Події у Гуті Пеняцькій вигідні насамперед третій стороні, – історик

vo_lvovskoy_oblasti_vzorvali_memorial_jertvam_banderovtsev_3219

Знищення пам’ятника у Гуті Пеняцькій на Бродівщині є продовженням тих подій, що раніше відбувалися у Польщі, коли руйнували українські пам’ятники. Відтак загострення стосунків між поляками та українцями вигідне насамперед третій сторонні, вважає історик.

Детальніше про ситуацію говорить історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

iPress.ua

iPress.ua

– Хто, на Вашу думку, стоїть за подіями у Гуті Пеняцькій, адже російські ЗМІ, які, до речі, першими поширили інформацію про зруйнування меморіалу, а також деякі польські наголошують, що це робота рук українських націоналістів?

– За цим злочином стоять не націоналісти, а треті сили, які зацікавлені в тому, щоб відбувалася якась конфронтація, погіршення стосунків між українцями і поляками. Пам’ятник стояв роками, ніхто ніколи його не чіпав. Минулого року і позаминулого пішов вал нищення пам’ятників як на території Польщі, так і бачимо ситуацію із пам’ятником у Гуті Пеняцькій. Зрозуміло, що це не є справою рук українців. Думаю, це справа рук якихось проросійських сил, які саме зацікавлені в тому, щоби розгорявся конфлікт між українцями і поляками.

– У польському середовищі активно акцентується на тому, що пам’ятник встановлено жертвам українських націоналістів і навіть вказується значно більша кількість жертв, ніж подають українські джерела…  

– Злочин вчинили нацисти. А спровокували цей злочин червоні партизани. Село було польське. Але до антипольської акції нацисти залучили український поліційний батальйон. Тобто вони робили це чужими руками. І складність ситуації полягала в тому, що окупанти у власних інтересах іноді використовували проблему непорозуміння, протистояння між українцями та поляками. І користались з того що одні, тобто нацисти, що інші, тобто радянська влада.

– Виникає багато конфліктних питань між українцями і поляками через брак спільного бачення. Як вирішити цю проблему?

– Думаю, що в цьому плані треба більше говорити, спілкуватися. Я маю на увазі істориків. І якомога менше ангажувати до цього питання, проблеми щодо минулого, його оцінки саме якісь політичні сили що з українського боку, що з польського. Особливо в даний момент це питання використовується власне у якихось політичних проектах з польського боку. І звичайно, не забуваймо про те, що в Україні третій рік йде війна і є третя сторона, зацікавлена у розхитуванні ситуації. Цим також користають.

Нагадаємо, 8 січня у Бродівському районі Львівської області зранку виявили зруйнований пам’ятник полякам, які загинули під час Другої світової.

Пам’ятник у Гуті Пеняцькій складався з кам’яного хреста і двох таблиць з іменами та прізвищами замордованих там людей. На публікованих фото видно, що хрест розбитий, а встановлені обабіч таблиці замальовані фарбою – з одного боку синьо-жовтою, з іншого – червоно-чорною.

Російські ЗМІ писали, що меморіал було підірвано.

Історична довідка

Так виглядав пам’ятник до зруйнування

Так виглядав пам’ятник до зруйнування

У лютому 1944 року в цьому селі гітлерівські війська знищили всі 172 будинки і вбили всіх мешканців (за різними оцінками від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів втекти через дверцята, якими випускали з хати дрібну живність (зимою її тримали у хаті).

У польській літературі не один рік пропагується теза про винищення польського населеного пункту Гута Пеняцька у лютому 1944 р. частиною української дивізії «Галичина». Разом з тим, за твердженням дослідника Андрія Боляновського, той час тут не діяв жоден із куренів галицької дивізії.

Одна з версій знищення села — зникнення двох німецьких офіцерів поблизу складів з боєприпасами, які розміщалися у селі Підгірці, місцина під назвою «Лісовики». Німці знали, що у селі Гута-Пеняцька радянські партизани з загону «Переможців» залишили своїх агентів і багато зброї.

А ось іще одна з версій – на початку 1944 року в околицях польського населеного пункту Гута Пеняцька, що на території України, діяли радянські партизанські відділи, яким надавало підтримку місцеве населення й до яких було залучено частину місцевих поляків. 23 лютого 1944 року до боротьби проти них було скеровано один із сформованих з галицьких українців підрозділів, яким командували німці та який підпорядковувався німецьким поліційним структурам. У результаті цього наступу відбулося бойове зіткнення, в якому загинуло двоє українців. У відповідь на це 28 лютого нацистські поліційні відділи провели каральну акцію, під час якої було вбито кілька сотень польських мешканців Гути Пеняцької.

28 лютого 2009 року данину жертвам вбивства у Гуті Пенацькій віддали тодішні президенти України та Польщі – Віктор Ющенко та Лех Качинський.

Читайте також: Знищення меморіалу в Гуті Пеняцькій – це розпалювання війни пам’ятників, – В’ятрович

2013 року українці, що мешкають у сусідньому з Гутою Пеняцькою селі Голубиця повернули нащадкам жертв злочину дароносицю з давнього римо-католицького костелу, яку переховували у своїй церкві.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: