дивись.info

Марш у Перемишлі – сигнал, що польські націоналістичні середовища вийшли з маргінальної зони, – Ігор Ісаєв

Марш у Перемишлі – сигнал, що польські націоналістичні середовища вийшли з маргінальної зони, – Ігор Ісаєв

Своєю бездіяльністю і браком реакції на такі заходи, як «Марш орлят перемишльських і львівських» центральна влада сприяє подібним антиукраїнським заходам, яких помітно побільшало останнім часом, про це розповів ІА Дивись.info головний редактор Мультимедійного порталу українців Польщі PROstir.pl Ігор Ісаєв.

– Чи очікували українці Польщі на такі наслідки «Маршу орлят перемишльських і львівських»?

– Наша організація «Об’єднання українців Польщі» про цей марш знала ще декілька тижнів тому. Тобто ми побачили повідомлення про такий захід і були дуже здивовані, що марш, який відбувається під відверто націоналістичними гаслами, під свій патронат взяли мер Перемишля Роберт Хома, котрий ще кілька років тому був дуже активним учасником українських заходів у Перемишлі, і Інститут національної пам’яті з Ряшева. Отже, для нас це був сигнал, що польські націоналістичні середовища вийшли, принаймні у Перемишлі, з якоїсь своєї маргінальної зони.

Те, що на марші будуть певні провокації, що будуть саме такі, а не інші гасла, можна було цілком передбачити.

Цей марш відбувається не вперше, подібний захід відбувався у Перемишлі два роки тому. Траса проходила попри Український народний дім у центрі міста, і теж учасники маршу кричали антиукраїнські гасла. Цього разу нашому кореспонденту вдалося записати, як, проходячи повз Український народний дім, один з учасників кричав: «Смерть українцям!» У зв’язку з цим «Об’єднання українців у Польщі» видало звернення до влади Республіки Польща з проханням протистояти проявам агресії проти  представників української національної меншини і проти громадян України, яких дедалі більше мешкає у Польщі.

– Чому ви видали це звернення?

– Тому що прояви ненависті проти представників української національності у Польщі, громадян України у Польщі стають протягом останнього все частішими. З іншого боку, ми не бачимо якоїсь реакції від офіційної польської центральної влади, яка відсутністю цієї реакції ніби дає зелене світло таким провокативним діям, як це сталося на вихідних у Перемишлі.

– Чи є на сьогодні реакція з боку українців і поляків на «марш орлят», а також якісь заяви офіційної Польщі, того ж мера Перемишля?

– Зараз є реакція «Об’єднання українців у Польщі», але до нас приєднуються неурядові організації, тобто представники польського третього сектору. І це відбувається доволі оперативно. Учора з’явилося звернення від різних польських середовищ до прем’єр-міністра Польщі Беати Шидло. Отже, зі сторони громадського сектору, який має дуже великі контакти з Україною, реакція не змусила себе чекати.

Якщо ж говорити про місцеву владу в Перемишлі, адже сам мер був на цьому марші, то він говорив слова, в яких не було подібних закликів, але були якісь цікаві натяки. Ми хочемо, щоби влада все-таки якось зреагувала.

Але, як показує досвід останніх місяців, центральна влада не реагує.

І в цій ситуації наша завдання полягає в тому, щоби центральна влада таки звернула увагу на це. Вчора так само активно до цих дій приєднався посол України в Польщі Андрій Дещиця. Він звернувся до місцевої влади Перемишля, до Міністерства закордонних справ Польщі з проханням пояснити і розслідувати ситуацію, оскільки подібні заклики у публічному просторі караються кримінальним правом Республіки Польща.

– Як сама українська громада Перемишля оцінює подібні дії збоку поляків?

– У Перемишлі українська громада не така велика, але вона дуже помітна і активна. Вона помітна як на рівні міста, так і на рівні воєводства. І в Перемишлі українсько-польський конфлікт перебуває у постійно тліючому стані. Це триває вже кілька місяців, починаючи з 26 червня, коли побили церковну процесію.

Відтак це тління перетворилося на якийсь великий пломінь.

Перемишль є дуже важливими запальним пунктом у відносинах між Польщею і Україною.

– Чому саме Перемишль став ось цим містом, де загострюються українсько-польські відносини?

– 2 грудня до Варшави приїжджав президент України Петро Порошенко. Таким чином він вшанував 25-річчя визнання Польщею незалежності України, яке сталося рівно чверть століття тому. Водночас президент України не поїхав на схід Польщі, до міста Холм (як це планувалося), де хотів вшанувати пам’ять голови УНР Михайла Грушевського, який саме у цьому місті народився. Цього не сталося. І це є підтвердженням того, що, з одного боку, на центральному рівні ми маємо військову і дипломатичну співпрацю, а на регіональному – проблеми східної Польщі чи то історичної пам’яті, які залишаються відкритими і більше того вони щоразу більше кровоточать. Досі не зрозуміло, за ким було останнє слово, що президент Порошенко не поїхав 3 грудня до Холма. Можна припустити, що цьому не сприяла адміністрація президента Польщі Анджея Дуди. Отже, це показує, що на центральному рівні намагаються якось оминути ці гостри кути і не торкатися їх взагалі. А на рівні регіональному націоналісти, радикали, шовіністи підносять щоразу вище голову. І це є дуже важлива проблема в українсько-польських стосунках. Якщо нічого не зміниться, то ми будемо мати дедалі більше проблем в українсько-російських відносинах.

– Багато політологів і політиків припускають, що на польсько-українські стосунки неабиякий вплив має Москва. Чи не відбулося це й під час скандального маршу?  

– Це можна стверджувати з цілковитою певністю. Серед організаторів суботнього маршу у Перемишлі була неформальна група, яка називається «Патріотичний Перемишль», на чолі якої стоїть історичний реконструктор Мирослав Майковський. Він не один раз був помічений у ролі голови, що розмовляє на російських федеральних каналах.

Отже, російський слід тут абсолютно простежується.

Звісно, учасники цього маршу можуть й не знати про роль Кремля у подіях. Бо очевидно, це викличе обурення серед середньостатистичних учасників. Натомість, як показує досвід східної Польщі, скажімо так, для такої собі маленької війни з Україною будь-які методи згодяться, зокрема й співпраця з Кремлем.

Нагадаємо, у Перемишлі 10 грудня відбувся «Марш орлят перемишльських і львівських» («орлятами» називалися бійці польсько-української війни за Галичину 1920 року з польського боку). Організаторами маршу були праві організації «Усепольська молодь», «Національно-радикальний табір», неформальна група «Патріотичний Перемишль», а також установа культури Підкарпатського воєводства – Культурний центр в Перемишлі.

Коли колона проходила повз Український народний дім, один з учасників закричав польською мовою: «Смерть українцям», що викликало обурення в українському середовищі, оскільки захід відбувся під безпосереднім патронатом мера міста Роберта Хоми, який є міським головою з 2002 року.

Оксана ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Реклама