дивись.info

Падіння Алеппо не означає закінчення війни, – Ігор Семиволос

Падіння Алеппо не означає закінчення війни, – Ігор Семиволос
Фото BBC

Сирійські повстанці склали зброю в Алеппо. У місто переможно увійшли війська Башара аль-Асада разом із союзниками – російською армією. Алеппо було найбільшим містом, контрольованим повстанцями, битва за яке точилася майже п’ять років.

Чому світ так пасивно реагує на сирійські події, які це може мати наслідки, зокрема й для України – розмова із директором Центру близькосхідних досліджень Ігорем Семиволосом.

semivolos_ig_www-radiosvoboda-org

– Власне, я думаю, що навряд чи варто очікувати якоїсь іншої реакції світу. Оскільки будь-яка інша реакція передбачає активне втручання у ті події. А виглядає на те, що світ на сьогоднішній день не готовий до таких дій.

– Чи у зв’язку з відсутністю світової реакції варто очікувати наслідків після падіння Алеппо?

– Наслідки, звісно, що будуть у разі, якщо росіяни і асадіти програють цю війну. Якщо вони виграють, то наслідків, найімовірніше, не буде.

– Все ж який можливий сценарій розвитку майбутніх подій у Сирії?

– У тому і проблема, що сьогодні ситуація з кожним днем стає дедалі непередбачуванішою, тому що рік тому було очевидно, що у разі падіння Алеппо можна констатувати фактичне закінчення війни і поразку повстанських груп і, по суті, Башар аль-Асад вихід на широкий переговорний процес блокував би тощо.

На сьогодні падіння Алеппо не означає практично нічого, окрім, власне, падіння східного анклаву.

І сьогоднішні гравці продовжують активно розігрувати сирійську карту. Всі намагаються скористатися цією ситуацією, зокрема ми бачимо реакцію Заходу, а також, і про це зараз набагато менше говориться, реакцію арабської вулиці. Відбувається сильний тиск на арабські уряди, власне, з боку арабської вулиці, яка протестує проти тих подій і підтримує Алеппо. Не слід забувати про більш ширший контекст шиїтсько-сунітського протистояння, яке нікуди не ділося і в якому є свої гравці. Натомість Туреччина також активно грає на цьому полі і відіграє таку доволі контраверсійну роль.

– У чому вона полягає?

– З одного боку, Туреччина веде наступ і підтримує повстанців, але не всіх, а тільки частини Вільної сирійської армії (ВСА), з іншого боку, вона практично нічого не зробила для того, щоб зупинити падіння Алеппо.

Найімовірніше, Туреччина домовилася з росіянами про розподіл зон впливу в Сирії.

Крім того, вона забезпечує і виступає гарантом у переговорному процесі між росіянами і повстанцями. Декілька раундів цих переговорів відбулися в Анкарі. А також Туреччина виступає посередником у справі евакуації цивільного населення і частини повстанців з Алеппо. Тобто сьогодні ми бачимо, що роль Туреччини і, можливо, Росії є ключовими. А також роль Ірану. Про нього забувають, але насправді без військової допомоги, фінансової і живою силою про жодний реальний наступ Башара Асада ми б не говорили. Тобто об’єктивно картина є такою, що саме за допомогою іранців Башару аль-Асаду вдалося захопити Алеппо. А це ще більше активізовує шиїтсько-сунітське протистояння.

Одне слово, із розвитком подальших подій прогнозувати все дуже складно, особливо зважаючи на події у Пальмірі. Скільки гравців, стільки інтересів та можливостей. І це робить цю війну непередбачуваною. Все це ніби прірва, у яку все сповзає. Бо системні проблеми сирійського суспільства і сирійської влади не дозволяють закінчити війну і перейти до стадії постконфліктної ситуації. А це значить, що й Іран, і Росія разом Башаром Асадом занурюються у цю прірву, з якої виходу я найближчим часом просто не бачу.

– Чому Алеппо стало таким важливим містом для росіян у сирійському конфлікті?

– Алеппо – це останнє велике місто, яке контролювалося повстанцями. По суті, це була столиця повстанців упродовж останніх п’яти років. Повстання в Алеппо почалося у 2011 році. Алеппо – символ повстанців, і зрозуміло, що падіння цього символу мало б спричинити і паніку, і розчарування, і зневіру. Місто є останнім у низці тих, які захопив режим Башара Асада за останні два роки за підтримки іранців, Хезболли і росіян, перетворивши їх на суцільні руїни. Тільки західну частину Алеппо, яка контролювалася Башаром Асадом, не бомбили, вона залишається не зруйнованою.

Натомість російська пропаганда дає свою версію війни у Сирії з жахливими ісламістами тощо. Щоби уявитися, наскільки вона брехлива, варто згадати російську пропаганду і що вони говорили про Україну.

За певних обставин добре, що у нас так не сталося. У нас все ж був парламент, досвід подолання конфліктів ненасильницьким шляхом, у нас була опозиція, яка змогла дуже швидко організуватися і взяти на себе відповідальність за долю країни, залишалися державні інститути. Які б погані вони не були, вони все ж були. Зрештою, це призвело до того, що Янукович таки втік. Це сприяло тому, щоб ми не пішли за сирійським сценарієм. А росіяни використовували той самий пропагандистський набір, тільки замість ісламістів – бандерівці, фашисти тощо.

– Чи падіння Алеппо і відсутність реакції з боку світових лідерів не розв’яжуть руки Путіну у війні на сході України?

– Тут сили нерівні. Повстанці воюють легкою стрілецькою зброєю, у кращому випадку танками, тобто тим, що було захоплено. У них нема авіації, у них нема ППО. По суті, завдяки авіації, масовим бомбардуванням режиму і його союзникам вдалося здійснити ці прориви, наступи і захоплення міст. Без цього, практично нічого не було зроблено, тому, думаю, що Україна все ж має впливи і засоби, щоб зупинити російську авіацію. Має армію, яка може зупинити російський наступ.

Звісно, шансів, що росіяни спробують реалізувати в Україні сирійський сценарій не так багато.

Ми змогли, посиливши армію, забезпечити такий рівень безпеки, який унеможливлює для росіян легку прогулянку Україною.

Довідка

Східна частина Алеппо ─ найбільшого на той момент міста Сирії з 2,5-мільйонним населенням ─ була захоплена повстанцями, яких підтримували США, Туреччина і монархії Перської Затоки.

sv_vs

Громадянська війна в Сирії почалася 2011 року, а бої за Алеппо розгорнулися влітку 2012 та не вщухають станом на осінь 2016. Війна призвела до страшних руйнувань в Алеппо, зокрема в найдавнішій частині міста, пам’ятці Світової спадщини ЮНЕСКО. Городяни переважно підтримували «поміркованих повстанців», проте в провінції Алеппо діяли також і прихильники ІДІЛ. За свідченнями американських спецслужб, у передмістях Алеппо прихильниками президента Асада була використана хімічна зброя. Облога «урядовими» військами призвела до гуманітарної катастрофи, цілями бомбардувань авіації неодноразово ставали цивільні об’єкти (школи, лікарні). 17 серпня 2016 року внаслідок повітряного удару загинуло вісім людей, із них п’ятеро – діти. Закривавлений п’ятирічний Омран Дакніш став символом «жаху війни в Сирії».

omran_daqneesh

Читайте також: «Путін, що тобі сниться?» Українці, чеченці та сирійці протестували під російським посольством у Києві (фоторепортаж)

Повернення Алеппо під урядовий контроль почалося рік тому. Війська Башара Асада за підтримки російської авіації відрізали повстанців від каналів поставок із Туреччини, а потім повністю оточили місто і на початку вересня взяли його в облогу. Повномасштабний наземний наступ урядових військ почався 21 листопада.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама