Рік без російського газу: дешевий піар, чи цинічний обман?

1372347387_27-06-7_1383662142

«Україна прожила рік без прямих закупівель газу в Росії, обмежившись реверсними поставками з країн Євросоюзу», – про це нещодавно заявив Президент України Петро Порошенко. В меседжах ЗМІ, цей вислів передали народу, як «рік без російського газу». В умовах українсько-російської війни це, безперечно, «перемога».

Яким чином вдалось «зіскочити з газової голки» Газпрому і чий газ споживає пересічний українець – питання складне і не до кінця з’ясоване.

Європейський реверс російського газу?

Правдою в повідомленнях про «рік без російського газу» є вислів президента Порошенка, який сказав «без прямих закупівель в Росії». Йдучи примітивною логікою можна припустити, що якщо є прямі закупівлі, то можуть бути і «не прямі». Україна відмовилась від безпосередніх закупівель газу в Росії, через можливість тзв. «європейського реверсу».

Читайте також: Екватор Порошенка. Політичні підсумки «життя по-новому»

Одне зі значень поняття «реверс» говорить, що це «пристосування для зміни напряму руху у зворотний бік». Це означає, у випадку зі Словаччиною, що щось рухається у сторону Братислави, а тоді повертається в Україну. Щось – це газ і він російського походження. В Словаччину, Польщу чи Угорщину він транспортується територією України і пізніше з цих країн знову потрапляє в Україну. А можливо, той об’єм, який повинен би повернутись в Україну зі Словаччини, до словаків і не доходить, а затримується в Україні. А в цей час оформляються документи, які підтверджують, що словацька сторона здійснила поставку газу в Україну. Так і простіше, і дешевше. В цей же час з екранів починають лунати заяви – ми звільнились з зашморгу Росії.

Друзі Кремля і далі продають Україні газ?

Згідно даних НАК «Нафтогазу», низка європейських компаній у 2016 році забезпечила необхідний об’єм газу. Простіше кажучи, продали. Лідером серед них є німецька компанія Uniper Global. Навіть для фахівця з енергетичного ринку, назва цієї компанії є маловідомою. Причина в тому, що «старою» назвою газового трейдера є відомий бренд E.ON Ruhrgas – один з найбільших партнерів Газпрому в Німеччині. Згідно зі статистичними даними Газпрому, в період січень-жовтень 2016 року Німеччина збільшила імпорт газу з Росії на 3,4 млрд. куб. метрів, або ж на 8,4%.

Не важко здогадатись чому, адже збільшення німецького імпорту російського газу відбувається за рахунок його поставок в Україну. За цей же період, на 1,9 млрд. куб. газу, або ж на 21,8%(!!!) збільшився імпорт російського газу у Францію, та на 5,9 млрд. куб. метрів, або ж на 57,3%(!!!) збільшився імпорт російського газу у Великобританію.

Пояснення цьому аналогічне – французька компанія Engie SA і великобританська Noble Clean Fuels Ltd є також великими поставщиками газу в Україну. І хто повірить, що газ летить трубою в Лондон, а пізніше повертається в українській дім у Черкаській області, чи деінде. Ясна річ, що не весь російський газ зі згаданих європейських країн продається Україні. Його частина також транспортується і в інші країни, які стверджують, що «не купляють газ у Москви».

Окремо слід сказати і про вітчизняних газових трейдерів. «Енергетичні Ресурси України», яку пов'язують з Рінатом Ахметовим, компанія «Метіда», що належить до бізнес-інтересів Дмитра Фірташа та ГК «Укргаз» (асоціюється з Миколою Матриненком), є саме тими, за чиєю допомогою вдало приховується наявність російського газу на українському ринку.

 Чи є альтернатива російському газу?

Заяви про відмову від російського газу викликають у експертів сміх, або агресію. Перші розуміють, що це елемент інформаційної війни, інші – змучились вже від щоденної неправди і примітивного PR-у. Від російського газу дійсно слід відмовлятись. Однак не потрібно обманювати, стверджуючи, що ми зменшили споживання газу (дійсно зменшили внаслідок окупації частини України), а бо ж – не робимо прямих поставок з Росії і не купуємо російського газу. Внаслідок махінацій з документацією, прямі поставки російського газу дійсно відбуваються. І хто ж повірить, що поставки з використанням фірм-прокладок обходяться українському бюджету дешевше, ніж прямі закупівлі?

Зайвим буде вкотре повторювати, що зменшення залежності від російського газу можливе безпосередньо через збільшення внутрішнього видобутку газу. Зрозуміло, що легше написати, ніж зробити. Однак, діюча система оподаткування прибутків газовидобувних фірм сприяє тому, що газ легше купити у сусідів, ніж видобути. І такі зміни в законодавство були внесені вже після Революції Гідності.

Ще однією альтернативою російському газу мали стати LNG-термінали: український в Одесі і польський в Свіноуйсьці. Одеський термінал лише прославився ситуацією з лижним інструктором, який, не маючи повноважень, підписав з режимом Януковича контракт на його будову, а також популістськими заявами Арсенія Яценюка. Час від часу, екс-прем’єр-міністр України стверджував, що LNG-термінал слід будувати, але нічого не робив у цьому напрямку.

Дещо краща ситуація з польським LNG-терміналом. Але щоб робити поставки газу в Україну, слід добудувати понад 800 кілометрів газопроводу до України. Також необхідно модернізувати станцію «Германовіце», через яку газ потраплятиме в Україну. Чи Україна веде з польською стороною переговори, про це – невідомо. Після низки зустрічей політиків обох країн у 2016 році, до преси не потрапляла інформація про домовленості і плани експортувати скраплений газ з польського терміналу. Немає інформації також про те, чи Польща модернізує свої газопроводи в контексті приготувань до поставок в Україну.

Рік «без російського газу» минув. Але віз під назвою «енергетична безпека України» досі там, де і був останні два десятиліття.

Іван МАТКОВСЬКИЙ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: