дивись.info

Культура Львівщини. Христина Береговська про Підгорецький замок, конкурси та культурну стратегію (інтерв’ю)

Культура Львівщини. Христина Береговська про Підгорецький замок, конкурси та культурну стратегію (інтерв’ю)

Після звіту Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА журналісти  ІА Дивись.info поспілкувалися із Директором Христиною Береговською.

Розмова про те, як працювати у державній структурі, коли твоя галузь пріоритетна, про цікаві події минулого року, плани на наступний рік, конкурси та про різні проблеми культурної політики у Львівській області.

Переживала, щоб рік не був витраченим даремно
Христина Береговська

Звіт відбувся… На скільки ефективною та успішною була робота Вашого Департаменту у минулому році? Як її оцінили?

Я переживала, щоб рік не був витраченим даремно. Мені казали, що тут не можна нічого змінити, це все руїна, це важко, це неможливо. Були і такі, що повірили у мене. Хотілося б і тим і тим доказати, що це все можливо, і не розчарувати тих, хто в мене повірив.

Я дуже переживала, але все пройшло дуже добре. Прийшло багато учасників АТО. Цього року для нас було пріоритетним зробити культуру, засобом реабілітації для всіх воїнів. Ми зорганізували сотні подій на полігонах та у військових частинах. Часом, мені дзвонили вже і просили, що просто хочуть подивитися якийсь фільм, так собі жартували.

Нам вдалося захистили мистецьку освіту. Вже був зареєстрований Законопроект у Верховній Раді про оптимізацію, фактичне закриття, початкових музичних та художніх шкіл у районах. І ми разом з батьками відстояли право на освіту обдарованих дітей. Також, нам вдавалося знайти кошти для дітей, залучали їх із бізнесу, щоб вони могли брати участь у закордонних конкурсах. Відстояли питання безкоштовно проїзду до усіх  мистецьких навчальних закладів області. Львів, на жаль, не підтримав таку ініціативу. Нашу роботу високо оцінили достойні представники культури, бізнесу, волонтери, учасники АТО.

Що не вдалося зробити?

Це брендові фестивалі. У мене була ідея, щоб кожен район мав таку візитну картку. Мене дуже вразило містечко Ментон у Франції, де щороку відбувається «Фестиваль лимонів». Цей фестиваль змінив містечко, зробив його туристично привабливим, через що відповідно, покращилася інфраструктура. Я часто на нарадах приводила цей приклад, говорила, що потрібно зробити в кожному районі щось подібне. Жидачів славиться яблуками, Радехів – цукром. Правда, Миколаїв на мене трохи образився, бо тим яблука, тим цукор, а їм – пісок…

Нагуєвичі. Музей ІванаФранка
Нагуєвичі. Музей Івана Франка

Нам вдалося зробити у Сокальському районі еко-фестиваль, там чудовий керівник, з яким легко працювалося. Тут все було відповідне: еко-подіум, еко-товари, еко-їжа та ін. Показали серію тематичних роликів, все відбувалося також у співпраці  із Жовківсько-Сокальською єпархією. Зараз при митрополії УГКЦ створена комісія, яка гостро піднімає тему забруднення річок, вирубки лісів і тому подібне.

Звичайно, хотілося більше ремонтів у народних домах, адже більшість стоять без вікон так дверей, туди неможливо нікого привезти.

А скільки вже відремонтували?

Відремонтували приблизно 194 народних домів на 100 мільйонів гривень, і це дуже багато на сьогодні. Всього є їх 1300, і десь половина з них, приблизно, 700 – у більш-менш хорошому стані, принаймні там тепло.

Відремонтували приблизно 194 народних домів на 100 мільйонів гривень

Але є ще й важлива проблема. Люди не вміють споживати культурний продукт. Ми привезли, наприклад, концерт з Обласної філармонії в село. От послухали вони ще щось в популярному стилі, а от українську класику, Барвінського, Колесу, сприймали тяжко. Люди звикли до шаблонної культури, але застрягли десь на рівні «епохи перебудови».

Ще у нас є явище «не виправданого патріотизму». Тут все зводиться до скупих символів – калини, дубочку, колосків, і тому подібне. Це трохи примітивно виглядає у порівнянні із тим, що роблять наші хлопці на Сході без надуманого пафосу. Ми, звичайно, показуємо альтернативу, привозимо колективи зі Львова, таких самих діток у народних костюмах, але вже з якісною програмою. Важливо, щоб діти відчули той патріотизм, а не одягали його маску на себе.

У нас є явище «не виправданого патріотизму». Тут все зводиться до скупих символів – калини, дубочку, колосків, і тому подібне

Можливо, здається, що зрушення йдуть повільно, або що їх взагалі немає, але це не так. Раніше я собі уявляла, що проблеми можна вирішити звільнивши старе покоління, замінивши їх на молодь, але коли я зрозуміла як працює ця кухня, осягнула суть культурної політики у регіоні, прийшла до висновку, що так робити не варто. Потрібно звільняти тих, хто працює не ефективно, а всіх інших навчити, для цього має бути система тренінгів, навчань, підвищення кваліфікації. Вони мають потенціал, але їм заважають старі методи.

Ви минулого року проводили тренінги. Наскільки вони були ефективними чи був результат?

Перший тренінг ми робили із Павлом Гудімовим. Але він мав досить складну тематику, і був важким як для слухачів так, і для лекторів. Тут і робота соц.мереж, робота із ЗМІ, спосіб написання грантів, культурна політика, фінансування, законодавча база та ін. Серед лекторів була Ірина Подоляк і музейники із Харкова, які привези новітні технології. На все було потрачено багато фінансових ресурсів, проте, дійсно було за складно. Ми зрозуміли, що повинні починати з основ, підтягнули рівень слухачів, і зробили інший тренінг. Він був особливий, адже це робили мої студенти-менеджери з Академії мистецтв, і саме навчання відбувалося на базі ЛНАМ. Вони все робили самостійно, готували теми, запрошували лекторів, а я тільки скеровувала та контролювала процес. Тренінг був чудовий, отримав поважні відгуки. І як результат, відбулася певна віддача – люди змогли написати дуже класні проекти, звичайно буде відбір, але тішуся, що є вже фідбек цих навчань.

Які проекти були Вашими улюбленими?

Серед улюблених – це заходи щодо вшанування І.Франка, скульптирний симпозіум, зокрема. Ми його робили спільно з Василем Одрехівським.

Читайте також: Скульптори-монументалісти покажуть на Львівщині найбільший портрет Івана Франка (фото)

Підготовка проекту скульптурного портрету Івана Франка
Підготовка проекту скульптурного портрету Івана Франка

Також продовження проекту «Торкаючись бачу – великі українці», який мандрував Україною, започаткований був в галереї мистецтв. Він об’їхав всі райони нашої області, і 18 інших областей. Це був дуже потрібний проект, особливо для незрячих діточок, які мали можливість відчути руками як виглядають видатні українці.

Цього року відбулося багато конкурсів музеях на різних установах. Чи виправдали призначені директори довіру до них, чи всі на своїх місцях? Кого ще не можуть затвердити ? На кого ще вибори чекають?

Ще не призначили директора музею «Бойківщина». Я дуже шаную пані Роксолану Данчин, але щоб не повторилася така ситуація, як в деяких національних музеях у Львові, то виникла потреба переглянути результати. Я була в комісії, і «утрималася» під час голосування, хоча всі була «за», але депутати не підтримали цю кандидатуру. Тут були численні звернення громадськості як за, так і проти, там є і якісь особисті причини…. Але, якщо бути чесним, то про «Бойківщину» і бойків повинні знати не тільки в області, а й за її межами. На жаль, директор з цими завданнями не справлялася.

Про «Бойківщину» і бойків повинні знати не тільки в області, а й за її межами

Проводилися якісь виставки, але не завжди вони були належного рівня, і їх було дуже мало. Тут немає нових методів роботи.

А яка ситуація у інших установах?

Ну, наприклад, Заслужена академічна капела «Трембіта» – там «вічний» керівник Микола Кулик, але їм потрібно суттєво переглядати свою діяльність. Бо, якщо порівняти їхню ефективність із Обласною Філармонією, зарплату отримують однакову – працюють по-різному. Змалюю картину з допомогою цифр. Отже, Філармонія – 40 поїздок на Схід, 115 за-кордон, сотні по селах. «Трембіта» жодного на Сході, жодного за кордон, і всього-на-всього вісім по селах. Ми, звичайно, дуже поважаємо і шануємо людину, але потрібно міняти якість роботи, сподіваємося до наших порад прислухаються.

Читайте також: У Львові презентували проект «The ROOM» – про підсвідоме у творчості художників (фото)

Наприклад, з обласною дитячою бібліотекою зовсім інша ситуація. Там відбувається справжній котел, робота кипить, а діти мало не ночують, забувають де їх дім, дуже багато цікавих подій  постійно  тут відбувається. Потрібно таких керівників помножити на всі бібліотеки, робота Лариси Лугової надефективна.

Наступні конкурси будуть у Обласній філармонії  та «Театрі ляльок». І, якщо, у Філармонії, в принципі директор на своєму місці, сподіваємося, що конкурс це тільки підтвердить, то з театром більша проблема. Кандидати є, але поки ще важко оцінювати їх адміністраторський потенціал, подали свої програми з Дніпропетровська, Харкова, Вінниці, є і представники нашого регіону.

Читайте також: Художній керівник «Першого театру» про живий діалог зі сценою, зміни і те, чому діти не перестануть любити театр (фото)

Ще гарячим буде конкурс на директора Музею І.Франка. Тут протистояння буде між старшим і молодшим поколінням. Буде багато образ, і на мене у тому числі, я не хочу нікого образити, до всіх ставлюся з повагою, але маю своє бачення, свої принципи у цьому питанні.  Мені б хотілося, щоб перемогли нова стратегія розвитку цього музею.

Які напрямки роботи не були задіяні цього року, і будете по них працювати вже у 2017 році?

Стратегічним напрямком цього року зробили музеї та ввели нову рубрику – закупівля обладнання та інструмент для художніх і музичних шкіл, забезпечення їх книжковою продукцією, мультимедійними дошками, щоб впроваджувати якісні, новітні методи роботи у цих навчальних закладах. У музеї наша робота полягатиме в оцифруванні музейних колекцій, та OR-коди всього етикетажу.

Стратегічним напрямком цього року зробили музеї

Ми будемо пілотною областю, яка буде втілювати цю музейну програму, включаючи національні музеї.

При зміні керівництва галереї мистецтв часто з’являлися повідомлення про  оптимізацію деяких відділів галереї, особливо тих, що в районах і що доцільно б було їх перевести на місцеве фінансування. На скільки це реально?

Згідно нового Закону будь-яка такого типу реорганізація раніше є заборонена. До адміністративної реформи вона не має відношення. Стратегія Міністерства зберегти цілісність кожного музею. За музейні відділи відповідає директор, і його завдання підтягувати їх до певного рівня, а не відмовлятися від них. На балансі ОДА знаходиться Підгорецький замок, і було звернення щодо його реставрації. Відповідні рішення будуть прийняті тільки після представлення документів по тому скільки заробляє музей.

Читайте також: Куди зникають стародруки і чи зникають взагалі? Інтерв’ю з Ларисою Возницькою-Разінковою (фото)

До речі про Підгорецький замок…

Це була також неприємна ситуація, коли «пускали хвилі» проти Облдержадміністрації та нашого Департаменту. Нас звинуватили у тому, що ми хочемо віддати замок у Підгірцях під готель чи ресторан. По-перше знайдіть мені таку людину, яка б взяла на себе відповідальність за такий масштабний замок. Це має бути дуже багата людина, напевно мільярдер, таких в Україні я не знаю. З Олегом Михайловичем ми намагалися з’ясувати звідки такий документ міг взятися…

Підгорецький замок
Підгорецький замок

Ми нічого нікому не віддаємо, лише в разі того, якщо знайдеться якась людина чи організація, що захоче цей замок реставрувати, тоді будемо збирати відповідну комісію для консультацій, одноосібно таких рішень не можемо приймати. Найбільше, щоб це могло бути – це спільна концесія між усіма сторонами, але і це потребує ґрунтовних обговорень, поки ні про що таке не іде мова.

Що це був за документ, у якому йшла мова про виключення цього об’єкта з реєстру пам’яток національного значення?

Лист ніби був скерований від нас до Міністерства, але без підпису, дати, печаток, вихідного номеру, і відправлений не з жодної офіційної скриньки ОДА чи неофіційної когось із керівництва. Так виглядає, що це був використаний просто текст на схожому бланку для якоїсь провокації. Насправді це виглядало дуже смішно, хоча я спочатку подумала що це серйозно, також на це купилася.

Чи будуть продовжуватися програми для військових частин та полігонів цього року?

Будемо звичайно, там відбувається постійна ротація. Також будуть поїздки на Схід, на це вже виділили гроші із бюджету близько мільйона. Є перелік заходів та програми для тридцяти трьох населених пунктів.

А які тренінги заплановані?

Тренінги будуть раз у квартал, приблизно по 200 чоловік. Будуть проекти на етнічних землях українців.

Ви згадали про бюджет. Як виборюєте гроші на культуру, адже у державі загалом її фінансують за залишковим принципом.

У нас в області культура не фінансується за залишковим принципом, позиція голови – проєвропейська, адже він вважає культуру одним із рушіїв розвитку, стратегічною галуззю. Тут нам поталанило, адже, якщо тобі дають повірити що твоя галузь пріоритетна, то працювати набагато легше, просто бери і роби. Минулого року 267 мільйонів виділили, і цього року вже 386 мільйони гривень.

У нас в області культура не фінансується за залишковим принципом

Після року роботи, чи вже є якесь загальне бачення розвитку культурної політики в регіоні не на рік, а на більший термін? Щоб можна було запустити якісь довготривалі стратегічні проекти.

Стратегічно – це оцифрувати музейні експонати. В області є 630 мільйонів експонатів, і їх потрібно ввести в музейний облік. Заміна, ремонт обладнання та реманенту для художніх шкіл. Все це потрібно оновити, щоб діти могли вчитися якісно. Закупити літературу, проектори, мультимедійні дошки. Відкрити музей сучасної української літератури, музей єврейського мистецтва на Шолом-Алейхема, музей Небесної Сотні.

Моя мрія – це пропагувати культуру у світі, адже культурна дипломатія є дуже важливим інструментом прокладання мирних мостів до європейських та світових цивілізацій. Потрібно зробити вихід на міжнародні арени. Це моя улюблена справа. Ми єдина область, яка ввела таку системну міжнародну культурну політику у 2016 році. Хочемо зорганізувати у кожному населеному пункті, а їх приблизно 1903, проект візуалізації історії села з допомогою біг-бодтів, стендів. Вже створені відповідні макети, вони будуть з текстами та діаграмами, з тою інформацією, що найперше потрібно самим мешканцям, щоб осягнути своє коріння.

Виставка Гуцульське Різдво
Виставка Гуцульське Різдво

З досвіду роботи, що потребують локальні спільноти міста і села? Чи відрізняються їхні потреби у бібліотеках, музеях, фестивалях?

То залежить від ініціативи самої громади. Ми підтримуємо ті проекти, яких вони потребують. Це залежить також не від температури у народному домі, а від особистостей та ініціативи самої громади. Це все дуже індивідуально.

Про фестивалі гастрономічні… Вони зараз дуже популярні, зокрема у Львові. Люди менше відвідують театри та музеї, а більше ці фестивалі. Які фестивалі підтримуєте?

Моя особиста думка, що такі фестивалі не є поганими. Наприклад, в Європі турист проводить день на ринку чи на гастрономічних фестивалях, а ввечері іде в театр, якщо має на це гроші. Фестивалі відвідують іноземці, та наші туристи з районів. Все залежить від рівня культурних потреб. Туристам із сіл не завжди потрібна Опера чи музей, навіть коли це бюджетно чи є відповідна програма, яка передбачає відвідування таких закладів.

Читайте також: Львів у стилі «ретро». Величезні світлини старого міста презентували у Палаці Мистецтв (фото)

Приведу приклад десятикласника з Радехівського району… Уявіть його в Опері, на балеті «Жізель», пів вистави він буде сміятися з хлопця в трико, іншу половину – думати як балерина ходить у пуантах, і чого в неї так стирчить пачка. Я вже була свідком таких гальорок, тому  їм краще піти на якийсь фестиваль їжі. Це також культура, культура споживання, і все має право на існування, бо люди різні.

Чи вартує інтегрувати сучасне мистецтво у локальні спільноти, створювати  сучасні мистецькі центри чи  краще зберігати їх такими як вони є, як «етнічну недоторкану систему»

Може мені навіть дорікають, що я не люблю цю спадщину, хочу все нове, цифрове, багато говорю про сучасне мистецтво. Традиції оберігати та дбати про них мусимо. Але показувати її традиційними старими методами – це злочин. Ми живемо у двадцять першому столітті, наші діти користуються новітніми гаджетами, вже вчаться за новими методами, тому  з поваги до них, якщо хочемо їм світлого майбутнього, повинні подавати цю традицію доступною мовою.

IMG_6117-630x420
Виставка Гуцульське Різдво

Коли в народному домі ми будемо робити Шевченківський вечір чи будь-які інші, і діти будуть зазубрено бездумно розказувати вірш, таким самим дітям, то ні одні, ні інші не отримають від цього задоволення, нічого  для себе не візьмуть. Тут потрібно їх зацікавлювати, а не робити це зашорено. От, на скільки якісно було показана виставка «Гуцульське Різдво», все дуже традиційне…але ж як представлено.

Традиції оберігати та дбати про них мусимо. Але показувати її традиційними старими методами – це злочин

Як зробити Львівщину туристично привабливою? Яку роль може відігравати культура?

Найкраще це з допомогою фестивалів. Треба розділити час туриста зі Львовом і його програмою, та пропонувати виїзди в область. Це звичайно бізнес, тут потрібно працювати так, щоб гроші залишалися у нас в області. Це важка щоденна праця. За кордоном цю справу частково робить бізнес, а у нас ще поки не розуміють привабливості таких проектів.

Найбільш привабливі це Карпати та тури по замках, але й інші регіони мусять ставати туристично привабливими. Думаю, вже дороги трохи відремонтували, і потрібно розвивати інші райони, це має бути повноцінна стратегія. У нас є Департамент туризму, який власне намагається рухатися у цьому напрямку, там прийшла молода людина думаю справа зрушиться.

Розмовляла Мар’яна МАКСИМІВ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Реклама