За тиждень в області закрилось 2 тисячі ФОПів, - начальник ГУ ДФС Львівщини розповів про нові правила оподаткування (інтерв’ю)

IMG_7633

З 1 січня платники податків стикнулись із чималою кількістю змін в податкових нормах, в першу чергу це торкнулося збільшення мінімальної зарплати та особливостей оподаткування ФОП.

Тож для того, аби розібратись у нововведеннях, а також зрозуміти ситуацію у Львівській області, ІА Дивись.info поспілкувалась із начальником ГУ ДФС у області Ігорем Кондро.

Ігор Кондро очолює Головне управління ДФС Львівської області з літа 2015 року. Під час свого призначення на посаду він обіцяв зробити фіскальні органи більш прозорими і підзвітними, а також заявляв, що звільнить усіх хабарників у податковій. Тож, чи вдалося йому реалізувати ці плани і яким буде наступний рік для львівських платників податків?

— Перш за все, ключові зміни в законодавстві – це те, що платники податку, а саме, суб’єкти підприємницької діяльності, які раніше були на загальній системі оподаткування, не маючи доходу все одно тепер сплачуватимуть єдиний соціальний внесок. Це ключове питання, чому зараз підприємці масово знімаються з реєстрації і ліквідовуються як суб’єкти підприємницької діяльності. Окрім цього, на даний час І група платників єдиного податку сплачуватиме єдиний соціальний внесок з коефіцієнтом 0,5%, друга група – 22% від мінімальної заробітної плати.

[dyvys_blockqoute text="В останній тиждень у нас подано в області більше двох тисяч заяв на ліквідацію ФОП" author="Ігор Кондро"]

З боку ФОПів є нарікання, що всі ці зміни відбулися в останній момент, тож не всі встигли закритись і в січні частина з тих людей, що не збирались платити соціальний внесок, будуть змушені це робити. І підприємці це сприйняли більше як примус. Як ви ставитесь до цього нововведення?

— На мою особисту думку, з одної сторони законодавчі зміни мають ряд плюсів. З іншого боку погоджуюсь, що можливо, це треба було робити трохи раніше, ніж за 5 днів до початку нового року. Адже, згідно зі статистикою, в останній тиждень у нас подано в області більше двох тисяч заяв на ліквідацію ФОП. Проте, варто зазначити, що процес реєстрації приватних підприємців відбувається щомісяця і щороку, але є значна кількість підприємців, які не звітують і не здійснюють жодної діяльності. Тобто, зареєструвались приватним підприємцем, попрацювали трошки, побачили, що не йде ця діяльність і після цього стають «сплячими», не подають жодної звітності і відповідно не знімаються з реєстрації.

IMG_7608

Так, на даний момент приватних підприємців у Львівській області зареєстровано близько 117 тисяч. А тих, які не здійснюють діяльність, є майже 50% від цієї цифри. І це значно ускладнює роботу з базами ДФС. З одної сторони, є позитивним, що ті підприємці, які не збирались продовжувати діяльність, ідуть і масово закриваються, а ті, що працюють, продовжують працювати і відповідно сплачують податки.

Читайте також: Куди зникають стародруки і чи зникають взагалі? Інтерв’ю з Ларисою Возницькою-Разінковою (фото)

Інше питання, є дуже велика полеміка через те, що є ряд підприємців, які сезонно здійснюють діяльність. І вони мусять відкриватись на сезон і знову зніматись потім з реєстрації. Звичайно, зараз люди нас беруть в штики, бо стоять в чергах, закриваються. Але за два-три місяці все увійде у нормальне русло. Як би там не було, найбільший плюс, що кількість зареєстрованих підприємців прийде з часом у певну відповідність до реальної кількості працюючих.

[dyvys_blockqoute text="Звичайно, зараз люди нас беруть в штики, бо стоять в чергах, закриваються. Але за два-три місяці все увійде у нормальне русло" author="Ігор Кондро"]

За вашим прогнозом, чи всі ці «сплячі» ФОПи будуть заморожені, чи таки частина залишиться?

— Це не від нас залежить. Частина людей зареєструвались як ФОП і виїхали за кордон, тобто це було лише для того, аби отримати візу. Вони точно не закриються у найкоротші терміни. До того ж, пенсіонерам не треба буде закривати ФОПи, бо законодавець звільнив пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску. І відсоток таких підприємців не маленький.

IMG_7620

Питання по Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Які основні позиції передбачають ці зміни?

— По-перше, варто зазначити про ліквідацію податкової міліції як органу. Але вона буде функціонувати в структурі органів ДФС до моменту створення центрального органу, який буде наділений відповідними повноваженнями. Тобто, поки немає закону, який створить новий орган, податкова міліція буде діяти.

Окрім цього, закон передбачає зміни у багатьох контекстах, по багатьох податках, зокрема щодо адміністрування податків, зборів трансферного ціноутворення, податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизного податку, рентної плати за користування надрами, за спеціальне використання води, спрощеної системи, плати за землю, а також оподаткування майна, яке зменшено вдвічі через підняття мінімальної заробітної плати. І питання щодо єдиного реєстру відшкодування ПДВ. Так, до 1 січня 2017 року діяло два реєстри на відшкодування ПДВ, по яких відшкодування проводилось практично одночасно.

Читайте також: Смерть «Платинум Банку»

Починаючи з 2017 року запроваджується єдиний публічний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За новими змінами не потрібно буде, щоб контролюючий орган подавав до Держказначейства висновок, який є підставою для перерахування суми бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника. Хочу відмітити, що протягом 2016 року сума відшкодованого ПДВ у Львівській області становила лише 1,4% від усіх відшкодованих сум по Україні. Так, у 2016 році відшкодовано грошовими коштами на розрахункові рахунки платників – 1 281,0 млн.грн. 506 платникам, що є більшим від 2015 року на 172,4 млн.грн., в т.ч. відшкодовано за 2014-2015 роки 64,6 млн.гривень.

[dyvys_blockqoute text=""Починаючи з 2017 року запроваджується єдиний публічний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість author="Ігор Кондро"]

Зрозумійте єдине, що у Львівській області проблем з відшкодуванням ПДВ практично не було. Були окремі питання, які вирішувались своєчасно, а протермінувань, як таких, щодо відшкодування ПДВ, в області немає.

IMG_7631

Чи обласна ДФС рахувала, яким чином збільшення мінімальної зарплати підвищить рівень зборів по Львівщині?

— Якщо ми говоримо про збільшення розміру мінімальної заробітної плати, варто сказати, що станом на 1 січня 2017 року таких підприємств-платників, які виплачували заробітну плату менше теперішнього встановленого мінімуму, було 10 тисяч, при загальній кількості підприємств – 35 тисяч. Тобто, це приблизно 30% підприємств, які виплачували заробітну плату менше 3 200 гривень.

Майже жодний бізнес не буде працювати із фактичною зарплатою менше 3 200 гривень. Наймані особи, на моє переконання, мають отримувати гідну зарплату і уряд сприяє цьому. Для того, аби її легалізувати, зроблено такий кардинальний крок щодо збільшення мінімалки. ГУ ДФС у Львівській області прорахувало відповідно цифру, яка може бути за рахунок цього збільшення доотримана. Щомісяця вона складатиме близько 35 мільйонів гривень.

Яка частина бізнесу Львівщини знаходиться в тіні і чи є позитивний поступ у цьому плані?

— Звичайно, бізнес виходить з тіні. Я не можу давати чітку цифру щодо тіньового бізнесу, але основний сегмент тіньового бізнесу знаходиться у роздрібній торгівлі, у сфері надання послуг. Йому треба приділяти найбільше уваги. На мою думку, близько 30% виручки на Львівщині зосереджено саме в тіньовому бізнесі. Щодо поштовху для виходу підприємств з цієї тіньової зони, то ми бачимо ці зрушення.

[dyvys_blockqoute text="Основний сегмент тіньового бізнесу знаходиться у роздрібній торгівлі, у сфері надання послуг. На мою думку, близько 30% виручки на Львівщині зосереджено саме в тіньовому бізнесі" author="Ігор Кондро"]

За минулий рік надходжень до зведеного бюджету ми маємо близько 15 мільярдів гривень, а у 2015 році ми зібрали менше 10 мільярдів. Тому збільшення надходжень складають майже 53%. Якщо говоримо про податок на додану вартість, то збільшення надходжень складає 540 мільйонів, або ж 30%. По податку на доходи фізичних осіб збільшення складає 56% або ж більш як 2 мільярда гривень. По податках на прибуток теж збільшення склало близько 34% або 204 мільйони. Навіть враховуючи ту ситуацію, що практично немає приросту виробництва – ми маємо дуже серйозний приріст надходження платежів до бюджету і найбільший за всі роки незалежності України.

Читайте також: Клуб для своїх: хто ремонтує дороги у Львові (інфографіка, опитування)

Як ви вважаєте, з боку ДФС система оподаткування організовується більше батогом, чи більше пряником?

— Думаю, що більше пряником. Як би там не було, у 2015 і 2016 роках діяв мораторій на проведення перевірок. Відповідно, підприємства, які за минулі роки мали обсяг доходів менше 20 мільйонів, не перевірялися. Це було передбачено законодавством. Щодо проведення перевірок приватних підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування також уже більше десяти років діє мораторій. Як на мене, ми діємо шляхом превентивних заходів, спілкування, надання роз’яснень. У нас щомісяця відбуваються безкоштовні семінари, на які приходить дуже багато людей, приходять самі - добровільно, аби отримати роз’яснення про зміни у податковому законодавстві, певні аспекти адміністрування податків, зборів та платежів. До того ж, після реорганізації ми більше перекваліфікувалися на сервісну функцію.

Колись в контрольно-перевірочній роботі було залучено 40% персоналу. Зараз навпаки – у контрольно-перевірковій роботі задіяно лише близько 15% персоналу територіальних органів ДФС області, а решта – забезпечують сервісні функції.

IMG_7649

Наразі українці обговорюють величезні суми штрафів за неоформлення на роботу. Тож, у плані штрафування несумлінних платників – чи адекватно українська система працює?

—  Ми здійснюємо адміністрування податків, а не визначення обсягів штрафів. Сума штрафів, визначена чинним законодавством, зараз є досить висока. На мою думку, люди мають бути прийняті на роботу й отримувати гідну зарплату. Коли ти будеш всіх легалізовувати, то не будеш думати про штрафи.

[dyvys_blockqoute text="Колись в контрольно-перевірочній роботі було залучено 40% персоналу ДФС. Зараз навпаки – у ній задіяно лише 15% персоналу територіальних органів ДФС області" author="Ігор Кондро"]

Є підприємства, які платять податки у повному обсязі, а ті, які не платять, вони, фактично, «виїжджають» на цих платниках. І виходить, що перші підприємства, що все правильно сплачують, стають менш конкурентноздатними, бо собівартість їхньої продукції, зокрема і через «чисту» заробітну плату стає трохи вища. І цілком справедливо сумлінні платники питають нас – «а що ви робите, ДСФ, для того, аби ті підприємства, які не платять всі податки, виходили з тіні?» Задля того уряд і зробив так, щоб заробітна  плата стала більш-менш адекватною для всіх, і приводять усіх у більш-менш рівні умови.

IMG_7655

Давайте поговоримо про подвійні стандарти з боку бізнесу. Загальновідомо, що Львів – туристичний центр України, що дуже велику частину з туристичних прибутків отримують заклади громадського харчування, ресторани, кафе, бари. І чимало цих закладів працює за так званою системою двох чеків, коли на страви і акцизні товари йде оплата на різні чеки. Юридично, вони мають на це право, але ж по факту, це певне хитрування, аби зменшити для себе податки. Чи ви працюєте якось з цими підприємцями, аби вони відчували відповідальність та відмовлялись від такої практики?

— Про це, що ви зазначили у своєму запитанні є загальною тенденцією в роботі закладів харчування, і не лише міста Львова, а й усієї України, коли підакцизна продукція реалізовується за одним чеком з використанням реєстраторів розрахункових операцій, а кухня – підприємцем на спрощеній системі оподаткування. Це не зовсім ухилення від сплати податків, а швидше схема оптимізації податкових платежів. Вирішення цього питання можливе виключно на законодавчому рівні.

Наприклад, хтось має обсяг реалізації за рік не більше 1,5 мільйона гривень. Але ми не можемо оцінити, чи він має більше, чи менше, тому він працює як працює. І ця проблема є дуже серйозна, враховуючи те, що підприємців є багато і обсяги реалізації їх продукції є значними. Ми оцінюємо їх більше зі сторони соціальної складової, як потенційних роботодавців. Питання має єдине вирішення – це фіскалізація усіх без винятку підприємців. Але на сьогодні - це виключно політичне питання.

IMG_7616

 

Читайте також: Львівським підприємцям розкажуть про зміни у податковому законодавстві

Не можна не спитати про е-декларування. Чи на ДФС покладені функції перевірки походження сум і статків і, відповідно, перевірки, чи це було все оподатковано і чи займаєтесь ви вже тими перевірками?

— Звичайно, в рамках виконання запитів Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки відповідності даних, які подали ті особи, які мали подати е-декларації, їхнім доходам, які визначені відповідною звітністю про доходи. Крім того, ми маємо певний реєстр громадян, які є мешканцями Львівщини, які задекларували значні статки. І в даний момент проводимо такий доперевірочний аналіз – збираємо весь масив інформації, що вони придбали, що вони мають, відповідно до тих баз даних, якими ми володіємо. Крім того, у нас є випадки, коли ми повідомляли суб’єктам е-декларування про те, що потрібно задекларувати доходи, які отримані, бо ми бачимо можливий ризик недекларування доходів.

