дивись.info

Шевченків день замість 8-го березня. Чи готові українці змінити святковий календар (опитування)

Шевченків день замість 8-го березня. Чи готові українці змінити святковий календар (опитування)

Голова Інституту національної пам’яті запропонував скасувати вихідні дні 1 травня, 8 березня та 9 травня. ІА Дивись.info вирішила з’ясувати, що кажуть соціологи і як читачі ставляться до цієї ідеї.

За словами Володимира В’ятровича, такі зміни необхідні у рамках декомунізації, аби позбавитися ідеологічного впливу та акцентувати увагу на датах, які стали більш переломними для країни. Ініціатива зі зміною червоних дат у календарі спричинила дискурс в мережі щодо Міжнародного жіночого дня. Чи потрібне свято взагалі та чи знайдуть такі нововведення схвалення суспільства ІА Дивись.info запитала  у експертів.

16467020_371698306547283_56851706_nСоціологиня, гендерна дослідниця Олена Стрельник наголошує, що популярність цих трьох свят дійсно знизилася.

«Якщо ми говоримо про популярність святкування Міжнародного жіночого дня, то за результатами дослідження Київського інституту соціології у 2013 році 49 відсотків українців сказали, що це їх улюблене свято, у 2016 році такий респондентів було 37 відсотків. Але серед жінок більша підтримка святкування Міжнародного жіночого дня. 46 відсотків жінок у 2015 році сказали, що це для них улюблене свято. З точки зору соціології не всі люди готові відмовитися від святкування цього дня», – сказала Олена Стельник.

Дослідниця вважає, що скасування свята  призведе до того, що ми втратимо шанс повернути політичне значення цього дня.

«Коріння цієї дати не пов’язане з радянською історією, хоча справді найактивніше воно відзначається саме у пострадянських країнах. Свято йде корінням в 1857 рік, коли відбувся перший страйк працівниць у Нью-Йорку, які виборювали покращення умов своєї праці. Потім був 1908 рік. І лише у 1910 році ця ідея була підтримала Кларою Цеткін як така, яка важлива для всіх жінок.

ООН впровадила цей день, як Міжнародний жіночий день. Це не є виключно радянським святом, тому мені здається, що пов’язувати його з радянською історією недоцільно», – підкреслює соціолог.

Святкування цього дня в українському суспільстві нагадує історію, коли вшановують дорогих жінок, берегинь, «жіночок». І це виглядає певною мірою лицемірством в країні, яка посідає 151 позицію за індексом гендерної рівності та де поряд з існуванням 8 березня існує жарт на кшталт «мовчи, жінко, твій день 8 березня
Олена Стрельник

circle (8)Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголошує, що не збирається забирати у жінок свято, а лише пропонує відмінити вихідний у цей день, аби додати вихідні на інші свята.

«Вихідним стає 8 травня (День пам’яті та примирення, що вшановується синхронно із Європою). 9-те – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні залишиться Державним святом, але не вихідним днем. Пропонуємо додати такі вихідні дні: 9 березня (Шевченків день), День сім’ї (друга п’ятниця вересня).

Кількість вихідних зміниться з 11 існуючих натепер до 9. Крім того, скасовується практика перенесення вихідного на понеділок, якщо свято випадає на суботу-неділю (крім Нового року, Різдва і Великодня)», – резюмує Володимир В’ятрович.

  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.

Психолог Лілія Немаш притримується думки, що зміщенням акцентів на святах влада хоче змінити сьогодні загальні смисли і не варто чекати загального схвалення на такі нововведення та ідеї:

16426518_371698303213950_1387338874_n«Дорослі люди, які звикли все життя ці свята відзначати, вони навряд чи думають про те, що колись Клара Цеткін сказала. Навряд чи в наших сім’ях, коли діти, онуки приносили мамам і бабусям листівочки з зайчиками, думали про Клару Цеткін. І, абсолютно точно, не було ніякої політики в традиційному приготуванні чоловіками надзвичайних смаколиків на радість жінкам. Тобто, ті смисли, які люди вкладають у свята і святкування, – вони є головними. Смисли можуть бути особистісними і загальними. Влада сьогодні хоче змінити загальні смисли. Напевно, час таки вимагає змін і нових розумінь для святкування якихось певних подій та установлення пам’ятних дат. Але ж як можна закреслити той внутрішній особистісний смисл, з яким люди прожили велику частину життя?»

Психолог додає, що легше на такі ініціативи реагуватиме молодь: «Звісно, простіше це сприймуть люди, які молодші. Для яких це не стало ще всім життям. А от люди пенсійного, передпенсійного віку виросли з усвідомленням, що такі дні є.
Сьогодні, звичайно, є сенс розмежовувати наші свята зі святами країни-агресора. Але треба людям пояснювати, чому ми це робимо і які смисли тепер матимуть свята».

Якщо ж нам просто заборонять старі свята і скажуть: «Ось нові», люди будуть травмовані. Бо це нововведення буде сприйматися, як заперечення їхньому внутрішньому смислу
Лілія Немаш

Щоби у людей не виникало внутрішніх протестів, потрібно пояснити, чому ми переносимо свята, а не відміняємо їх. Тоді це не суперечитиме системі цінностей, які сформовані в кожної окремої людини. А просто давати різке розпорядження про зміну календарних свят не можна, тим паче на фоні тих серйозних проблем, які є в державі.

Олександра БАГАЧ, Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама