тощо EasyPay. Звісно, це лише частина бізнес-імперії Володимира Авраменка.

Тому купівля російського банку, більшість кредитів яким видані фізособам на території окупованого Донбасу, виглядає щонайменше дивно. Адже складно припустити, що бізнесмен такого рівня не знав про ризики, на які наражається, укладаючи таку сумнівну угоду.

Вже на момент придбання банку фінустанова була проблемною і практично не працювала. Авраменку ця угода обійшлася у понад мільйон доларів. З попередніх російських співвласників залишився у бізнесі Сергій Бєляєв, який на даний момент перебуває у розшуку за лінією Інтерполу.  А ось одного з колишніх російських співвласників банку Іллю Юрова наприкінці листопада затримали українські прикордонники в аеропорті «Бориспіль». Він з Лондона до Києва приїхав в особистих справах.

Тверський суд Москви торік у грудні заочно заарештував трьох керівників «Трасту» — Юрова, Фетисова і Бєляєва, яких звинувачують у причетності до розкрадання коштів вкладників. Йдеться про 830 мільйонів доларів.

Володимир Авраменко купівлю сумнівного банку пояснив своїм бажанням створити перший в Україні цифровий банк, тобто такий собі віртуальний банк нового покоління, але виглядає на те, що фінансова установа може стати віртуальною геть з інших причин.

Ще 2 липня НБУ наклав обмеження на «Траст» щодо залучення коштів фізичних осіб, однак банк продовжував залучати депозити і станом на 1 жовтня «назбирав» 600 мільйонів. Мінімальна відсоткова ставка за депозитом становить 15,5%, максимальна – 20%. Зрештою залучені депозити були вкладені у кредити. Як зазначалося вище, більшість кредитів видані на території, де триває антитерористична операція, відтак жодні фінансові операції не проводяться і кредити не обслуговуються. Збиток банку «Траст» станом на 1 жовтня становив 164 млн грн. Власний капітал – негативний мінус 70 млн грн. Станом на сьогодні від’ємний капітал банку – 135 мільйонів гривень. Тобто за два місяці він зріс удвічі. Скидається на те, що власники банку дуже активними темпами зводили фінансову піраміду, яка не нині-завтра остаточно обвалиться.

За таких розкладів для розрахунку з вкладниками потрібна докапіталізація. Однак охочих вкласти кошти в таку сумнівну справу наразі не знайшлося, а Нацбанку не залишилося нічого іншого, як віднести банк «Траст» до неплатоспроможних. Відтак вкладникам варто готуватися до тривалих процедур виплат відшкодувань жертвам фінансових мильних бульбашок…

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: