Вечорниці на сучасний лад: як спекти калиту та поворожити на Андрія

Завтра – день святого Андрія Первозванного.  І хоч свято християнське, традиції його відзначення мають дохристиянський характер. Люди старшого віку згадують Калиту, як найвеселішу подію своєї молодості, коли в ніч з 12 на 13 грудня парубки та дівчата збиралися докупи, забавлялися та ворожили. Сучасна молодь, а особливо у Львові, також не нехтує святкуваннями. Аби вечорниці були автентичними та не зраджували традиціями, слід врахувати всі обов'язкові складові святкувань. 

Відтак, які ж вечорниці без калити. Калита – це такий собі спеціальний хліб, змащений медом та з діркою всередині.

Аби приготувати цей хліб-сонце, не потрібно багато інгридієнтів. Для тіста треба запастися борошном (3 склянки), водою (1,5-2 склянки), сіллю (0,5) чайної ложки, олією соняшниковою (3 столові ложки), медом, перетертим з цукром (0,5 склянки) та двома столовими ложками меду. Якщо всі складники готові, тоді почнемо:

• наллємо в борошно теплої води, посолимо, додамо соду, перемішаємо і дамо півгодини постояти;
• замісимо тісто, розкотимо корж, змастимо олією та посиплемо маком;
  складемо тісто вдвічі, знову змастимо олією і додамо мак — і так ще кілька разів;
• тепер формуємо круглий корж, робимо склянкою дірку посередині, а по краях ножем для краси вирізаємо зубчики;
• фінальний акорд: колемо корж виделкою, зверху мастимо медом.

Ряд магічних ритуалів та гадань на Калиту направлені на те, аби привернути нареченого(наречену). Оскільки Андрія припадає на різдвяний піст, страви в цей день повинні бути пісними: різноманітні каші, капусняки, горох, голубці, гриби, риба, а надто варенички, з чим їх тільки не готували з капустою і картоплею, з смаженою цибулею і квасолею, вишнями, а також спеціально позначені для хлопців з сіллю, перцем, мукою, попелом або клоччям.

Калиту підвішували в хаті до сволока, її охороняв пан Калитинський, тримаючи в руках квач чи віхоть. Хлопці, дівчата і навіть господиня хати по черзі їхали «кусати» коржа на рогачі або кочерзі. Сенс гри полягав у тому, щоб під'їхати «верхи», відкусити без допомоги рук шматок печива і не розсміятися. Кому це не вдалося – ставав об’єктом жартівливої кари, і пан Калитинський обмащував невдасі обличчя сажею (глиною або крейдою).

Щоб доля усміхнулася у наступному році, дівчата вдавалися до ворожіння. До чого тільки не вдавалися дівчата: голими о 12 годині замітали хату, кидали чобіт через хату, а потім дивилися куди він попаде: якщо чобіт ставав підошвою, дівчина мала невдовзі вийти заміж, а якщо носком – треба дивитися, в який бік він вказує, адже саме звідти прийде суджений (добре аби хлопці жартома не встигнули чобота вкрасти); брали воскову свічку, що залишилася від Великодня (так звана страсна свічка), і миску з водою, віск топили в залізній ложці, виливали у воду, давали йому охолонути, а тоді брали й доводили до стіни, дивлячись, щоб була з того воску тінь. По ній і намагалися вгадати свою долю.

За поведінкою молоді на вечорницях суворо стежила господиня хати, про яку говорили: «Паніматка як сова, а очі шулічі». Із наближенням ночі до хати приходили хлопці і… затівали жарти та бешкети: могли прядку вкрасти або куделю підпалити, через гребінь цілувалися із дівчатами, які їм сподобалися. Парубки жартували один з одного і глузували. Коли хтось із них починав куняти, йому мастили обличчя сажею, до одягу пришивали «хвости», а в чоботи наливали води чи насипали попіл і ганчірки там «золили». Таке покарання могло спіткати хвальків та задавак, або ж новачків, які вперше прийшли на вечорниці. Десь після 1-2-ої ночі на долівки трусили солому, і молодь лягала відпочивати.

Ось кілька видів ворожінь на Андрія:

1. Лягаючи спати, потрібно покласти шматочок спеченого своїми руками хліба (або калити) під подушку, примовляючи: «Суджений-ряджений, приходь мого хлібця покуштувати».

Хто присниться першим, за того заміж і підеш.

2. Слід налити води в тарілку покласти на неї кілька соломинок в вид містка і поставити собі під ліжко. Суджений прийде перевести наречену через міст, тобто, присниться.

3. Можна ворожити і на те, скільки у тебе буде діточок. Але робити це потрібно в морозну ніч.

Налий з вечора в чарку води, опусти кільце і вистав на мороз. Перед сном принеси чарку: скільки буде горбків, стільки буде і синків, а скільки ямок – стільки дочок.

Також існує багато прикмет, за якими робили прогнози:

На Андрія слухали воду в колодязі і на річках під льодом. Вважалося, «тиха вода – до гарної зими; галаслива – до стуж і заметілей». Також дивилися на вогонь: «Червоний вогонь в печі – на холоднечу, білий – на відлигу». Здавана цього дня передбачали, якою буде зима.

«Як ще до цього дня сніг не випав — зима буде теплою, а як з'явився — холодною», «Коли в Андрія день сніг піде й уляжеться, ще 110 днів пролежить», «Коли в Андрія день холодний і ясний — добра прикмета, а коли теплий — погана».