«Було прийнято рішення відійти від реалізації польських інтересів на сході», – міністр закордонних справ Польщі

В оприлюдненому документі зокрема йдеться про те, що можливості експансії Росії в політичному та економічному сенсі, не кажучи вже про  військовий, є досить обмеженими; вони стикаються із серйозними перешкодами в країнах СНД, зокрема в Україні чи Грузії.

Доступ до документа «Тези про політику Республіки Польща в Росії і Україні» від 4 березня 2008 року був обмежений. Його підписав тодішній директор Східного департаменту МЗС Ярослав Браткевич; зміст документа був доведений до чотирьох осіб, зокрема тодішнього міністра закордонних справ Радослава Сікорського. Нотатки була розсекречені у жовтні 2015 року.

Документ міститься на семи сторінках. На першій сторінці від руки написано: «В. добрий матеріал. Приймаю постулат наради. Прошу надати версію у формі нотатки для рейхсканцелярії»… У документі міститься інформація, що Департамент східної політики пропонує провести в МЗС закриту дискусію на тему польської політики щодо Росії та України з розробкою конкретних кроків у зовнішній службі в цьому напрямку.

«Цей коментар був початком зміни проукраїнської політики на користь проросійської. Автори не мали жодних ілюзій з приводу успіху, але визнали, що проросійськість буде певним інструментом, трюком проти Заходу, щоб у такий спосіб здобути більш високу репутацію на Заході», – прокоментував польським ЗМІ міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський.

«Україні не запропонували шляху інтеграції з ЄС, а лишень квазі-інституційні зв’язки із Заходом, фіктивну інтеграцію», – оцінив він.

«В результаті таких дій довелося поринати у безнадійну співпрацю з Росією, яка розпізнала цю гру, і через деякий призвело це до того, що Дональда Туска змусили до окремої церемонії в Катині без Леха Качинського», – прокоментував міністр.

«Туск, намагаючись засвітитися на хвилі нібито знань і досвіду в стосунках з Росією, хотів просунутися на Заході, але ця політика була розглянута росіянами, які вважали, що якщо Туск хоче загравати з ними, то це має свою ціну, в тому числі ціною був відхід від східної політики, від впливу на політику президента Леха Качинського», – додав Ващиковський.

Ващиковський додав, що хоч записка з’явилася у березні 2008 року, тобто тоді, коли він був заступником міністра закордонних справ, про це йому не повідомили. У документі є інформація про те, що записка потрапила до міністра МЗС Радослава Сікорського, а також Гражини Бернатович і Ришарда Шнепфа.

За словами Ващиковського, у записці багато спотворень і помилкових оцінок. Вона свідчить про те, що було прийнято рішення відійти від реалізації польських інтересів на сході.

«Зважаючи на те, що Польща була повноправним членом ЄС та НАТО, тому обов’язком польської дипломатії було форсування у цих організаціях поглядів та інтересів РП, а не пристосування польської політики до якихось випадкових поглядів, інтересів інших кран-членів під таким риторичним прикриття, що це погляди ЄС чи НАТО», – сказав міністр.

Автори документа відзначають тезу, що сучасна Росія не керується месіанською ідеологією, а універсально розуміє православ'я, панславізм або комуністичну доктрину. Це вкрай фальшива теза, Росія вже тоді керувалася ідеологією, якою керується й досі, йдеться про концепцію Олександра Дугіна про створення «русского мира». Вона прийнята офіційно Путіним 2007 року, тож про це мали знати ті, хто писав записку», – вважає Ващиковський.

Він додає, що у записці висвітлюється помилкова теза, що економічна сила Росії є обмеженою, натомість Росія роками культивувала свою економіку під кутом імперської розбудови, військової, використовувала свої сили під час агресії як у Грузії, так і в Україні.

Як безпідставну оцінив міністр закордонних справ тезу, що Росія схиляється у бік Заходу перед китайською та ісламською загрозами. Він додав, що було геть навпаки.

«Автори нотатки пишуть, що Росія стане для Заходу союзником, резервуаром сировини. Однак Захід помилявся, польський аналітик мав ще тоді знати, що це помилка, бо Росія не була ані сировинним резервуаром, ані союзником, лишень експортером дестабілізації», – зауважив міністр.

«Приймаючи таку оцінку Росії, автори несвідомо чи свідомо визнавали особливі права Росії щодо нашого регіону і змінюватися це починає тільки зараз», – підкреслив Ващиковський.

Він додав, що в записці також є теза про те, що російські еліти знають про деякі обмеження, але це також помилковий аргумент, тому що російські еліти переважно зневажають Захід.

Ващиковський зазначає, що автори повинні відзначили дуже негативну оцінку ситуації в Україні, звернувши увагу на пострадянськість – корупцію, клани, відсутність прозорості в політичному процесі.

«Багато в тому правди, однак цього всього вони не помічають щодо Росії. Україну таврують, натомість Росію розглядають як країну, яка не несе загрози, є сировинним резервуаром і має бажання до співпраці», – додав.

«Міністр закордонних справ підкреслив, що абсолютно помилковою є теза про визначення польсько-українських відносин як дрібних, заснованих на особистих відносинах, наприклад, йдеться про Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучму, що є цілковитим неуцтво, бо вже тоді ці відносини були дуже розвинені, наприклад, у військовій площині», – сказав міністр.

«Повністю помилковою є теза, що Росія не готова взяти на себе ризик зіткнення з об'єднаною Європою та Заходом, через кілька місяців у нас була Грузія, і тепер три роки війни в Україні», –підкреслив він. Російський-грузинський конфлікт почався на початку серпня 2008 року.

Відреагували на появу розсекреченого документа і в Україні. Політолог Михайло Басараб на своїй сторінці у Фейсбук так прокоментував сенсаційну новину: «Міністр закордонних справ Польщі Ващиковський оприлюднив секретні урядові файли від 2008 року, згідно з якими Польща мала відійти від «проукраїнського» курсу.

Це явно камінь у бік «Громадянської платформи». Але ця сенсація точно не для польського, а для українського споживача.

По-перше, через надактивне і дуже своєрідне культивування політики національної пам'яті пересічні поляки зараз не особливо засмутяться з цього приводу.

По-друге, тоді таке рішення Польщі було дуже навіть прагматичним і вивіреним. У 2008 році було точно зрозуміло, що Ющенко втратив шанс, тут суцільні чвари, а прокремлівські сили пішли в успішний контрнаступ. Україна продовжувала грузнути у московському болоті. У цій ситуації поляки мали ухвалити відповідне рішення: подалі від східноєвропейського гетто і поближче до ЄС. Тому марно звинувачувати тогочасне керівництво Польщі у неадекватності. Це доведе будь-хто з елементарними аналітичними здібностями.

Саме тому є підстави вважати, що заява Ващиковського спрямована на український ринок: не водіть, мовляв, дружби зі зрадниками з «Громадянської платформи», і знайте як ПіС любить вас.

Нам треба спокійно все це сприймати, холоднокровно аналізувати і пам'ятати: хто б не був при владі у Польщі, поляки – наш найближчий і природний союзник. А ми їхній. Принаймні доти, доки існує Росія».

Джерело: wPolityce.pl