Священик розповів, чого не можна робити у Святвечір

Не голодуйте, але й не набивайте черево

Прийнято вважати, що у цей день віруючі не їдять, доки на небі не з'явиться перша зірка. Однак, священик Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ Ігор Бойко запевняє, що це не обов'язково має бути повна відмова від їжі: «Це робиться для того, аби нашими думками та тілом приготуватися до зустрічі із народженням Христа. Бо коли людина переїдає, то про це свято думати важко».

Читайте також: До Львова прийшло «Гуцульське Різдво» (фото)

Коли стемніє, родина сідає за стіл, на якому вже стоять 12 пісних страв.

«Готуємо кутю, пампухи, оселедці, голубці, вареники, грибна юшка з «вушками», грибна підливка. Найважливіше під час Святої вечері пам'ятати, що ми святкуємо Різдво Христове. В цей вечір ми згадуємо про народження Ісуса Христа. З давніх-давен заведено, що свято це родинне. Молодше покоління їдуть до своїх дідусів та бабусь, аби справді відчути і пережити радість Різдва Христового», – розповідає Ігор Бойко.

Кутя - обов'язкова страва на різдвяному столі. Згідно з традиційним рецептом в кутю кладуть мак, пшоно, волоські горіхи, родзинки та мед.

Літератор Юрій Винничук, автор книги «Таємниці львівської кави», який досліджує гастрономічні смаки галичан, наголошує, що на Заході України рідко припустимі варіації щодо основного інгредієнту страви. Кутю готуючи лише із пшениці.

Читайте також: Таємниці галицької куті від Юрія Винничука

«Додаємо до пшениці мак, потовчені горіхи та родзинки. Мед легенько розводимо з водою і додаємо сік цитрини. Кутя буде тоді густою. На Галичині кутю роблять із пшениці, інколи з ячменю», – ділиться рецептом письменник.

Не дозволяйте дрібним негараздам затьмарити ваше свято

Увечері не бажано працювати. Головне, не лихословити, зберігати спокій і мир у серці. Просто не дайте сваркам та дрібним негараздам затьмарити свято. Слід попросити вибачення у людей, яких ви образили, у душі всіх пробачити.

Взагалі, умиротворення слід зберігати під час всього посту напередодні Різдва. Втім, це дуже складно.

«Оскільки ми в очікуванні народження Божого Сина, люди йдуть на так звану жертву, дотримуючись посту. Наблизитися до Бога також можна через піст. Піст – це нагода подивитися, чи впорядковані наші стосунки з іншими. Це не лише відмова від музики, танців, м'ясних страв, але й нагода подумати, що корисного і доброго я можу зробити. Це нагода аби заглибитися у своє християнське духовне життя», – розповідає священик Ігор Бойко.

«Чим більше до Заходу, тим більше збережена релігійна традиція. На жаль, більшість людей про 12 страв за різдвяним столом згадує лише раз на рік, мало хто поститься, але більшість, зрештою, намагаються утримуватися від м’яса. Мої спостереження говорять про те, що молоді це не дуже цікаво. Якщо в державі буде правильна гуманітарна політика, то і різдвяні традиції тоді будуть стійкими. У Львові зовсім інша картина, ніж у Києві, наприклад. У Львові ця традиція, як повітря. Нам треба зробити так, аби різдвяні традиції стали модними. Але це справа не одного дня і не одного року. Це особистий вибір кожного. Відправна точка – це родина, не держава, не церква, а свідомий вибір батьків», – ділиться своїми спостереженнями український журналіст, дослідник традицій української кухні, автор книги «Смачна країна» Костянтин Грубич.

Читайте також: Винесенням триметрового Дідуха у Львові розпочався цикл Різдвяних святкувань (фото)

Зверніть увагу, що у цей вечір і мови бути не може про алкогольні напої. Хочете зустріти Різдво за звичаєм, – підіть до церкви. Коли ж богослужіння закінчилось і перша зірка на небі з'явилася, тоді вже пора до столу. Перша страва, яку їдять під час трапези, – кутя.

На Святвечір краще уникати одягу чорного кольору. Різдвяну вечеря з м'ясними стравами, алкоголем і веселощами влаштовують 7 січня.Тут знову подають кутю та узвар, а потім вже ситні м'ясні страви.