дивись.info

Підсумки року у Нацполіції Львівщини: резонансні справи та гучні скандали

Підсумки року у Нацполіції Львівщини: резонансні справи та гучні скандали
The Kyiv patrol police take oath on July 4, 2015.

Затягнута атестація поліцейських, розкриття замаху на бізнесмена Копитка та призначення нового очільника Нацполіції Львівщини. ІА Дивись.info підсумовує найважливіші події, які були пов’язані з правоохоронцями Львівщини протягом цього року.

Атестація Нацполіції

Минулого року в Україні розпочалась реформа органів внутрішніх справ, про необхідність якої говорилося давно. Вона була покликана змінити корумповану структуру. Крім того, це була одна із ключових вимог Революції Гідності. В Україні переатестація поліції розпочалась ще у 2015 році, а до Львівщини масштабна реформа прийшла лише у травні 2016 року, а результати стали відомими аж у листопаді.

Найцікавіша частина процесу відбувалася в Києві. 22 червня мала відбутися атестація керівного складу ГУ Національної поліції у Львівській області. Але так сталося, що в цей день співбесіди так і не почались через технічну причину (не були узгоджені троє народних депутатів: Добродомов, Антонищак та Кадикало до атестаційних комісій). Наступного разу, а це 4 липня, робота комісій знову була зірвана через втручання народних депутатів у процес. Тоді нардеп Антонищак повідомив, що атестацію призупинили через порушення чинного законодавства та підлог документів, а також буцімто підкилимних домовленостей між екс-керівником Нацполіції України Деканоідзе і мером Львова Садовим, де була спроба реанімувати полковника Юрія Гладуна, начальника штабу ГУ. Тож ця тяганина з атестаціями завершилася лише з третьої спроби, а саме 7 вересня.

Ще одна сумна подія була пов’язана із атестуванням львівських полісменів, адже один із правоохоронців під час проходження атестації скаржився, що йому погано і вже дорогою додому у вагоні поїзда помер 35-річний капітан поліції.

ІА Дивись.info у відповідь на інформаційний отримало дані про кількість учасників атестації, а також їхніс оцінки. Відтак, згідно із інформацією ГУ Нацполіції, атестацію і новий відбір у Нацполіцію України проходило 83 тисячі 939 співробітників, в тому числі тих, які з міліції перейшли в поліцію – 68 135 осіб.

5 257 осіб були звільнені з лав Національної поліції, тобто не пройшли атестацію. У той же час, за результатами перевірки було рекомендовано підвищити на посаді 4,479 поліцейських, а понизити – майже 4,766 поліцейських.

Щодо Львівщини, то з керівного складу, які пройшли атестацію рекомендували до звільнення – 29 осіб з 298. Додамо, що 4 заступників начальників у районних відділів поліції були звільнені, у зв’язку з тим що не проходили атестацію. Також 26 поліцейських звернулися до суду із оскарженням висновків атестаційних комісій ГУНП у Львівській області та 36 поліцейських ГУНП у Львівській області подали скарги до апеляційної атестаційної комісії західного регіону №8 Національної поліції України стосовно скасування висновків атестаційних комісій ГУНП.

Натомість, новопризначений очільник Нацполіції Львівщини Валерій Середа має питання до професіоналізму деяких поліцейських керівників. Під час свого представлення він заявив, що є кадрові проблеми, як фізична відсутність працівників і питання до професіоналізму деяких працівників.

img_6227«Не хочу робити необдуманих, різких кроків, хочу вивчити ситуацію зсередини. Я знаю, що кадрові проблеми досить серйозні, як фізична відсутність працівників – некомплект, зайдіть у райвідділи, подивіться, що робиться, так і є питання до професіоналізму деяких працівників у тому числі до керівних кадрів», – заявив Середа.

Тому можна сказати, що реформа не закінчилась, реформа продовжується.

P.s Ну і так для загального враження, еск-начальник Нацполіції Львівщини Дмитро Загарія атестацію не проходив.

Побиття праворадикалів через пам’ятник радянському письменнику

Цьогоріч 9 травня, коли у Львові відзначали Дні примирення та пам’яті за жертвами Другої світової війни, не спокійно було тільки на площі Маланюка. Тоді 40 радикалів з організації «Білі Хорвати» та «Сокіл» намагались кувалдами знести пам’ятник письменнику Степану Тудору. Таким чином активісти виконували закон про декомунізацію.

В цей же день з’явилась аматорська зйомка сутички між правоохоронцями і активістами. Багато хто вважав, що поліцейські перевищили свої повноваження б’ючи молодиків. З цього приводу екс-голова Нацполіції Загарія призначив службове розслідування, яке мало встановити чи правомірними були дії правоохоронців під час затримання чи ні.

«Я не буду перекидати вину на сержантів та лейтенантів. Було проведено службове розслідування, результати пішли в прокуратуру. Який висновок буде, такий буде. Я готовий нести відповідальність за своїх підлеглих», – заявив Дмитро Загарія.

Зрештою інцидент був забутий, натомість, щоб заспокоїти активістів, створили робочу групу, яка й вирішила долю пам’ятника, який не підпадав під закон про декомунізацію. Тому 7 вересня його демонтували та передали до національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького на постійне зберігання.

П’яний Гладюк або Як Загарія рятував підлеглого від копів

Небаченого розголосу набув скандал із затриманням патрульними начальника управління кримінальної поліції карного розшуку Миколу Гладюка. Затримали не просто так, адже як виявилося, Гладюк їхав з атестації, що відбувалася у Київє, на підпитку ( атестацію Гладюк пройшов успішно ). Найцікавіше в цій історії те, що на допомогу Гладюку приїхав вже вище згаданий Дмитро Загарія, який просто під час оформлення забрав Гладюка з-під носа патрульних та посадив у свою машину.

Після цього Департамент внутрішньої безпеки Нацполіції провів службове розслідування за фактом керування автомобілем у нетверезому стані Миколою Гладюком, у результаті якого було прийнято рішення понизити його до нижчої посади.

Микола Гладюк
Микола Гладюк

Згодом мав бути суд, але його перенесли через те, що Гладюк вказав не ту адресу, на яку було надіслано повідомлення про дату і час судового засідання. Після чого Гладюк продовжив ігнорувати суд, при цьому його захист у своєму клопотанні просить закрити провадження у цій справі, оскільки жодного складу злочину у його діях не було.

 «7 вересня цього року керівник карного розшуку повертався після переатестації із Києва, але за кермом він не перебував і п’яним точно не був», – зазначив суддя Залізничного району, зачитуючи клопотання захисту Гладюка.

Пізніше Гладюк подав апеляцію, яку суд відхилив, тому тепер заплатить (або вже це зробив) штраф в сумі 10 200 гривень, що можна було зробити відразу і не робити з цього гучний скандал.

Замах на Копитка

Одна із найбільш резонансних справ цього року, яку доводилося розслідувати поліції – замах на бізнесмена Копитка.

29 серпня зранку на трасі Львів – Рогатин – Івано-Франківськ стався замах на львівського бізнесмена, власника ПАТ «Львівський холодокомбінат» Богдана Копитка, в кримінальних колах більш відомий як «Бодя», «Копито» та «Долар».

kopytko

У рамках розслідування цього злочину поліція розглядала кілька версій. Одна з них стосувалася перерозподілу сфер впливу між ОЗУ Львівщини та кримінальними «авторитетами», інша – вбивства з метою помсти. У кримінальному провадженні було призначено майже 80 експертиз та проведено понад півсотні негласних слідчих розшукових дій. Крім того, слідчі допитали близько ста свідків. Покази частини з них стали цінними для розкриття цього злочину.

Як стало відомо через місяць після події, замах готувався організованою злочинною групою два місяці. Організатор, пообіцяв виконавцям замовного вбивства 2,6 мільйона гривень; злочинна група складалась із 4 осіб, між якими були розподілені ролі.

Справа виявилась резонансною для всього регіону, адже організація та задум цього замаху вражали. За два місця до скоєння замовного вбивства вкладали новий асфальт, тоді ж злочинці заклали керований фугас, через 3 кілометри було закладено ще 2 фугаси. Під час нападу на кортеж підприємця організатор «працював» з кулеметом, поруч з ним один виконавець був також з кулеметом і мав РПГ-26, інші двоє злочинців вели вогонь по кортежу з автоматів.  Внаслідок цього нападу троє охоронців Копитка загинули.

Також цікавим виявилось те, що один з чотирьох затриманих проходив службу в російській армії, і після цього був завербований і працював в фашистських організаціях. У 2014 році він прибув на територію України і останні 2 роки займався «такою вільною діяльністю». Також стало відомо, що один із членів групи – колишній учасник АТО, боєць добровольчого батальйону «Айдар»

Сама ж справа закінчилася логічним покаранням виконавців та замовника. У Львові Галицьким районним судом було заарештовано п’ятеро підозрюваних в замаху на Копитка. Серед них четверо – виконавці цього злочину, яким було оголошено про підозру в умисному вбивстві двох і більше осіб, а ще один – замовник.

Пізніше у ЗМІ з’явилась інформація, що замовник замаху був Дмитро Гаврилюк, який був фактично ватажком «бойового крила» угруповання відомого кримінального авторитета «Вови-Морди» (Володимир Дідух). Сам ж «Вова-Морда» відхрестився від цього.

Справа Уланова

14925549_1754397708155705_1890332635913387999_n2 червня тоді ще начальника Франківського відділу поліції Віктора Уланова затримали під час отримання хабара. За не притягнення до відповідальності жінка йому запропонувала 50 тисяч гривень і тисячу доларів, від яких правоохоронець не відмовився і був затриманий на гарячому.

Як і годиться, поліцейського начальника, підозрюваного у хабарництві, тут же звільнили з органів. Але вже у липні Віктор Рудольфович звернувся до суду, вимагаючи справедливості, а саме: визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до відповідальності, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

А вже 25 жовтня усі пункти його вимог були задоволені суддею Братичак. Підстава для прийняття такого рішення – звільнення Улавнова незаконне, бо на цей момент він був вже відсторонений від роботи у зв’язку із підозрою у хабарництві, однак рішення суду по цій справі досі нема.

20161108190704

Втім, «знаменитим» зробив Уланова не лише хабар у 75 тисяч гривень. До того він встиг засвітитися на посадах начальника Залізничного райвідділу міліції і Жовківського.

2011 року резонансний випадок, який стався у Залізничному райвідділі, котрим на той час керував саме Віктор Рудольфович, описав ЗІК. Парадокс ситуації у тому, що жертвою міліцейського свавілля став навіть не підозрюваний у справі, а потерпілий.

 

Тим часом є ще один цікавий момент у біографії опального правоохоронця. Журналісти виявили, що 2013 року він фігурував у списку тих, хто від Львівської міської ради отримав житло. Віктору Рудольфовичу, тоді начальнику Шевченківського райвідділу, дісталася двокімнатна квартира площею 77 метрів квадратних на вулиці Угорській. Однак найцікавіше полягає в тому, що це житло відсутнє у його декларації за 2014 рік. Та й загалом високопоставлений правоохоронець виявився без кола і двора

До речі, завдяки звільненню Віктор Рудольфович Уланов зміг уникнути переатестації.

Зміни у Нацполіції Львівщини

Полковник Дмитро Загарія, який очолював Нацполіцію області близько 2,5 років, 12 грудня подав у відставку. Тепер він очолить новостворене Управління з питань кадрового контролю, протидії корупції та проведення люстрації у Києві.

img_6262

А 13 грудня на сайті МВС з’явилась інформація, що новим очільником Нацполіції Львівщини стане ректор Львівського державного університету внутрішніх справ Валерій Середа. В цей же день заступник голови Нацполіції України Олександр Вакуленко представив нового начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Валерія Середу, а також наказ про призначення Дмитра Загарії на посаду начальника управління МВС.

Перед цим йшли розмови, що Загарію хочуть усунути з посади, а в МВС хочуть призначити свою людину. З цього приводу у соцмережах пройшла хвиля позитивних постів на підтримку Дмитра Дмитровича.

Але, як згодом зізнався Середа, що його разом із Загарією весною викликали в Київ і вели розмову стосовно цих змін вже не раз.

Соціальні ролики від львівських копів (бонус)

Робота львівських копів запам’яталась не тільки їхніми затриманнями п’яних водіїв, а й двома класними соціальними роликами.

Один з таких, який зняла патрульна поліція Львова, визнали найкращим в Україні. Нагадаємо, що серед патрульних служб міст України тривало опитування серед найкращих соціальних роликів. За львівських ролик  віддали голоси 38% українців. На другому місці опинилось відео від поліції Чернівців (34,5% голосів), третє місце отримало відео з Івано-Франківська (14%).

Найкраще відео, присвячене роботі поліції, українці обирали за допомогою онлайн-голосування. Конкурс відбувався у три етапи. Спочатку участь у конкурсі брали 14 міст. У фінал конкурсу вийшли Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Чернівці, Ужгород та Одеса.

Слоган відео, яке зняла львівська поліція: «Завжди поруч, завжди допоможемо». У ролику показана щоденна робота патрульних у місті.

Ще одну роботу презентували до першої річниці роботи патрульної поліції у Львові. У ньому йдеться про щоденні виклики, які доводиться приймати правоохоронцям для того, щоб забезпечити спокій містян. Ролик зняли безкоштовно. Його автор і режисер ― Омелян Ощудляк.

Підготував Юрій ШУМАК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Реклама