Тодуров проти МОЗ: хто каже правду, а хто маніпулює фактами

Про це йдеться на сайті проекту voxukraine.org.

Скандал за участю генерального директора Інституту серця та відомого кардіохірурга Бориса Тодурова розпочався одразу після новорічних свят. Лікар звинуватив в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун у бездіяльності та відсутності ліків в державному Інституті серця, яким керує Тодуров. Інше звинувачення – на адресу заступника міністра Олександра Лінчевського, який, за словами Тодурова, його проігнорував та не дозволив відкрити філії в Донецькій і Луганській областях.

Борис Тодуров

Маніпуляція

«По поводу закупок, о которых я говорил ранее. Они не состоялись. Несмотря на, мягко говоря, неправдивый ответ Минздрава на официальной странице, что практически все тендеры проведены. Я не знаю про все тендеры, могу сказать что 80%, а то и 90% точно не проведены. Многие миллионы, а то и миллиарды гривен не освоены. Возьмем самый простой пример. Стенты. Они действительно не закуплены. Тендер объявлен, по словам того же Минздрава, только 28 декабря 2016 года. Через международную организацию. О которой поговорим еще позже. Когда мы получим эти стенты?»

1 січня Тодуров писав у своєму дописі, з якого розпочався скандал навколо Мінздоров’я: «Посмеялся бы вместе с вами, пани Ульяна, если бы не было так грустно. Вы являетесь членами правительства сорокамиллионной Европейской страны – Украины. Безответственность заявлений, непродуманность решений, авантюризм в стратегии развития – вот, что мы видим в последние месяцы работы минздрава. Программа по сердечно-сосудистым заболеваниям предусматривала закупку на 364 млн грн скоропомощных расходных материалов, которые могли спасти десятки тысяч жизней. Вы не провели эту закупку».

Дійсно, протягом 2016 року МОЗ не здійснював закупівель в рамках програми ССЗ, а займався розподілом ліків та медичних препаратів, придбаних за кошти 2015 року.

Але маніпуляція полягає в тому, що Міністерство охорони здоров’я і не могло самостійно закупити ліки в 2016-му році за державні кошти 2016-го, на що скаржиться Тодуров. За відповідним розпорядженням КМУ, Міністерство повинно було передати всі такі закупівлі спеціалізованим організаціям, якими, згідно з законом Про публічні закупівлі, можуть бути лише міжнародними. До речі, попередній закон «Про держзакупівлі», який втратив чинність 1 серпня 2016-го, мав саме таку вимогу.

Коли Уляна Супрун приступила до виконання обов’язків в.о. міністра охорони здоров’я 1 серпня 2016, підготовка до закупівель ліків для хворих на ССЗ вже розпочалась, була затверджена відповідна номенклатура. Чи була відібрана міжнародна організація на той момент – нам не відомо, але, за словами самої Уляни Супрун, міністерство працювало абияк. З моменту звільнення Олександра Квіташвілі в квітні 2016-го у відомстві змінилось два в.о. міністра охорони здоров’я. Три з чотирьох заступників Супрун були призначені на свої посади 31 серпня 2016, тобто фактично почали працювати з вересня.

Єдине, у чому можливо докоряти Уляні Супрун – це запізніле підписання договору з міжнародною організацією на закупівлі з ССЗ: це відбулось 27 жовтня 2016-го. Розуміючи виклики, перед якими опинилось МОЗ на той момент, дуже складно оцінити, чи могла Супрун та її команда  передати закупівлю ліків для ССЗ раніше.

До речі, сума нездійснених закупівель в рамках програми ССЗ трохи перебільшена. Насправді в 2016 році планували закупівлі на суму 357 млн грн.

За іншими програмами (не ССЗ) закупівлі ліків та медичних виробів тривали протягом 2016 року.

Маніпуляція

«В 2016 году вообще не было никаких закупок, и поэтому запасов практически нет. На сегодня кроме перчаток и марли, на складах мало что осталось» (Інтерв’ю Українській Правді)

В цій цитаті Борис Тодуров створює враження, що відсутність закупок МОЗ (про яку ми написали в попередньому пункті) означає також відсутність ліків у лікарнях. Що не відповідає дійсності.

За сканами накладних МОЗу, які було надано VoxCheck, Інститут серця неодноразово отримував ліки та медичні вироби від МОЗ впродовж 2016 року – хоча вони були закуплені за кошти 2015-то, тобто заплановані ще рік тому. Наприклад, за витратною накладною від 22 березня 2016 (з печаткою Інституту серця) лікарня отримала 725 стентів двох марок – Constant та Commander. На 1 січня 2017, Інститут серця мав запас у 99 стентів (а саме 84 стенти Constant та 15 стентів Supraflex), а за весь 2016 рік цих стентів було використано 408 штук. Цей перелік залишків не включає стентів Commander.

Як ми писали вище, знайти в публічному просторі повний перелік залишків Інституту серця чи отримати цей документ від закладу нам не вдалося, хоча оприлюднення такої інформації є обов’язковим.

Правда

«В год случается 50 тыс. инфарктов. Смертность по разным областям (Украины – прим. ред) от 16 до 20%. То есть умирает практически каждый 6-7. Если больных стентировать, смертность уменьшается вчетверо» (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

За даними Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ, 2015 році сталося 42,3 тис інфарктів. «Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні і складають 67,3% у структурі смертності громадян», – зазначено у звіті Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ. Тобто від ССЗ помирають дві третини людей. А загалом щорічно від ССЗ помирає понад 426  тис. українців.

За даними KSE Data center, які було отримано від Держстату, в минулому році кількість померлих від інфарктів дорівнювала близько 10 тис людей. Це 23,6% від кількості інфарктів. Тобто Тодуров наводить правильну статистику.

На скільки знизиться смертність, якщо хворих стентувати – професійне питання до кардіологів та кардіохірургів, але це справді дієвий метод порятунку життя постраждалих від інфарктів.

Маніпуляція

«Те закупки которые, были сделаны в 2015 году, мы получили только через год. Это были закупки на миллиарды грн. Это закупки через Crown Agents, которую вы называете международной организацией. На самом деле эта международная компания – частная компания, которая производит закупки» (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

Те, що була значна затримка з закупівлями ліків за напрямком ССЗ – правда, як ми зазначили вище. За даними МОЗ, закупівля ліків за напрямком ССЗ за кошти 2015 року фізично почалась в листопаді 2015 року, а надходження до Інституту серця – вже з початку 2016 року (одна з видаткових накладних, наданих МОЗом проекту VoxCheck, датується 25 січня). Тобто затримки в один рік між закупівлями ліків та надходженнями за програмою ССЗ не було. Крім того, загальна сума фінансування всієї програми серцево-судинних захворювань в 2015-му була 337 млн грн, а не мільярди гривень, і компанія Crown Agents не займалася цими закупівями.

Щодо суті Crown Agents як компанії – то це справді не громадська організація (що напевно має на увазі Тодуров), а міжнародна компанія, яка належить некомерційному фонду «Crown Agents».

Маніпуляція

«Мы сделали имплантацию механического сердца, не взяв у государства ничего» (Відеозвернення в Facebook 4.01.2017)

Механічні серця вартістю близько 120 тисяч євро кожне держава справді не фінансувала (ні при першій, ні при другій операціях). Водночас некоректно говорити, що держава не видала жодної копійки на ці операції, оскільки вони робилися в Інституті серця, а цей заклад утримується за державний кошт та підпорядковується МОЗу. Витрати Інституту серця за держкошт дивіться в наступному пункті.

Маніпуляція

«Я вам буду сейчас рассказывать, чтоб вы понимали, что такое кардиохирургическая операция в ценах…» Далі йдеться про те, скільки коштує обладнання та медичні засоби для того, щоб зробити одну операцію. За словами Тодурова, все це держава не фінансує (можна прочитати в репортажі УП).

Перевірити всі товарні позиції, які згадує Тодуров в інтерв’ю як такі, що не фінансуються державою, складно. В репортажі він наводить як приклади: засіб для миття, рушники, вартість ламп в операційній, а також багато інших приладів та ліків, які необхідні протягом хірургічної операції.

Але можна перевірити, чи взагалі Інститут серця фінансували за державний кошт минулого року.

За даними Є-Data, в 2016-му витрати Інституту серця за рахунок коштів Державного бюджету становили майже 144 млн грн. Зокрема, Інститут витратив 37 млн грн на зарплати плюс відповідні податки (ПДФО, ЄСВ та військовий збір). Закупівля ліків – на другому місці за витратами: 28,17 млн грн. Хірургічні інструменти та медичні матеріали – 17,3 млн грн. На утилизацію біовідходів пішло 108 тис грн (Київський крематорій та «Еко Гарант»). Щодо комунальних платежів, то сумарно Укртелекому, Київенерго та Київводоканалу було сплачено 12,5 млн грн. (повний перелік витрат Інституту серця дивіться тут). Підкреслимо, що всі ці проплати було зроблено через Держказначейство, тобто за кошти Державного бюджету.

Щодо «кардіохірургічної операції в цінах», то на сайті doc.ua указані комерційні розцінки на операції в Інституті серця (станом на 26.01.2017) – який при цьому є державною медичною установою, засновником якої є Міністерство охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я

Ми усвідомлюємо, що основне джерело даних для перевірки і об’єкт перевірки – МОЗ, проте альтернативних джерел для більшості інформації не існує.

Правда

«Всього за кошти 2015 року централізовано для всіх областей України закупили 7179 стентів. У зв’язку із гальмуванням процесу закупівель у 2015-му, доставку препаратів та медичних засобів, закуплених за кошти бюджету 2015 року, здійснили протягом 2016 року»

Кількість стентів правдива, дані – відкрита інформація на сайті МОЗ. Як ми згадували вище, гальмування закупівель насправді відбувалося, і закупівлі відбулись лише наприкінці  2015 року. Відповідно, як засвідчили накладні, доставка препаратів і медичних засобів тривала у 2016 році.

Правда

«У 2016-му Інститут серця отримав 950 стентів, що становить 100% від квоти для Інституту (наказ №13 від 13.01.2016), а також додатково ще 413 стентів за перерозподілами. Всього протягом 2016 року Інститут серця отримав 1 363 стенти. Вкотре підкреслюємо, що ці 1 363 стенти, які закупили коштом державного бюджету, мали встановлювати БЕЗКОШТОВНО».

Згідно з наказом МОЗ від 13 січня 2016 Інститут серця мав отримати 950 стентів. Їхня кількість зросла до 1336 стентів (згідно з додатками до наказу від 25 квітня, 7 вересня та 9 листопада). Дані – відкрита інформація на сайті МОЗ.

Чи отримав Інститут серця повністю цю кількість, ми не знаємо, адже, як ми вже згадували, МОЗ надав лише декілька накладних. Але навіть за ними, Інститут серця отримав 725 стентів, і на відповідних документах є печатка Інституту.

Правда

«Закупівлі за державні кошти 2016 року за напрямком «серцево-судинні захворювання» вперше здійснюватимуться через міжнародну організацію, а не міністерство, як це робили раніше».  

За цим напрямком наприкінці 2016 року був підписаний договір з міжнародною компанією Crown Agents. Закупівлі відбуватимуться за кошти 2016 року, перші тендери були оголошені наприкінці грудня 2016.

Правда

«12 грудня 2016 міністерство підписало остаточний договір з британською королівською агенцією Crown Agents, відповідальною за закупівлі за даним напрямком, на суму 357,2 млн грн. Уже 28 грудня 2016 року оголосили перший тендер. Станом на 06 січня 2017 Crown Agents оголосило всі тендери по цьому напрямку»

27 жовтня 2016 року МОЗ підписало основну угоду про співпрацю з Crown Agents, а 1 грудня 2016 року – розширену. Хоча новин про підписання угоди 12 грудня 2016 року не було. Цього числа було проведено спільну конференцію МОЗ із міжнародними організаціями, відповідальними за закупівлі. 28 грудня Crown Agents оголосили перший тендер, а 6 січня – останній. Сума закупівель за програмою з ССЗ справді становить 357,2 млн грн.

Уляна Супрун

Правда

Ми від міністерства вимагаємо у всіх лікарнях, що вони мають вивісити, де пацієнти можуть бачити, які безкоштовні ліки є в їхніх лікарнях. Це є наказ від МОЗ на всі лікарні.

У червні 2013 року було підписано Наказ № 561 «Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів закуплених за кошти Державного бюджету України» (оновлено Наказом № 509 від 27 серпня 2013 року), який зобов’язує всі медичні установи публікувати інформацію про залишки ліків на офіційних web-сайтах. Додатково, прес-релізом від 27 серпня 2013 року МОЗ повідомило про звернення до регіонів з вимогою забезпечити розміщення на інформаційних стендах, поблизу вікон реєстрації та у приймальних відділеннях закладів охорони здоров’я інформації щодо наявних лікарських засобів для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, що закуплені за кошти державного бюджету. На сайті Інституту серця таких даних не виявлено, проте подібна ситуація спостерігається і на сайтах деяких інших медичних установ.

Джерело: voxukraine.org