Вибори у нових ОТГ Львівщини: тріумф адмінресурсу

130625

18 грудня відбулися вибори голів та депутатів шести об’єднаних громад Львівщини - Мостиської і Судовишнянської міських, Нижанковицької селищної, Жовтанецької, Давидівської та Шегинівської сільських громад. Наразі офіційні результати оголошені лише по Нижанковицькій громаді, але навіть попередні результати дозволяють підвести підсумки виборчих кампаній.

18 грудня відбулися вибори голів та депутатів шести об’єднаних громад Львівщини - Мостиської і Судовишнянської міських, Нижанковицької  селищної, Жовтанецької, Давидівської та Шегинівської сільських громад. Наразі офіційні результати оголошені лише по Нижанковицькій громаді, але навіть попередні результати дозволяють підвести підсумки виборчих кампаній.

Виборчі кампанії

Назагал виборчі кампанії відбувалися без особливих ексцесів. З інцидентів, які отримали більш-менш широкий публічний розголос пригадується хіба скандал з визначенням округів у Давидівській громаді. Місцеву виборчу комісію звинувачували у затягуванні процесу, та нерівномірному розподілі виборців. «Виходить, що аби бути обраним депутатом в Давидові, то треба щоби проголосувало 500 осіб, а щоби в Пасіках-Зубрицьких – вистачає голосів 250 осіб», – пояснював тоді юрист Ярослав Мандрук.

Інший інцидент стосувався Нижанковицької громади, де напереродні виборів прописалися кілька десятків мешканців. І вже звичним піж час місцевих виборів став випуск агітпродукції без вихідних даних. Цікавою тенденцією виборчих кампаній стали міжпартійні домовленості про спільну підтримку певних кандидатів на посади голів громад. Так  представники партій «Батьківщина», «Народний контроль» та «Громадянська позиція» оприлюднили заяву на підтримку чинного сільського голови села Давидів Віталія Дяківа.

Пізніше, ці ж партії а також Народний Рух України, оголосили про спільну підтримку рухівця Олега Мартинця на посаду голови Судововишнянської міської ради. Ще двома узгодженими кандидатами від цих політсил стали представники «Батьківщини».

На посаду голови Жовтанецької ОТГ партійна коаліція підтримала Уляну Максимишин, а на посаду голови Нижанковицької ОТГ - Володимира Смолінського. Були приклади і контрагітації. Так, «Державницька ініціатива Яроша» на Львівщині оприлюднили інформацію, у якій назвали низку кандидатів «перефарбованими лисами» – колишніми регіоналами та  вірними слугами Януковича».

«Так до ОТГ на Мостищині балотуються два екс-регіонали – Ігор Чопко та Осип Гачак. Це колишні члени Партії регіонів. Чопко, при Януковичі до 2012 року очолював ще й Пустомитівську РДА та пов’язаний з багатьма земельними скандалами в цьому районі. На виборах до Давидівської ОТГ в якості кандидата на посаду голови об’єднаної громади балотується ще один слуга Януковича – Володимир Керницький. Це взагалі унікальний ідолопоклонник «проффесора». Будучи сільським головою Пасік-Зубрицьких, він у себе в кабінеті тримав великий портрет Януковича і за таку вірність, вочевидь, був нагородженим. 26 грудня, коли вже в Києві стояв Майдан після розгону студентів і весь народ протиставив себе злочинному режиму президента-диктатора, Керницький приймає з рук Януковича посаду голови Пустомитівської РДА»,  - йшлося в інформації, яку розповсюдила «ДІЯ».

Голосування

Як і слід було очікувати, більшість порушень сталися у день голосування. Поліцію на дільниці викликали 5 разів. «Два повідомлення стосувалися Мостиської ОТГ. Йшлося про підписання незаповнених протоколів, про підрахунок виборчих голосів під час проведення голосування. При цьому більшість членів комісій розуміли, що вони вчиняють правопорушення, але пояснювали це тим, що вони намагаються оптимізувати роботу, що пізно, всі хочуть швидше потрапити додому. Двічі спостерігачі викликали правоохоронні органи на дільницю у Пасіках-Зубрицьких. Там спостерігач одного із кандидатів на голову громади перешкоджав членам виборчої комісії видавати бюлетені, забрав списки виборів та почав фотографувати. Також офіційних спостерігачів не було допущено на процедуру підрахунку голосів. Ще один випадок – перешкоджання діяльності офіційного спостерігача був у Жовтанецькій громаді. Спостерігач побачила конфліктну ситуацію на дільниці і почала проводити відеозйомку, тоді одна із членів комісії почала вибивати техніку з рук, мотивуючи тим, що вона не давала згоду, щоб її знімали на відео», - розповіла розповіла координатор громадського спостереження «Опори» у Львівській області Наталія Радиш. Розслідується також вже згаданий випадок масової прописки людей у Нижанковичах.

Оцінка спостерігачів

Меркежа «ОПОРА» оцінила вибори, як такі, що частково відповідають законодавству і не повною мірою демократичним виборчим стандартам.

«Підстав не довіряти цим виборам немає. Але є низка  суттєвих зауважень, які пов’язані з окремими зловживаннями та порушеннями. Переважна більшість кандидатів не подавали проміжних фінансових звітів про витрати з виборчих фондів а значна частина навіть їх не відкривала, що унеможливило контроль за фінансуванням виборчої кампанії та ставить під сумнів довіру до прозорості фінансування виборчої кампанії та передвиборчої агітації з боку кандидатів», - пояснював аналітик «ОПОРИ» Олександр Неберикут.

Неприємним сюрпризом для спостерігачів стала також робота виборчих комісій. «Деякі виборчі комісії дозували або невчасно оприлюднювали інформацію. Отже, може бути фальсифікація документації. Тому що контролювати за нею спостерігачам не вдалося. У день голосування спостерігачі виокремили три типові проблеми. Це - низький рівень кваліфікації членів комісії, перешкоджання роботі офіційних спостерігачів. Це для нас стало сюрпризом, тому що ми вже відвикли від протидії чи перешкоджання нашій роботі», - додав аналітик.

Результати

Станом на 21 грудня офіційний результат був оголошений лише по Нижанковицькій селищній громаді. На виборах депутатів там перемогла ВО «Батьківщина», яка набрала 57%. Це 8 із 14 обраних депутатів. Головою об'єднаної громади став теж представник «Батьківщини» Володимир Смолінський.

До речі, це єдиний випадок, коли керівником став кандидат від вже згаданої партійної коаліції, він же став і єдиним переможцем -партійцем.  В усіх інших громадах за офіційно не оголошеними наразі даними головами обрані самовисуванці.

Жовтанецька громада - голова Великоколоднiвської сільської ради Ярослав Деркач (42,7% голосів), Мостиська громада -  мер Мостиськ Сергій Сторожук (81,6% голосів), Судововишнянської громади – мер Судової Вишні Олег Станкевич (31,9% голосів), Давидівської громади – сільський голова Пасік-Зубрицьких Володимир Керницький (33,6% голосів), Шегинівської громади- мер Шегинів Ігор Кривейко (78,8% голосів).

Крім цього у міських громадах вибори депутатів проходили за партійними списками. Наразі відомі результати, які базуються на паралельних  підрахунках голосів.

Отож, за попередніми результатами до Мостиської міської ради проходять 7 партій: Українська Галицька партія -17.96% ( 6 мандатів), БПП-16,46% (5 манлатів), «Батьківщина» -13,4% (4 мандати), Громадянська позиція-10,94% (3 мандати), Європейська партія-8,5% (3 мандати), Радикальна партія Ляшка-8% (3 мандати), Свобода-7,27% (2 мандати).

До Судововишнянської міської ради проходять: БПП-16,92% (5 мандатів), Українська Галицька партія-13,77% (4 мандати), Справедливість-11,59% (3мандати), Народний Рух України – 10,29% (3 мандати), УКРОП-8,15% (2 мандати), Свобода-7,6% (2 мандати), Громадянська позиція-7,32% (2 мандати), Батьківщина-7,09% (2 мандати), Радикальна партія Ляшка- 6,09% (2 мандати), Самопоміч-5,84% (1мандат). Середня явка склала  51%. Найнижчою явка була в Шегинях, найвища- а Нижанковичах.

Висновки експертів

Експерти кажуть про адмінресурс і про слабкість партій на низових рівнях.

«Якщо подивитися на переможців та основних кандидатів, які конкурували між собою на виборах в ОТГ 18 грудня, то це були діючі міські, селищні, сільські голови, представники райдержадміністрацій, тобто була конкуренція адмінресурсу. Мова не йде про те, що там змагалися між собою кандидати, які мають доступ до адмінресурсу, публічний статус зумовлений виконанням ними посадових обов’язків і людьми, які цього всього не мають. В цьому плані всі були в більш-менш рівних умовах, але це вливало на конкурентність виборів, тому що інших структур, які могли  висувати кандидатів, тих же осередків політичних партій - їх немає. Цими  середовищами, які цих кандидатів неявно делегували чи висували - це були органи місцевого самоврядування. Цього очевидно не має бути. Хотілося б, щоб конкуренція була більш відкритою і реальною, і залежала від комунікації з  виборцями і виборчих програм.

Опозиційні партії мали більше кандидатів і більше округів на яких їх висували, тобто вони мали статистично більше шансів на перемогу, але основними кандидатами були все таки самовисуванці, які мали неофіційну підтримку різних партій, які є провладними. Десь це публічно афішувалося, десь - ні. Тобто декларації опозиційних партій, що вони отримали найбільшу кількість місць є об’єктивними, якщо виходити з партійних кандидатів, але не зовсім об’єктивними, якщо дивитися на те, що само висуванці, які де-факто користувалися підтримкою провладних партій перемогли в більшій кількості округів ніж партійні кандидати», - вважає аналітик Громадянської мережі «ОПОРА» Олександр Неберикут.

«Вибори наприкінці грудня, коли багато питань по бюджетах, тихенькі розмови про можливі загальнонаціональні вибори, стали відображенням політичної кон’юнктури – у них головними гравцями стали ті, хто намагається посилити вплив і розглядає ці вибори як тренування перед наступними, а також ті, хто зацікавлений у збереженні владних позиції.

Саме тому – на Львівщині однією з найактивніших парті стала партія «Батьківщина». Партія «Самопоміч», що змушена тримати стійкі позиції у Львівській міській та у Верховній Раді – не знайшла достатньо ресурсів, щоб втручатися у дрібні вибори, а партія Блок Петра Порошенка «Солідарність»  якраз мала суттєве зацікавлення, щоб зберегти владні впливи. Разом з тим активно змагалися за голоси виборців – УГП та «Справедливість» – відносно нові сили.

Так як це вибори в громадах, то лише у двох громадах були партійні списки, в інших  - це мажоритарні округи. І ці вибори продемонстрували, що кандидатам у депутати та сільські голови краще бути самовисуванцями, аніж зберігати партійну приналежність, що також свідчить про те, що партії – не мають кадрового резерву на місцях і не особливо дбають про команди. Місцеві осередки формуються закрито, і радше є представництвом партій, а не діючими філіями.

З’являються майданчики, і це не партії, які об’єднують людей за цінностями участі в політичному житті. І у них є перспектива. Зокрема - Центр активності громади у Давидові, команди у Мостиськах, Жовтанцях, де були проведені дебати», - каже керівник Західноукраїнського представництва міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: