дивись.info

Ксенія Ляпіна: половину 2016 року дерегуляція була майже на нулі

Ксенія Ляпіна: половину 2016 року дерегуляція була майже на нулі

Для чого у Львові створили регуляторний хаб, як в Україні «контролюватимуть контролерів» та як планують полегшувати життя підприємцям у 2017 році. Про це ІА Дивись.info поговорила з головою Державної регуляторної служби України Ксенією Ляпіною.

 – Що таке регуляторний хаб і для чого він потрібен?

– Це фактично група експертів, серед яких є аспіранти або викладачі Школи управління УКУ. Вони співпрацюють з місцевими та об’єднаними територіальними громадами та ідентифікують найбільш типові проблеми, які  у них виникають.

Наприклад, у Львові це розміщення літніх майданчиків, МАФів. Експерти підходять до них з точки зору регуляторного впливу, тобто вони описують проблему в цифрах розглядають альтернативні рішення і аналізують, яких це вимагає затрат від бізнесу, держави і споживача, і яка користь всім від цього буде. Аналізуючи, вони шукають найкращий варіант. Тобто вони допомагають громаді це все прорахувати через М-тест.

Це європейська методологія, аналіз того, які витрати понесе саме малий бізнес, який є найбільш чутливим до витрат. М-тест дає нам відповідь на запитання чи потягне таке регулювання саме малий бізнес. Вони роблять аналіз, який варіант найкращий, чи які компенсаторні заходи можна застосувати, щоб малий бізнес не постраждав від цього регулювання і пропонують його громадам на обговорення та корегування. А потім вони також відслідковуватимуть результат.

Дуже важливо, щоби у цей процес включалися самі підприємці, які потім мають виконувати це регулювання, щоби потім для них це не було так, як сніг на голову.

Вже потім оце раціональне, оптимальне рішення, яке прийде в результаті компромісного обговорення, буде ухвалене місцевою громадою.

– Як це корелюється з тим, що є на рівні держави, адже рано чи пізно все впирається в те що «понаприймає» Верховна Рада?

– Безумовно, Рада – це проблема. Вона може вийти за межі запропонованих раціональних рішень, може почати діяти «від балди». Але ми тому і будуємо  всю цю роботу не тільки на аналітиці, а й на включенні бізнесу і громади, і Рада хоч-не-хоч відчуває свою залежність від громади, тому це їх виборці і це на них впливає. Тому далі вже будуть адвокаційні механізми з боку самого бізнесу і громади, щоб тиснути на Раду, якщо вона виходить за меді своїх повноважень. Але проблема не тільки у Верховній Раді. Є багато скарг підприємців на місцеві ради, які виходять за меді своїх повноважень. Це типова ситуація в Україні. Громади часто страждають від того, що ради починають плювати на закон.

– У регуляторної служби зявилися нові повноваження щодо перевірок, що це вам дає? 

– На сьогодні ці повноваження наполовину зависли. Один закон прийнятий і підписаний президентом, а ще два прийняті в цілому, але ще не підписані головою ВР, бо там є дискусії щодо процедури и прийняття і скарги у регламентний комітет. Він розглянув ці скарги і не побачив порушень, але це все одно має пройти через голосування Ради. Чекаємо на це.

Щодо повноважень – це контроль за контролерами. На даний момент в нас є повноваження контролювати органи ліцензування, і в нас є з цього приводу багато судових рішень і протоколів.

Органи ліцензування зараз трохи приходять до тями і починають діяти в межах повноважень.

У нас є певний вплив на органи дозвільні, там теж в нас є багато перевірок, судимося з управлінням реклами Києва, там є десяток судів. А щодо контролюючих органів – порушень дуже багато, були непорозуміння з приводу мораторію на перевірки і багато інших. Ми не перевіряємо предмет контролю. Наприклад, якщо це екологічна інспекція, вона краще знає екологічні параметри, які мають дотримуватися. Ми не перевіряємо суб’єкт і параметри. Ми перевіряємо процедуру – чи діяли вони у межах і у спосіб передбачений законом. Якщо ні,  то закон, який вже підписаний дає нам право складати протоколи і  притягати до адмінвідповідальності тих, хто виходить за  межі повноважень.

– Які можливості вам дають інші, наразі, не підписані закони? 

– Власне повноваження здійснювати контроль є у другому законі, який вносить зміни у закон про державний нагляд і контроль, і цей закон зараз підвішений через процедурні питання. Він передбачає  запровадження інтегрованої  автоматизованої системи контролю, тобто контрольні перевірки будуть під наглядом громадськості. Можна буде побачити кількість перевірок, кого перевіряють, чим це закінчується. Це має зменшити корупцію. І ще один  закон передбачає мораторій на перевірки на 2017 рік.

Це не абсолютний, а умовний мораторій. Тобто забороняються перевірки, але якщо є скарга споживача, то нам має бути надано право погоджувати чи не погоджувати перевірки.

Такий механізм зараз діє в законі про ліцензування і він працює. Тобто ми фільтруємо надумані скарги.

Взагалі підприємці скаржаться, що контролюючі органи не звертають увагу на наявність мораторію на перевірки. Він діє до кінця 2016 року, але різні органи діють в різний спосіб, навіть в одному органі є протиріччя. Наприклад в Держпродспоживслужбі ветеринари дотримуються  мораторію, а захист прав споживачів – не дотримується. Якраз на захист прав  споживачів стали скаржитися підприємці, що відбуваються якісь незрозумілі перевірки. Система розгалужена, не завжди навіть керівники знають, що відбуваються, тому починається таке «царювання» – чиновник «нацарював» трохи з дрібного бізнесу і сидить собі. Це треба припинити.

– Які плани по дерегуляції на наступний рік?

– Плани затверджені постановою кабміну. Їх можна почитати на нашому сайті. Зараз знову активізувалася дерегуляція. В нас це такими хвилями відбувається. Нам початку 2015 року активно йшла дерегуляція, потім урядові, парламентські кризи, хвиля наприкінці року спала. Потім зміна уряду, поки новий уряд прийшов розібрався – половина 2016 року дерегуляція була майже на нулі.

Але потім уряд «роздуплився», все-таки стали розуміти завдання і зараз знову пішла активізація. Приймаються рішення спрямовані на зменшення бар’єрів. В сільському господарстві була ніби маленька, але серйозна проблема – право на змішування зерна. Експортери поскаржилися – вирішили цю проблему. В будівництві вирішуються проблеми розміщення об’єктів зв’язку, вони зараз отримають полегшену процедуру.

Тобто зараз виконуються першочергові завдання. Готується велике рішення по перевезеннях, щоб фактично скасувати конкурси на міжобласні перевезення. Перевізників буде скільки завгодно, і хто має бажання, хто інвестував в техніку, яка відповідає ліцензійним умовам може перевозити. Тобто, технічні вимоги є, ліцензію перевізник отримує, а конкурс на маршрут це вже атавізм, бо конкурси на  міжобласні перевезення проводилися у Києві, а звідти не видно, де насправді що потрібно. Тому це віддається на саморегулювання ринку.

Спілкувався Володимир ГАЛЕЧИК

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама