Сміттєва війна. Чи можна брикетувати відходи там, де пропонує Садовий

presuvannya-smittya

Щонайменше дві з п’яти ділянок, запропонованих для перезавантаження для брикетування сміття у Львові, непридатні для цих цілей. Одна з них знаходиться надто близько до аеропорту, інша – у громадській зоні.

Отож, Львівська міськрада затвердила перелік ділянок для організації тимчасових майданчиків для перевантаження та брикетування сміття в кожному районі Львова. Відповідну ухвалу під час позачергового засідання сесії 19 січня підтримали 38 депутатів.

В ухвалі визначені такі адреси: Сихівський, Галицький райони – вул. Стрийська, 193; Залізничний район – вул. Городоцька, 280; Личаківський район – вул. Пластова, 13; Шевченківський район – вул. Шевченка, 327-г; Франківський район – вул. Персенківка, 19.

Обирала ділянки про облаштування майданчиків комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. У майбутньому тут мають встановити брикетувальні комплекси – по одному в кожному районі.

Почнемо із того, що, згідно із Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими МОЗ України Наказом №173 від 19.06.96, брикетувальні комплекси можна класифікувати як «сміттєперевантажувальні станції». Це значить, що вони належать до виробництва четвертого класу небезпеки.

санітарно-захисна зона

Для підприємств цього класу передбачена санітарно-захисна зона 100 метрів. Такі зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

санітарно-захисна зона1

Крім того, територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена, що сприяє зменшенню атмосферних забруднень і зниженню рівня шуму.

Так усе має виглядати, якщо дотримуватися букви закону. Що ж, натомість, пропонує Львівська міська рада? Чи справді на визначених ділянках можна будувати лінії з перезавантаження і брикетування сміття без шкоди для оточення.

Для початку слід зазначити, що для визначення ділянок під виробничі об’єкти депутати мали б насамперед звернути увагу на інші документи, а саме: генеральний план Львова, затверджений шість років тому (зараз стартувала робота з розробки нового генплану), і плани зонування районів.

Отже, зонінг – це такий собі засіб контролю влади над використанням територій і спорудами, що знаходяться на цих територіях. Території поділені на зони, щодо яких визначені різні можливості використання.

Український стандарт включає наступні зони:

Г – громадські (ділові, навчальні, культурні та спортивні, лікувальні, торговельні),

Ж – житлові (садибної забудови, блокованої малоповерхової, змішаної житлової та громадської забудови середньої пов., змішаної житлової та громадської багатоповерхової),

Р – рекреаційні (природніх ландшафтів, активного відпочинку, озеленених територій загального користування, дач та колективних садів),

К – курортні (санаторіїв, установ відпочинку і туризму),

ТР – транспортної інфраструктури (смуг залізниці; вокзалів: залізничних, авто, морських, річкових, аеро, терміналів, транспортних вузлів; вулиць і майданів в межах червоних ліній,

ІН – інженерної інфраструктури (головні об'єкти електромережі; головні об'єкти тепломережі, міжоб'єктних котелень, розподільчих об'єктів електромережі; магістральні інженерні мережі),

КС – комунально-складські (1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го класу санітарної класифікації),

В – виробничі (1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го класу шкідливості),

С – спеціальні (рекреаційно-мемореальні, мемореальні, режимних об'єктів зв'язку, військових об'єктів, пенітенціарних установ,

ІК — історико-культурного призначення,

ПЗФ — природно-заповідного фонду.

Для Сихівського і Галицького району у Львівській міській раді пропонують ділянку на вулиці Стрийській, 193.

карта_стрийська_193

А так виглядає план зонування цієї ділянки.

16667616_1342698219102592_219371063_o

Червона зона, позначена літерою «Г» – це громадська зона. У нашому випадку йдеться про «Г-2», де можуть бути офіційні установи, магазини, ринки, банки, сквери, кафе, кінотеатри тощо і жодного слова про виробничі споруди, тим паче такі, які належать до небезпечних.

Не менш цікаву ділянку для сортування брикетування сміття передбачили для Залізничного району – це Городоцька, 280. І проблема тут не одна.

А так виглядає план зонування ділянки.

зонінг_городоцька_280

Щодо зонінгу тут усе гаразд. Городоцька, 280 – це зона «КС-5», яка передбачена для підприємств та споруд ІV-V класу шкідливості. Тут споруджують комунальні та автотранспортні підприємства, склади, виробничі бази будівельних та ремонтних організацій. Одне слово, із зонінгом у Залізничному районі все гаразд.

Але все ж є  і ягідка на торті – сусідство з аеропортом, до якого приблизно кілометр. Щойно стало відомо про виділення ділянки на Городоцькій, 280, адміністрація аеропорту звернулася до міськради з проханням скасувати своє рішення, оскільки сусідство такого підприємства може бути небезпечним: сміття приваблює птахів.

А ось у відповіді Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект» зазначено, що на відстані 15 кілометрів від КТА (приаеродромна зона) заборонено створювати елеватори, зерносховища, тваринницькі ферми, бойні смітники, звалища відходів тощо, тобто усе, що приваблює птахів.

16652724_1108135092630697_1043582171_n

Тим часом в міській раді вважають, що небезпека перебільшена, бо сортувати і брикетувати сміття збираються в закритому приміщенні, а це не привабить птахів.

Однак заборону подібних підприємств регламентує не лише українське законодавство, а й міжнародне, зокрема Конвенція про міжнародну цивільну авіацію.

Згідно зі статистичними даними, з 1988 року внаслідок зіткнень літаків із птахами в усьому світі було пошкоджено 163 літаки й загинули 194 людини. Зокрема кілька років тому в штаті Аляска загинуло 24 людини, коли реактивний літак потрапив в аварію внаслідок попадання в двигун гусей. Найчастіше зіткнення літаків із птахами відбуваються під час зльоту та посадки.

Звісно, можна апелювати до того, що в Європі навіть сміттєпереробні заводи будують ледь не в центрі міст, але, очевидно, це врегульовано законодавством. А ось, згідно із українським, будувати лінії з перезавантаження і брикетування сміття там, де визначила міська рада, не можна…

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: