Нова українська школа: утопічні мрії, катастрофа чи реальний шанс змінити країну (опитування)

15645314_564090917115830_1334255240_n

З 2018 року учні, які сядуть за шкільні парти, вчитимуться за концепцією «Нової української школи». Її Кабмін ухвалив 14 грудня.

Затверджена концепція передбачає перезавантаження української шкільної освіти, що включає у себе 12-річне навчання, отримання профільних знань у старших класах, інклюзивну освіту, здобуття компотентностей (уміння шукати, адаптуватися, співпрацювати тощо, — авт.ред.), а не тільки знань та чимало іншого.

ІА Дивись.info розбиралася, чи можливо все це втілити в українських реаліях, моделі освіти яких країн покладені в основу, що саме змінить у школах та у скільки це обійдеться держбюджету.

Навіщо зміни?

Над проектом «Нової школи» почали працювати три роки тому. Кабмін же ухвалив його тільки усередині грудня 2016. Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

Програма змін розрахована на добрі півтора десятка років. Так, школа, за задумом розробників концепції, має не стільки нашпиговувати учнів знаннями, скільки вчити їх ними користуватися, критично мислити.

[dyvys_blockqoute text="«Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. За влучним висловленням одного директора школи, це (нинішня програма – авт. ред.) як фарширована риба, яка нібито риба, але не плаває»." author="міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич"]

Упорядники ж самої концепції зауважують, що «за експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Але українська школа не готує до цього».

Ба більше, за зауваженнями тої ж Лілії Гриневич, сьогодні інтерес до школи діти втрачають вже у 3-4 класі. Раніше ж це ставалося у 7-8.

foto-3

Лілія Гриневич, міністерка освіти і науки України

«Донедавна ми намагалися встигнути дати школярам якомога більше інформації. Це призвело до того, що сьогодні українська школа виховує не спеціаліста XXI століття, а вчителя з XX століття.

Прогресивний світ більше не орієнтується на велику порцію знань, яка щодня має зростати. Він намагається давати компетентність. Це не означає, що ми припиняємо працювати зі знаннями. Але це означає, що ми маємо визначитися, які з них є пріоритетними. Знання — це база для формування стійких умінь, цінностей і ставлення», — підсумувала міністерка у рамках освітнього майданчика на Форумі видавців.

foto-4

Оксана Макаренко, активістка ГО «Батьківський контроль»

На підтримку Нової школи висловлюється і представниця громадської організації «Батьківський контроль» Оксана Макаренко. Вона разом з іншими активістами працювала над розробкою цієї концепції і активно виступала проти існуючої системи освіти. Каже, що сьогоднішня школа виконує лише одну функцію: ретранслює знання. Але цього, за її словами, недостатньо для того, щоби дитина стала успішною, оскільки чимало отриманої інформації є другорядною або ж узагалі непотрібною, а самі знання дуже швидко стають застарілими.

«У нас зараз за результатами навчання по суті перевіряється обсяг пам’яті дитини і неважливо, чи зможе вона користуватися цими знаннями чи ні. Дітей не вчать аналізувати, не формується така компетентність як творче мислення. Школа, яка є, була сформована для індустріальної епохи, де від людини вимагали, щоби вона чітко слідувала інструкції, щоби помилялися якнайменше і могла добре працювати на заводі. Зараз така школа не робить дитину успішною», — упевнена активістка.

Оксана Макаренко наголошує: вже немає дефіциту знань, як тоді, коли тільки вчитель був єдиним їх джерелом. Знання зараз усюди, питання тільки у тому, чи можеш ти їх взяти, обробити і використати.

Що ж зміниться?

Вийшло, що до точки кипіння дійшли усі: учні, батьки, експерти у сфері освіти і науки, представники влади. Відтак, об’єднавши зусилля, вони створили концепцію «Нової української школи». Сьогодні у вільному доступі є відповідний посібник, у якому прописані основні зміни, що торкнуться навчального процесу.

  1. Застосовувати методи викладання, засновані на співпраці

Міністерство наголошує на тому, що учнів залучатимуть до різного роду ігор, реалізації дослідницьких і соціальних проектів, групових занять тощо. Задля цього навіть хочуть облаштувати мобільні робочі місця.

  1. Оцінки — як рекомендація, а не як батіг

Нова школа передбачає, що оцінки учнів слугуватимуть радше як інструмент аналізу здібностей учня, вони носитимуть рекомендаційний характер.

  1. Вивчення індивідуальних навичок

У Новій школі будуть вимірювати індивідуальні схильності та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. Як значиться у тексті концепції, для цього потрібно буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти.

  1. Без дискримінації та знущань

Обіцяють також запровадити програми із запобігання дискримінації, насильства та знущання в школі. Як? Питання відкрите. Зрештою, жодних конкретних вказівок поки що немає. Принаймні, їх не надали громадськості.

  1. «Так» — інклюзивній освіті

У Новій школі, як декларує документ, буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.

  1. Більше математики і хімії

Варто зазначити, що особливу увагу у новій школі планують приділяти вивченню природничих наук.

«Фізика, хімія, біологія і математика ― основа інноваційної інфраструктури нашої економіки. Тому ми намагаємося це підтримати», — відзначила у інтерв’ю Громадському радіо Лілія Гривеневич. — Наприклад, ми побачили, що все менше абітурієнтів ідуть на інженерно-технічні та природничо-математичні спеціальності, а вчителя фізики, хімії чи біології знайти взагалі дуже складно. Щоб мотивувати кращих абітурієнтів іти на ці спеціальності, ми пропонуємо підвищити на них стипендії».

  1. Довгі 12 років

Навчання у школі матиме 3 рівні: початкова освіта — з 1 по 4 клас, базова середня — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.

foto-1

Структура нової школи, МОН

«На території Європи 11-річна пострадянська школа залишилася в Україні, Білорусі та Росії. В усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає від 12 до 14 років», — зазначають розробники.

У свою чергу міністерка освіти зауважила, що перший клас реформованої школи іде у 2018-2019 навчальному році, а завершує — у 2029-2030 році.

Експерти, причетні до розробки концепції, аргументують рішення створення 12-річної школи тим, що усі вище зазначені новації неможливо вмістити в одинадцять років навчання.

[dyvys_blockqoute text="Може скластися враження, що діти взагалі не будуть вчити математику, мову, а будуть тільки гратися. Це не так. Звісно, ядро знань залишиться. Воно просто буде виокремлене і почищене від непотрібної і другорядної інформації, яка, якщо ти не є фахівцем, тобі не знадобиться. Все буде покладено на практичну площину." author="Оксана Макаренко"]

Така концепція, за словами громадської активістки, є унікальною, бо ж, з одного боку, у ній збережені українські традиції освіти, а з іншого, запозичений досвід інших держав. Зокрема: Канади, Фінляндії та Польщі. Крім того, в основу покладені рекомендації Ради Європи.

Реалізація і кошти

У теорії зміни виглядають доволі цікаво, хоча уточнюючі питання так і напрошуються. Як відзначає заступниця директора навчально-методичного центру освіти м. Львова Тетяна Ольшанецька, сьогодні ще немає конкретних вказівок від розробників концепції щодо того, як саме втілюватимуться нововведення.

Тетяна Ольшанецька, заступниця директора навчально-методичного центру освіти м. Львова

Тетяна Ольшанецька, заступниця директора навчально-методичного центру освіти м. Львова

«Наразі ми знаходимося на етапі ознайомлення з тим, що викладено у посібнику «Нова школа». До нас вже приїздили розробники, презентували її. Зустріч відбулася зі вчителями української мови і літератури, — каже Тетяна Ольшанецька. — Ознайомчі зустрічі з іншими педагогами ще у планах. Але такі обов’язково відбудуться».

Експертка також наголошує, що багато буде залежати від того, як сприймуть нововведення самі педагоги. Сьогодні, за її словами, чимало з них налаштовані оптимістично і готові змінюватися разом із системою.

«Невідомо, як буде далі, але ті, з ким ми говорили, раді цим змінам. І ми, фахівці навчально-методичного центру, схвально оцінюємо майбутні нововведення. Але також очевидно, що треба буде правильно підносити педагогам зміст новоприйнятої концепції. Зрештою, вчителі мають бути готові змінюватися», — зазначає Тетяна Ольшанецька.

Крім того, заступниця каже, що гостро буде стояти і фінансове питання. Мовляв, лише на словах нічого впровадити не вдасться.

На тому, що чимало у втіленні концепції у життя залежить від фінансів і вчителів, наголошує і сама міністерка освіти Лілія Гриневич.

«Атмосфера у школі сильно залежить від її керівника. Якщо директор не цікавиться цими процесами, це позначається на вчителях.

Нам важливо, щоб був ухвалений новий Закон Про освіту, тому що там є інструменти мотивації кращих вчителів. Зокрема це добровільна сертифікація нових методів навчання. Якщо вчитель отримає цю сертифікацію, він матиме 20% надбавки до зарплати, яка передбачає, що цей вчитель ділитиметься знаннями і досвідом із колегами», — каже посадовиця.

Читайте також: Зарплата вчителів у 2017 році у середньому збільшиться на 50%

Активістку Оксану Макаренко Нова школа з 12 роками навчання і низкою нововведень абсолютно не лякає. Навпаки, жінка каже, що ця реформа дуже очікувана.

Кінцевого кошторису Нової української школи наразі немає. Принаймні, про це можна судити з того, що на сайті Кабміну і досі не з’явилася політична пропозиція Нової школи, де мали б бути прописані усі видатки на реформу. Оксана Макаренко каже, що приблизні підрахунки зараз ведуться.

«Звісно, жодна реформа неможлива без грошей, але це не означає, що усі ці гроші потрібні в один рік. Школа розпочинається з 2018 року. 2017 же піде на підготовку нових стандартів, нових програм, підручників, підготовку вчителів, бо без нового педагога ця реформа неможлива», — зазначає активістка.

foto-2

У свою чергу Лілія Гриневич на засіданні Уряду 14 грудня представила Політичну пропозицію «Нова українська школа». Тоді ж міністерка освіти і науки озвучила, що на запуск 12 року навчання потрібно 4,5 млрд гривень. Але лише у 2029-2030 роках.

«Я хочу заспокоїти всіх опонентів, які говорять, що ця реформа дуже складна для реалізації, бо вона дорого коштує. По-перше, хочу нагадати, що найбільш виправдана інвестиція — це та, яка вкладена в людський капітал країни. По-друге, ми цю реформу здійснюємо надзвичайно поступово. Ми вже у неї інвестували на 2017 рік, коли заклали підвищення зарплати вчителям. Але оцей 12-й рік навчання, який у сьогоднішніх цінах потребує додаткових 4,5 млрд гривень, за графіком впровадження реформи буде аж у 2029-2030 роках», — зазначила високопосадовиця.

Раніше ж вона казала, що для початку на перехід до стандартів нової української школи потрібно близько 681 млн гривень.

«Крім коштів на підвищення рівня оплати праці, нам буде потрібно орієнтовно 681 млн грн на сертифікацію педагогічних працівників (це вже коли реально запускається реформа — авт.ред.). На підвищення кваліфікації вчителів. Створення центрального органу виконавчої влади для забезпечення якості освіти з регіональними підрозділами. У Законі також (Про освіту — авт. ред.) передбачені освітній омбудсмен і його служба. І створення фінансування Національного агентства професійних кваліфікацій (інституційний майданчик взаємозв’язку освіти і ринку праці — авт.ред.)», — повідомила Лілія Гриневич.

Читайте також: Гриневич розповіла на Львівщині про ідеологію нової школи

Окрім того, міністр зазначила що на ці кошти будуть надруковані нові підручники та навчальні матеріали. Самих підручників мало, і МОН планує створити електронну платформу навчальних матеріалів.

***

Тож чи заживе українська школа по-новому? Сьогодні говорити про це однозначно не можна. Але завжди є місце для прогнозів. Чи то оптимістичних, чи песимістичних…Неважливо. Можна сказати лише одне: навряд чи владі вдасться втілити щось у життя, якщо на це не буде підтримки знизу. Відтак, ІА Дивись.info підготувала опитування для того, аби дізнатися, чи підтримуєте ви, наші читачі, концепцію «Нової української школи».

[gravityform id="21" title="false" description="false"]

Підготувала Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: