дивись.info

Коли долар буде по 100 гривень і чому Порошенко провалив Мюнхен. Політичний огляд тижня

Коли долар буде по 100 гривень і чому Порошенко провалив Мюнхен. Політичний огляд тижня

Чому роковини розстрілів на Майдані показали страх української влади? Чи здадуть Крим в оренду і як Порошенко провалив Мюнхенську безпекову конференцію, дивіться у традиційному політичному огляді тижня.

Дмитро Посипанко, політичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.

Усі матеріали автора читайте тут

плашка 1

Втрачений Мюнхен

Кінець минулого тижня в Європі був присвячений питанням міжнародної безпеки, які третій рік поспіль розглядаються в столиці Баварії, де проводиться Мюнхенська безпекова конференція – найпрестижніший неурядовий форум в світі.

 

Втретє поспіль участь у цій конференції брав і наш Президент Порошенко. І втретє поспіль він говорив один і той же спіч. Але на цей раз, цим спічем він нікого не вразив. Україні на цій конференції дали зрозуміти, що її питання уже не є актуальні для Європи.

1955cd4-625Європа втомилась від України і переживає зараз далеко не найлегші часи. Небезпеку від Російської Федерації для себе вони усвідомлюють, але допомагати нам більше ніхто не буде. І не тому що не хоче, просто перед європейцями стоять зовсім інші виклики: Брексіт, міграційна криза і майбутні вибори у Франції, Німеччині та Нідерландах.

Можливо це зрозумів і Порошенко. Тому основна його ставка тепер на Сполучені Штати з ненависним йому Трампом. З іншого боку, Європа теж зрозуміла, що самостійно не може врегулювати ситуацію в Україні і до цього процесу потрібно долучати і їм ненависного Трампа. І саме тому, на цій конференції її глава німець Ішингер запропонував адміністрації США увійти до складу «нормандського формату». Там вважають, що участь американського лідера Дональда Трампа в переговорах, дасть новий імпульс у мирному врегулюванні ситуації на Сході України.

Читайте також: Визнання «паспортів» ОРДЛО – спосіб тиску на Україну, – експерт

І така участь таки може дати цей імпульс. Тим паче, що цього тижня Білий дім публічно заявив, що Трамп врешті зможе укласти з Путіним угоду, але якщо ця угода буде вигідна США. Тому для України зараз надзвичайно важливо не втратити і цей шанс. Наша дипломатична служба на чолі з Порошенком повинна зробити усе можливе і неможливе, що вирішення ситуації з Донбасом і Кримом на нашу користь стало вигідним США. Але чи вдасться це їм зробити? Хочеться вірити, що так, але здоровий глузд змушує сумніватись у цьому.

Що буде з Мінськом-2?

Минулий тиждень також ознаменувався тим, що Путін підписав указ про визнання документів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які проживають на територіях самопроголошених Донецької і Луганської народних республік.

15aa6d6f

І тут нашу владу понесло. Всі, кому тільки не ліньки, почали кричати, що Путін таким кроком вийшов з мінського процесу, що він почав процедуру включення ОРДЛО до складу Росії і що таким чином визнав свою окупацію Донбасу. Навіть Порошенко встиг поскаржитись віце-президенту США.

Однак у цій ситуації не все так просто, як хотілось би бачити нашим державним мужам. Те, що зробив Путін, зовсім не означає, що він має намір включати ОРДЛО до складу Росії. Скоріше навпаки. Донбас йому не потрібен, бо якби був потрібен, то був би здійснений кримський сценарій. Путін намагається втиснути окупований Донбас до складу України, але на особливих умовах.

З мінського процесу цим кроком Путін теж не вийшов, а показав, що він теж хоче долучити до нього Трампа. Бо санкції його вже дістали і він готовий йти на угоду з США, але на умовах, які вигідні йому. І тут найбільше лякає те, що Україна може стати розмінною монетою у всіх цих глобальних домовленостях.

Ми повинні цього уникнути. Як? Це і є завдання для Порошенка. І ще дві речі, про які хотілося б згадати. Перша, це те, що Путін зробив те, що рано чи пізно доведеться зробити і Україні, а саме визнати ці «документи». Тільки нам потім потрібно ще буде на підставі цих «документів» видавати справжні українські документи. Адже, як каже наш Глава держави, там теж живуть українці. І друга, Порошенко і вся його свита не готові до його другого терміну вирішити ситуацію на сході України, адже вона кардинально змінить політичну розстановку сил. Тому, особисто мені видається, що, якщо Порошенко і візьметься серйозно за Донбас, то буде це лише після виборів 2019 року.

Референдум замість виборів

У Кремлі мають намір відмовитися від проведення президентських виборів в 2018 році, замінивши їх референдумом «про довіру національному лідерові» Владіміру Путіну. Про це стало відомим деяким російським ЗМІ. Більш того, в Кремлі поставили завдання, щоб відсоток тих, хто проголосував за Путіна був вище, ніж будь-коли. У 2012 за Путіна проголосували трохи більше 63% виборців. Коментувати це, мабуть, не буду. Головне, щоб наші політтехнологи не намагались і в нас таке колись провести. Нагадаю лише, що президентські вибори в Росії заплановані на 11 березня 2018 року.

плашка 2

Енергетична стратегія 2030

Цього тижня мені випадково стало відомо, як виглядатиме енергетична стратегія України до 2030 року. А все завдяки тому, що один з депутатів Вінницької міської ради злив місцевим активістам інформацію надану НКРЕ про заплановані тарифи до 2030 року.

Подивитись на ці чарівні цифри ви можете і самі, але, якщо вам ліньки, то коротко напишу. Так от. Ціна на газ для населення до 2030 року зросте із нинішніх 6,88 грн./м3 до 30,56 грн./м3. Але це ще навіть не найцікавіше. Якщо зараз підприємства і бюджетні установи платять за газ 8,38 грн./м3, тобто більше, ніж населення, то у 2030 році вони платитимуть лише 14,24 грн./м3, тобто вдвічі менше за населення.

Із ціною на електроенергію така ж ситуація. Починаючи з квітня цього року, ми будемо платити за 1 кВт-г 1,44 грн., а от у 2030 році ціна зросте до 5,52 грн. за 1 кВт-г, тобто майже в чотири рази більше. А підприємства і бюджетні установи з квітня будуть платити 2,13 грн. за 1 кВт-г, а до 2030 року ціна для них зросте менш ніж вдвічі, лише до 4,05 грн. за 1 кВт-г. Але і це ще не найцікавіше.

Найцікавіше це прогнозні ціни на бензин і дизпаливо. Напишу лише про бензин марки А-95. У 2017 році влада прогнозує ціну 24,00 грн./л, хоча на нормальних заправках його ціна вже давно 28 грн. А у 2030 році його ціна за прогнозами наших спеціалістів сягне відмітки 98,65 грн., тобто в реальному житті перевищить позначку у 100 грн. Якщо зважити на те, що зараз 1 л бензину – це приблизно 1 долар США, то у 2030 році ми будемо мати курс гривні приблизно 100 за долар. Ось і все, що я хотів написати про наших стратегів із влади. Не знаю, як вам, а мені вже страшно за Україну в 2030 році.

Роковини розстрілів на Майдані

Треті роковини трагедії на Майдані показали повну абсурдність нинішньої ситуації в Україні. З одного боку, це недолуга акція протесту, яка була організована двома нардепами від Самопомочі Соболєвим і Семенченком. Кому була потрібна ця акція для мене залишилось не зрозумілим. Що хотіли довести ці два великі блокувальники на сході теж я не зрозумів. Але картинку намалювали вони дуже красиву.

І не лише для російських пропагандистів, але й для Заходу. Єдине в чому ці двоє недопрацювали, це те, що Семенченко за кутом вже дуже лагідно дав по обличчю Соболєву. Треба було сильніше прикластись, може тоді хтось би і повірив в те, що його побили поліцейські.

А якщо серйозно, то завдяки цій акції ми змогли побачити, як насправді виглядає так звана блокада на сході України. А саме те, що її там немає. Там є дешевий піар. Але повернемось до подій в Києві, які відбувались 19-22 лютого.

10.18-copie_1024
Kiev, Ukraina. 20/02/2014 Riots on Maidan square. Civilians killed by the police with Kalashnikov. More than 25 dead this morning.

Крім того, що ми побачили недолугі спроби Садового залишитись у великій політиці, ми побачили і великі очі страху нашої влади. Кількість правоохоронців, які в ці дні охороняли Адміністрацію Президента, Кабмін і інші урядові установи була приблизно такою ж, як і три роки тому в часи Януковича. Озброєні вони були теж не гірше. Єдине, що їх відрізняло від правоохоронців трирічної давнини – це дещо адекватніша поведінка по відношенню до протестувальників.

Читайте також: Вартувало народитися і життя прожити тільки заради того, щоб побувати на Майдані, – Марія Матвіїв

Хоча, з іншого боку, порівнювати цьогорічних бігунів із учасниками Майдану язик не повернеться нікому. Тому висновок один. Ми змінили Президента, ми змінили Кабмін, ми змінили Верховну Раду, ми змінили майже все в порівнянні з 2013-2014 роками, але ми не змінили одного: владу!

План Артеменка

Народний депутат з фракції Радикальної партії Андрій Артеменко розробив концепцію замирення між Україною і Росією і зняття санкцій з Москви, план був переданий раднику президента США Дональда Трампа Майклу Флінну незадовго до його відставки. Про це цього тижня написала The New York Times.

Ініціатива передбачає виведення російських військ зі сходу України та проведення всеукраїнського референдуму, на який буде винесене питання про здачу Криму в оренду Росії на 50 або 100 років.

Крім того, Артеменко нібито надав докази корупційної діяльності президента України Петра Порошенка, які включали назви компаній і номера банківських переказів. На його думку, це повинно допомогти змістити Порошенко з поста і привести до влади в Києві новий уряд, не так вороже налаштований по відношенню до Росії.

Сам цей план я навіть аналізувати не буду, бо писали його люди, які не мають на це повноважень. А висловлю лише дві рефлексії з цього приводу.

  • По-перше, це те, що такі плани будуть з’являтись до тих пір, поки сам Порошенко не відмовиться від своєї риторики, що альтернативи Мінську немає і не запропонує свій.
  • По-друге, виглядає так, що Порошенко уже дістав всіх і тихо без поспіху починає формуватись антипорошенківська коаліція, до складу якої увійшли вже не лише Тимошенко, Садовий і опоблоківці, але й Наливайченко зі своїми «папочками», які він сформував на кожного в часи свого перебування на посаді Глави СБУ.

плашка 3

Чи отримає Ганущин нового першого зама?

На Львівщині цього тижня, як і попереднього, у політичному плані все було тихо і навіть нудно. Олег Синютка добував свої останні дні у відпустці, яку він подарував собі на свій день народження. Андрій Садовий займався загальноукраїнськими питаннями і далі возив львівське сміття теренами України (цього тижня його знайшли під Запоріжжям). А обласна рада не збиралась на сесію та й не збереться і на наступний тиждень, бо чергову пленарку перенесли на 7 березня. Але в середу сталось те, чого очікувалось давно.

1484919017_ganushhyndvoryanyn-e1484815026394-890x395

Голови шести фракцій облради зареєстрували проекти рішень про звіти першого заступника і заступника голови облради – Параскевії Дворянин і Володимира Гірняка. І одразу з’явились гнівні пости про це, що такі проекти рішень суперечать чинному законодавству і потягнуть за собою звільнення щонайменше пані Дворянин.

Можна погодитись з тим, що жоден законодавчий чи нормативно-правовий акт не передбачає такої процедури, як звіт заступників голови облради. Але ж обласна рада – це і політичний орган. І рішення про заслуховування замів Ганущина є політичним.

І звільнення Параскевії Дворянин – це лише питання часу. Володимир Гірняк, звичайно ж, збереже свою посаду або піде на підвищення. А чого хотіла Самопоміч? Бути в опозиції до Ганущина і обіймати посаду його першого зама? Я уже писав у підсумках 2016 року, що Ганущин один з небагатьох справжніх політиків на Львівщині і він не дозволить, щоб ситуація була не на його користь. Тому пані Дворянин уже найближчим часом буде мати змогу повернутись до справи свого життя – журналістики. І Львівщина точно від цього не програє.

Садовий.ru

У Львові з’явилось Яндекс-таксі. Несподівано і неочікувано на третьому році війни. А партія блокувальників східних кордонів через торгівлю з окупованими територіями не заявила ні слова і навіть нікого та нічого не заблокувала.

86

Я так зрозумів, що логіка у членів Самопомочі дуже специфічна: закуповувати товари в українських підприємств, які зареєстровані і платять податки в Україні – це зло, а входження російського бізнесу на територію Львова – це звичайне залучення інвестицій.

Для Андрія Садового і його однодумців подвійні стандарти – це звична справа, але ж не так нагло. Тим паче, що цього тижня виплила грандіозна афера Садового із закупівлею автобусів для АТП-1, про яку Дивись.інфо писала передвчора. Цією оборудкою уже навіть зацікавились журналісти видань, які належать самому Садовому, а той у свою чергу спромігся лише недолуго наїхати на військову прокуратуру, яка, на думку львівського мера, мала б займатись Іловайськом, а не Львовом. А може Садовому вартувало б змінити своє місце дислокації на той же Іловайськ? Там же військової прокуратури немає і він зможе проводити свої оборудки без стороннього нагляду і втручання.

Дмитро ПОСИПАНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хочеш повідомити новину? Дій!

Реклама

Loading...

Реклама