[dyvys_blockqoute text="У нас є випадки, коли ми повідомляли суб’єктам е-декларування про те, що потрібно задекларувати доходи, які отримані, бо ми бачимо можливий ризик недекларування" author="Ігор Кондро"]

Можете назвати когось із таких суб’єктів е-декларування?

— Ми не маємо права (без дозволу суб’єкта) це розголошувати. Наразі йдеться про одну особу, важливу постать на території Львівщини і в межах України, член родини якої отримав таке повідомлення.

IMG_7647

У контексті е-декларування і цих статків хочу запитати, чи допоможе нашій системі податок на розкіш?

— У нас вже є податок на нерухоме майно, на транспорт, які у народі дійсно називають: «податком на розкіш». Так, 25 тисяч на рік сплачується на автомобіль вартістю більше мільйона гривень (а з 2017 року вартістю більше 1,2 млн. грн.), і якому менше 5 років. Крім цього, якщо особа, яка має у власності квартиру площею більше 300 кв. м., або будинок – понад 500 кв. м., платитиме також 25 тис. гривень.

А щодо рахунків та готівкових коштів? Чи це варто оподатковувати?

— На мою думку, необхідно законодавчо запровадити так звану нульову декларацію, від якої ми стартуємо. Без неї ми не будемо мати сальдо, не зможемо зрозуміти, на чому першочергово ми стоїмо. Має бути старт – всі задекларували якісь суми, будь-який громадянин України має подати першу декларацію, стартову.

А як в такому випадку гарантувати, що в деклараціях хтось не припише собі неіснуючої готівки, аби мати «люфт» на майбутнє?

— Тут насамперед має працювати законодавець. Всі країни через це проходили. Є елемент, який називається «первинно накопичений капітал». І держава повинна сказати, що є «нуль», але є гранична межа, якийсь здоровий глузд, щодо граничної суми готівки. Відповідно, від того варто би сплатити якийсь мінімальний інтегрований податок і з наступного року ввести не більше 10 тисяч гривень ліміт розрахунку у готівковій формі. Все інше – карточна система. Це було би набагато прозоріше і ми надалі звітувались не лише по доходах, а й по витратах.

[dyvys_blockqoute text="Необхідно законодавчо запровадити так звану нульову декларацію, від якої ми стартуємо. Без неї ми не будемо мати сальдо, не зможемо зрозуміти, на чому першочергово ми стоїмо" author="Ігор Кондро"]

Коли ви прийшли на посаду, то говорили про те, що треба очистити обласні органи ДФС, що має бути змінений керівний склад і так далі. Скільки відсотків працівників таки змінилося за час вашого керівництва?

— Я думаю, що як мінімум відсотків 30. Залучено до роботи нових людей. Окрім цього, відбулося серйозне скорочення, фактично, коли я прийшов на посаду, штатна чисельність складала 2 241 штатниходиниць. Зараз кількість працюючих в територіальних органах ДФС Львівської області складає 1629 людей. Штатна чисельність скоротилася більш як на 600 працівників. Також пройшло значне об’єднання податкових інспекції – з 18-ти стало 9, змінилася структура і змінились обличчя. Але є той кістяк, який і далі працює, є фахові люди, які працюють не лише в ДФС, а й в інших органах виконавчої влади, правоохоронних органах, бо фаховість ніколи не купиш, вона приходить з роками. На мою думку, якщо ти відразу стаєш керівником інспекції або керівником обласного рівня, ти не розумієш процесу зсередини. Тому ті люди, які фахово працюють роками, вони і надалі мають працювати і своєю працею та фаховістю збільшуватимуть авторитет нашої служби. Мушу також зазначити, що є вже досить багато молодих людей, які приходять до нас  з навчальних закладів і зараз набір відбувається прозоро через відповідні конкурси. Багато молодих людей, які за останні півтора року прийшли у фіскальну службу вже показують хороші результати роботи.

IMG_7642

Чи торкнулася люстрація обласної ДФС?

— Процес люстрації в територіальних органах ДФС Львівської області фактично відбувся до літа 2015 року, до цього часу особи, які підпадали під дію закону, уже були або люстровані, або самі написали заяви на звільнення. Тому я не можу достеменно сказати, скільки конкретно працівників підпало під цей закон.

Спілкувалась Валерія ДУБОВА

Фото Микита ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: